Справа № 463/9594/24
Провадження № 2-н/463/2243/24
про відмову у видачі судового наказу
15 жовтня 2024 року суддя Личаківського районного суду м.Львова Грицко Р.Р., вивчивши матеріали заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води,
заявник Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулося до Личаківського районного суду м.Львова із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 року по 31.07.2024 року у розмірі 2424,76 гривень, заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.10.2023 року по 31.07.2024 року у розмірі 1347,54 гривень у квартиру АДРЕСА_1 , а також 199,20 гривень інфляційних втрат, 68,23 гривень 3% річних та 186,06 гривень пені, нарахованих на суму заборгованості та 302,80 гривень судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу окрім іншого повинно бути зазначено, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
З матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається, що докази, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, відношення до боржника ОСОБА_1 не мають, стосуються інших осіб (споживачів) а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Розрахунки інфляційних втрат, 3% річних та пені стосуються іншої адреси надання житлово-комунальних послуг. Більше того прохальна частина заяви викладена до іншої особи ОСОБА_4 .
Згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з ч.2 ст.165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст.165, 166 ЦПК України, суддя, -
відмовити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого постачання теплової енергії та централізованого постачання гарячої води.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання до Львівського апеляційного суду.
Суддя Грицко Р.Р.