Справа № 478/1143/24 Провадження № 1-в/478/262/2024
16 жовтня 2024 року. Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироків у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, громадянина України, засудженого: 16.05.2024 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 10 місяців позбавлення волі,
У вересні 2024 року начальник Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» звернувся до суду із вказаним поданням відносно засудженого ОСОБА_4 , в якому просив суд вирішити питання щодо приведення вироку Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.10.2020 року, вироку Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17.12.2020 року, ухвали Миколаївського апеляційного суду від 19.03.2024 року, вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.04.2024 року, вироку Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 року у відповідність до Закону України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Подання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 було засуджено вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 10 місяців позбавлення волі. Вказаний засуджений відбуває покарання в ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)», початок строку: 01.04.2024 року, кінець строку: 01.02.2030 року.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна), який поліпшує становище засудженого скасовуючи кримінальну відповідальність за вчинене ним діяння.
Прокурор в судовому засіданні подання підтримав, просив звільнити засудженого по епізодам вчинення ним дрібних крадіжок з урахуванням розміру, встановленого Законом України від 18.07.2024 року № 3886-IX.
В судове засідання учасники судового провадження не з'явились, згідно поданих заяв просили суд провести розгляд подання без їх участі.
Виходячи з абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Розглянувши подання, дослідивши матеріали особової справи, судом встановлено наступне.
Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.10.2020 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Цим же вироком, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 було звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк у 2 роки.
Як вбачається з даного вироку, ОСОБА_4 в період часу з 01.07.2020 року по 27.07.2020 рік вчинив таємне викрадення чужого майна на загальну суму 1683,84 грн.
Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17.12.2020 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено на підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 2 років позбавлення волі. Цим же вироком, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.10.2020 року ОСОБА_4 призначено покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі. За ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано до даного покарання, що призначене засудженому за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.10.2020 року з урахуванням покарання, призначеного цим вироком із застосуванням положення ч. 4 ст. 70 КК України та остаточно призначено покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Як встановлено судом з вказаного вироку, ОСОБА_4 було вчинено закінчений замах на викрадення майна та таємне викрадення чужого майна за епізодами, що були ним вчинені: 28.08.2020 року на суму 238,75 грн; 31.08.2020 року на суму 238,75 грн; 01.09.2020 року на суму 238,75 грн; 09.10.2020 року на суму 238,75 грн.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 19.03.2024 року вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17.12.2020 року було змінено, постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.10.2020 року, вважати ОСОБА_4 засудженим до 4 років позбавлення волі. Також постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років 2 місяців позбавлення полі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.10.2020 року, вважати ОСОБА_4 засудженим із призначенням покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.04.2024 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Цим же вироком, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17.12.2020 року та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 10 місяців. Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 01.04.2024 року.
Як вбачається з даного вироку, ОСОБА_4 31.03.2023 року вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна на загальну суму 1094,00 грн.
Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Цим же вироком, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, остаточно призначено покарання, шляхом поглинання покарання з урахуванням вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.04.2024 року у виді 5 років 10 місяців позбавлення волі.
Як вбачається з даного вироку, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна: 29.11.2022 року на загальну суму 3300,00 грн; 16.02.2022 року на суму 337,06 грн; 16.02.2022 року на суму 390,94 грн; 19.02.2023 року 491,00 грн.
Встановивши наведені обставини. суд враховує наступне.
Відповідно до з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини 3 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 62 КК України), 11, 13, 13-2 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно з ч. 6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09.08.2024 року набув чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Як було встановлено судом, ОСОБА_4 було засуджено за епізодами таємного викрадення чужого майна та вчинені закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, які були ним вчинені у 2020 році та 2022-2023 роках.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2102,00 грн.
Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.10.2020 року встановлено, що, ОСОБА_4 в період часу з 01.07.2020 року по 27.07.2020 рік вчинив таємне викрадення чужого майна на загальну суму 1683,84 грн.
Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17.12.2020 року встановлено, що ОСОБА_4 було вчинено закінчений замах на викрадення майна та таємне викрадення чужого майна за епізодами, що були ним вчинені: 28.08.2020 року на суму 238,75 грн; 31.08.2020 року на суму 238,75 грн; 01.09.2020 року на суму 238,75 грн; 09.10.2020 року на суму 238,75 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, на момент вчинення (у 2020 році) ОСОБА_4 діянь, за які він засуджений вироками Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.10.2020 року та від 17.12.2020 року, розмір вартості майна, за яке настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, відтепер становить 2102,00 грн. (1051 х 2=2102).
Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.04.2024 року встановлено, що ОСОБА_4 було вчинено 31.03.2023 року закінчений замах на таємне викрадення чужого майна на загальну суму 1094,00 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2684,00 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, на момент вчинення (у 2023 році) ОСОБА_4 діянь, за які він засуджений вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.04.2024 року, розмір вартості майна, за яке настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, відтепер становить 2684,00 грн. (1342 х 2=2684).
Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 року встановлено, що ОСОБА_4 вчинено таємне викрадення чужого майна: 29.11.2022 року на загальну суму 3300,00 грн; 16.02.2022 року на суму 337,06 грн; 16.02.2022 року на суму 390,94 грн; 19.02.2023 року 491,00 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2481,00 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX та ст. 5 КК України, на момент вчинення (у 2022 році) ОСОБА_4 діянь, за які він засуджений вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 року, розмір вартості майна, за яке настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, відтепер становить 2481,00 грн. (1240,50 х 2=2481), що відповідає діянню, вчиненому ОСОБА_4 29.11.2022 року на загальну суму 3300,00 грн.
З огляду на встановлені вище обставини, судом встановлено, що змінами в законодавстві було усунено кримінальну караність за всіма епізодами таємного викрадення ОСОБА_4 чужого майна та закінченого замаху на вчинення таємного викрадення чужого майна, окрім епізоду вчиненого ОСОБА_4 29.11.2022 року на загальну суму 3300,00 грн.
З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вчиненні діяння, які мали місце в 2020, 2022 та 2023 роках, та відносно деяких епізодів кримінальна караність законом усунена, суд дійшов висновку, що подання ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а саме: ОСОБА_4 слід звільнити від покарання за вироками: Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.10.2020 року; Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17.12.2020 року зміненого ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 19.03.2024 року; Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.04.2024 року; Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 року за епізодами, що відбулись: 16.02.2022 року на суму 337,06 грн; 16.02.2022 року на суму 390,94 грн; 19.02.2023 року 491,00 грн., що не звільняє ОСОБА_4 від призначеного вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 року покарання в цілому.
Таким чином, суд, на підставі ст. 58 Конституції України, ст. 5 , ч. 2 ст. 74 КК України, Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» та керуючись ст.ст.336, 537,539 КПК України, -
Подання начальника Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» про приведення вироку у відповідність до Закону України « Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного за: вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01.10.2020 року; ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 19.03.2024 року; вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.04.2024 року та вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 року за епізодами, що відбулись: 16.02.2022 року на суму 337,06 грн; 16.02.2022 року на суму 390,94 грн; 19.02.2023 року 491,00 грн.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 року за епізодом 29.11.2022 року з таємного викрадення чужого майна на суму 3300,00 грн. до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
Строк відбування покарання рахувати з 01.04.2024 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя