Головуючий І інстанції: К.І. Клочко
11 жовтня 2024 р. Справа № 440/9014/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024, по справі № 440/9014/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 02.02.2023 по 27.02.2023 в сумі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (часу мого перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я) відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 02.02.2023 по 27.02.2023 в сумі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (часу мого перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я) відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду віл 01.09.2023 залучено до участі у справі Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) як співвідповідача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 прийнято часткову відмову позивача від позову до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 06.02.2023 по 27.02.2023 в сумі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 06.02.2023 по 27.02.2023 в сумі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування додаткової винагороди ОСОБА_1 , встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 02.02.2023 по 05.02.2023 в сумі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 02.02.2023 по 05.02.2023 в сумі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 02.02.2023 по 05.02.2023 в сумі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, з урахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 , не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що Військова частина НОМЕР_2 не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, вона зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_1 . Лише командир Військової частини НОМЕР_2 володіє інформацією щодо підставності зменшення (невиплати) складових грошового забезпечення з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних, адміністративних стягнень, показників виконання службових обов'язків, що відображається в наказах, виданих ним.
Позивач не перебуває в штаті Військової частини НОМЕР_1 , не перебуває на фінансовому та інших видах забезпечення у Військовій частині НОМЕР_1 . Військова частина НОМЕР_1 на виконання заявки на кошти від військової частини НОМЕР_2 замовляє кошти у вищестоячого забезпечувального фінансового органу. Заявки на кошти формуються командиром військової частини НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_1 не має жодних зобов'язань щодо позивача, а лише є проміжною ланкою між ним і Військовою частиною НОМЕР_2 з питань грошового забезпечення.
Військовою частиною НОМЕР_1 автоматично буде здійснено нарахування коштів позивачу в разі внесення змін до наказів командира Військової частини НОМЕР_2 та надання командуванню Військової частини НОМЕР_1 необхідних фінансових документів.
Отже, зі сторони командування Військової частини НОМЕР_1 не здійснювалося жодних дій або бездіяльності стосовно позивача, які б могли свідчити про порушення його прав.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 з 25.02.2022 був мобілізований у зв'язку зі запровадженням воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" та перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .
20.10.2022 під час виконання обов'язків із захисту Батьківщини позивач отримав вибухову травму внаслідок мінометного обстрілу з боку збройних сил російської федерації та був направлений на лікування до Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород», що підтверджено довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_5 від 27.12.2022 № 3159 та довідками військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_6 від 15.11.2022 № 934 та від 05.01.2023 № 12.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.02.2023 № 33 старшого солдата ОСОБА_1 , колишнього старшого стрільця 2 відділення кулеметного взводу, який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 02.02.2023 № 32-РС на посаду номера обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , ВОС-101 281А, який прибув з військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_1 , 3 02.02.2023 зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03.02.2023 № 34 позивач був направлений на стаціонарне лікування до військової частини НОМЕР_6 .
У період з 06.02.2023 по 27.02.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджено копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 551.
21.02.2023 госпітальною ВЛК хірургічного профілю військової частини НОМЕР_6 позивача визнано непридатним до військової служби з переоглядом через шість місяців, що підтверджено копією свідоцтва про хворобу № 233.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 07.03.2023 № 68 солдата ОСОБА_1 , номера обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , у зв'язку зі звільненням з військової служби відповідно до підп. "б" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з 07.03.2023 виключено зі списків особового складу військової частини.
Позивач, вважаючи протиправним не нарахування та не виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. пропорційно часу перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у спірний період з 02.02.2023 по 05.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні з приводу отриманої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, а отже за вказаний період позивач набув право на отримання додаткової винагороди, передбаченої п. 1 постанови № 168.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII.
Частиною 1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Одночасно військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 була прийнята постанова № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі Постанова №168 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно з абз. 4 п. 1 Постанови № 168, право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень мають військовослужбовці за умов:
- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 20.10.2022 в ході виконання службових обов'язків по захисту Батьківщини в районі населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області під час мінометного обстрілу збройними силами російської федерації отримав поранення, що підтверджено довідкою військової частини НОМЕР_5 від 27.12.2022 № 3159 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка складена за формою, передбаченою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
З 02.02.2023 позивач зарахований до особового складу Військової частини НОМЕР_2 , 03.02.2023 вибув на стаціонарне лікування до військової частини НОМЕР_6 , з 06.02.2023 по 27.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні.
Отже, після отримання травми позивач проходив безперервне лікування до 27.02.2023, що підтверджено виписками з медичної картки стаціонарного хворого, направленнями на лікування та свідоцтвом про хворобу від 23.02.2023 № 233.
Під час лікування позивачу встановлено діагноз: "стан після вибухової травми (20.10.2022), закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку з цефалічним, церебростенічним, астено-вегетативним синдромами, акубаротравми, гострої нейросенсорної приглухуватості. Посттравматичний шийно-грудний радикуліт з полірадикулярним синдромом, затяжний перебіг з тимчасовим порушенням функцій.
За висновком госпітальної ВЛК хірургічного профілю військової частини НОМЕР_6 вищеописані травми, так, пов'язані із захистом Батьківщини; на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано непридатним до військової служби з переоглядом через шість місяців.
Внаслідок отриманих травм позивач 07.03.2023 звільнений з військової служби відповідно до підп. "б" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.
Отже, із наведеного встановлено, що позивач у спірний період з 02.02.2023 по 05.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні з приводу отриманої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Таким чином, за вказаний період позивач набув право на отримання додаткової винагороди, передбаченої п. 1 постанови № 168.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018.
Відповідно до п. 2 Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно з п. 10 Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я(у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого),або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем (пункт 11 Порядку №260).
Згідно з п. 12 Порядку № 260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про те, що Військовою частиною НОМЕР_2 протиправно не нараховано, а Військовою частиною НОМЕР_1 не виплачено позивачу додаткову винагороду, збільшену до 100000 грн., за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та відпустки для лікування після тяжкого поранення з 02.02.2023 по 05.02.2023.
Доводи про те, що позивач за час проходження військової служби не надав через стройову частину довідку № 3159 від 27.12.2022 за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, не є підставою для висновку про втрату позивачем права на отримання додаткової винагороди, адже наведені обставини не спростовують презумпцію складення стосовно позивача такої довідки.
Крім того, із наданої позивачем копії виписки по картці /рахунку за період з 01.02.2022 по 21.04.2023 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вбачається, що грошове забезпечення позивачу виплачується військовою частиною НОМЕР_1 , що сторонами не заперечувалось.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що Військова частина НОМЕР_2 не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_1 , а отже є проміжною ланкою між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_2 в питанні виплати грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 02.02.2023 № 33 старшого солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 02.02.2023 № 32-РС на посаду номера обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_2 , ВОС-101 281А, з 02.02.2023 зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Військова частина НОМЕР_2 , в якій проходив службу позивач у спірний період, підпорядкована Військовій частині НОМЕР_1 та перебуває на її фінансовому забезпеченні, що не заперечується апелянтом в апеляційній скарзі.
Таким чином, саме Військова частина НОМЕР_2 мала обов'язок у спірний період видавати накази про виплату, у тому числі, додаткової грошової винагороди військовослужбовцям із зазначенням її розміру та періоду, у той час як фактичне нарахування та виплату мала здійснювати Військова частина НОМЕР_1 .
У апеляційній скарзі відповідачем зазначалось, що Військовою частиною НОМЕР_1 буде автоматично здійснено нарахування коштів позивачу у разі внесення змін до наказів командира Військової частини НОМЕР_2 та надання командуванню Військової частини НОМЕР_1 фінансових документів.
Отже, доводи апеляційної скарги не суперечать висновкам суду першої інстанції, відповідно до яких Військову частину НОМЕР_1 зобов'язано здійснити виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168, після її нарахування Військовою частиною НОМЕР_2 .
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 по справі № 440/9014/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов