125/523/24
2/125/119/2024
11.10.2024 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.,
за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 16.09.2019 відповідач звернувся до банку, з анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку, а також своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погоджується з тим, що анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. Позивач свої зобов'язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі, однак, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, в результаті чого виникла заборгованість. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 26309,00 грн. та судові витрати.
Представник позивача АТ «Універсал Банк» адвокат Павленко С.В. подав у судове засідання клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання подав клопотання про розгляд справи без його участі. У письмових поясненнях зазначив, що позов визнає частково, у розмірі 13080,43 грн. Свою правову позицію обґрунтував наступними доводами. Так, для відповідача є незрозумілим, чим обґрунтовано суму заборгованості, яку позивачем зазначено як тіло кредиту. В анкеті-заяві встановлено кредитний ліміт згідно з додатком до анкети-заяви, проте строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена, крім того, у підписаній сторонами заяві відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Згідно наданого АТ «Універсал Банк» розрахунку заборгованості, а також виписки по рахунку убачається, що банком здійснювалося автоматичне списання відсотків «за прострочення по кредиту», що ураховано як заборгованість за тілом кредиту, однак фактично такою не є. Тобто банком проведені нарахування, які сторонами не узгоджувалися та за рахунок яких збільшувалося тіло кредиту.
03.09.2024 представником позивача адвокатом Павленко С.В. надані додаткові пояснення по справі, в яких він вказав, що доводи відповідача вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 16.09.2019 звернувся до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг № б/н від 16.09.2019 року у проекті monobank.
Частиною шостою Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний /електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним в банку. До кредитного договору банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank. Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг monobank вбачається, що станом на 07.01.2024 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 26309,00 грн., як сума загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). При цьому, банком було застосовано процентну ставку 37,2% (поточна), та 19,2 % (01.04.2022 р. - 01.08.2022 р.). Кредитний ліміт відповідача по зазначеній картці становить 80000 грн. Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Підставою позову банком зазначено невиконання кредитних зобов'язань відповідачем, що пов'язані із отриманням ним кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України (далі - «ЦК України») зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
30 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Електронний договір має включати всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З позовної заяви АТ «Універсал Банк» слідує, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.
З матеріалів справи вбачається, що згідно анкети-заяви відповідача від 16.09.2019 року для нього згенерована ключова з особистим ключем, яка використовувалася для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку (електронний сервіс банку для надання банківських послуг клієнту), з метою засвідчення його дій згідно з договором про надання банківських послуг.
На підтвердження позовних вимог АТ «Універсал Банк» надав суду також Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надані банківських послуг щодо продуктів monobank. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (monobank), загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток, паспорт споживчого кредиту «Картка monobank».
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши розрахунок заборгованості, суд не може погодитись із визначеним позивачем розміром заборгованості, оскільки такий суперечить фактично встановленим обставинам справи.
Обґрунтовуючи розмір заборгованості, який банк просить стягнути на його користь з відповідача, позивач до позовної заяви надав анкету-заяву від 16.09.2019 року, розрахунок заборгованості за договором, в обґрунтування розміру проведених нарахувань тарифи, паспорт споживчого кредиту.
Зі змісту наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 користувався грошима та частково погасив заборгованість за кредитним договором.
Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки за період користування кредитною карткою з 2019 по 2023 роки, відповідачем було використано 124 750,78 копійок (127778,78- 3028,00 (судовий збір). Відповідач частково повернув кошти в сумі 98 441,78 гривень. Позивачем нараховано відсотків за користування грошовими коштами у сумі 13 228,57 грн (2019 рік -0 грн, 2020 рік - 0 грн, 2021 рік-1841,78 грн, 2022 рік -6145,51 грн, 2023 рік -5241,28 грн.) Таким чином, суд вважає доведеними докази відповідача про стягнення з нього 13080,43 грн. (26309,00 -13228,57 грн.)
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Таким чином, розрахунок заборгованості, в якому відображено здійснені відповідачем оплати за кредитом, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, який повинен досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц, який був врахований судом першої інстанції.
Анкета-заява, підписана ОСОБА_1 , не містить домовленості сторін про сплату відсотків. Надані позивачем тарифи та паспорт споживчого кредиту містять відомості про те, що указана інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2020 року.
Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які містять паспорт споживчого кредиту «картка monobank» та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, підписів ОСОБА_1 , як особистого, так і електронного цифрового не містять.
Саме по собі посилання позивача на ознайомлення відповідача із вказаними банківськими документами та погодження із ними шляхом їх підписання цифровим підписом у мобільному додатку, без надання відповідних доказів, не може бути прийнято до уваги, оскільки будь-яка дія користувача додатком фіксується у відповідній програмі та в подальшому оброблюється спеціалістами банку, що і здійснюють реагування на відповідні дії з боку клієнта. При цьому, відсутність вказаних доказів, позбавляє можливості суд встановити факт ознайомлення із вказаними умовами надання кредитних послуг та їх підписання, що є обов'язковим у разі пред'явлення позивачем вимог щодо стягнення заборгованості.
Крім того, зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд і при розгляді 18.05.2022 року справи №697/302/20 за позовом АТ « Універсал Банк» про стягнення заборгованості.
А тому доводи про те, що сторонами було погоджено усі істотні умови договору не заслуговують на увагу.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за рахунок тіла кредиту з січня 2022 року стягувалися відсотки за користування кредитом, розмір яких сторонами не узгоджувався, і тим самим збільшувалося тіло кредиту.
Тобто розмір заборгованості відповідача за кредитним договором визначено з урахуванням відсотків, які нараховані згідно з умовами обслуговування рахунків фізичної особи, а тому цей розрахунок не є належним доказом щодо розміру коштів, які фактично отримані позичальником, та його заборгованості.
Крім того, як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості, загальний залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) становить 26 309,00 грн. Проте, фактично ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом.
ОСОБА_1 неодноразово вносив кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості, однак сплачені ним кошти розподілялись банком на погашення відсотків, які передбачені Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надані банківських послуг щодо продуктів monobank, що відповідачем не підписані, тобто не спрямовувались на погашення тіла кредиту, у зв'язку з чим заборгованість зростала. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за рахунок тіла кредиту з січня 2022 року стягувалися відсотки за користування кредитом, розмір яких сторонами не узгоджувався, і тим самим збільшувалося тіло кредиту. За даними розрахунку та виписки по рахунку за рахунок тіла кредиту були погашені відсотки на загальну суму 13 228,57 грн. При цьому, враховуючи, що до суми витрат були безпідставно автоматично включені відсотки у сумі 13228,57 грн., то від суми заборгованості, яка існувала станом на 07.01.2024 року у 26309,00 грн. слід відняти суму сплачених відповідачем 13228,57 грн., які безпідставно зараховано банком як відсотки, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту у сумі 13080,43 (26309,00 -13228,57 грн.), які позичальником в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» повернуті не були.
У задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 3028,00 грн. підтверджено платіжним дорученням.
Відповідно до ст. 141 ЦПК стягненню із відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог також підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в справі у сумі 1505,52 грн., оскільки позовні вимоги задоволені судом на 49,72%.
Керуючись ст.ст.141, 263-265, 354 ЦПК України,
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 16.09.2019 (за тілом кредиту) у розмірі 13080,43 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» понесені позивачем судові витрати пов'язані із сплатою судового збору у сумі 1505,52 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2024 року.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК», адреса 02094, м. Київ, пр-т Л. Каденюка (Ю. Гагаріна), 23, а/с 57, ЄДРПОУ 21133352, електронна пошта: m.himich@legallection.com
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1
Суддя: