Копія
Справа № 560/8077/24
іменем України
14 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222430004134 від 29.05.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з 22 травня 2024 року на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та надала пакет необхідних документів. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222430004134 від 29.05.2024 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з недосягненням 50-річного віку.
Ухвалою суду від 04.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Зазначає, що станом на дату звернення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 1 позивачка досягла віку 45 років. Проте, враховуючи п. 1 ч. 2 ст.114 Закону 1058-ІV, необхідний вік для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №1 становить 50 років.
Ухвалою суду від 09.09.2024 залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до участі у справі як другого відповідача. Запропоновано другому відповідачу подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не скористалося правом на подачу відзиву на позов.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
22.05.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку № 1.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення №222430004134 від 29.05.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із недосягненням пенсійного віку.
Зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 за наданими документами складає: 38 років 09 місяців 16 днів, пільговий стаж роботи за Списком №1 складає 13 років 07 місяців 12 днів.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із пунктом «а» частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ, в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом № 213-VIII (набрав чинності 01.04.2015) стаття 13 Закону № 1788-ХІІ була викладена в новій редакції, відповідно до якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15):
- визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII;
- вказано, що стаття 13, частина друга статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті14, пункти «б» - «г» статті14, пункти «б» - «г» статті54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах".
Водночас, згідно із пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин у даній справі була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) з одного боку, та Законом № 1058-IV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 для жінок, а саме перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20, які полягають у такому.
Норми Законів № 1788-ХІІ та № 1058-IV регулюють одне і те ж коло відносин, явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»). Оскільки у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (такий правовий висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а), тому застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, а не Закону № 1058-IV.
Отже, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі Закону № 1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) мають жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Позивач досягла віку 45 років. Страховий стаж складає: 38 років 09 місяців 16 днів. Пільговий стаж роботи за Списком №1, відповідно до оскаржуваного рішення, складає 13 років 07 місяців 12 днів.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що оскільки на час звернення із заявою ОСОБА_1 досягла 45-річного віку, та мала достатню тривалість відповідного стажу, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222430004134 від 29.05.2024 (з посиланням на недосягнення позивачем 50-річного пенсійного віку) є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи із дня звернення (який також є наступним днем за днем досягнення пенсійного віку) - з 22.05.2024.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Враховуючи, що рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати на суму 968,96 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222430004134 від 29.05.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 22.05.2024 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька обл., Краматорський р-н, 84122 , код ЄДРПОУ - 13486010) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький