14 жовтня 2024 року справа № 580/8267/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 155150004188 від 04.07.2024 Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо незарахування періодів роботи ОСОБА_1 на посаді вчителя-логопеда до педагогічного стажу відповідно пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», що дає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 17.09.2007 по 04.09.2008, з 05.09.2008 по 14.11.2008, з 17.11.2008 по 31.12.2010, з 06.01.2011 по 24.09.2012, з 25.09.2012 по 31.10.2018, з 04.12.2018 по 10.01.2023 до педагогічного стажу відповідно пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», що дає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату їй грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 11.01.2023. Позивач звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою від 27.06.2024 про призначення грошової допомоги, згідно з п. 7.1. розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 04.07.2024 рішенням № 155150004188 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позивачу було відмовлено у призначенні грошової допомоги, оскільки на думку відповідача позивач працювала на посаді вчителя логопеда в установах, не передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909. Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протиправними.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Відповідно до абзацу другого пункту 16 розділу XV Закону № 1058, положення Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XIІ) застосовується в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191) передбачено, що до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, Переліком закладів установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Постанова № 909). Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення. Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, освітні, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність. У відповідності до пункту 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Системний аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою №909 в розділі 1 «Освіта» передбачено посади, які дають право на вислугу років, зокрема посада вчителя-логопеда в загальноосвітніх навчальних закладах, дошкільних навчальних закладах всіх типів. Структура освіти включає: дошкільну освіту, повну загальну середню освіту, позашкільну освіту, спеціалізовану освіту, професійно-технічну освіту, фахову передвищу освіту, вищу освіту, освіту дорослих (стаття 10 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту»). Згідно з наданою уточнюючою довідкою від 06.03.2023 № 35-621 позивач на дату досягнення пенсійного віку працює вчителем-логопедом в управлінні освіти Деснянської в місті Києві державної адміністрації, тобто установі, не передбаченій Постановою № 909. Отже, у органів Пенсійного фонду України відсутні будь-які підстави для виплати одноразової грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Позивач звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою від 27.06.2024 про призначення грошової допомоги, згідно з п. 7.1. розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04.07.2024 рішенням № 155150004188 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позивачу було відмовлено у призначенні грошової допомоги, оскільки на думку відповідача позивач працювала на посаді вчителя логопеда у установах, не передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909.
Вважаючи відмову відповідача у виплаті грошової допомоги протиправною, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність дій відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону №1788, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909).
Спірним в межах цієї справи є період роботи позивачки на посаді вчителя-логопеда логопедичного пункту.
Приписами пункту 21 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту», педагогічна діяльність - інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджений перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, зокрема в установах: дитячі будинки, дитячі трудові та виховно-трудові колонії, дитячі приймальні пункти і приймальники-розподільники для неповнолітніх, логопедичні пункти і стаціонари, школи-клініки.
Робота на посадах директорів, завідуючих, їх заступників з навчально-виховної частини або роботи, вчителів, вихователів, сурдопедагогів, тифлопедагогів, вчителів-дефектологів, вчителів-логопедів, майстрів виробничого навчання, практичних психологів, соціальних педагогів, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи у цих закладах, у дошкільних навчальних закладах, у загальноосвітніх навчальних закладах дає право на зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу, що дає право на виплату грошової допомоги.
У своєму рішенні від 04.07.2024 року № 155150004188 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийшло до висновку, що згідно з уточнюючою довідкою від 06.03.2023 № 35-621 позивач працювала в управлінні освіти Деснянської в місті Києві державної адміністрації. Однак, згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 працювала вчителем-логопедом у логопедичних пунктах, які були відкриті органом державного управління освіти.
Згідно пунктів 1.1-1.3 Положення про логопедичні пункти системи освіти, затвердженого наказом Міносвіти від 13.05.1993 № 135, логопедичні пункти при загальноосвітніх школах, дошкільних закладах організовуються для надання допомоги дітям з вадами мови. Логопедичні пункти відкриваються районними, міськими органами державного управління освітою в межах асигнувань, передбачених у бюджеті для цієї мети.
Згідно пункту 3.6 цього Положення для вчителів-логопедів логопедичних пунктів діючим законодавством передбачені всі пільги і переваги, тривалість чергової відпустки і порядок пенсійного забезпечення, встановлені для вчителів спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку.
Отже, діюче законодавство відносить логопедичні пункти до закладів і установ освіти, робота в яких вчителів-логопедів надає право на пенсію за вислугу років та при призначенні пенсії за віком також надає право на зарахування такого стажу для виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
Із записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 13.09.1982, суд встановив, що позивач працювала:
з 17.09.2007 по 04.09.2008 вчителем-логопедом логопедичного пункту при середній загальноосвітній школі № 248;
з 05.09.2008 по 14.11.2008 вчителем-логопедом у дошкільному навчальному закладі № 222;
з 17.11.2008 по 31.12.2010 вчителем-логопедом логопедичного пункту при середній загальноосвітній школі № 248;
з 06.01.2011 по 24.09.2012 вчителем-логопедом логопедичного пункту при середній загальноосвітній школі № 248;
з 25.09.2012 по 31.10.2018 вчителем-логопедом логопедичного пункту при дошкільному навчальному закладі № 690;
з 04.12.2018 по теперішній час вчителем-логопедом логопедичного пункту при школі І-ІІІ ступенів № 238.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який відносить посаду "викладач" до педагогічних посад.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відмовило позивачу у призначенні грошової допомоги у зв'язку з тим, що згідно з наданою уточнюючою довідкою від 06.03.2023 № 35-621 позивач на дату досягнення пенсійного віку працює вчителем-логопедом в управлінні освіти Деснянської в місті Києві державної адміністрації, тобто установі, не передбаченій Постановою № 909.
Частиною першою ст. 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII) передбачено, що невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Таким чином, робота позивачки з 17.09.2007 по 04.09.2008, з 05.09.2008 по 14.11.2008, з 17.11.2008 по 31.12.2010, з 06.01.2011 по 24.09.2012, з 25.09.2012 по 31.10.2018, з 04.12.2018 по 10.01.2023 на посаді вчителя-логопеда в логопедичному пункті має бути зарахована до педагогічного стажу у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що дає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб'єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, відповідач ГУ ПФУ в Черкаській області діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, недобросовісно, нерозсудливо, непропорційно.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 2, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 04.07.2024 №155150004188 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо незарахування періодів роботи ОСОБА_1 на посаді вчителя-логопеда до педагогічного стажу відповідно пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», що дає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування»;
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 ) з 17.09.2007 по 04.09.2008, з 05.09.2008 по 14.11.2008, з 17.11.2008 по 31.12.2010, з 06.01.2011 по 24.09.2012, з 25.09.2012 по 31.10.2018, з 04.12.2018 по 10.01.2023 до педагогічного стажу відповідно пункту “е» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», що дає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату їй грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисячі двісті одинадцять) грн 20 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА