01 жовтня 2024 р. Справа № 520/7591/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 (суддя Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі № 520/7591/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту також відповідач), в якій просив:
-визнати незаконним та скасувати Наказ ГУНП в Харківській області № 196 від 29.02.2024 року про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області у вигляді звільнення зі служби в поліції.
-визнати незаконним та скасувати Наказ ГУНП в Харківській області № 113 о/с від 11.03.2024 року про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
-поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
-стягнути з ГУНП в Харківській області (Код ЄДРПОУ 40108599, 61002, Харків, вул. Жон Мироносиць, 13 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.03.2024 року (наступний день після звільнення) та по день поновлення на посаді.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 по справі № 520/7591/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що його було звільнено зі служби в поліції незаконно. Вказує, що відповідачем було порушено процедуру проведення службового розслідування, а також вважає, що висновок за результатами службового розслідування не містить повного та об'єктивного дослідження обставин нібито скоєння дисциплінарного проступку. Зазначає, що у висновку службового розслідування відповідач відтворив лише фактичні обставини, які містяться у рапортах , які в свою чергу не є належними та допустимими доказами, будь-яких інших належних і допустимих доказів в підтвердження скоєння позивачем дисциплінарного проступку матеріали службового розслідування не містять, тому притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є безпідставним, необґрунтованим та неправомірним.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу стверджує про те, що підставою для звільнення позивача слугував наказ ГУНП в Харківській області від 29.02.2024 № 196 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. В свою чергу, наказ ГУНП в Харківській області від 29.02.2024 № 196 був виданий на підставі матеріалів проведеного відносно ОСОБА_1 службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Харківській області від 12.02.2024 № 399 «Про призначення та проведення службового розслідування», підставою для призначення та проведення якого слугувало звернення ОСОБА_2 від 05.02.2024 щодо можливих порушень вимог чинного законодавства окремими поліцейськими Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, які мали місце 14.01.2024 на автошляху Печеніги-Великий Бурлук, під час з'ясування обставин можливої дорожньо-транспортної пригоди за його участю.
Позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, просив відмовити в її задоволенні скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ з 2012 року, у Національній поліції України з 07.11.2015 року, з 04.11.2022 року - на посаді старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.
На підставі наказу ГУНП в Харківській області від 12.02.2024 № 399, відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, керуючись вимогами ст. 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII було проведено службове розслідування відносно поліцейських ГУНП в Харківській області.
Службовим розслідуванням було встановлено, що 05.02.2024 до ГУНП в Харківській області надійшло звернення ОСОБА_2 від 05.02.2024 (вх. ВДЗ № З-435) щодо можливих порушень вимог чинного законодавства окремими поліцейськими Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, які мали місце 14.01.2024 на автошляху Печеніги-Великий Бурлук, під час з'ясування обставин можливої дорожньо-транспортної пригоди за участі заявника.
З вказаного звернення встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить службу на посаді водія військової частини № НОМЕР_2 , та у зв'язку з проходження служби розквартирований в с. Шипувате, Куп'янського району, Харківської області. В користуванні має автомобіль ВАЗ-2106, н.з. НОМЕР_3 , чорного кольору. 14.01.2024 приблизно о 8:00 ОСОБА_2 рухався на вказаному автомобілі по автошляху Печеніги-Великий Бурлук та біля с. Червона Хвиля не впоравшись з керуванням допустив з'їзд з автодороги, після чого рух автотранспорту був унеможливлений, а також вказаний автомобіль зазнав механічних пошкоджень у вигляді вм'ятин, подряпин лакофарбового покриття та пошкодження правого бокового дзеркала заднього виду. Після з'їзду з автошляху до нього під'їхали поліцейські та не відрекомендувавшись повідомили, що ОСОБА_2 має ознаки алкогольного сп'яніння і попрохали проїхати до смт Великий Бурлук, при цьому вилучили посвідчення водія останнього. Приїхавши в смт Великий Бурлук, ОСОБА_2 пересадили в автомобіль «RENAULT DUSTER», номерний знак останній не запам'ятав та повернулись до місця пригоди, де з автомобіля ВАЗ-2106 забрали 30 л палива. Також, заявник виявив відсутність флеш-накопичувача, який був в автомобілі. Потім поліцейські запропонували ОСОБА_2 вирішити питання з приводу непритягнення до адміністративної відповідальності за грошову винагороду. В ході бесіди ОСОБА_2 , вказав, що в нього на карті є 1800 грн, але цього виявилось недостатньо і поліцейські пояснили йому, що коли у нього будуть кошти, то вони повернуть посвідчення водія. Для зв'язку надали номер телефону НОМЕР_4 . Яку саме суму повинен віддати ОСОБА_2 , йому не повідомляли. Також заявник вказав, що добре запам'ятав даних поліцейських та зможе їх впізнати. Крім того, зазначив, що дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте поліцейські відносно останнього ніяких адміністративних матеріалів не складали, огляд на стан алкогольного сп'яніння не проводили.
Під час службового розслідування встановлено, що згідно затвердженого графіку несення служби особовим складом відділення поліції № 1 Куп'янського РВП від 06.01.2024 та книги нарядів відділення поліції № 1 Куп'янського РВП від 01.01.2024 № 2 на добовому чергуванні в наряді ГРПП 14.01.2024 перебували старший інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старший сержант поліції ОСОБА_4 .
У ході службового розслідування, з метою встановлення більш детальних обставин події та її причин, опитаний старший інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_1 , пояснив, що 14.01.2024 приблизно о 07:25 він на автомобілі «VOLKSWAGEN GOLF», н.з. НОМЕР_5 , яким керував старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , їхав для заступання на службу в добовий наряд разом зі старшим слідчим відділення № 1 слідчого відділу Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 . Поблизу с. Червона Хвиля, Куп'янського району, Харківської області, на узбіччі побачили автомобіль ВАЗ зі спущеним колесом. В цей час було холодно приблизно - 20 оС, у зв'язку з чим поліцейські вирішили зупинитись для допомоги водію. Підійшовши до автомобіля, побачили військовослужбовця ЗСУ, який повідомив поліцейським, що дуже замерз, в нього сів телефон і він не може додзвонитись своїм товаришам по службі. Поліцейські запропонували останньому зігрітись в їх машині та зарядити телефон, після чого повідомили, що їм необхідно їхати в смт Великий Бурлук для заступання на добове чергування та військовослужбовець може проїхати з ними, на що останній погодився. Після заступання на добове чергування ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та військовослужбовець на службовому автомобілі «RENAULT DUSTER» повернулись до автомобіля останнього. Поліцейські допомогли військовослужбовцю замінити колесо та після приїзду товаришів по службі останнього поїхали з місця події. Під час добового чергування екіпажем поліції на підлозі заднього сидіння службового автомобіля було виявлено посвідчення водія вищезазначеного військовослужбовця та ОСОБА_3 сказав ОСОБА_1 , що віддасть посвідчення водія ОСОБА_2 коли буде у с. Шипувате, також зазначив, що має номер телефону останього . Опитаний повідомив, що ніяких речей у військовослужбовця не брав. Явних ознак алкогольного сп'яніння опитаний у військовослужбовця не бачив. Слідів дорожньо-транспортної я вимог апеляційної скарги посилається на те, що його було звільнено зі служби в поліції незаконно. Вказує, що відповідачем було порушено процедуру проведення службового розслідуван
21.02.2024 проведено опитування з використанням поліграфа лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
За результатами проведенного психофізилогічного дослідження з використанням поліграфа відносно тестованої особи виявлені значимі психофізіологічні реакції (брехня), при відповідях «НІ» на питання:
- Чи виявляли Ви ознаки алкогольного сп'яніння у водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 .?
