ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18930/24
провадження № 2-н/753/870/24
про відмову у видачі судового наказу
"15" жовтня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Якусик О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У вересні 2024 року адвокат Гринько Володимир Федорович в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з заява про видачу всудвоого наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини, щомісячно, починаючи стягнення з 06 вересня 2024 року і до повноліття дитини.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2024 року заяву передано на розгляд судді Якусику О.В.
Суддя, дослідивши заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Згідно з приписами ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Як свідчать матеріали справи, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Звернення до Дарницького районного суду міста Києва заявник обґрунтовує тим, що вона фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на підтвердження чого надано довідку ОСББ «Серен-1» №15-05/09/24 від 05.09.2024.
Положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місяця проживання або перебування фізичної особи - позивача. Тому позови, наведені в ч. 1 ст. 28 ЦПК України, не можуть пред'являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.
Перелік справ з альтернативною підсудністю закріплений у ст. 28 ЦПК України, зокрема, позови, про стягнення аліментів, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Особа може мати декілька місць проживання / перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/ перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання / перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові по справі № 554/7669/21 від 24.06.2024.
Як передбачено ч. 9 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову в видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, наявні підстави для відмови у видачі судового наказу за даною заявою.
Як встановлено п. 1 ч. 1 ст. 3 53 ЦПК України, ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 163-166, 352-355 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Суддя О.В. Якусик