Справа № 128/3691/16-ц
15 жовтня 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Ружицькій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про заміну сторони у виконавчому документі,-
АТ «Сенс Банк» звернулось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому документі, яка обгрунтована наступним.
19.04.2017 Вінницьким районним судом Вінницької області постановлено рішення у справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким стягнуто з останньої на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за Додатковою угодою №051/8-5927 від 24.05.2007 Генерального договору № 051/8-5926 від 24.05.2007 в сумі 237 357,28 дол. США, що станом на 30.09.2016 за курсом НБУ еквівалентно 6 150 373,12 гривень, заборгованість за Додатковою угодою № 050/27-122 від 12.05.2008 до Генерального договору № 051/8-5926 від 24.05.2007 становить 160 917,22 дол. США, що станом на 30.09.2016 за курсом НБУ еквівалентно 4169667,53 гривень. На виконання вказаного судового рішення 03.07.2017 Вінницьким районним судом Вінницької області видано виконавчий лист №128/369/16-ц, який не одноразово був звернутий до виконання, зокрема, 01.12.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. відкрито виконавче провадження за № ВП 55280739. 23.05.2018 виконавче провадження за № ВП 55280739 було завершено, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про повернення виконавчого документа стягувачу стала відсутність у власності боржника іншого майна, окрім будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває під іпотекою стягувана іпотеко держателя ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Надольською Т. П. зареєстровано в реєстрі № 5016334 від 24.05.2007 та №5574947 від 5574947 і звернути стягнення на який не можливу у зв'язку із забороною встановленою відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 за №5/2019, а також рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» протокол № 4/2019 від 15.10.2019 затверджено Передавальний акт. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» до правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Правонаступником щодо майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження цього передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019. 30.11.2022 відбулася реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, а саме змінено найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Окрім того зазначає, що ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 13.03.2023 заявнику було відмовлено у задоволенні аналогічної заяви з тих підстав, що оскільки 10.04.2019 АТ «Укрсоцбанк» набуло право власності на предмет іпотеки за відповідним договором в позасудовому порядку, будь-які наступні вимог за основним зобов'язанням АТ “Укрсоцбанк» та його правонаступників до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором є недійсними. Постановою Вінницького апеляційного суду від 12.10.2023 ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 13.03.2023 у справі №128/3691/16-ц залишено без мін. Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що «…скасування рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 06 квітня 2023 року (справа №1283398/19) рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АТ «Альфа-банк» не може бути підставою для скасування постановленої 13 березня 2023 року ухвали цього ж суду про відмову у задоволенні заяви АТ «Сенс Банк» про заміну сторони стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження. Набрання цим рішенням законної сили, а отже й повернення предмета іпотеки у власність іпотекодавця є новою обставиною, яка може бути врахована при повторному зверненні АТ «Сенс Банк» із заявою про зміну сторони стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження».
На підставі викладеного просить замінити сторону стягувана у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, а саме у виконавчому листі №128/369/16-ц від 03.07.2017, виданого Вінницьким районним судом Вінницької області з АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Сенс Банк».
Представник заявника АТ «Сенс Банк» в судове засідання не з'явилася, однак у поданій до суду заяві просила дану заяву розглянути без участі представника заявника.
Представника Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Вінницькій області надіслав до суду відзив, у якому просив розгляд заяви провести у його відсутність. Окрім того, в заяві зазначено, що виконавче провадження завершено, строк повторного звернення до виконання становив до 23.05.2021. повторно виконавчий документи на примусове виконання не пред'являвся. Виконавче провадження знищено у зв'язку із закінченням строків зберігання.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач по справі ОСОБА_1 та позивач АТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили, що не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження у відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з дослідженими матеріалами справи, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів цивільної справи №128/3691/16-ц судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19.04.2017 стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за Додатковою угодою №051/8-5927 від 24.05.2007, Генерального договору № 051/8-5926 від 24.05.2007 в сумі 237 357,28 дол. США, що станом на 30.09.2016 за курсом НБУ еквівалентно 6 150 373,12 гривень, заборгованість за Додатковою угодою № 050/27-122 від 12.05.2008 до Генерального договору № 051/8-5926 від 24.05.2007 становить 160 917,22 дол. США, що станом на 30.09.2016 за курсом НБУ еквівалентно 4169667,53 гривень, а також 154 800,61 грн. судового збору (а.с.77-80).
Крім цього, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 12.06.2017 залишено заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд вищевказаного заочного рішення суду, - без задоволення (а.с.110-112).
За даним заочним рішенням, Вінницьким районним судом Вінницької області видано виконавчий лист №128/3691/16-ц від 03.07.2017, який представником «Укрсоцбанк» отримано 05.07.2017, про що свідчить особистий підпис останнього на заяві про видачу виконавчого листа, яка міститься в матеріалах справи (а.с.114).
07.11.2017 відповідач ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_3 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданого 07.11.2017 Вінницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Вінницькій області, актовий запис №29, яке було долучено у судовому засіданні представником відповідача.
23.05.2018 старшим державним виконавцем ДВС ГУТЮ у Вінницькій області вищевказаний виконавчий лист повернуто стягувачу, оскільки у власності боржника немає іншого майна, окрім будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває під іпотекою стягувача іпотекодержателя ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Надольською Т. П. зареєстровано в реєстрі № 5016334 від 24.05.2007 та №5574947 від 5574947 і звернути стягнення на який не можливо у зв'язку із забороною встановленою відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті'' та Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", про що свідчить постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.05.2018 ВП №55280739.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право приватної власності на будинок АДРЕСА_1 , іпотекодеражателем якого було АТ «Укрсоцбанк», 10.04.2019 зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк», про що свідчить копія інформаційної довідки №190195031 від 26.11.2019, долучена до матеріалів справи в судовому засіданні представником відповідача.
Рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» №5/2019 від 15.10.2019 та протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15.10.2019 затверджено передавальний акт та внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк», правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк».
АТ «Альфа-Банк» змінило назву на АТ «Сенс Банк», що підтверджується копією статуту АТ «Сенс Банк» (нова редакція), затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» від 12.08.2022 та погодженого 12.09.2022 Національним банком України.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).
Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
При цьому у статті 575 ЦК України наведено окремі види застав та вказано, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Отже, іпотека є особливим видом застави, за яким виконання зобов'язань забезпечується виключно нерухомим майном. Іпотека регулюється не лише загальним законодавством - ЦК України, Законом України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу», а й спеціальним - Законом України «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-ІV, ЗУ «Про іпотеку»).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 898-IV іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У частині першій статті 12 Закону № 898-IV вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
У частинах першій, четвертій статті 33 цього Закону передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Тобто сам договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.
Відповідно до приписів ст.36 ЗУ «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст.37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.38 цього Закону.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Наведена вище норма права передбачає спеціальні підстави припинення зобов'язань щодо виконання основного (кредитного) зобов'язання, яке було забезпечене іпотечним договором.
Отже, положення ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» передбачають таку підставу припинення зобов'язання, як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора - іпотекодержателя. У разі завершення такого позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у способи, визначені ст.ст.37, 38 ЗУ «Про іпотеку», зобов'язання припиняється, оскільки за положеннями Закону усі наступні вимоги є недійсними.
Таким чином, за змістом ст.ст.1, 33, 36 ЗУ «Про іпотеку» використання позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умови іпотечного договору, яка містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, призводить до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням.
Статтею 37 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Згідно умов пунктів 2.1, 2.1.1 Генерального договору №051/8-5926 від 24.05.2007, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , який міститься в матеріалах цивільної справи, передбачено, що виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується іпотечним договором, предметом якого є житловий будинок з прибудовами та спорудами, загальною площею 244,2 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0847 га, загальною іпотечною вартістю 1 553 860,00 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Отже, згідно пунктів 2.1, 2.1.1 Генерального договору №051/8-5926 від 24.05.2007 та відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» - вищевказаний Генеральний договір, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, який є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі даного договору іпотеки, який в цьому випадку є правовстановлюючим документом.
