Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.
11 жовтня 2024 р. Справа № 520/16711/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/16711/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від Адміністрації Державної прикордонної служби України, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 по справі №520/19864/23 ОСОБА_1 від 28.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 18 січня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем прийнято протиправне рішення щодо відмови йому в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки, на йому думку, він має право на призначення пенсії за вислугу років.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 частково задоволено адміністративний позов.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.03.2024, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію ОСОБА_1 за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України №2262-ХІІ з 21.06.2022.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про залишення позовної заяви без розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 по справі №520/19864/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути подання про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у даній справі. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 по справі № 520/19864/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянуто подання від адміністрації Державної прикордонної служби України про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та прийнято Рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку із відсутністю відповідної календарної вислуги років від 28.03.2024. Під час прийняття рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області керувалось ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що немає підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач проходив службу в органах Державної прикордонної служби України та у зв'язку із закінченням строку контракту був звільнений з військової служби, виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення (витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 23-ос від 17.01.2020). Вислуга років заявника на день звільнення складає: у календарному обчисленні 21 рік 06 місяців 18 днів, у пільговому обчисленні 10 років 09 місяці 18 днів, загальна 32 роки 04 місяці 06 днів. (а.с. 10)
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2022 у справі № 520/27816/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишений без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 вищевказане рішення від 18.02.2022 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Адміністрації державної прикордонної служби України щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби». Зобов'язано Адміністрацію державної прикордонної служби України оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №520/19864/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути подання про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у даній справі. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
У позовній заяві позивач зазначає, що 27.03.2024 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив добровільно виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №520/19864/23. Однак, відповіді не отримав.
20.05.2024 повторно звернувся до відповідача.
У рішенні про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначило, що правові підстави для призначення пенсії ОСОБА_1 відсутні, оскільки вислуга років у календарному обчисленні становить: 21 рік 06 місяців 18 днів (у пільговому обчисленні: 32 роки 04 місяці 06 днів), що не відповідає вимогам ст. 12 Закону. (а.с. 14)
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та вважаючи, що є всі законні підстави для призначення пенсії за вислугу років, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що на час звільнення зі служби, діяла редакція Порядку № 393, яка передбачала пільгове зарахування вислуги років, отже позивач набув право на отримання пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки вислуга років у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 32 роки 04 місяці 06 днів.
Отже, вважав, що позивач набув право на отримання пенсії з 18.01.2020 (з наступного дня після звільнення зі служби), тобто в період дії попередньої редакції Порядку № 393, а відтак не може бути позбавлений права на зарахування календарної вислуги на пільгових умовах.
Відмовляючи в частині позовних вимог, суд зазначив, що враховуючи положення ст. 50 Закону № 2262-ХІІ, пенсію має бути призначено з 21.06.2022, а не з 18.01.2020, як просить позивач.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду в частині задоволених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
У межах спірних правовідносин підлягає з'ясуванню питання щодо правомірності чи протиправності оскаржуваного рішення відповідача яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та щодо права позивача на призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п. “а» ч. 1 ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за вислугу років, відповідач виходив з того, що календарна вислуга років позивача становить 21 рік 06 місяців 18 днів, що не відповідає вимогам ст.12 Закону, а тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
В свою чергу, ст. 17-1 Закону № 2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992.
Судовим розглядом встановлено, що вислуга років на день звільнення (17.01.2020) складає: у календарному обчисленні - 21 рік 06 місяці 18 днів, у пільговому обчисленні - 10 років 09 місяців 18 днів. Всього - 32 роки 04 місяці 06 днів. (а.с. 10), що, на думку відповідача, не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленої пунктом "а" ст. 12 Закону № 2262.
Слід зазначити, що Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-ХІІ у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18.
У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала такий правовий висновок: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до порядку №393».
У постанові від 21.10.2021 у справі № 620/940/19, Верховний Суд зазначив:
«Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, особам, які проходили службу в підрозділах Державної прикордонної служби. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Отже, особам, які проходили військову службу в підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, вислуга років, що дає право для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII обчислюється на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця.»
Крім того, у постанові від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22 Верховний Суд сформулював наступні правові висновки:
«підпунктом «а» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
водночас, відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній на дату звільнення, 27 червня 2022 року, та дату звернення позивача із заявою до ГУНП в Донецькій області щодо оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії, 1 листопада 2022 року) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (пункт 3 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року): один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
тому, для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року.»
З урахуванням правових висновків, викладених у зазначених вище постановах Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.04.2024 у справі № 140/11144/23, що в силу приписів статті 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи.
Отже, визначальним є саме дата звільнення позивача зі служби (17.01.2020), що в даному випадку є моментом виникнення спірних правовідносин щодо можливості обчислення календарної вислуги років на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, на час звільнення зі служби, діяла редакція Порядку № 393, яка передбачала пільгове зарахування вислуги років.
Отже, позивач набув право на отримання пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки вислуга років у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 32 роки 04 місяці 06 днів.
Щодо дати, з якої необхідно призначити пенсію, то суд звертає увагу на те, що у ст. 50 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Позивач оскаржує рішення органу Пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.
Відповідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років адміністрацією Державної прикордонної служби України, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі № 520/27816/21, направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 21.06.2023.
Тому, як правильно зазначив суд першої інстанції, враховуючи положення ст. 50 Закону № 2262-ХІІ, пенсію має бути призначено з 21.06.2022.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ефективним та належним способом відновлення порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.03.2024, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію ОСОБА_1 за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України №2262-ХІІ з 21.06.2022.
Доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Харківській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 29 липня 2024 року та не можуть бути підставами для його зміни чи скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 по справі № 520/16711/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий