Справа №479/895/24
Провадження №1кс/479/211/24
14 жовтня 2024 року смтКриве Озеро
Слідчий суддя Кривоозерського районного суду ОСОБА_1
з участю:секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152290000116 від 27 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
учасники провадження:
слідчий СВ ВП №3 Первомайського РВП ГУНП ОСОБА_3 ,
власник майна ОСОБА_4 ,
захисник власника майна ОСОБА_5 ,
Слідчим відділення ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024152290000116 від 27 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за фактом умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, що спричинило втрату функцій органу, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину. Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно з метою запобігання можливостям відчуження, вказаних у клопотанні транспортних засобів, належних підозрюваному ОСОБА_4 , оскільки стороною захисту в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 на загальну суму 866131,62 грн., тому просив задовольнити клопотання.
Слідчий в судове засідання не з'явився, за письмовою заявою просив розглядати клопотання без його участі, підтримав клопотання, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надіслала до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна без її участі, просила при розгляді клопотання врахувати клопотання про відмову в задоволенні, подане на електронну адресу суду.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, приєднані до нього, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно положень ст.61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Відповідно до ст.62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Відповідно до ч.ч.1,5 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його відчуження, пошкодження, псування, знищення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
З клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач (ч.1 ст.171 КПК України).
Під час розгляду питання про застосування арешту майна сторони повинні надати слідчому судді, суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.5 ст.132 КПК України).
Цивільний позивач має вказати докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (ч.3 ст.171 КПК України).
Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зокрема повинен зазначити: перелік майна, на яке накладено арешт; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Як вбачається із матеріалів клопотання, слідчим відділення ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024152290000116 від 27 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за фактом умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, що спричинило втрату функцій органу, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.
В ході досудового розслідування потерпілим ОСОБА_6 в рамках вказаного кримінального провадження заявлено цивільний позов до підозрюваного ОСОБА_4 на відшкодування матеріальних збитків на суму 66131 грн. 62 коп. та моральної шкоди на суму 800000 грн. 00 коп., всього на загальну суму 866131 грн. 62 коп..
Відповідно до інформації з Єдиного реєстру транспортних засобів, наданої ТСЦ МВС №4842 за вих.№31/30/4842-5329-2024 від 30 серпня 2024 року станом на 29 серпня 2024 року підтверджується, що ОСОБА_4 являється власником майна: - автомобіля марки "Богда" моделі " НОМЕР_1 ", 2013 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_2 , з реєстраційним номером НОМЕР_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію серія НОМЕР_4 ; - мотоциклу марки "LIFAN" моделі "LF200-10S", 2020 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_5 , з реєстраційним номером НОМЕР_6 , згідно свідоцтва про реєстрацію серія НОМЕР_7 .
Крім того, слідчим до матеріалів клопотання не додано доказів, що підтверджують вартість майна, на яке він просить накласти арешт, у зв'язку з чим неможливо встановити чи є співмірним розмір шкоди, зазначеної у цивільному позові, з вартістю майна, на яке просить накласти арешт.
Як встановлено з даних інформації з Єдиного реєстру транспортних засобів, наданої ТСЦ МВС №4842 за вих.№31/30/4842-7238-2024 від 11 жовтня 2024 року за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортні засоби не зареєстровані.
На підставі вищевикладеного та, враховуючи, що на день розгляду клопотання рухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 відсутнє, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №3 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152290000116 від 27 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя :