17 жовтня 2007 р.
№ 26/288-05-7732
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна»
на постанову
та рішення
від 22.12.2005 р. Одеського апеляційного господарського суду
від 04.10.2005 р. господарського суду Одеської області
у справі
№ 26/288-05-7732 господарського суду Одеської області
за позовом
Прокурора Кілійського району в інтересах держави в особі УПФ України в Кілійському районі Одеської області
до
Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна»
про
стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 20 161,80 грн.
представники сторін в судове засідання не з'явилися
Прокурор Кілійського району в інтересах держави в особі УПФ України в Кілійському районі Одеської області звернувся до суду з позовною заявою до Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цього підприємства за списком № 2, в сумі 20 161,80 грн. за період з 01.04.2005 р. по 31.07.2005 р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 04.10.2005 р. (суддя Никифорчук М.І.) позовні вимоги задоволено, стягнено з Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна» на користь УПФ України в Кілійському районі Одеської області заборгованість по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 20 161,80 грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 р. (судді: Поліщук Л.В. -головуючий, Бандура Л.І., Туренко В.Б.) апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна» залишено без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 04.10.2005 р. -без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, Сільськогосподарський виробничий кооператив “Україна» звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 р. і рішення господарського суду Одеської області від 04.10.2005 р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
На думку заявника касаційної скарги, судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Вказаним пунктом також передбачено відшкодування підприємствами та організаціями витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з коштів, призначених на оплату праці.
Згідно з пунктом 6.1 глави 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663, (далі -Інструкція) підприємства відшкодовують витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгової пенсії, призначених на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6.4 глави 6 Інструкції Пенсійний фонд України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 глави 6 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач перебуває на обліку в УПФ України в Кілійському районі Одеської області та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
УПФ України в Кілійському районі Одеської області були направлені відповідачу розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цього підприємства за списком № 2, однак оплачені останнім не були.
При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, правомірність призначення пенсій на пільгових умовах та сума заборгованості, визначена у позовній заяві, у розмірі 20 161,80 грн. відповідачем не оскаржується.
На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, про те, що зазначена сума є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача як така, що була фактично виплачена Пенсійним фондом України особам, яким призначено пільгові пенсії згідно зі статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» .
Зазначеними нормами законодавства Пенсійному фонду України, як органу, наділеному владними повноваженнями в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, делеговано повноваження з виплати пільгових пенсій, які в майбутньому здійснюватимуться згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Отже, Пенсійний фонд України має право на регресне відшкодування фактично понесених витрат.
У зв'язку з чим, твердження відповідача в касаційній скарзі щодо неправомірного звернення прокурора в інтересах органу Пенсійного фонду України, а не органу державної податкової служби, визнаються необґрунтованими.
Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.
Враховуючи зазначене, оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.
З урахуванні викладеного та керуючись положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Україна» залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 р. та рішення господарського суду Одеської області від 04.10.2005 р. у справі № 26/288-05-7732 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко