14 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 175/2355/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 червня 2024 року в адміністративній справі №175/2355/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00016941 від 19.01.2024.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 червня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови залишено без розгляду, в зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача.
Не погодившись з ухвалою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить ухвалу суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у суду були відсутні законні підстави для залишення позову без розгляду, оскільки в діях позивача та його представника відсутні порушення визначені п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності або повторна неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.02.2024 судом першої інстанції в системі «Електронний суд» сформована повістка на адресу позивача та його представника про необхідність явки в судове засідання 11.05.2024 о 11:40 год. по справі №175/2355/24.
Суд звертає увагу на те, що 11.05.2024 припадало на суботу, а згідно розкладу роботи Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, викладеному на сайті суду https://dp.dp.court.gov.ua/sud0410/pro_sud/shedule, субота не є робочим днем, що свідчить про помилкове призначення судового засідання саме на цю дату.
Отже, на 11.05.2024 судове засідання не було призначено.
01.05.2024 в системі «Електронний суд» сформована інша повістка на адресу позивача та його представника про необхідність явки в судове засідання 28.06.2024 о 09:30 год. по справі № 175/2355/24.
В зв'язку з отриманням цієї повістки представником позивача 17.06.2024 через систему «Електронний суд» по справі № 175/2355/24, було направлено клопотання про проведення призначеного на 28.06.2024 о 09:30 судового засідання в режимі відеоконференції. Проте, зазначене клопотання не було розглянуто судом першої інстанції в порушення ст. 195 КАС України.
Разом з цим, 28.06.2024 о 09:30 по всій Дніпропетровській області з 08:54 год. до 09:49 год. була оголошена повітряна тривога, що виключає можливість проведення вказаного судового засідання.
Таким чином в діях позивача та його представника відсутні порушення, визначені п.4 ч.1 ст. 240 КАС України як підстави для залишення позову без розгляду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав про залишення позову без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача до судового засідання без поважних причин.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно із ч. 5 ст. 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду внаслідок порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 червня 2024 року в адміністративній справі №175/2355/24 скасувати.
Справу №175/2355/24 направити до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко