15 жовтня 2024 рокуСправа № 495/9195/24
Номер провадження 3/495/3344/2024
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгороді-Дністровському матеріали справи, які надійшли із Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, із середньою освітою,
за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на розгляд надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №171231 від 02.10.2024, відповідно до якого 02.10.2024 о 16:00 гр. ОСОБА_2 , здійснював продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку з рук за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушив вимоги п. 10 ст. 1, ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув. При складенні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.
Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як вбачається з положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Диспозицією ч. 1 статті 156 КУпАП встановлена відповідальність за роздрібну або оптову торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктом правопорушення в даному випадку є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Крім того, диспозиція норми ч. 1 ст. 156 є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних актів, які передбачають конкретні правила торгівлі тютюновими виробами, в даному випадку визначених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог п. 10 ст. 1, ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Разом з тим суддя вважає за необхідне зазначити, що стаття 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» не містить пункту 10.
Відповідно ж до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», на яку покликається особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння: з рук, лотків.
Водночас, як вже зазначалося вище, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП, яка передбачає відповідальність за торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку. Відповідальність за торгівлю тютюновими виробами з рук передбачено ч. 3 статті 156 КУпАП.
Таким чином, в протоколі, який є предметом дослідження судді, в розділі склад адміністративного правопорушення зазначено про продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку з рук, водночас здійснено покликання на ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», якою забороняється продаж тютюнових виробів з рук та кваліфіковано такі дії за ч. 1 ст. 156 КУпАП, якою передбачено відповідальність за торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Розглядаючи дану справу, суддя враховує практику ЄСПЛ, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016), в яких Суд, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме інспектор поліції, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наявних розбіжностей у протоколі про адміністративне правопорушення, суд позбавлений можливості встановити об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 , а відтак і наявність у його діях складу цього правопорушення.
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, а тому провадження відносно нього підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 156 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.
Суддя Ірина БРАТКІВ