10 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/32143/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року (суддя Бухтіярова М.М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), щодо не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ № 168, з січня 2023 року;
зобов'язати НОМЕР_1 Прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ), здійснити виплату ОСОБА_1 (додаткової винагороди, збільшену до 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ № 168, з січня 2023 року;
зобов'язати НОМЕР_1 Прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач призваний на військову службу до лав Збройний Сил України, займає посаду штаб-сержанта в НОМЕР_1 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ) та виконує конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України. З січня 2023 року, перебуваючи в оперативному підпорядкуванні (у відрядженні), брав участь у бойових діях, на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України, проте за цей час йому не була нарахована додаткова винагорода відповідно до Постанови №168 в розмірі 100 000 грн. за безпосередню участь в бойових діях та відповідних заходах. Позивач вважає, що з огляду на його безпосередню участь у бойових діях, він має право на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зважаючи на викладене, з боку відповідача допущена протиправна бездіяльність щодо невиплати збільшеної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Крім того, скаржником зазначено, що відповідно до наказу від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та пункту 4 Порядку №36 однією з умов визначення безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є виконання таких дій у районах ведення воєнних (бойових дій), а також те, що позивач не виконував бойові завдання у районах ведення воєнних (бойових дій) та не забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, зворотнього позивачем не доведено, суд дійшов висновку, що у відповідача не існувало правових підстав для нарахування і виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах з 01.01.2023. Перебування позивача на службі в НОМЕР_1 прикордонному загоні, який у період з 19.11.2022 по 29.01.2024 брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, не свідчить про безпосередню участь позивача у таких бойових діях та заходах. За таких обставин, доводи позивача щодо бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах безпідставні. Таким чином, не нараховуючи та не виплачуючи позивачу передбачену Постановою № 168 додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у період з 01.01.2023 по 07.12.2023 (день звернення до суду) за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Херсонської області, відповідач діяв правомірно та відповідно вимог діючого законодавства.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 06.05.1998 Вільногірським МВ УМВС України в Дніпропетровській області; згідно із посвідченням серії НОМЕР_4 від 20.10.2016 має статус учасника бойових дій; перебуває на службі в Державній прикордонній службі України, з 01.12.2021 - на посаді інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальник 3 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно із листом Міністерства оборони України Угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 28.01.2024 №2/314 НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) перебував в Оперативному підпорядкуванні ОУВ «Херсон» таз 19.11.2022 по 29.01.2024на виконання бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 05.03.2023 №523т, бойових розпоряджень ОУВ «Херсон» від 19.11.2022 №29дск, від 26.11.2022 №320дск, від 14.01.2023 №1548дск, від 22.02.2023 №2497дск, від 18.03.2023 №3024т, від 30.03.2023 №3318т, від 30.09.2023 №7860дск брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони до батальйону включно по рубежу Лупареве-Херсон.
На виконання бойового розпорядження ОУВ «Херсон» від 19.11.2022 №29дск, від 26.11.2022 №320дск, від 30.09.2023 №7860дск оперативне (бойове) управління підрозділами у період з 19.11.2022 по 29.01.2024 здійснювалось з пункту управління (ОКП) НОМЕР_1 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ) у Херсон, дислокованого між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони до батальйону включно.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 06.09.2023 №143про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 01.06.2022 по 31.08.2023, позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення у такому розмірі:
в січні 2023 року - 86589,80грн., з яких: додаткова винагорода ПКМ №168 від 28.02.22 (70000,00грн.)в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в сумі - 70000,00 грн.
в лютому 2023 року - 55877,80 грн., з яких: додаткова винагорода ПКМ №168 від 28.02.22 (30000,00грн.) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в сумі - 30000,00 грн.
в березні 2023 року - 55877,80 грн., з яких: додаткова винагорода ПКМ №168 від 28.02.22 (30000,00грн.) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в сумі - 30000,00 грн.
в квітні 2023 року - 72182,30 грн., з яких: додаткова винагорода ПКМ №168 від 28.02.22 (18387,10грн.) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в сумі - 18387,10 грн.
в травні2023 року - 56185,10 грн., з яких: додаткова винагорода ПКМ №168 від 28.02.22 (30000,00грн.)в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в сумі - 30000,00 грн.
в червні 2023 року - 43604,45 грн., з яких: додаткова винагорода ПКМ №168 від 28.02.22 (30000,00грн.)в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в сумі - 17419,35 грн.
в липні 2023 року - 26185,10 грн., з яких: додаткова винагорода ПКМ №168 від 28.02.22 - 0 грн.
в серпні 2023 року - 27185,10грн., з яких: додаткова винагорода ПКМ №168 від 28.02.22 - 0 грн.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, передбачену Постановою №168, з 01.01.2023, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон N 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан в країні триває і на час розгляду справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (у редакції чинній з 18.10.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 43 у пункті 1 у першому реченні абзацу першого: слова військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, співробітникам Служби судової охорони, виключено; після слів перебуваючи безпосередньо в районах доповнено словами їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,.
Отже, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 додаткова виплата до 100000,00 грн за своєю суттю є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення (в розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260), що виплачується на період дії воєнного стану особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, та виплачується пропорційно часу участі в таких діях.
Відповідно до пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Пунктом 2-1 Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 43 від 20.01.2023, чинній з 21.01.2023, установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 грн.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 січня 2023 року.
За змістом наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26 (із змінами, внесеними наказом від 14.02.2023 № 35) з 01 по 31 січня 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.03.2023 №52 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 25 лютого 2023 року та м.Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.
Вказані вище накази Головнокомандувача Збройних Сил України є чинними та визначають райони ведення воєнних (бойових) дій.
Отже, однією із основних умов отримання військовослужбовцями, всіх військових формувань, збільшеного до 100000 грн розміру додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, є факт/умова - перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
В той самий час з 01.01.2023 - до вказаних районів (районів ведення бойових дій) не входить частина Херсонської області та безпосередньо міста- Херсон, які знаходяться на Правому березі річки Дніпро, де постійно і дислокуються всі підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону.
Позивачем на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог надано лише лист Міністерства оборони України Угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 28.01.2024 №2/314.
За змістом вказаного листа Угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Міністерства оборони України НОМЕР_1 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) перебував в Оперативному підпорядкуванні ОУВ «Херсон» та з 19.11.2022 по 29.01.2024 на виконання бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 05.03.2023 №523т, бойових розпоряджень ОУВ «Херсон» від 19.11.2022 №29дск, від 26.11.2022 №320дск, від 14.01.2023 №1548дск, від 22.02.2023 №2497дск, від 18.03.2023 №3024т, від 30.03.2023 №3318т, від 30.09.2023 №7860дск брав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони до батальйону включно по рубежу Лупареве-Херсон.
Отже, як правильно вказав суд першої інстанції, належних та допустимих доказів на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у період з січня 2023 року, як наказів про направлення позивача для проходження військової служби в зоні бойових дій, довідки про перебування позивача в зоні бойових дій позивачем не надано.
В апеляційній скарзі, скаржником зазначено, що суд відмовляючи в задовленні позову, не вирішив питання щодо клопотання про витребування доказів, про витребування наказів та бойових розпоряджень про участь позивача як військовослужбовця в складі НОМЕР_1 прикордонного
загону, який залучався відповідно до бойового розпорядження до Оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 26.11.2022 № 26 (гриф).
Проте, матеріалами справи встановлено, що ухвалою 03.01.2024 судом першої інстанції витребувано у відповідача - відомості про нараховане та фактично виплачене грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за період з січня 2023 року по грудень 2023 року; первісні документи, які підтверджують факт безпосередньої участі військовослужбовця ОСОБА_1 в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) зазначених заходів протягом періоду з січня 2023 року по грудень 2023 року.
Відповідач листом від 26.02.2024 про надання інформації та врахування її під час розгляду судової справи, надано пояснення наступного змісту. Однією із основних умов отримання військовослужбовцями, всіх військових формувань, збільшеного до 100 000 гривень розміру додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2023 № 168, є факт/умова перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій. З 01.01.2023 до вказаних районів (районів ведення бойових дій) не входить частина Херсонської області та безпосередньо міста Херсон, які знаходяться на Правому березі річки Дніпро, де постійно і дислокуються всі підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону. Накази Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 02.02.2023 №26, від 14.02.2023 №35, від 01.03.2023 №52, від 01.04.2023 №89, від 01.05.2023 № 111, від 01.06.2023 № 147, якими чітко визначені райони ведення воєнних (бойових) дій за період з 01.01.2023 по 31.05.2023, знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет, надання яких жодним чином не потребує їх витребування, однак вони не долучаються до матеріалів позову оскільки відповідно до вказаних наказів у зазначений період не входить жоден з районів або територіальних громад Херсонської або Миколаївської області, які були б розташовані на Правому березі річки Дніпро, де безпосередньо і дислокуються підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Особовий склад та підрозділи НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ), тимчасово дислокуються в різних населених пунктах уздовж Правого берега річки Дніпро та Дніпровської затоки, та не перебувають в районах ведення воєнних (бойових) дій тобто уздовж Лівого берега річки Дніпро. Періодично окремі групи військовослужбовців на нетривалий термін відряджаються в райони ведення воєнних (бойових) дій на Лівому березі річки Дніпро, за що відповідно до вимог чинного національного законодавства України отримують збільшену до 100 000 гривень додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. Однак, позивач не входить до переліку даного незначного кола військовослужбовців та у визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення воєнних (бойових) дій, а отже і відповідні документи відносно останнього, не опрацьовувались та не існують.
Крмі того, колегія суддів зазначає, що сам по собі факт виконання позивачем службових обов'язків на території м. Херсон Херсонської міської територіальної громади під час дії воєнного стану не створює для відповідача обов'язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.06.2024 у справі № 400/249/23.
Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві додаткову грошову виплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 грн за заявлений в позові період.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров