11 жовтня 2024 року справа № 580/7740/24 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про розгляд правилами загального позовного провадження та витребування доказів в адміністративній справі за позовом адвоката Поліщука О.Ю. від імені ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
05.08.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Поліщука О.Ю. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій, викладених у повідомленні від 15.07.2024 №5/25/3168 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
зобов'язання відповідача повторно перенаправити документи позивача до Виконавчого комітету Кам'янської міської ради для видачі акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного) догляду;
зобов'язання відповідача надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Обґрунтовуючи зазначив, що здійснює постійний догляд за хворою матір'ю. Вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а відповідач діє всупереч вимог законодавства, оскільки відмовив йому у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою суду від 12 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного провадження.
27.09.2024 від відповідача на адресу суду надійшов супровідний лист вх.№45774/24, до якого серед іншого додав клопотання, в якому просив: продовжити йому строк для подання клопотання, витребувати у позивача оригінал висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «П'ятий Черкаський міський центр первинної медико-соціальної допомоги» від 30.05.2024 №534, перейти до розгляду справи в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження з участю його представника (далі - Клопотання). Обґрунтовуючи зазначив, що вказаний висновок є ключовим доказом у справі, однак позивач не надав його оригінал ні відповідачу ні суду. Тому просить витребувати його оригінал. Оскільки представник відповідача буде позбавлений можливості оглянути письмовий доказ у порядку спрощеного позовного провадження, з метою дослідження вказаного доказу та надання можливості задати питання позивачу просить здійснити перехід у розгляді справи із спрощеного у загальне позовне. Вказав, що з об'єктивних причин не зміг вчасно заявити вказане вище Клопотання.
Оцінивши доводи Клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на таке.
Згідно з ч.5 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Відповідно до ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Виключно за правилами загального позовного провадження згідно з ч.4 ст.12 КАС України розглядаються справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років». Наявності вказаних обставин не доведено.
Суд згідно з ч.6 ст.262 КАС України може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Предметом вказаного вище спору є перевірка законності оскаржуваних дій відповідача, викладених у повідомленні від 15.07.2024 №5/25/3168 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Кількість учасників спору невелика. Підстави позову свідчать про необхідність з'ясування фактичних обставин спору з письмових доказів, адже встановленню підлягають факти щодо правомірності оскаржуваних дій та рішень, прийнятих за результатом виключно письмових документів. Клопотання про призначення експертизи або виклик для допиту свідків суду не надходили та відсутня доцільність їх призначення. Зважаючи, що на предмет спору, передумови та підстави виникнення спірних правовідносин, пріоритетним є швидке вирішення спору.
Підстави для переходу зі спрощеного до загального позовного провадження не доведені.
Згідно з п.3 Указу №64/2022 у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Внаслідок викладеного на час вирішення цієї справи в Україні діють особливі умови щодо переміщення та перебування осіб, що вимагають забезпечення створення умов для їх фізичного захисту та безпеки. Суд врахував місцезнаходження сторін на території, що зі значною інтенсивністю протягом всього запровадженого воєнного стану перебуває під загрозою повітряної тривоги. Періодичність оголошених повітряних тривог у Черкаській області, дають підстави для висновку щодо ризикованості переміщення осіб до місцезнаходження суду та іноді унеможливлення проведення відкритих судових засідань протягом їх дії.
Проведення відкритих судових засідань в інших, аніж зали відповідного суду приміщеннях на дату розгляду Клопотання чинним процесуальним законом не передбачено.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Тому діяльність органів державної влади не повинна створювати загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд врахував та акцентує увагу сторін, що усні пояснення особи не є засобом доказування. Зокрема, згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В Клопотанні не зазначено жодних доводів з приводу обставин, з'ясування яких може становити труднощі та потребують проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст.159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив; заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідач не зазначив жодного обґрунтованого доводу, що характер і предмет доказування доцільно встановити під час відкритих засідань. Не вказав підстав, наявність яких може свідчити про доцільність розгляду справи саме у відкритому судовому засіданні. Обставини спору та факти, на які посилаються сторони, можливо встановити виключно з письмових доказів.
Отже, Клопотання відповідача у цій частині не обґрунтоване та задоволенню не підлягає.
Щодо витребування оригіналу документу суд урахував.
Частинами 1 та 4 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд врахував, що відповідач порушуючи вказані вимоги КАС України не зазначив заходи, яких він вживав для отримання вказаного вище доказу самостійно та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з ч.9 ст.79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Отже, докази подаються суду в копіях.
Згідно з ч.3 ст.80 КАС України про витребування доказів з власної ініціативи або заклопотанням учасника справи, суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст.80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Позивач до позовної заяви надав суду перелік документів, у т.ч. копію витребовуваного відповідачем висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «П'ятий Черкаський міський центр первинної медико-соціальної допомоги» від 30.05.2024 №534, вказаний документ суд направив на адресу відповідача разом з позовною заявою та ухвалою про відкриття провадження у справі, які він отримав 22.08.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення. Водночас
Також позивач долучив до позовної заяви копію його заяви від 24.06.2024, у додатках до якої вказана довідка ЛКК №534 та копію опису вкладення поштового відправлення про їх направлення на адресу відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення Клопотання.
Керуючись ст. ст.2-20, 72-80, 150-152, 160-161, 168, 171, 243, 248, 259-263 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання вх. від 27.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 про розгляд правилами загального позовного провадження та витребування доказів в адміністративній справі за позовом адвоката Поліщука О.Ю. від імені ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії.
2. Копії ухвали направити учасникам спору.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Ухвала постановлена, складена в повному обсязі та підписана 11.10.2024.