ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13093/24
провадження № 2/753/7737/24
"14" жовтня 2024 р.
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини,
До Дарницького районного суду м. Києва 04.07.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
На підставі протоколу автоматичного визначення складу суду від 09.07.2024 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Маркєлової В.М.
Відповідно до відомостей з електронного реєстру територіальної громади м. Києва, які надійшли до суду 15.08.2024, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка і її донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд вивчивши позов з додатками, Ухвалою від 29.08.2024 залишив позовну заяву без руху з огляду на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, згідно з якими позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а саме -позивачка в позовній заяві не зазначила в чому спірність правовідносин, що склалися між сторонами щодо визначення місця проживання їх малолітньої дитини, чим це підтверджується і чому не може бути вирішено сторонами у безспірному порядку.
Суд надав позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії ухвали, вказав спосіб їх усунення та роз'яснив наслідки їх неусунення у встановлений судом строк.
На виконання ухвали позивачка 23.09.2024 подала заяву, у якій вважає недоліки позову такими, що усунуто. Так, у цій заяві позивачка зазначила, що вона подає позов для того, щоб визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 з матір'ю, так як донька постійно проживає з матір'ю. Метою позовної заяви про визначення місця проживання дитини з матір'ю є подальше позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . Так як батько не спілкується, не цікавиться життям дитини і не бере участь у ньому, ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не сплачує аліменти.
Вивчивши заяву, подану позивачкою 23.09.2024, суд дійшов наступного висновку.
Нормою ст.141 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 159 СК України встановлює право батьків на визначення місця проживання дитини.
Згідно з положеннями ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, зазначене питання вирішується судом або органом опіки та піклування, в разі якщо між сторонами існує спір.
Однак, позивачкою ні у позові, ні у заяві від 23.09.2024 не викладено обставин та відсутнє обґрунтування того, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дитини, зважаючи на те, що за змістом позову і заяви від 23.09.2024 донька сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від грудня 2016 року і проживає, і зареєстрована із позивачкою, у той час як відповідач, за змістом позовної заяви, та відомостями, отриманими судом, і зареєстрований, і проживає окремо.
Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд роз'яснює позивачці, що суд вирішує лише спори про те, з ким із батьків буде проживати малолітня дитина, у випадку, якщо мати та батько проживають окремо, не дійшли згоди щодо цього питання.
При цьому, позивачка ні в позовній заяві, ні у заяві від 23.09.2024,не зазначає, що відповідач оспорює її право на проживання дитини з нею, тобто не викладає обставин, в чому спірність правовідносин, що склалися між сторонами щодо визначення місця проживання їх малолітньої дитини, чим це підтверджується і чому не може бути вирішено сторонами у безспірному порядку. А навпаки, зазначила, що донька з грудня 2016 року постійно проживає з нею, аметою подання позову про визначення місця проживання дитини з матір'ю - є подальше вирішення спору про позбавлення батьківських прав батька дитини.
Отже, у встановлений судом строк позивачка недоліки, визначені судом в ухвалі від 29.08.2024, не усунула.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на те, що у встановлений судом строк позивачка не усунула недоліки позовної заяви, заява вважається неподаною і повертається позивачці.
Керуючись нормами ч. 3 ст. 185, ст. 260, 261, 352-355 ЦПК України, суд
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини позивачці.
Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя В.М. Маркєлова