Окрім того, 12.05.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , було укладено Договір про внесення змін №050/27-121 до Генерального договору № 051/8-5926 від 24.05.2007 відповідно до якого внесли зміни до п.2.1.1 Генерального договору та виклали його в наступній редакції: «іпотечний договір з ОСОБА_1 , предметом якого є житловий будинок з прибудовами та спорудами, загальною площею 244,2 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0847 га, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 загальною іпотечною вартістю 1 553 860,00 грн., що за курсом НБУ на дату прийняття рішення (505,0 за 100 доларів США) становить 307 695,05 доларів США (а.с.9).
Крім цього, в вимогі банку про усунення зобов'язання за договором кредиту вказано: «24.05.2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором та Договором кредиту 1 та Договором кредиту 2 було укладено іпотечний Договір №050/1-477 (далі «Іпотечний договір»), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Надольською Т.П., відповідно до якого фізична особа ОСОБА_1 , у відповідності до п. 1.1. передала в іпотеку наступне нерухоме майно:
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 244,2 кв.м., та належить Іпотєкодавцю на праві власності.
- земельна ділянка площею 0,0847 га. кадастровий номер земельної ділянки - 0520681003020040221, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 яка є власністю Іпотекодавня.
В свою чергу, до матеріалів позовної заяви по даній цивільній справі позивачем не було долучено копії вищевказаного Договіру №050/1-477, яке має безпосереднє значення при внесені даного процесуального рішення суду.
Як зазначалося судом вище, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право приватної власності на будинок АДРЕСА_1 , іпотекодеражателем якого було АТ «Укрсоцбанк» та 10.04.2019 було зареєстровано за АТ «Укрсоцбанк».
Суд вважає, що позасудове врегулювання шляхом набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки, має наслідком припинення іпотечного зобов'язання на підставі абз.3 ч.1 ст.17 ЗУ «Про іпотеку» з моменту державної реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем та зумовлює недійсність будь-яких наступних вимог іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання (кредитного договору).
Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №927/84/16, від 03 квітня 2018 року у справі №911/2798/16, від 20 червня 2018 року у справі №756/31271/15-ц, від 13.02.2019 у справі № 759/6703/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 263/3809/17 (провадження № 61-39017св18), від 27.02.2019 у справі №643/18466/15-ц, від 17.04.2019 у справі №204/7148/16-ц, від 03.07.2019 у справі № 646/7699/13-ц, від 20.11.2019 у справі №295/795/19, у подібних правовідносинах.
З огляду на вищевикладене, оскільки АТ «Укрсоцбанк» 10.04.2019 набуло право власності на предмет іпотеки за відповідним договором в позасудовому порядку, будь-які наступні вимоги за основним зобов'язанням АТ «Укрсоцбанк» та його правонаступників до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором є недійсними.
При цьому суд враховує, що постановою Верховного Суду від 01.10.2024 у справі №128/3398/19 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишено без задоволення, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06 квітня 2023 року, у нескасованій після апеляційного перегляду частині, та постанову Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року залишено без змін.
Суд враховує, що, у постанові Вінницького апеляційного суду від 12.10.2023, якою залишено в силі ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 13.03.2023 про відмову АТ «Сенс Банк» про заміну сторони у виконавчому документів, міститься вказівка про те, що касування рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 06 квітня 2023 року рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АТ «Альфа-банк» не може бути підставою для скасування постановленої 13 березня 2023 року ухвали цього ж суду про відмову у задоволенні заяви АТ «Сенс Банк» про заміну сторони стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження. Набрання цим рішенням законної сили, а отже й повернення предмета іпотеки у власність іпотекодавця є новою обставиною, яка може бути врахована при повторному зверненні АТ «Сенс Банк» із заявою про зміну сторони стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.
Проте, звертаючись повторно до суду із даною заявою, заявником не було надано будь-яких доказів того, що предмет іпотеки повернувся у власність іпотекодавця, а сама заява про заміну сторони у виконавчому документі та додані документи є аналогічно первісно поданим та в задоволенні якої ухвалою суду від 13.03.2023 відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що заява АТ «Сенс Банк» про заміну сторони у виконавчому документі задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст. 211, 260, 354, 442 ЦПК України, суд -
В задоволені заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про заміну сторони у виконавчому документі - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.П. Шевчук