Справа № 487/8753/21
Провадження № 1-в/487/249/24
16.10.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві подання начальника Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях відносно ОСОБА_4 про вирішення питання, щодо звільнення від призначеного судом покарання,
Орган пробації звернувся до суду з поданням щодо засудженого ОСОБА_4 про вирішення питання, щодо звільнення від призначеного судом покарання.
В поданні ставиться питання про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання за діяння, караність яких усунена відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, що набрав чинності 09.08.2024.
В судове засідання представник Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях не з'явився, неявка не перешкоджає розгляду питання. Надано заяву про розгляд подання без участі їх представника.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання та звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного судом покарання, оскільки 09.08.2024 набули чинність зміни до Закону щодо підвищення порогу кримінальної відповідальності за крадіжку, згідно яких викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становитиме більш як два неоподатковувані мінімуми доходів громадян. Враховуючи, що сума викраденого засудженим майна у вказаному кримінальному провадженні за всіма епізодами становить менше, ніж два неоподатковувані мінімуми доходів громадян встановлених станом на 01.01.2021, а саме 2189,00 грн., а тому засуджений підлягає звільненню від призначеного судом покарання.
Засуджений у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду подання, повідомлено належним чином.
Вислухавши учасників, дослідив матеріали подання, суд вважає, що подання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі. Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказана в ч. 2 ст. 74 КК України підстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов'язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01.01.2022 складав 1099,50 грн. (2189,00 грн. - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 х на 50 %). Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1094,50 грн. х 2 = 2189,00 грн.
Згідно з ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.07.2024 ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, громадянина України засуджено за повторне вчинення крадіжок майна 01.09.2021, біля 05 - 57 год., знаходився у приміщенні магазину Продукти: «Myda59 Mykolaiv», шляхом використання раніше привласненої в поліетиленовому пакеті банківської картки № НОМЕР_1 власником якої являється АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка перебувала у користуванні потерпілої ОСОБА_5 та покупки товару в магазині «Продукти: «Myda59 Mykolaiv» та використовуючи вищевказану картку здійснив оплату товару на загальну суму 909,88 грн.; 01.09.2021, біля 06 - 00 год., знаходився у приміщенні магазину Продукти «Myda59 Mykolaiv» шляхом покупки товару на загальну суму 757,60 грн.; 01.09.2021, біля 06 - 14 год., знаходився у приміщенні магазину Продукти: «Myda59 Mykolaiv» шляхом покупки товару на загальну суму 796,60 грн.; 01.09.2021, біля 06 - 47 год., знаходився у приміщенні магазину «Старгород», що розташований за адресою: місто Миколаїв, вулиця Корабелів, 9 шляхом покупки товару на загальну суму 729,60 грн.; 01.09.2021, біля 06 - 53 год., знаходився у приміщенні магазину «Старгород», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом покупки товару на загальну суму 360,00 грн.; 21.11.2021, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 шляхом викрадення належний потерпілій ОСОБА_6 міксер марки «Kenwood» модель HMP30, вартістю 802,50 грн. та засуджено за ч.1 ст.70, ч.ч.1, 2 ст. 185 КК України , ч.1 ст. 357 до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки.
Таким чином, на засудженого розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якого законом усунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України , Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд -
ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання згідно вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.07.2024 в справі № 487/8753/21 у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі 7 (семи) діб з часу її проголошення через Заводський районний суд м. Миколаєва.
Суддя ОСОБА_1