03 жовтня 2024 р.Справа № 520/34688/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Мельников Р.В.) від 22.08.2024 (повний текст складено 22.08.24) по справі № 520/34688/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" лише за період з 01.04.2019 року по 21.09.2020 року; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсації за період з 22.09.2020 року по 20.07.2023 року згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати"; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсацію за період з 01.04.2019 року по 20.07.2023 року згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" (з урахуванням виплачених сум).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись із ухвалою про закриття провадження у справі, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що в рішенні суду по справі №520/13339/19 вимоги про оскарження дій відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті компенсації ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" лише за період з 01.04.2019 року по 21.09.2020 року, а також бездіяльності у ненарахуванні такої компенсації за період з 22.09.2020 року по 20.07.2023 року, які заявлені у справі № 520/34688/23, позивачем у справі №520/13339/19 не заявлялись та рішення щодо таких вимог судом не приймалось. У свою чергу, досліджуючи позовну заяву, щодо якої судом першої інстанції закрито провадження по справі № 520/34688/23 вбачається, що у ній позивачем вимог про оскарження дій відповідача у правовідносинах щодо неправильного обрахунку належних сум пенсій не заявлялось. Тобто, не дивлячись на те, що сторони у цих позовах є ті ж самі, однак підстави та предмет спору у цих справах не є ідентичним, що свідчить про те, що у даному випадку вказана сукупність тотожних показників є відсутньою, оскільки, у правовідносинах, з приводу яких подано позов, що розглядався у справі №520/13339/19 порушення права позивача полягало у тому, що при проведенні його перерахунку пенсії відповідачем обмежено пенсію до виплати максимальним розміром, з приводу чого пред'явлено відповідні вимоги щодо скасування такого обмеження, а вимоги щодо компенсації за несвоєчасну виплату пенсії були похідними вимогами. У рамках даного позову, порушення права позивача має іншу правову природу та полягає у неналежному розрахунку пенсійним органом компенсації за несвоєчасно виплачену пенсії та спірним є період компенсації з 01.04.2019 року по 20.07.2023, базисом для розрахунку є сума виплаченої з затримкою заборгованості з пенсії. Враховуючи викладене, вважає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 22.08.2024 про закриття провадження по справі, порушив норми процесуального права, що призвело до її неправильного вирішення та перешкоджає подальшому провадженню, а відтак, відповідно до ч. 3 ст. 312, п.4 ч.1 ст.320 КАС України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262).
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 по справі № 520/13339/19 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 та з 01.07.2019 в частині обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без застосування обмеження її максимальним розміром, з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2019 без застосування обмеження її максимальним розміром, з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", з урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині вимог позов залишено без задоволення; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 року по справі № 520/13339/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними повернуто скаржнику.
Представником позивача до відповідача було направлено адвокатський запит та витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області наступну інформацію: розрахунок заборгованості з пенсії згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 по справі №520/13339/19; розрахунок суми компенсації за несвоєчасну виплату пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 по справі №520/13339/19.
Зі змісту відповіді на запит та протоколів розрахунку пенсії встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду відповідачем нараховано 21 вересня 2020 року заборгованість з пенсії у розмірі 183640,88 грн та компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" у розмірі 1890,16 грн, що в загальному складає 185531,04 грн. Виплата вказаної суми проведена 20.07.2023.
Стверджуючи про те, що відповідні суми компенсації за несвоєчасну виплату пенсії розраховані відповідачем неправильно, оскільки з відповідного розрахунку компенсації за несвоєчасну виплату пенсії вбачається, що такий проведено за період з дати порушеного права на пенсію позивача (01.04.2019) по дату проведення перерахунку такої пенсії (21.09.2020) попри те, що фактична виплата нарахованих сум пенсії, належної позивачу, відбулась 20.07.2023, позивач звернувся до суду із позовом у цій справі.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач фактично не погоджується з діями та бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчиненими на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі № 520/13339/19, яке полягає у невиплаті та не нарахуванні компенсації за несвоєчасну виплату пенсії. Як виснував суд першої інстанції, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У силу вимог статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Згідно частини другої ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Положеннями ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Крім того, приписами частини першої ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Отже, процесуальним законом встановлено спеціальний порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду слугували, на думку позивача, протиправні дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за несвоєчасну виплату пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" лише за період з 01.04.2019 по 21.09.2020. Зокрема, позивач вважає, що відповідні суми компенсації за несвоєчасну виплату пенсії протиправно проведені лише за період з дати порушеного права на пенсію позивача (01.04.2019) по дату проведення перерахунку такої пенсії (21.09.2020) попри те, що фактична виплата нарахованих сум пенсії, належної позивачу, відбулась 20.07.2023.
Водночас з позовної заяви вбачається, що фактично позивачем заявлено дві вимоги: перша стосується протиправності дій відповідача щодо проведення перерахунку пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів на виконання рішення суду (з 01.04.2019 по дату проведення перерахунку пенсії на виконання рішення), які не були виплачені в липні 2023 року, і такі дії охоплюються межею судового контролю відповідно до приписів статті 382, 383 КАС України.
В той час як друга вимога стосується зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсацію за період після дати проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду (як стверджує позивач такий перерахунок проведено 22.09.2023) по дату фактичної виплати заборгованості (20.07.2023) згідно Постанови № 159. На думку суду апеляційної інстанції, такі вимоги охоплюються окремим предметом позову.
