Справа № 138/2308/24
Провадження №:2/138/907/24
14.10.2024 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини,
Позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 22.02.2022 позивач та відповідач зареєстрували шлюб. Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя не склалось та тепер кожен з подружжя живе окремо, а також позивачем подано до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області позов про розірвання шлюбу з відповідачем. На даний час позивач не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме до 10.08.2025. Відповідач добровільної допомоги позивачу не надає, не зважаючи на те, що він офіційно працевлаштований та отримує дохід.
Враховуючи наведені вище обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх його видів заробітку (доходів), починаючи з дати звернення з позовом до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19.08.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Представник позивача, належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала.
Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався.
14.10.2024 до суду надійшли письмові пояснення відповідача, в яких зазначено, зокрема, про те, що він заперечує проти заявленого позивачем розміру аліментів та просить суд задовольнити позов частково і стягувати з нього аліменти у розмірі 1/10 частині від його заробітку (доходу), мотивуючи це тим, що з нього також стягуються аліменти на утримання їхньої спільної дитини в розмірі частини від його заробітку. Також, зазначив, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи та йому на даний час рекомендовано операція вартістю 160000,00 грн. Крім того, він також несе витрати на придбання продуктів харчування, одягу, лікування та проїзд. При цьому, вказав про те, що є офіційно працевлаштованим та отримує мінімальну заробітну плату.
Зважаючи на викладене суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.
22.02.2022 ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_2 ». Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.7).
Позивач разом з дитиною зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями витягів з реєстру територіальної громади №2024/008734055 та №2024/003930630 (а.с.5,9). Також, дана обставина підтверджується довідкою Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 6 від 23.07.2024 (а.с.8).
Як слідує з довідки Управління соціального захисту населення Департаменту соціальної політки Вінницької міської ради (Лівобережне) №485 від 01.08.2004 позивач перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення і отримує «щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини» у розмірі 860,00 грн. (а.с.10).
При ухваленні даного рішення суд зважає на те, що стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Відповідно до роз'яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
На підтвердження тієї обставини, що відповідач немає змоги сплачувати аліменти на утримання дружини у заявленому у позові розмірі, суду було надано копія довідки МСЕК про встановлення відповідачу ІІІ групи інвалідності, а також виписки із картки хворого про рекомендацію заміни колінних суглобів. Разом з тим, докази заявленої відповідачем вартості вказаної операції у розмірі 160000,00 грн. в матеріалах справи відсутні.
Крім того, вказана вище група інвалідності є робочою групою, тобто без повної втрати працездатності. Більш того, відповідач стверджує ту обставину, що він є офіційно працевлаштованим та отримує мінімальну заробітну плату, що відповідно до ст.8 ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 01 квітня 2024 року становить 8000,00 грн. При цьому, відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачу також встановлено пенсія по інвалідності у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Враховуючи положення вказаних вище норм, те що відповідач офіційно працевлаштований, а також має право на отримання пенсії по інвалідності, суд вважає, що він може надавати кошти на утримання матері його дитини до досягнення нею трьох років, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зважаючи на викладене вище, а також зазначені обставини, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення про стягнення з відповідача на користь позивача на її утримання аліментів в розмірі саме 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів з дня звернення до суду, а саме з 05.08.2024 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, оскільки при стягненні аліментів на утримання дитини в такому ж розмірі на утримання самого відповідача залишається ще 1/2 частка його доходу.
Зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору, згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.75, 84, 182 СК України, ст.12,13,81,89, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів з дня звернення до суду, а саме з 05.08.2024 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь Державної судової адміністрації України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя: Т.Б.Київська