11 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/7492/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Морозова Оксана Володимирівна до Державної служби України з безпеки на транспорті відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №032694 від 17.10.2023, винесену начальником відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області відносно ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки, на його думку позивача, відповідач не зафіксував загальну вагу транспортного засобу та навантаження на кожну вісь, а також не надав на підтвердження цьому повноцінних та належних доказів. Позивач вважає, що документи долучені до оскаржуваної постанови не надають підстав дійти висновку, що фактична маса його транспортного засобу складала 45,88 тонн. Посилаючись на розрахунок відсотків, перевищення понад 20 % від дозволених 40.00 тонн є 8.00 тонн, в той час як перевищення допущене ним, яке, начебто було зафіксовано працівниками відповідача, є 5.88 тонн, тобто 14.7 % від дозволених 40.00 тонн. Тому, позивач вважає, що відповідачем не вірно застосовано до нього штраф у розмірі 34000,00 грн, оскільки вага перевантаження не перевищувала 20 % від дозволеної законом маси.
Поряд з цим, позивач наголошував на тому, що у порушення п. 25 і 27 Порядку №1567 справу про накладення адміністративно-господарського штрафу розглянуто у його відсутність, чим позбавлено його право на участь у процесі прийняття рішення.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07.12.2023 призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.12.2023 заяву про забезпечення позову, - задоволено частково. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні №73492510 з примусового виконання постанови відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №032694 від 17.10.2023про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 грн. В іншій частині заяви про забезпечення позову, - відмовлено.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначав про законність оскаржуваної постанови. Вважає, що доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, є безпідставними та необґрунтованими. Вказував, що Під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 та загального напівпричіпа марки KOEGEL номерний знак НОМЕР_2 , на підставі чеку зважування від 27.09.2023 року встановлено перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із перевищенням загальної маси транспортного засобу - 45,88 т., замість нормативно допустимих 40 т., що перевищує норму на 5,88 т. (14,7 %), навантаженням на одиничну вісь - 13,1 т., замість нормативно допустимих 11,5 т., що перевищує норму на 1,6 т. (13,9 %), навантаження на строєну вісь - 26 т., замість нормативно допустимих 21 т., що перевищує норму на 5 т. (23,8%) (якщо відстань між строєними осями 1,3 метра або менше.
Зазначав, що у зв'язку з тим, що найбільше навантаження складало на строєну вісь, тобто перевищує норму на 23,8 % санкція статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність за абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Щодо твердження позивача про не забезпечення його участі під час розгляду його справи, відповідач зазначав, що рекомендований лист-повідомлення, яким позивача повідомлялось про розгляд справи, був надісланий на його адресу 05.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та трекінгом Укрпошти № 0600050019915. Згідно вказаного трекінгу повідомлення прибуло до відділення Укрпошти 10.10.2023, дата розгляду справи 17.10.2023, відправлення вручено особисто 18.10.2023. Отже вказане повідомлення перебувало в точці видачі 6 днів до моменту розгляду.
Відповідач звертав увагу суду, що відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать, та обов'язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуг відправлення.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22.09.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області затверджено щотижневий графік проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області у період з 25.09.2023 по 01.10.2023.
27.09.2023 старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) в Чернівецькій області Літіком А.Ю. та ОСОБА_2 в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку №1567, на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок та направлення на рейдову перевірку від 22.09.2023 №015585, шляхом проведення рейдової перевірки, на а/д: М - 19, 499 км. + 070 м. перевірено транспортний засіб марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , та загальний напівпричіп марки KOEGEL номерний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , що використовуються в своїй діяльності ФОП ОСОБА_1 , який і керував транспортним засобом.
У зв'язку з цим, відповідачем складено акт №032043 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.09.2023, в якому зафіксовано порушення позивачем статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 11.1 Правил надання перевезень вантажів автомобільним транспортом затвердженого наказом МТУ №363 під час перевезень вантажів перевізник не забезпечив оформленою ТТН або іншим визначеним документом на вантаж та посвідченням водія відповідної категорії, також перевізник допустив перевезення вантажу з перевищенням вагових норм, а саме: фактична маса транспортного засобу 45,88 т., при допустимих 40 т., що становить 14,7 %, навантаженням на вісь фактична 13,1 т., при допустимих 11,5 т., що становить13,9 %, навантаження на строєну вісь фактична 26 т., при допустимих 21 т., що становить 23,8% (якщо відстань між строєними осями 1,3 метра або менше).
Відповідальність за що передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених законодавством, а саме: відсутня ттн або інший визначений законодавством документ на вантаж, посвідчення водія відповідної категорії, а також перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків але не більше 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу без відповідного дозволу (а.с. 63).
За результатами проведення габаритно-вагового контролю уповноваженими особами Укртрансбезпеки складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0079762 від 27.09.2023 та Акт №0058062 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.09.2023, відповідно до якого нормативно допустима маса транспортного засобу - 40 т, а фактична - 45.88 т (а.с. 62 на звороті, 63 на звороті).
Повідомлення від 02.10.2023 №75102/42/24-23 про розгляд справи позивача повідомлено про запрошення 17.10.2023 до приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт з 09.00 год. по 12.00 год. у його присутності (а.с.с 61).
17.10.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №032694 за порушення вимог ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 22.5 ПДР, відповідальність за яке передбачена абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн.
Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.10.2023 №032694, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України “Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 № 2344-III (далі - Закон №2344-III) визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
В розумінні статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Суд зазначає, що процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: 1) наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; 2) додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; 3) додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); 4) відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; 5) оснащення таксі справним таксометром; 6) відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; 7) додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; 8) наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; 9) додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; 10) виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); 11) виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до абзацу третього пункту 16 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе: використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис “Укртрансбезпека»; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів; використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення; здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
В абзаці третьому пункту 20 Порядку №1567 зазначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Пунктом 21 Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як встановлено судом, уповноваженими працівниками відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області в акті №032043 від 27.09.2023 зафіксовано порушення позивачем статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пункту 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом МТУ №363, а саме: перевезення вантажу без оформленої товарно-транспортної накладної або іншим визначеним документом, без посвідчення водія відповідної категорії, перевезення вантажу з перевищенням вагових норм.
Натомість, оскаржувану постанову винесено відповідачем за порушення ОСОБА_1 вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 22.5 ПДР, відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Так, надаючи оцінку, виявленому в ході рейдової перерви порушенню позивачем вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правил дорожнього руху, суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 16 ст. 60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За правилами ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пп.Б та пп.В п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують максимальне значення для автомобільних доріг державного значення: Б) фактичної маси для двовісного автомобіля (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тонн; В) навантаження на вісь: на одинарну вісь - 11,5 тонн; на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр - 11,5 тонн, від 1 до 1,3 метра - 16 тонн, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах - 18 тонн, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни - 19 тонн, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни - 23 тонн, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20 тонн; на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21 тонн, понад 1,3 до 1,4 метра - 24 тонн.
Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27 червня 2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
Відповідно до п.2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з п. 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до п. 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Згідно з п. 20 та п. 21 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Разом із тим, відповідно до пп. 3 п. 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що державному контролю підлягають транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи шляхом проведення перевірок, зокрема, й рейдових.
Під час проведення рейдової перевірки здійснюється державний контроль, зокрема, за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
За порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільні перевізники - суб'єкти господарювання несуть встановлену законодавством відповідальність.
Згідно акту №032043 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.09.2023, в якому зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням вагових норм, а саме: фактична маса транспортного засобу 45,88 т., при допустимих 40 т., що становить 14,7 %, навантаженням на вісь фактична 13,1 т., при допустимих 11,5 т., що становить13,9 %, навантаження на строєну вісь фактична 26 т., при допустимих 21 т., що становить 23,8% (якщо відстань між строєними осями 1,3 метра або менше).
Отже, на транспортному засобі позивача марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепом марки KOEGEL номерний знак НОМЕР_2 зафіксовано перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм (навантаження на строєну вісь за результатами зважування становить 26 т. при нормативно допустимому 21 т., що свідчить про перевищення навантаження на строєну вісь на 23,8%).
Як стверджував відповідач зважування транспортного засобу позивача марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепом марки KOEGEL номерний знак НОМЕР_2 здійснювалося за допомогою приладу автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів у русі ваги автомобільні 20ВА-Д, виробник компанія "Вагивимірювальні системи".
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №2357 від 22.08.2023 засіб вимірювальної техніки - ваги автомобільні 20ВА-Д, виробник компанія "Вагивимірювальні системи" відповідає вимогам ДСТУ EN 45501 Метрологічні аспекти неавтоматичних зважувальних приладів (EN 45501.LND).
Зважаючи на перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм, а саме 23,8% при перевезенні вантажу, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000 грн, відповідальність, за яке передбачена абз. 16 ст. 60 Закону №2344-ІІІ.
Доводи позивача, щодо не вірного визначення відповідачем відсотку перевищення габаритно-вагових норм, та відповідно, суми адміністративно-господарських санкцій, є помилковими, оскільки відсоток визначався відповідачем за перевищення габаритно-вагових норм, а саме навантаження на строєну вісь.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до пунктів 8.14 - 8.15 глави 8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (далі Правила №363), завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.
Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.
Згідно з п. 12.1 глави 12 Правил №363 передбачено, що при транспортуванні вантажів необхідно дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.
Разом з тим, п. 22.5 Правил дорожнього руху України не визначено особливостей при встановлені вагових обмежень для навантаження на вісь транспортного засобу, в залежності від виду вантажу (сипучий, неподільний тощо).
Відповідно до п. 12.5 глави 12 Правил №363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 8.20 глави 8 Правил №363 визначено, що водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.
Наведеними вище нормативними актами не передбачено можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.
Отже, позивачем вчинено порушення Закону України "Про автомобільні дороги", оскільки маса навантаження перевищує норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, що, в свою черг, дозволяється лише за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів позивач під час перевірки не надав.
Діюче законодавство України чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія при перевезенні вантажів передбачених законодавством документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.
Обставини можливого зміщення вантажу, що перевозився позивачем, є об'єктивною стороною вчиненого позивачем правопорушення, втім ці обставини не спростовують та не можуть спростовувати самого факту його вчинення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 01.07.2020 року у справі №803/50/17 (адміністративне провадження №К/9901/22356/18).
Щодо доводів позивача про порушення процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, то такі суд відхиляє, виходячи з наступного.
Згідно пунктів 25 - 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Як слідує з матеріалів справи, 05.10.2023 відповідач направив позивачу повідомлення на розгляд справи №75102/42/24-23, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомлено, що 17.10 2023 його запрошено до приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, з 09.00 год. по 12.00 год. у його присутності.
Вказане направлено за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно наданого відповідачем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600050019915, вказане повідомлення було вручено позивачу особисто 18.10.2023.
Водночас, згідно роздруківки трекінгу поштового відправлення №0600050019915, таке доставлено до точки видачі - 10.10.2023.
Тобто в період з 10.10.2023 по 18.10.2023 (день вручення позивачу поштового відправлення), повідомлення про розгляд справи №75102/42/24-23 перебувало у точці видачі - с. Топорівці, тобто за адресою проживання позивача.
В даному випадку суд погоджується з доводами відповідача про те, що він не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно надіслав повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, у спосіб передбачений Порядком №1567, водночас факт невчасного отримання позивачем такого поштового відправлення не залежить від відповідача.
При цьому суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі №820/4810/17 з подібних правовідносин зазначено, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє її спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22.05.2020 року у справі №825/2328/16, що стосується порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень, зазначено наступне: “При цьому, Верховний Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року по справі № 813/1790/18.
З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не було доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
У ході розгляду даної справи позивачем не спростовано доводи відповідача про допущення ним порушення законодавства про автомобільний транспорт, що полягають в ненаданні товарно-транспортної накладної на вантаж, відсутності посвідчення відповідної категорії та щодо перевезення вантажу з перевищенням вагових норм.
Отже, за наявності доведеного відповідачем та не спростованого позивачем у ході судового розгляду цієї справи факту допущення останнім порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем правомірно застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф згідно статті 60 Закону №2344-III.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог. При винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Правові підстави для її скасування відсутні.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на викладене, з урахуванням вищевикладених обставин справи, оцінюючи в сукупності наявні в справі письмові докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено суду правомірність оскаржуваної постанови.
Враховуючи вищезазначене суд вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмолено, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Морозова Оксана Володимирівна до Державної служби України з безпеки на транспорті відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач - відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Руська, буд. 248 У, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ 39816845).
Суддя В.О. Григораш