Так, суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням суду від 05.02.2020 у справі №520/13339/19, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без застосування обмеження її максимальним розміром, з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії, згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили 07.09.2020, відповідачем у вересні 2020 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 без застосування обмеження її максимальним розміром, та нараховано компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії. Різницю в пенсії, нараховану на виконання рішення суду, профінансовано у липні 2023 року. Нараховану суму компенсації не виплачено станом на момент звернення до суду. Водночас з наявного в матеріалах справа розрахунку компенсації втрати частини доходів вбачається, що розрахунок компенсації проведений з дати, з якої зобов'язав суд (тобто з 01.04.2019) по дату набрання рішення суду законної сили (07.09.2020, а не 21.09.2020, як помилково зазначає позивач). Тобто, за період після 07.09.2020 по дату фактичної виплати заборгованості (20.07.2023) компенсація втрати частини доходів не нарахована та не виплачена, що слугувало основною підставою для звернення до суду у цій справі.
Колегія суддів зважає на те, що у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі №520/13339/19 не встановлено кінцевої дати, до якої слід проводити нарахування компенсації втрати частини доходів, в той час орган Пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, виконує рішення суду в межах покладених на нього зобов'язань та кінцевою датою виконання зобов'язань за рішенням суду слід вважати дату набрання рішення суду законної сили.
Отже, у випадку якщо в рішенні суду не встановлено кінцеву дату виконання зобов'язань в частині дати закінчення нарахування компенсації втрати частини доходів громадян, перевірка обставин того, чи виконав відповідач вимоги закону щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, виходячи саме зі строку затримки виплати пенсії позивачу, можлива тільки в рамках іншого судового провадження.
За таких обставин, надання оцінки протиправності/правомірності дій відповідача щодо нарахування компенсації втрати частини доходів через несвоєчасну виплату пенсії після дати набрання рішення суду законної сили (якщо в рішенні суду не встановлено кінцеву дату виконання зобов'язань) по дату фактичної виплати заборгованості можливо у спосіб ініціювання нового судового провадження, в той час як встановлення судового контролю буде суперечити принципам юридичної визначеності, адже неможливо встановити судовий контроль в тому випадку, коли рішення суду не містить чітких зобов'язань щодо кінцевої дати його виконання після дати набрання рішення суду законної сили.
Наведеного вище не враховано судом першої інстанції, який закриваючи провадження у справі в цілому, не звернув увагу на правову природу та характер заявлених позовних вимог, а також на те, що частина заявлених позовних вимог виходить за рамки судового контролю.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 по справі № 520/34688/23 слід скасувати в частині закриття провадження про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсації за період з 07.09.2020 (дати набрання рішення суду законної сили) по 20.07.2023 (дату фактичної виплати заборгованості) згідно Постанови №159 та в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу за несвоєчасну виплату пенсії компенсацію за період з 07.09.2020 по 20.07.2023 згідно Постанови №159 та направити справу № 520/34688/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Водночас в іншій частині позовних вимог (зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсацію за період з 01.04.2019 згідно Постанови №159 від 21.02.2001 по 06.09.2020 включно) предмет позову у справі № 520/13339/19 є тотожним предмету спору у справі, рішення у якій оскаржується, в частині щодо нарахування та виплати компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01 квітня 2019 року по дату набрання рішення законної сили.
Таким чином, дані обставини вказують на те, що позивач не погоджується з результатом виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі № 520/13339/19, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.04.2019, зокрема в частині того, що нараховану суму компенсації не виплачено.
В той же час позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання нового позову про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.04.2019 (в тому числі по дату набрання рішення суду законної сили).
Отже, у спірних правовідносинах в частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсацію за період з 01.04.2019 згідно Постанови №159 від 21.02.2001 по 07.09.2020 (дату набрання рішення суду законної сили) наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту в частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсацію за період з 01.04.2019 згідно Постанови №159 по 07.09.2020 не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов у вищенаведеній частині позовних вимог.
Підсумовуючи вище наведене, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Тобто, якщо позивач вважав, протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання рішення суду у справі № 520/2170/2020, то він може звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача або встановлення судового контролю, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11.02.2021 в адміністративній справі № 420/5234/19 та 11.12.2020 в адміністративній справі № 826/13146/18, від 13.10.2021 в адміністративній справі № 420/6784/21.
У даному випадку новий спір в частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсацію за період з 01.04.2019 згідно Постанови №159 по 07.09.2020 не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але вже на стадії виконання судового рішення.
При цьому Верховний Суд зазначив, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За правилами пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги з урахуванням обґрунтованості висновків суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсацію за період з 01.04.2019 згідно Постанови №159 по 07.09.2020.
В іншій частині позовних вимог ухвалу суду першої інстанції слід скасувати з направленням справи в цій частині позовних вимог для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки за період після 07.09.2020 виник новий спір щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів з дати проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду до дату фактичної виплати заборгованості.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 по справі № 520/34688/23 скасувати в частині закриття провадження про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсації за період з 07.09.2020 по 20.07.2023 згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати"; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату пенсії компенсацію за період з 07.09.2020 по 20.07.2023 згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" (з урахуванням виплачених сум).
В цій частині направити справу № 520/34688/23 для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 у справі № 520/34688/23 залишити без змін.
Постанова суду в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції про закриття провадження набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
В іншій частині постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов
Повний текст постанови складено 14.10.2024.