Копія
Справа № 560/7983/24
іменем України
14 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 06.12.2023 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, однак оскаржуваним рішенням у вказаному відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачі не скористалися правом на подачу відзиву на позов. Тому відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Позивач звернувся 06.12.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії по віку відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV та пакетом документів.
За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду в Сумській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду в Сумській області 31.05.2024 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 11.12.2023 №220350004618.
Підставою відмови у призначенні пенсії за віком є те, що за результатами розгляду заяви позивача та документів долучених до неї до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.02.1992 по 17.05.2002, оскільки відсутні дані щодо нарахування та сплати внесків СФГ "Весна".
Позивач, вважаючи порушеними його права щодо призначення пенсії за віком, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та / або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, є трудова книжка.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача, останній у період з 02.02.1992 по 17.05.2002 працював на посаді голови СФГ "Весна".
Єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком послугувала відсутність необхідного страхового стажу 30 років.
Відповідачем не враховано до страхового стажу період роботи з 02.02.1992 по 17.05.2002 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.11.2006, оскільки відсутні дані щодо нарахування та сплати внесків СФГ "Весна".
Згідно з статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом вищезазначених норм обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Саме підприємство-страхувальник несе відповідальність за несплату страхових внесків, оскільки саме воно здійснює нарахування та сплату страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 343/659/17.
Проте суд враховує, що позивач ОСОБА_1 в спірний період був головою підприємства - срахувальника СФГ"Весна".
За змістом статті 8 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 2464-VI посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за: порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку); подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом.
Таким чином, саме позивач був відповідальною особою підприємства за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності, звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), а також за нарахування та сплату єдиного внеску.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідальність за сплату страхових внесків у періоди роботи в СФГ "Весна" з 02.02.1992 по 17.05.2002 покладалася саме на позивача, однак позивач не пояснив і не надав пенсійному органу та суду жодних документів щодо сплати страхових внесків за ці періоди.
Матеріали справи не містять належних доказів сплати внесків (збору) на соціальне страхування у спірний період позивачем, як головою СФГ "Весна".
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку відсутність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з 02.02.1992 по 17.05.2002 на посаді голови СФГ "Весна", оскільки за вказаний період не надано документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування, за сплату яких відповідав саме позивач.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідачі діяли законно та обґрунтовано, тому підстави для скасування спірного рішення відсутні.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська обл., Сумський р-н, 40009 , код ЄДРПОУ - 21108013) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький