01 жовтня 2024 р. Справа № 520/11098/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 (суддя Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.05.24) по справі № 520/11098/19
за позовом Головного управління ДПС у Харківській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Харківській області (надалі - позивач, ГУ ДПС у Харківській області) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач, ОСОБА_1 ), у якому позивач просив:
-стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 501932,90 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 адміністративний позов задоволено.
Стягнуто до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , суму податкового боргу в загальному розмірі 501 932,9 (п'ятсот одна тисяча дев'ятсот тридцять дві гривні 90 копійок).
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, а тому заявлена сума підлягає до стягнення.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що згідно з з п.п. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України та п.6, п. 7 розділу II Порядку №1204, податкове повідомлення-рішення №0005431702 від 11.02.2015 року та податкова вимога №3705-25 від 13.05.2015 року були відкликані 07.10.2015 року, в зв'язку з чим контролюючим органом було сформовано нову податкову вимогу №129264-56 від 2-.06.2019 року на новий податковий борг. Водночас нове податкове повідомлення-рішення контролюючим органом не виносилося та відповідачу не направлялось. Однак саме з формуванням та направленням (врученням) податкового повідомлення пов'язаний порядок і строки узгодження грошового зобов'язання та набуття права на подальше стягнення податкового боргу. Також контролюючим органом не була вручена податкова вимога №129264-56 від 24.06.2019 року. Вказує, що поштові відправлення за №6130107928599, №6106407409773 він не отримував, його підпис на рекомендованому повідомленні відсутній, напис « ОСОБА_2 » зроблено почерком невстановленої особи. Крім того, відповідач зазначив, що судом першої інстанції прийнято рішення без участі відповідача та його представника за наявності обґрунтованої заяви про відкладення розгляду справи. Мотивуючи апеляційну скаргу позивач також вказав про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупиненння провадження у справі, оскільки не набрання законної сили ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.04.2021 по справі №642/3994/16-к свідчить про обєктивну неможливість розгляду справи № 520/11098/19.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
В судовому засіданні відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали з підстав зазначених у скарзі, просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що станом на дату подання позову ОСОБА_1 має податковий борг з податку надоходи з фізичних осіб у розмірі 501 932,90 гривень, який нараховано на підставі податкового повідомлення - рішення від 11.02.2015 № 0005431702.
Вказане податкове повідомлення -рішення оскаржувалось в судовому порядку у справі № 820/6599/15.
Так, постановою Харківського окружного адміністративного позову від 06.08.2015 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги від 13.05.2015 № 3705-25 відмовлено.
07.10.2015 постановою Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 - задоволена, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 скасована, прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.
20.11.2016 ухвалою Вищого адміністративного суду касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби задоволено частково, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
09.03.2017 ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення - рішення залишено без задоволення, постанову ХОАС від 06.08.2015 - без змін.
07.09.2021 постановою Верховного Суду касаційна скарга ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення - рішення залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 та ухвалу від 09.07.2017 - залишено без змін.
У межах розгляду справи про скасування податкового повідомлення- рішення та податкової вимоги вперше з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу розмірі 501 932,90 гривень звернулась ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, постановою Харківського окружного адміністративного позову від 26.11.2015 у справі № 820/9245/15 в задоволенні позову було відмовлено, оскільки постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 по справі № 820/6599/15 скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005431702 від 11.02.2015 та податкову вимогу № 3705-25 від 13.05.2015, що слугували підставою звернення до суду.
З огляду на вищевикладене, на даний час податкове повідомлення - рішення № 0005431702 від 11.02.2015 є чинним і узгодженим.
Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 501 932,90 гривень та з метою виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) направлено податкову вимогу № 129264-56 від 24.06.2019.
Станом на дату звернення до суду вказана податкова вимога була дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, не скасована, не змінена або не відкликана.
До адміністративного позову від 11.10.2019 № 2449/9/20-40-08-07-03 про стягнення податкового боргу була долучена копія податкової вимоги з доказами її направлення на адресу ОСОБА_1 , а саме: копія податкової вимоги від 24.06.2019 № 129264-56, копія рекомендованого повідомлення про вручення/невручення поштового відправлення, копія відстеження рекомендованого листа Укрпошти.
Одночасно, відповідно п. 42.2 ст. 42 ПКУ, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Також, відповідно п. 42.5 ст. 42 ПКУ, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З урахуванням положень пункту 58.3 статті 58 ПК України податкова вимога є врученою відповідачу.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.2. статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Так, вищезазначене свідчить про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених ПК України.
Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 501 932,9 грн, доказів сплати якого відповідачем до суду не надано, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 501 932,9 грн податкового боргу.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що поштові відправлення за №6130107928599, №6106407409773 ОСОБА_1 , його підпис на рекомендованому повідомленні відсутній, напис « ОСОБА_2 » зроблено почерком невстановленої особи, колегія суддів зазначає, що приписи ПК України та підзаконних актів не передбачають умови та обов'язку контролюючого органу слідкувати за правильністю та належністю вручення платнику податків поштового відправлення, а також правильністю заповнення працівниками поштової служби документів, що супроводжують пересилання кореспонденції.
З приводу доводів апелянта про неможливість розгляду справи № 520/11098/19 до набрання законної сили ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 13.04.2021 у справі № 642/3994/16-к, колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.04.2021, яка набрала законної сили 14.07.2022 (дата закриття провадження за апеляційною скаргою на ухвалу від 13.04.2021) ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 212 КК України на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КПК України у звязку із набранням чинності Законом, яким скасовано кримінальну відповідальність, кримінальне провадження закрито, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 501 932,9 грн. залишено без розгляду. Таким чином, твердження відповідача про те, що при задоволенні позову у даній справі буде двічі застосовано юридична відповідальність є безпідставними.
Доводи апелянта про не вирішення судом першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи колегія суддів вважає такими, що не впливають на правильність висновку суду першої інстанції за результатом розгляду вирішення спору по суті.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду . Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі № 520/11098/19 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло
Постанова складена в повному обсязі 11.10.24.