- Чи пропонували Ви ОСОБА_2 вирішити питання про непритягнення його до відповідальності за гроші?
Отриманий результат свідчить про наявність свідомо прихованої інформації по вказаним питанням.
Разом з цим, під час психофізилогічного дослідження з використанням поліграфа були виявлені значимі реакції на те, що:
- Досліджувана особа спілкувалась с ОСОБА_2 про надання неправомірної вигоди;
- В автомобілі ОСОБА_2 було відсутнє бокове дзеркало;
- Досліджувана особа пропонувала ОСОБА_2 надати неправомірну вигоду.
Також на запитання досліджуваній особі: «Що Ви забрали собі з автомобіля ОСОБА_2 .?» виявлені значимі реакції на варіанти «посвідчення водія».
Опитаний інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , надав пояснення, яке узгоджується з поясненнями лейтенанта поліції ОСОБА_1 та додав, що ним було з'ясовано, що військовослужбовець дислокується в с. Шипувате та останній може віддячити ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за допомогу, якщо вони будуть в зазначеному селищі. Після чого, опитаний обмінявся номерами телефонів з військовослужбовцем. Протягом зміни приблизно о 13:00 опитаний на задньому сидінні службового автомобіля «RENAULT DUSTER» виявив посвідчення водія вищезазначеного військовослужбовця. Через декілька днів, знаходячись в с. Шипувате, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 зателефонував військовослужбовцю та запропонував зустрітись, проте останній повідомив, що зараз зустрітись не може. 10.02.2024 приблизно о 12:30 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 знову, перебуваючи у с. Шипувате, зателефонував військовослужбовцю, домовився про зустріч та віддав останньому посвідчення водія. Ніякого бензину з автомобіля ВАЗ-2106, 14.01.2024 опитаний не брав, про вказану подію нікому з керівництва не доповідав. Ознак алкогольного сп'яніння опитаний у військовослужбовця не бачив. Слідів дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 також не побачив. Крім того, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 повідомив, що готовий підтвердити надані пояснення під час опитування з використанням поліграфу.
21.02.2024 проведено опитування з використанням поліграфа старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
За результатами проведенного психофізилогічного дослідження з використанням поліграфа відносно тестованої особи виявлені значимі психофізіологічні реакції (брехня), при відповіді «НІ» на запитання - «Чи пропонували Ви ОСОБА_2 вирішити питання про непритягнення його до відповідальності за гроші?».
Отриманий результат свідчить про наявність свідомо прихованої інформації по вказаному питанню.
Разом з цим, на запитання: «Чи виявляли Ви ознаки алкогольного сп'яніння у водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 .?» - опитувана особа під час проведення дослідження відповіла «ТАК».
Разом з цим під час психофізилогічного дослідження з використанням поліграфа були виявлені значимі реакції на те, що досліджувана особа:
- Залишила ОСОБА_2 номер мобільного телефону з метою віддати йому водійське посвідчення;
- Спілкувалась с ОСОБА_2 про отримання грошей від нього;
Також на запитання досліджуваній особі: «Що забрали з автомобіля Зеленька?» виявлені значимі реакції на варіанти «флеш-носій» та «каністра з бензином».
Опитаний старший слідчий відділення № 1 слідчого відділу Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 , надав пояснення, яке узгоджується з поясненнями лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 Ознак алкогольного сп'яніння опитаний у військовослужбовця не бачив. Слідів дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 також не побачив.
Опитаний поліцейський СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старший сержант поліції ОСОБА_4 пояснив, що 14.01.2024 згідно графіку несення служби поліцейськими відділення поліції № 1 Куп'янського РВП він заступив на добове чергування разом зі старшим інспектором СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП лейтенантом поліції ОСОБА_1 та інспектором СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 14.01.2024 він прибув до підрозділу поліції о 07:40 на ранковий інструктаж, який проводив т.в.о. начальника відділення поліції № 1 Куп'янського РВП майор поліції ОСОБА_6 . Після ранкового інструктажу майор поліції ОСОБА_6 викликав до себе лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у яких з'ясовував причини запізнення на ранковий інструктаж, а також старшого сержанта поліції ОСОБА_4 , якому повідомив, що він разом з заступником начальника відділення поліції № 1 Куп'янського РВП підполковником поліції ОСОБА_7 виїдуть додому до опитаного перевірити його умови проживання. Після перевірки умов проживання майор поліції ОСОБА_6 та підполковник поліції ОСОБА_7 відвезли старшого сержанта поліції ОСОБА_4 до вищезазначеного екіпажа поліції для продовження несення служби згідно з графіком. Під час несення служби 14.01.2024 старший сержант поліції ОСОБА_4 в службовому транспортному засобі «RENAULT DUSTER» будь-яких сторонніх предметів та документів не бачив.
Таким чином, пояснення старшого сержанта поліції ОСОБА_4 спростовує твердження лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про те, що останні знайшли посвідчення водія військовослужбовця у службовому автомобілі «RENAULT DUSTER» впродовж зміни.
Опитаний т.в.о. начальника СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП майор поліції ОСОБА_8 пояснив, що 14.01.2024 він перебував на вихідному, про будь-які події поліцейські СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП опитаному не доповідали.
Опитаний заступник начальника відділення поліції № 1 Куп'янського РВП підполковник поліції ОСОБА_7 пояснив, що 14.01.2024 до початку ранкового інструктажу приблизно о 07:20 йому зателефонував старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та повідомив, що через погані погодні умови він разом з лейтенантом поліції ОСОБА_1 та капітаном поліції ОСОБА_5 запізнюються на шикування добового наряду, яке починається о 07:40. Після ранкового інструктажу старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та лейтенант поліції ОСОБА_1 поїхали на патрулювання. Про факт дорожньо-транспортної пригоди та виявлення військовослужбовця з ознаками алкогольного сп'яніння опитаному не доповідалось.
Опитаний т.в.о. начальника відділення поліції № 1 Куп'янського РВП майор поліції ОСОБА_6 пояснив, що до нього звернувся водій військової частини № НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який повідомив, що в зв'язку з проходження служби він був розквартирований в с. Шипувате Куп'янського району. В користуванні має автомобіль ВАЗ-2106, н.з. НОМЕР_3 , чорного кольору, 1991 р.в.
Також ОСОБА_2 пояснив, що 14.01.2024 приблизно о 8:00 він прямував на даному автомобілі по автошляху Великий Бурлук-Печеніги. Біля с. Червона Хвиля, не впоравшись з керування допустив з'їзд з автодороги, після чого рух автотранспорту був унеможливлений. Після з'їзду з автошляху до нього під'їхали поліцейські та, не відрекомендувавшись попрохали проїхати до смт Великий Бурлук, при цьому вилучили посвідчення водія. Приїхавши в смт Великий Бурлук, його пересадили в службовий автомобіль «RENAULT DUSTER», номерний знак якого не запам'ятав, та проїхали до місця пригоди, де з автомобіля ВАЗ-2106 забрали 30 літрів палива, та як пізніше він виявив флеш-накопичувач, марку не вказує. Також запропонували вирішити питання з приводу непритягнення до адміністративної відповідальності за грошову винагороду. В ході бесіди ОСОБА_2 вказав, що в нього на карті є 1800 грн, але цього виявилось недостатньо і поліцейські пояснили йому, що коли будуть кошти йому повернуть посвідчення водія. Для зв'язку надали номер телефону НОМЕР_4 . Також вказав, що добре запам'ятав даних поліцейських та зможе їх впізнати.
Після цього, майор поліції ОСОБА_6 викликав лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 для з'ясування обставин вищезазначених подій, однак останні будь-які події за участі військовослужбовця 14.01.2024 на автомобілі ВАЗ-2106, чорного кольору, заперечували та наполягали, що не знають вищезазначеного громадянина, будь-якої інформації про посвідчення водія не повідомляли.
Опитаний під час службового розслідування водій військової частини № НОМЕР_2 ЗСУ солдат ОСОБА_2 підтвердив пояснення надані у своєму зверненні та при пред'явленні фото працівників поліції СРПП ВП 1 Куп'янського РВП ОСОБА_2 вказав на фото ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , також зазначив, що саме ОСОБА_1 , який сидів на передньому пасажирському сидінні вилучив у нього посвідчення водія під час слідування до смт Великий Бурлук, в присутності двох інших поліцейських, та додав, що після того, як поліцейські заступили на добове чергування вони поїхали з опитаним пити каву до магазину біля автовокзалу у смт Великий Бурлук на службовому автомобілі «RENAULT DUSTER», номерний знак якого не пам'ятає. Зайшовши разом з поліцейським до магазину, ОСОБА_2 придбав каву у молодої дівчини продавця та, знаходячись у магазині, облився кавою. Також після того, як поліцейські разом з ОСОБА_2 приїхали до його транспортного засобу ВАЗ-2106, поліцейські зупинили автомобіль пікап за кермом якого був військовослужбовець, знайомий опитаного на ім'я ОСОБА_9 (контактний номер телефону НОМЕР_6 ), який за допомогою троса витягнув своїм автомобілем з кювету автомобіль ОСОБА_2 , в присутності поліцейських. Після чого, ОСОБА_2 продовжив рух на автомобілі ВАЗ-2106, н.з. НОМЕР_3 , а поліцейські поїхали з місця події. Телефонний номер, який надали поліцейські для зв'язку довгий час був вимкнений, проте 10.02.2024 з вказаного номеру зателефонували та домовились про зустріч біля магазину в с. Шипувате, приблизно о 11:40. Поліцейський приїхав на службовому автомобілі «RENAULT DUSTER», віддав опитаному водійське посвідчення та поїхав з місця події. Вказану подію знімав знайомий ОСОБА_2 , яку останній надав дисциплінарній комісії.
З метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування вищевикладених обставин, встановлення детальних причин та обставин події, опитана ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка проходила стажування продавцем в одному із магазинів, розташованих поряд з автостанцією в центрі смт Великий Бурлук, Куп'янського району Харківської області. Під час спілкування ОСОБА_10 відмовилась надавати пояснення під запис, але в усній бесіді повідомила, що 14.01.2024 у першій половині дня, перебуваючи на стажуванні до неї в магазин зайшов невідомий їй чоловік з ознаками сп'яніння (нестійка хода, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота), який на її думку виявився «якимось дивним» та замовив каву. Виходячи з приміщення магазину, чоловік спіткнувшись, пролив каву та вийшов на вулицю. За ним до магазину увійшов поліцейський, якого вона також не знає та, придбавши каву, вийшов на вулицю. ОСОБА_10 бачила, як поліцейський та вказаний чоловік стояли поряд та спілкувалися. Також ОСОБА_10 повідомила, що на фото, яке їй надавалося для ознайомлення вона впізнала невідомого чоловіка, ним виявився ОСОБА_2 , 1978 р.н.
З метою всебічного та неупередженого проведення розслідування, а також встановлення більш детальних обставин події та її причин, в телефонній бесіді був опитаний військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пояснив, що вранці 14.01.2024 року він рухався на автомобілі типу «Пікап» (марка, модель та номерний знак не відомо) по автодорозі сполученням Печеніги-Великий Бурлук. Поблизу с. Червона Хвиля, Куп'янського району, Харківської області його зупинили поліцейські та він допоміг своїм автомобілем витягнути з узбіччя на дорогу автомобіль ВАЗ-2106. На місці окрім поліцейських він також побачив знайомого військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 , який на той час мав ознаки сп'яніння (нестійка хода, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота). Після надання допомоги ОСОБА_11 поїхав у службових справах, а поліцейські та ОСОБА_2 залишалися на місці події.
Під час службового розслідування встановлено, що відповідно до Журналу обліку видачі матеріальних цінностей (майна) відділення поліції № 1 Куп'янського РВП від 23.09.2023 № 5, лейтенант поліції ОСОБА_1 23.09.2023 отримав на постійне носіння та зберігання цифрову нагрудну відеокамеру «Tecsar BDC-43-GWCP», інв. № 18150169016/240 та цього ж дня старший лейтенант поліції ОСОБА_3 отримав на постійне носіння та зберігання цифрову нагрудну відеокамеру «Tecsar BDC-43-GWCP», інв. № 18150169016/241, про що останні засвідчили власним підписом.
Відповідно до доручення відділення поліції № 1 Куп'янського РВП від 16.08.2023 № 9/119-85-74/01, матеріально відповідальною особою у зазначеному підрозділі призначено помічника чергового ЧЧ відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старшого сержанта поліції ОСОБА_12 .
З метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування вищевикладених обставин, встановлення детальних причин та обставин події, 13.02.2024 до відділення поліції № 1 Куп'янського РВП здійснено запит № 292/119-15/2024 для отримання наявних відеозаписів з портативних відеореєстраторів вищезазначених поліцейських у період з 08:00 14.01.2024 по 08:00 15.01.2024.
Дисциплінарною комісією встановлено, що впродовж зміни 14.01.2024 о 10:50 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 виносив постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не в автоматичному режимі серії БАВ № 199278 відносно ОСОБА_13 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Також, цього дня о 17:42 вищезазначений екіпаж поліції здійснював реагування на повідомлення про домашнє насильство (ЄО № 73 відділення поліції № 1 Куп'янського РВП), вказана подія 15.01.2024 була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 1202422609000003 за ч. 1 ст. 125 КК України.
14.02.2024 з відділення поліції № 1 Куп'янського РВП отримана відповідь, з якої встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 впродовж зміни з 08:00 14.01.2024 по 08:00 15.01.2024 відеофіксацію на портативні відеореєстратори, не здійснювали.
Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що 14.01.2024 приблизно о 07:25 під час прямування до місця несення служби старший інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП лейтенант поліції ОСОБА_1 , інспектор СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та старший слідчий відділення № 1 слідчого відділу Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 на автошляху Печеніги-Великий Бурлук, біля с. Червона Хвиля виявили транспортний засіб ВАЗ-2106, н.з. НОМЕР_3 , водій якого не впоравшись з керуванням допустив з'їзд з автодороги після чого рух автотранспорту був унеможливлений, а також водій зазначеного автомобіля ОСОБА_2 мав ознаки алкогольного сп'яніння. Поліцейські відносно ОСОБА_2 ніяких адміністративних матеріалів не складали, огляд на стан алкогольного сп'яніння не проводили, про подію за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» не повідомляли, заходів щодо припиненню правопорушення та охороні місця події не вживали. Крім того, лейтенант поліції ОСОБА_1 вилучив у ОСОБА_2 посвідчення водія без будь-якого оформлення відповідних документів, в присутності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та капітана поліції ОСОБА_5 , які не перешкоджали та не стримали лейтенанта поліції ОСОБА_1 від вчинення правопорушення.
Проаналізувавши пояснення, надані поліцейськими ГУНП в Харківській області, зібрані в ході службового розслідування матеріали та діюче законодавство України з вказаних питань, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 встановлені факти вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні ними вимог п. 6 розділу ІІ Порядку № 100, у частині неповідомлення про виявлене правопорушення невідкладно за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і невжиті заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення та охорони місця події, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», в частині невжиття заходів з метою припинення виявлених адміністративних правопорушень, невиконанні вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, в частині незбирання доказів для складання протоколу про адміністративні правопорушення, що в свою чергу унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності, ч. 1 ст. 266 КУпАП, у частині не відсторонення особи, яка керувала транспортним засобом, і щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп'яніння і підлягала відстороненню від керування цим транспортним засобом, п. 5 розділу IІ Інструкції № 1026, у частині невключення портативного відеореєстратора з моменту початку виконання службових обов'язків та неведення безперервної відеозйомки до їх завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо), також вказані поліцейські не сприяли проведенню службового розслідування.
На підставі отриманих даних дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях капітана поліції ОСОБА_5 вбачається порушення службової дисципліни, що виразилось у неповідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» або до найближчого органу поліції про факт виявлення водія ОСОБА_2 з ознаками сп'яніння, які капітан поліції ОСОБА_5 , як поліцейський не міг не виявити сидячи на сусідньому задньому сидінні у автомобілі «VOLKSWAGEN GOLF», н.з. НОМЕР_5 , оскільки їх бачили навіть ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що є порушенням вимог п. 6 розділу ІІ Порядку № 100, а також останній не сприяв проведенню службового розслідування.
Крім того, лейтенант поліції ОСОБА_1 вилучив у ОСОБА_2 посвідчення водія без будь-якого оформлення відповідних документів, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 265-1 КУпАП в присутності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та капітана поліції ОСОБА_5 , які не перешкоджали та не стримали лейтенанта поліції ОСОБА_1 від вчинення правопорушення, чим порушили вимоги п. 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту.
Пунктом 3 Висновку дисциплінарної комісії було ухвалено за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні вимог п.п. 8, 10 п. 3 своїх функціональних обов'язків, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 251, ч. 1 ст. 265-1, ч. 1 ст. 266 КУпАП, п. 6 розділу ІІ Порядку № 100, п. 5 розділу IІ Інструкції № 1026, п. 3, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту застосувати відносно старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського РВП лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0083878/ дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області № 196 від 29.02.2024 року про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області наказано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні вимог п.п. 8, 10 п. 3 своїх функціональних обов'язків, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 251, ч. 1 ст. 265-1, ч. 1 ст. 266 КУпАП, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВ України від 08.02.2019 №100, в частині повідомлення найближчого органу поліції або на телефон служби “102» про виявлену ним подію (конфлікт), п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 застосувати відносно старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції.
11.03.2024 наказом ГУНП в Харківській області № 113 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Не погодившись з прийнятими наказами про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовним вимогами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірним.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ст. 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII визначені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Положеннями ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Відповідно до ст. 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки". Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до положень ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі Порядок № 893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку № 893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами п. п. 2. 3 розділу 4 Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України Про захист персональних даних, Про державну таємницю та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п. 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі п. 1 Розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 4 розділу 6 Порядку № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Колегія суддів зазначає, що обсяг і зміст вмотивованості рішення суб'єкта владних повноважень, без сумніву, залежить від конкретних обставин, що були предметом дослідження, але в будь-якому випадку у рішенні повинно відображатися те, чим саме Головне управління Національної поліції в Харківській області керувалася, оцінюючи наявність або відсутність обставин, що можуть зумовити втручання у право позивача на працю у спосіб притягнення позивача до відповідальності шляхом звільнення зі служби. При цьому вмотивованість рішення суб'єкта владних повноважень набуває виняткового значення за умови прийняття рішення про звільнення, зважаючи на правові наслідки такого рішення для особи.
Судовим розглядом встановлено, що матеріали службового розслідування містять копії таких документів: наказу про призначення та проведення службового розслідування від 12.02.2024 року № 399 підписаний начальником - генералом поліції третього рангу ОСОБА_14 ; листа від 06.02.2024 року до № З-435 підписаний начальником генералом поліції третього рангу ОСОБА_14 з проханням організувати проведення службового розслідування; заява ОСОБА_2 від 05.02.2024 року; пояснення ОСОБА_2 (написані власноручно); пояснення ОСОБА_2 від 12.02.2024 року; пояснення ОСОБА_1 від 13.02.2024 року; пояснення ОСОБА_3 від 14.02.2024 року; пояснення ОСОБА_5 від 12.02.2024 року; пояснення ОСОБА_15 від 12.02.2024 року; пояснення ОСОБА_4 від 13.02.2024 року; пояснення ОСОБА_7 від 12.02.2024 року; пояснення ОСОБА_16 від 13.02.2024 року; пояснення ОСОБА_6 від 22.02.2024 року; рапорту № 383/119-15-2024 ОСОБА_17 від 26.02.2024 року Голові дисциплінарної комісії інспектору ВП УГІ ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_18 ; рапорту № 384/119-15-2024 ОСОБА_17 від 26.02.2024 року Голові дисциплінарної комісії інспектору ВП УГІ ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_18 ; листа-повідомлення т.в.о. начальника відділення поліції № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_19 № 588/119-85/74/01 від 14.02.2024 року Голові дисциплінарної комісії інспектору ВП УГІ ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_18 ; листа про проведення поліграфічного дослідження начальника полковника поліції ОСОБА_20 від 12.02.2024 року № 284/119-15-2024 до ОСОБА_21 ; додатку до Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України (пцнкт 2 розділу ІІІ); довідки про результати опитування з використанням поліграфа від 21 лютого 2024 року № 389/119-15-2024 від 26.02.2024 року; журналу 5 обліку видачі матеріальних цінностей (майна) Відділення п
За змістом висновку службового розслідування, відповідач вказує, що 14.01.2024 приблизно о 8:00 ОСОБА_2 рухався на автомобілі по автошляху Печеніги-Великий Бурлук та біля с. Червона Хвиля не впоравшись з керуванням допустив з'їзд з автодороги, після чого рух автотранспорту був унеможливлений, а також про те, що автомобіль зазнав механічних пошкоджень у вигляді вм'ятин, подряпин лакофарбового покриття та пошкодження правого бокового дзеркала заднього виду. Після з'їзду з автошляху до нього під'їхали поліцейські та не відрекомендувавшись повідомили, що ОСОБА_2 має ознаки алкогольного сп'яніння і попрохали проїхати до смт Великий Бурлук, при цьому вилучили посвідчення водія останнього. Приїхавши в смт Великий Бурлук, ОСОБА_2 пересадили в автомобіль «RENAULT DUSTER», номерний знак останній не запам'ятав та повернулись до місця пригоди, де з автомобіля ВАЗ-2106 забрали 30 л. палива. Також, заявник виявив відсутність флеш-накопичувача, який був в автомобілі. Потім, поліцейські запропонували ОСОБА_2 вирішити питання з приводу не притягнення до адміністративної відповідальності за грошову винагороду. В ході бесіди ОСОБА_2 , вказав, що в нього на карті є 1800 грн, але цього виявилось недостатньо і поліцейські пояснили йому, що коли у нього будуть кошти, то вони повернуть посвідчення водія. Для зв'язку надали номер телефону НОМЕР_4 . Яку саме суму повинен віддати ОСОБА_2 , йому не повідомляли. Також заявник вказав, що добре запам'ятав поліцейських та зможе їх впізнати. Крім того, зазначив, що дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте поліцейські відносно останнього ніяких адміністративних матеріалів не складали, огляд на стан алкогольного сп'яніння не проводили.
Надаючи оцінку обставинам, які викладені у висновку службового розслідування, суд зазначає, що відповідно до приписів пункту 6 ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
В свою чергу, з наявних в матеріалах справи пояснень позивача вбачається, що ОСОБА_2 у період часу з 7:25 - 8:00 не керував своїм автомобілем, а в цей час автомобіль знаходився на узбіччі дороги, оскільки, за якийсь час до цих подій, він не впоравшись з керуванням допустив з'їзд з автодороги, після чого рух автотранспорту був неможливий і коли він був виявлений працівниками поліції (одним з яких був позивач) у автомобіля було пробито колесо.
В цей час, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на автомобілі «VOLKSWAGEN GOLF», д.н.з. НОМЕР_5 , їхали для заступання на службу в добовий наряд та поблизу с. Червона Хвиля, Куп'янського району, Харківської області, на узбіччі побачили автомобіль ВАЗ зі спущеним колесом. У зв'язку з цим поліцейські вирішили зупинитись для надання допомоги водію. При цьому, як вказував позивач, автомобіль ВАЗ не рухався, не знаходився в заведеному стані, та як наслідок, ОСОБА_2 автомобілем не керував.
Перевіривши документи у чоловіка поліцейськими встановлено, що він є військовим. Поліцейські також запропонували останньому зігрітися в їх машині та зарядити телефон, після чого повідомили, що їм необхідно їхати в смт Великий Бурлук для заступання на добове чергування та військовослужбовець може проїхати з ними, на що останній погодився. Після заступання на добове чергування ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та військовослужбовець на службовому автомобілі «RENAULT DUSTER» повернулись до автомобіля останнього. Поліцейські допомогли військовослужбовцю замінити колесо та після приїзду товаришів по службі останнього поїхали з місця події.
Колегія суддів зазначає, що касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні по справі № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Також суд зазначає, що виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивну сторону вказаного адміністративного правопорушення складають такі можливі дії: 1) або керування транспортним засобом особою в стані сп'яніння; 2) або передача керування транспортним засобом особі яка перебуває в стані сп'яніння; 3) або відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Всі три можливі дії які утворюють об'єктивну сторону цього адміністративного правопорушення передбачають саме наявність активної дії по відношенню до транспортного засобу - це керування.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 не був зупинений саме під час керування автомобілем, явних ознак алкогольного сп'яніння у військовослужбовця поліцейські не спостерігали, а також слідів дорожньо-транспортної пригоди не побачили, а у висновку службового розслідування належних доказів, які доводять саме факт керування автомобілем ОСОБА_2 (окрім його власних пояснень) не міститься, суд дійшов до висновку, що у ОСОБА_1 були відсутні підстави для складення протоколу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю об'єктивної сторони правопорушення та відсутністю виявлення факту вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено, що у позивача виник обов'язок щодо повідомлення про вказану подію у порядку, передбаченому пунктом 6 ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, що виключає порушення з боку позивача у цій частині висновків службового розслідування.
Також, у висновку службового розслідування відповідачем на підставі рапорту члену дисциплінарної комісії ст. інспектора з ОД ВП УГІ ГУНП в Харківській області майора поліції Олександра Рокитянського зазначено, що з метою всебічного та неупередженого проведення розслідування, а також встановлення більш детальних обставин події та її причин, в телефонній бесіді був опитаний військовослужбовець ЗСУ ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пояснив, що вранці 14.01.2024 він рухався на автомобілі типу «Пікап» по автодорозі сполученням Печеніги-Великий Бурлук. Поблизу с. Червона Хвиля Куп'янського району Харківської області його зупинили поліцейські, та він допоміг своїм автомобілем витягнути з узбіччя на дорогу автомобіль ВАЗ-2106. На місці, окрім поліцейських, він також побачив знайомого військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 , який на той час мав ознаки сп'яніння (нестійка хода, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота). Після надання допомоги ОСОБА_11 поїхав у службових справах, а поліцейські та ОСОБА_2 залишалися на місці події.
Відповідно до п. 13 Порядку проведення службового розслідування, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», усні пояснення можуть фіксуватися особою, яка проводить службове розслідування, у тому числі за допомогою технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, засобів фото- і відеозапису з подальшим накладанням на файл електронного цифрового підпису.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що протоколу опитування, іншого письмового документу щодо відібрання пояснень у зазначеної вище особи або фіксації таких пояснень технічними приладами чи засобами, матеріали службового розслідування не містять. Також суд зазначає, що в ході службового розслідування взагалі така обставина, як ступінь алкогольного сп'яніння, не встановлювалась та не оцінювалась відповідачем.
Відтак, доводи службового розслідування щодо вчинення позивачем правопорушення шляхом не повідомлення за скороченим номером екстреного виклику поліції 102 про виявлене правопорушення, а саме про те, що ОСОБА_2 , який у стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем, не є обґрунтованими та доведеними в ході службового розслідування.
Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що обставини події, що відбулась 14.01.2024, в тому числі після повідомлення 05.02.2024 ОСОБА_2 про вчинений ним з'їзд з автомобільного шляху під впливом алкогольного сп'яніння та обставини пошкодження ним автомобіля, не підтверджені у встановленому законом порядку.
Крім того, у висновку службового розслідування відповідач посилається на те, що після того, як поліцейські разом з ОСОБА_2 приїхали до його транспортного засобу ВАЗ-2106, поліцейські зупинили автомобіль пікап, за кермом якого був військовослужбовець, знайомий ОСОБА_2 , на ім'я ОСОБА_9 , який за допомогою троса витягнув своїм автомобілем з кювету автомобіль у присутності поліцейських, після чого ОСОБА_2 продовжив рух на автомобілі ВАЗ-2106, н.з. НОМЕР_3 , а поліцейські поїхали з місця події.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, дорожньо-транспортна пригода подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Разом з тим, в ході службового розслідування не було встановлено та підтверджено завдання матеріальних збитків автомобілю ОСОБА_2 внаслідок з'їзду у кювет так само як і обставин травмування людей також не встановлено. Протоколів огляду транспортного засобу на предмет наявності пошкоджень, про які зазначає ОСОБА_2 , протоколів опитування у встановленому порядку особисто свідків відповідачем матеріали службового розслідування не містять та до матеріалів справи відповідачем в ході розгляду справи не надано.
З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає, що відповідачем в ході службового розслідування не було доведено факту вчинення позивачем зазначених порушень службової дисципліни.
З приводу притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення за не виконання вимог п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 у частині невключення портативного відеореєстратора в моменту початку виконання службових обов'язків та неведення безперервної відеозйомки до їх завершення, крім випадків, пов?язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо), а також в частині того, що поліцейські не сприяли проведенню службового розслідування, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Як вбачається з пояснень наявних в матеріалах справи, боді-камери лейтенанта поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 були увімкнені та згідно вищевказаних вимог Інструкції № 1026 здійснювали безперервну відеозйомку.
Пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 1026 зазначено, що портативні відеореєстратори та карти пам'яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку) (додаток 1), який зберігається в органі, підрозділі поліції.
З пояснень, які містяться в матеріалах справи вбачається, що після наряду, лейтенант поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 повернули видані їм портативні відеореєстратори для копіювання цифрової інформації. До того ж, ці обставини неодноразово повідомлялись лейтенантом ОСОБА_1 та старшим лейтенантом ОСОБА_3 під час службового розслідування.
Крім того, згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» Розділ VIII Інструкції передбачено, що:
1. Вивантаження відеозаписів з карт пам'яті портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам'яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера.
2. Відеозаписи автомобільних та стаціонарних систем зберігаються на сервері у визначений виробником спосіб.
3. Строк зберігання відеозаписів становить:
1) з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, - 30 діб;
2) з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб;
3) у стаціонарних системах, які використовуються під час відбору кандидатів на службу до поліції, - 60 діб;
4) під час проведення поліцейськими навчальних занять та навчальних зборів зі службової підготовки - встановлюється керівником навчань.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування (в тому числі на момент надання відповіді т.в.о. начальником відділення поліції № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_22 14.02.2024 року вих. № 588/119-85/94/01) пройшло більше 30 діб, а тому відезозаписи з портативних відеореєстраторів старшого інспектора СРПП ВП № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 та інспектора СРПП ВП № 1 Куп'янського РВП ГУНА в Харківській області старшого лейтенанта поліції Авраменка О.В. з 8:00 14.01.2024 року по 08:00 15.01.2024 року, на момент надання відповіді були відсутні.
Разом з тим, зазначена обставина не свідчить про те, що саме у період з 8:00 14.01.2024 року по 08:00 15.01.2024 року поліцейськими були порушені вимоги Інструкції № 1026, в частині здійснення безперервної відеозйомки.
Що стосується тієї обставини, що в своєму зверненні військовослужбовець ОСОБА_2 вказав, що поліцейськими було саме вилучено його посвідчення водія, а 10.02.2024 року він зустрівся з лейтенантом поліції ОСОБА_3 та поліцейський повернув ОСОБА_2 його документи та останній зазначив, що вказану подію знімав його знайомий, яку ОСОБА_2 надав дисциплінарній комісії, суд зазначає, що згідно письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що того ж дня, близько 12:00 випадково на задньому коврику в службовому автомобілі, де сидів ОСОБА_2 , поліцейські виявили посвідчення водія останнього. Так як, ОСОБА_3 обмінявся з військовим номерами телефонів та через декілька днів будучи на чергуванні в с. Шипувате зателефонував ОСОБА_2 з приводу його документів, але він повідомив, що збирається на чергування та не може зустрітись. В свою чергу, 10.02.2024 року вони зустрілись біля магазину, ОСОБА_3 віддав посвідчення водія та поїхав по службових справах.
В свою чергу, доказів на підтвердження обставин, які викладені в поясненнях ОСОБА_2 , а ні в матеріалах службового розслідування, а ні в матеріалах справи не міститься.
Що стосується наявної довідки про результат опитування з використанням поліграфа ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Колегія суддів зазначає, що за визначенням поліграф (детектор брехні) є різновидом психофізіологічної апаратури і являє собою комплексну багатоканальну апаратну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів; аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує.
Поліграф - це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров'яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Водночас, на основні чотири показники, які вимірюються поліграфом (артеріальний тиск, пульс, потовиділення, частота дихання) впливає велика кількість емоцій, в тому числі радість, ненависть, печаль, тривога, депресія. Зв'язок цих параметрів у сукупності із намірами безперечного обману до цього часу наукою не доведено. При цьому слід зазначити, що поліграф не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк).
Тобто експертиза із застосуванням спеціального технічного засобу комп'ютерного поліграфа - це різновид психологічної експертизи, яка проводиться у вигляді дослідження експертом-поліграфологом на основі спеціальних знань з використанням комп'ютерного поліграфа психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлені в ході дослідження стимули з метою перевірки достовірності інформації, що надається досліджуваною особою.
Суд враховує, що така експертиза не є точною, а в основу висновків покладено лише наявність фізичних реакцій на певну інформацію. Результати перевірок на поліграфі мають орієнтовне значення, а висновки мають ознаки вірогідності.
В свою чергу, КАС України не передбачена можливість перевірки правдивості показань учасників справи із застосуванням поліграфа (детектора брехні) або прийняття судом в якості доказу отриманих таким чином відомостей, які носять орієнтовний характер, а тому зважаючи на те, що висновок психофізіологічного опитування особи з використанням поліграфа не відноситься до висновків експерта чи документів в розумінні глави 5 КАС України «Докази та доказування», такий доказ не може братись судом до уваги.
Що стосується наявних в матеріалах справи пояснень старшого слідчого відділення № 1 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , які на думку відповідача, підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дисциплінарного проступку, суд зазначає, що ОСОБА_5 також були надані відповідні письмові пояснення і представнику позивача - адвокату Ігнатенко О.О., за змістом яких ОСОБА_5 повідомив, що на той час перебував на посаді старшого слідчого відділення № 1 СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, на посаду призначений 27.09.2023 року. Зазначив, що 13.01.2024 року він ввечері зателефонував ОСОБА_23 та домовився, що він його забере на чергування. Зранку 14.01.2024 року ОСОБА_5 приїхав до супермаркету «Клас», автомобіль ОСОБА_24 вже був на місці він вийшов з таксі та сів до автомобіля марки «Фольцваген» моделі «Гольф», на заднє сидіння, а на передньому сидінні також сидів інший працівник ОСОБА_25 , та вони поїхали до смт. В-Бурлук. Вказав, що перебуваючи на задньому сидінні він майже всю дорогу спав. Під'їжджаючи до смт. В-Бурлук, він спав та прокинувся від того, що хлопці (слід розуміти ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ) вийшли з автомобілю, та він побачив на узбіччі з правої сторони автомобіль, моделі не знає, зрозумів лише, що ВАЗ моделі «Класика», чорного кольору, та як він зрозумів хлопці (слід розуміти ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ) пішли запитати чи потрібна якась допомога, так як в автомобілі знаходився громадянин. ОСОБА_5 відкрив двері авто та також вийшов запитати чи потрібна якась від нього допомога.
За цими ж письмовими поясненнями, ОСОБА_5 добре бачив авто, яке знаходилося на узбіччі (а не так як вказано у висновку службового розслідування в кюветі на даному проміжку дороги взагалі плавний спуск), на ньому не було ніяких видимих механічних пошкоджень, було лише спущене колесо з правої сторони, яке саме не пам?ятає, але скоріше за все переднє, та біля автомобіля знаходився чоловік міцної статури. Так він сів до автомобіля через хвилину хлопці (слід розуміти ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ) разом з чоловіком, який перебував на вулиці також сіли в автомобіль. ОСОБА_2 сів з ним (слід розуміти з ОСОБА_5 ) на заднє сидіння з правої сторони, нормально підійшов до автомобіля, ніякої хидкої ходи в нього не було, він лише дуже сильно був замерзлий та попросив поставити телефон на зарядку. Під час перебування поряд з ОСОБА_5 в автомобілі він (слід розуміти ОСОБА_2 ) в ніякі перемовини з ОСОБА_5 не вступав. Запаху алкоголю з ротової порожнини ОСОБА_28 від даного чоловіка взагалі не чув, він лише повторював, що сильно змерз.
Також, в своїх поясненнях ОСОБА_5 зазначив, що з 06.02.2024 він перебував у відпустці, та 12.02.2024 до нього зателефонував ОСОБА_29 в.о. начальника відділення поліції № l Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, та повідомив йому про те, що проходить службове розслідування. ОСОБА_5 запитав з якого приводу, але він йому не повідомив, та сказав що дасть номер телефону ОСОБА_30 працівникам Управління головної інспекції ГУНП в Харківській області, та цього ж дня близько о 20 год. 00 хв. до ОСОБА_5 приїздили працівники управління, та він надав їм пояснення з даного приводу, але вони не повідомили ОСОБА_5 про те, відносно кого проводиться службове розслідування, чим порушили «Дисциплінарний статут Національної поліції», та проводили відео фіксацію не попередивши про це його, що є грубим порушенням Закону України «Про Національну поліцію». Потім 22.02.2024 р. на мобільний телефон ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_31 - голова дисциплінарної комісії та попрохав його приїхати та дати пояснення на що він відповів, що перебуває на лікарняному та не може приїхати та ОСОБА_32 разом з іншим працівником УГІ, якого ОСОБА_5 не знає, але може впізнати, почали його схиляти до дачі другого пояснення, в якому він би вказав, що ОСОБА_33 перебував у стані алкогольного сп'яніння, та на авто малися механічні пошкодження, на що він відповів, що таких пояснень давати не буде, оскільки даних ознак він не бачив, та сказав що фальсифікувати докази не буде. Також в своїх поясненнях ОСОБА_5 звернув увагу на те, що у висновку службового розслідування вказано, що в період того як вони їхали при ньому, було забрано у чоловіка якого підібрали, водійське посвідчення. Однак ніхто не забирав, а тим паче не вилучав дане посвідчення.
Таким чином, суд зазначає, що наведені вище пояснення ОСОБА_5 спростовують зміст тих пояснень, на які посилався відповідач у висновку службового розслідування.
Що стосується наявних в матеріалах справи рапортів члена дисциплінарної комісії - старшого інспектора з ОД ВП УГІ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_34 суд зазначає наступне.
Так, в матеріалах справи міститься рапорт члена дисциплінарної комісії - старшого інспектора з ОД ВП УГІ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_34 від 26.02.2024 року, в яких він повідомляє про проведення усної бесіди з гр. ОСОБА_10 та здійснення телефонного дзвінка військовослужбовцю ЗСУ ОСОБА_11 .
Зі змісту рапорту про проведену бесіду з гр. ОСОБА_10 зазначено, що вказана особа відмовилась надавати пояснення під запис, але повідомила, що 14.01.2024 року у першій половині дня перебуваючи на стажуванні до неї в магазин зайшов невідомий їй чоловік з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота), який на її думку здався «якимось дивним» та замовив каву. Виходячи з приміщення магазину чоловік спіткнувшись, пролив каву та вийшов на вулицю. За ним до магазину ввійшов поліцейський, якого вона також не знає та придбавши каву вийшов на вулицю. У рапорті також зазначається, що гр. ОСОБА_10 бачила, як поліцейський та вказаний чоловік стояли поряд та спілкувалися. Також гр. ОСОБА_10 повідомила, що на фото, яке їй надавалося для ознайомлення вона впізнала невідомого чоловіка, ним виявився ОСОБА_2 .
В свою чергу, в другому рапорті ОСОБА_35 доповів про здійснений телефонний дзвінок військовослужбовцю ЗСУ ОСОБА_11 , який повідомив, що знаходиться за межами Харківської області, у зв'язку з чим надати пояснення письмово не може. В ході телефонної розмови ОСОБА_11 повідомив, що вранці він рухався на автомобілі «Пікап» по автодорозі сполученням Печеніги - Великий Бурлук. Поблизу с. Червона Хвиля, Куп'янського району, Харківської області його зупинили поліцейські та він допоміг своїм автомобілем витягнути з узбіччя на дорогу автомобіль ВА3-2106. На місці, окрім поліцейських, він також побачив йому знайомого військовослужбовця ВСУ ОСОБА_2 , який на той час мав ознаки сп'яніння (нестійка хода, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота). Після надання допомоги ОСОБА_11 поїхав у службових справах, а поліцейські та ОСОБА_2 залишалися на місці.
Колегія суддів зазначає, що за своїм характером, рапорт є формою звітування та звернення підлеглого працівника поліції перед своїм керівництвом, в якому викладаються ті чи інші обставини або звернення з певного питання. В свою чергу, будь-яка інформація, що міститься в такому рапорті не може безумовно підтверджувати винуватість особи, що притягається до дисциплінарної відповідальності, без підтвердження викладених в рапорті обставин відповідними доказами.
Судовим розглядом встановлено, що жодного доказу наведених обставин, які зазначені в рапортах майора поліції ОСОБА_34 , матеріали службового розслідування та матеріали справи не містять. Крім цього, колегія суддів зазначає, що обставини, про які зазначено в рапортах майора поліції ОСОБА_34 , спростовуються письмовими поясненнями ОСОБА_10 , які були надані представнику позивача - адвокату Ігнатенко О.О. на підставі ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, зі змісту наданих пояснень ОСОБА_10 вбачається, що 14.02.2024 року близько 15:00 вона перебувала в смт. Великий Бурлук та до неї під'їхав начальник поліції Великого Бурлука та попрохав її написати пояснення з приводу того, що 14.01.2024 року до неї в магазин, де вона проходила стажування продавцем, заходив військовий у стані алкогольного сп'яніння, але вона відмовилась писати пояснення, тому що в той день не бачила військових, які були п'яні. Будь-яких пояснень усних або письмових з вищевказаного приводу вона працівникам управління головної інспекції не надавала, а те що вони вказали в своєму рапорті не відповідає дійсності.
У зв'язку з цим, суд дійшов до висновку, що рапорти члена дисциплінарної комісії - старшого інспектора з ОД ВП УГІ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_34 від 26.02.2024 року, що знаходяться в матеріалах справи не є доказами, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку.
З огляду на встановлені судом обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем в ході службового розслідування не було доведено факту вчинення позивачем зазначених порушень службової дисципліни. Обставини, які б свідчили про те, що позивач не сприяв службовому розслідуванню, відповідачем у акті службового розслідування не зазначені та судом не встановлені.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі по тексту - Порядок №893).
Пункт 2 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Відтак, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Проте, судова колегія зазначає, що під час проведення службового розслідування відповідач не повно встановив обставини, не з'ясував якими саме доказами зафіксовано факт вчинення позивачем зазначених у висновку та спірному наказі порушень, не дослідив та не встановив дійсних обставин події, що трапилась 14.01.2024, в частині, що стосується позивача.
В той же час наданими до матеріалів справи доказами вчинення позивачем зазначеного у наказі проступку не підтверджується, з огляду на що відповідачем протиправно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для скасування наказів ГУНП в Харківській області № 196 від 29.02.2024 про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області в частині застосування дисциплінарного стягнення відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області у вигляді звільнення зі служби в поліції та № 113 о/с від 11.03.2024 про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено або на рівнозначній посаді.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.02.2018 у справі № 817/280/16, від 28.02.2019 у справі № 817/860/16 та від 03.10.2019 у справі № 826/10460/16.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок № 260).
Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 № 21-395а13 зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Середній заробіток визначається відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).
Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
Відповідно до пункту 32 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Оскільки відсутній чітко визначений порядок для підрахунку середнього грошового забезпечення для поліцейських, у випадку їх звільнення, колегія суддів зазначає, що можливо застосувати, як положення Порядку №100, так і норми Порядку № 260.
Отже, застосовуючи правила підрахунку середньої заробітної плати за Порядком № 100, судом також повинно враховуватись вимоги Порядку № 260 щодо особливостей обрахунку грошового забезпечення поліцейських з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Відповідно, виходячи з наведених норм та встановлених обставин, позивач має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 12.03.2024 року по день ухвалення судового рішення у цій справі.
Таким чином, для розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно визначити розмір середньоденної заробітної плати позивача і кількість робочих днів, установлених за його посадою, за період з 12.03.2024 року (наступний день після звільнення) по дату прийняття рішення про поновлення на роботі.
Так, виплати позивачу за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, а саме за січень 2024 року становили 22788,02 грн та за лютий 2024 року - 22788,02 грн. Середньоденне грошове забезпечення - 759,60 грн., про що свідчить довідка ГУ НП у Харківській області від 03.04.2024 р. (а.с. 178, т. 1).
Враховуючи середньоденний розмір грошового забезпечення позивача (759,60 грн.), кількість днів вимушеного прогулу (203 дні), суд дійшов до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.03.2024 по 26.09.2024 в сумі 154 198, 80 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 по справі № 520/7591/24 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області № 196 від 29.02.2024 про застосування дисциплінарного стягнення відносно лейтенанта поліції старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Чумаченка Володимира Ігоровича у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області № 113 о/с від 11.03.2024 про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Чумаченка Володимира Ігоровича.
Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді старшого інспектора СРПП відділення поліції № 1 Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Стягнути з ГУНП в Харківській області (Код ЄДРПОУ 40108599, 61002, Харків, вул. Жон Мироносиць, 13 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.03.2024 по 01.10.2024 в сумі 154 198,80 (сто п'ятдесят чотири тисячі сто дев'яносто вісім грн.80 коп.).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий
Постанова складена в повному обсязі 11.10.24.