Справа № 589/1588/22
Провадження № 2/589/401/23
10 серпня 2023 року м. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі головуючого судді Лєвши С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
21 червня 2022 року до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшов позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» (далі - ТОВ «ЮК «Дія-Актив») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором позики UP9701002 (номер у ІТ системі L6489142) від 19 грудня 2019 року (далі - Договір-1) у сумі 13490 грн 00 коп., а також судові витрати.
Свої вимоги позивач аргументує тим, що 19 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпозика» (далі - ТОВ «Укрпозика») та ОСОБА_1 укладено Договір-1. У подальшому, 03 серпня 2021 року ТОВ «Укрпозика» змінило найменування на ТОВ «Юридична компанія «Дія-Актив». Відповідач отримав позику, проте вчасно грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
11 липня 2022 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій роз'яснено сторонам, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу роз'яснено право подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалу про відкриття провадження від 11 липня 2022 року разом із позовною заявою та додатками до неї було надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання, які отримані відповідачем 15 березня 2023 року. (а.с.42)
Станом на 10 серпня 2023 року відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі, також не надходили.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Крім того, відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, 19 грудня 2019 року між позивачем та відповідачем за допомогою дистанційних засобів було укладено договір позики UP9701002, що складається з загальних умов договору позики та спеціальних умов договору позики, якими сторони погодили суму позики - 9500 грн 00 коп., штраф - 3990 грн 00 коп., дату виплати - 18 січня 2020 року. (а.с.5-13)
Доказами відправки боржнику одноразових ідентифікаторів (а.с.18, 19, 22) підтверджується укладення Договору-1 та його підписання відповідачем.
Платежем №184338910 (а.с.20, 21) підтверджується отримання 19 грудня 2019 року відповідачем грошових коштів в розмірі 9500 грн 00 коп.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за Договором-1 станом на 07 грудня 2021 року складає 13490 грн 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 9500 грн 00 коп.; штраф 3990 грн 00 коп. (а.с.14-17)
Статутом (а.с.25-26), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.27-31) та свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи (а.с.23), підтверджується, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Наведений вище Договір-1, укладений за допомогою дистанційних засобів, у відповідності до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року за №675-VIII (далі - Закон №675-VIII), яка регулює порядок укладення електронного договору, - є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмові формі.
Керуючись положеннями частини першої статті 12 Закону №675-VIII, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини першої статті 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Таким чином, між сторонами виникли відносини позики, як один із видів зобов'язальних відносин, що підтверджується відповідним Договором-1.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
В свою чергу, згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 625 ЦК України вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На підставі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Штраф був нарахований за спеціальними умовами для короткострокового договору кредитної лінії з якими позичальник був ознайомлений та надав згоду на прийняття цих умов своїм електронним підписом.
Таким чином сторони домовилися, що у разі порушення позичальником строків погашення заборгованості, вказаних в цих умовах, нараховується штраф - 50 відсотків.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором-1 не виконував, наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в сумі 9500 грн 00 коп., штрафу в сумі 3990 грн 00 коп. підлягають задоволенню.
Статтями 15, 16, 20 ЦК України передбачено право особи на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення.
В порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, заборговану суму не повернув.
Згідно із ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача суми боргу, в свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов'язань за Договором-1 і які б були підставою для зменшення розміру заборгованості або звільнення від її сплати.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ЮК «Дія-Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2481 грн 00 коп.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія-Актив» (код ЄДРПОУ 43024915, адресамісцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вулиця Сурикова, будинок 3-А) заборгованість за договором позики № UP9701002 від 19 грудня 2019 року в сумі 13490 (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто) гривень 00 копійок та суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок, загалом визначивши до стягнення 15971 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят одна) гривня 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша