ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6305/24
провадження № 2/753/5162/24
15 жовтня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ломакіної Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гуркін Є.В. звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в обґрунтування якого зазначає, що з 12.11.2004 року перебуває в шлюбі з відповідачкою, який зареєстрований Лівобережним відділом реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис за №1680. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилаючись на те, що сімейне життя з дружиною не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини, сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Вони з дружиною припинили подружні стосунки з серпня 2022 року, спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають, фактичних сімейних відносин не підтримують. Спір про місце проживання дітей між сторонами відсутній. Фактично шлюбні відносини між ними припинені, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам. Просить суд розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою.
Ухвалою суду від 02.05.2024 року відкрито спорщене позовне провадження у справі з викликом сторін.
Відповідачка ОСОБА_2 23.05.2024 року надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що з 12.11.2024 року перебуває у шлюбі з позивачем, від шлюбу вони мають двох доньок. Вона з чоловіком та доньками проживають разом, в одній квартирі АДРЕСА_1 . Їх погляди на виховання дітей різняться, подружні стосунки з чоловіком далекі від ідеальних, але підстав для розірванню шлюбу немає. Вказує, що у шлюб вони з позивачем вступили добровільно, усвідомлюючи його наслідки та приймаючи їх. У зв'язку викладеним, не визнає позовні вимоги про розірвання шлюбу та просить суд відмовити у їх задоволенні.
28.05.2024 року від відповідачки надійшла заява, в якій вона просила суд надати їй з чоловіком строк на примирення, з метою збереження сім'ї.
Ухвалою суду від 28.05.2024 року сторонам було надано строк для примирення який не може перевищувати 2 (два) місяці, провадження у справі було зупинено.
Ухвалою суду від 30.07.2024 року поновлено провадження у справі та призначене судове засідання.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача адвоката Гуркіна Є.В. надійшла заява, в якій він просить суд розірвати шлюб та розглядати справу без його участі та без участі позивача.
У судове засідання відповідачка не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань чи заяв до суду не надала. Відповідачка була обізнана про існування позову до неї про розірвання шлюбу та скористалась своїм правом на подання відзиву.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем 12.11.2004 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис за №1680 (а.с. 6).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №3295 (а.с. 12).
Спільне життя позивача з відповідачкою не склалось, через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини, сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Сторони припинили подружні стосунки з серпня 2022 року, спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не мають, фактичних сімейних відносин не підтримують.
Враховуючи те, що збереження шлюбу є неможливим, позивач просить суд розірвати шлюб, оскільки подальше перебування у шлюбі буде суперечити його інтересам.
Судом, з метою збереження сім'ї, за клопотанням відповідачки подружжю надавався строк на примирення, але після закінчення строку на примирення від позивача не надійшло заяв про відмоу від позову чи залишення позову без розгляду, що свідчить про те, що сторони не примирились і позиція позивача не змінилась.
Також суд приймає до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а тому примушування до його збереження є порушенням права позивача на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 СК України.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, шлюб існує формально, суд приходить до висновку, що шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 115 Сімейного Кодексу України, та керуючись ст.ст. 12, 80, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12.11.2004 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис за №1680.
Після набрання рішенням законної сили направити його копію до Дарницького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Осіпенко Л.М.