Справа № 560/4746/24
іменем України
14 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 20.11.2020 по 23.03.2024 (день виконання рішення суду, виплату йому коштів).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 повного розрахунку не отримав. Зазначає, що остаточний розрахунок відбувся 23.03.2024 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі № 560/8843/23. Позивач вважає, що його права порушені і мають бути відновлені шляхом виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 05.04.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 05.04.2024 зупинено провадження у справі №560/4746/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі №560/2860/24.
Ухвалою суду від 16.09.2024 провадження в справі №560/4746/24 поновлено. Розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Судом 08.10.2024 отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що оскільки при нарахуванні та виплаті позивачу сум, належних при переведенні, був відсутній спір щодо його розміру, підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 117 КЗпП України відсутні. Вказує, що з прийняттям судових рішень, якими присуджено на користь позивача певні суми коштів, статті 116 та 117 КЗпП України не застосовуються, а зобов'язання роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов'язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права. Тобто, немає обґрунтованих підстав стверджувати, що ці положення КЗпП України передбачають право на отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом.
Від позивача 10.10.2024 надійшла відповідь на відзив, у якій з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву не погоджується, просить позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 від 20.11.2020 №329 позивача виключено зі списків особового складу частини. Вказано, що справи та посаду здав 20 листопада 2020 року.
Позивач неодноразово звертався до суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.09.2023 у справі № 560/8843/23 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 20.11.2020, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 20.11.2020, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, з врахуванням проведених виплат.
В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до суду про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.11.2020 по 20.05.2021 в сумі 82 370 (вісімдесят дві тисячі триста сімдесят) грн 83 коп., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 по справі №560/2860/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року скасовано в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.11.2020 по 20.05.2021 в сумі 82 370 (вісімдесят дві тисячі триста сімдесят) грн 83 коп., з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено частково. Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 55 320 гривень. В решті позовних вимог в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року залишено без змін.
Позивач вважає, що невиплатою усіх належних сум при звільненні порушені його права, та мають бути відновлені шляхом виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 КЗпП України (в редакції Закону України "Про внесення змін в законодавчі акти України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), чинній на час звернення із позовом), в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Правовідносини щодо відшкодування заробітної плати за час затримки остаточного розрахунку врегульовані нормами Кодексу законів про працю України, Законом України "Про оплату праці" та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (надалі - Порядок № 100).
Згідно із статтею 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.
Передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. При цьому, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
З 19.07.2022 року за затримку виплати належних сум при звільненні звільнений працівник має право на отримання середнього заробітку за весь час затpимки по день фактичного розpахунку, але не більше ніж за шість місяців.
Фактичний розрахунок здійснений з позивачем 23.03.2024.
Позивач з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку звернувся 30.03.2024.
Разом з тим, з 19.07.2022 діє редакція ст.117 КЗпП України, якою передбачено, що роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців.
Таким чином, військова частина НОМЕР_1 повинна виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців, тобто з 21.11.2020 (наступний день після виключення зі списків військової частини) по 20.05.2021.
Однак, на рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2024 по справі №560/2860/24 та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 по справі №560/2860/24 позивачеві присуджено середній заробіток за період з 21.11.2020 по 20.05.2021.
Тому, повторне стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку виплати всіх сум при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України призведе до застосування до відповідача подвійної відповідальності за одне і теж порушення.
Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.11.2020 по 23.03.2024 не підлягають до задоволення.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя О.О. Михайлов