Справа № 495/6055/23
Номер провадження 2/495/1869/2024
02 жовтня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Анісімової Н.Д.,
при секретарі судового засідання Кракатиці В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі Позивач, АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 14.04.2017 року у розмірі 38427,58 грн. а також сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору, після чого було підписано Заяву № б/н від 14.04.2017 року.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та позивачем Договір про надання банківських послуг (далі Договір), що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були йому надані для ознайомлення у письмовому вигляді.
При укладені Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», що викладені на банківському сайті.
Отже, підписавши заяву, між сторонами у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмірі кредитного ліміту був збільшений до 32000,00 грн.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту позивач керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою банку.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, але не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, відповідно порушив умови Договору.
У зв'язку з зазначеним порушенням зобов'язання за кредитним договором відповідач станом на 18.02.2023 року має заборгованість у розмірі 38427,58 грн., яка складається з: 31748,87 грн. заборгованості за тілом кредиту; 00,00. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6678,71 грн. - заборгованості за простроченими відсотками; 0,00 грн. заборгованості за комісією; 0,00 грн. нарахованої пені; 0,00 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України.
У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 14.04.2017 року в загальній сумі 38427,58 грн., а також покласти на відповідача судові витрати, а саме суму судового збору 2684,00 грн.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.06.2023 року було відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для подачі відзиву на позов.
Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.
Позивач в судове засідання не з'явився, у поданій заяві звернувся до суду з проханням розглядати справу за відсутності представника позивача, на позовних вимогах наполягає, проти заочного вирішення справи позивач не заперечує.
У судове засідання відповідач не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про місце, час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Суд розглядає справу за відсутність позивача та відповідача, належним чином повідомлених про день та час судового розгляду справи, відповідно до наданої заяви, за наявними матеріалами у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи зазначене, з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 14.04.2017 ОСОБА_1 /відповідач/ звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку № б/н від 14.04.2017 року, відповідно до якої вона отримала у позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк».
Відповідачем не надано заперечень щодо підписання вищевказаної Анкети-Заяви про отримання кредиту, отримання в ПАТ КБ «Приватбанк» кредитної картки, а також користування нею, отримуючи від банку кредитні кошти, тобто те, що вона отримала від ПАТ КБ «Приватбанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Вказана позиція неодноразово підтверджена судовою практикою Верховного Суду. Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц дійшов висновку, що «належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.»
Відповідно до п. 62 «Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
З наданої позивачем виписки по рахунку вбачається, що відповідач отримувала кредитні кошти від позивача, а також частково проводила повернення зазначених коштів, що також вказує на наявність кредитних правовідносин між позивачем та відповідачем.
Згідно вказаного розрахунку заборгованість за кредитом, який отримала відповідач від АТ КБ «Приватбанк», станом на 18.02.2023 має заборгованість у розмірі 38 427,58 грн., яка складається з: 31 748,87 грн. заборгованості за тілом кредиту; 00,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6 678,71 грн. - заборгованості за простроченими відсотками; 0,00 грн. заборгованості за комісією; 0,00 грн. нарахованої пені; 0,00 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, частково здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором, та не надала суду доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, а тому суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення вищевказаної заборгованості по простроченому тілу кредиту.
Судом встановлено, що вищевказана Анкета-Заява, на яку посилається позивач, є стандартним бланком, який не містить відомостей про розмір відсотків, комісії, пені і штрафів, порядку користування кредитними коштами. Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, але не містить даних про умови кредитування.
На підтвердження вказаних відомостей позивач посилається на «Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку» та Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна».
Однак судом встановлено, що надані позивачем Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку», у редакції, що діяли на момент підписання заяви, та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містять підпису відповідача.
03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа № 342/180/17).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, який не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що за відсутності належних та допустимих доказів погодження умов договору, АТ «КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Крім того, АТ КБ «Приватбанк» не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови та Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» мав на увазі відповідач, підписуючи Анкету-Заяву позичальника, та відповідно, чи брав він на себе зобов'язання зі сплати саме того, який зазначено в Умовах та тарифах, розміру відсотків у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту. Тому вказані Умови та Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 14.04.2017.
Суд не бере до уваги наявний у справі підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Ознайомлення із паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20), в постанові Верховного Суду від 26.10.2022р року у справі №686/6783/21 (провадження 61-19321 св21).
З урахуванням зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду та обставин встановлених раніше, суд прийшов до висновку, що АТ «КБ «Приватбанк» має право виключно на повернення сум фактично отриманих коштів.
Отже, вимоги позивача про стягнення відсотків не підлягають до задоволення.
На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.04.2017 у сумі 31 748,87 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - у сумі 31 748,87 грн.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Що стосується питання розподілу судових витрат суд вирішив, що так як позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають частковому задоволенню, судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог згідно зі ст. 141 ЦПК України.
Оскільки позовні вимоги були заявлені позивачем на суму 38 427,58 грн., а задоволено на суму 31 748,87 грн. (82,6 %) то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за розгляд справи в сумі 2 216,98 грн. (2 684,00 грн. х 82,6 % / 100 = 2 216,98 грн.), як того вимагає ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280, 282, 288, 354 ЦПК України, ст. 525, 526, 530, 1049, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 14.04.2017, а саме: заборгованість за тілом кредиту в сумі 31 748,87 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 2 216,98 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ:14360570, рах. НОМЕР_1 , МФО № 305299).
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя Н.Д. Анісімова