Справа № 560/12428/24
іменем України
12 жовтня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати бездіяльність Головного управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10) щодо виплати з 01.08.2024 року ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, що не обмежена максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, протиправною.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10) здійснювати з 01.08.2024 року виплату ОСОБА_1 пенсію за вислугу років без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність та в подальшому під час проведення наступних перерахунків пенсії обмежувати її максимальним розміром.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років. При перерахунку пенсії з 01.08.2024 відповідач, на думку позивача, безпідставно обмежив пенсію ОСОБА_1 максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами. Зазначає, що застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії є неправомірним, у зв'язку із чим, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого, у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що розмір пенсії після перерахунку на виконання рішення суду перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначає, що максимальний розмір пенсії з врахуванням норм ст. 43 Закону №2262 не повинен перевищувати з 01.03.2024 - 23610,00 грн.
Позивачем подано відповідь на відзив у якому останній просить задоволити позовні вимоги, вказує, що Конституційним Судом України скасовано норми щодо максимального розміру пенсії за вислугу років, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалами від 12.10.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та про залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Розмір пенсії позивача, з застосуванням обмеження її максимального розміру, становив: з 01.03.2024 -23610,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії, проте листом від 12.08.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до п. 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI, викладено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 р. № 911-VIII частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
У подальшому, відповідно до підп. 3 п.1 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей" від 12.04.2016 р. №1080-VIII, статтю 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв'язку з чим частина п'ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 р. №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно із п.2 резолютивної частини рішення №7-рп/2016, положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, положення ч. 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20.12.2016 року.
Згідно із Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017 р., у частині сьомій статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 р. №2262-XII слова і цифри "у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р." замінено словами і цифрами "по 31.12.2017 р.".
Проте, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 р. №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року, норми частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ не відновлені, хоча внесені зміни стосовно продовження періоду тимчасового обмеження максимального розміру пенсії.
З огляду на викладене вище, буквальне розуміння змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2019 року та у подальшому стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року по справі №522/16881/17, від 09 лютого 2021 року по справі №1640/2500/18 та від 17 травня 2021 року по справі № 343/870/17.
Крім цього, обмеження максимального розміру пенсії були введені в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08 липня 2011 року (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, застосування відповідачем положень ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи по відношенню до військовослужбовців в умовах визнання неконституційними змін, що запроваджені п. 8 розділу II Прикінцеві та перехідні положення цього ж Закону, фактично суперечить висновкам, що викладені в рішенні Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, згідно з якими обмеження пенсії максимальним розміром особам, які отримують пенсію за Законом №2262, не відповідає ст. 17 Конституції України.
Вказаним рішенням Конституційного Суду України осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виключено з категорії пенсіонерів, до яких можуть застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії, запроваджені Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 640/2500/18, від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19, від 24 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17, від 27 січня 2022 року по справі №240/7087/20 та від 18 травня 2022 року по справі №380/12337/20.
При цьому, слід зазначити, що у 2019-2023 роках будь-яких змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не вносилося.
Одночасно, щодо способу захисту обраного позивачем, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин і правових підстав, суд вважає за необхідне забезпечити ефективний захист прав позивача шляхом:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування з 01.08.2024 року при перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обмеженням максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.08.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо позовної вимоги не обмежувати максимальним розміром пенсію в подальшому під час проведення наступних перерахунків суд виходить із такого.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.
Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства.
З урахуванням наведеного, судом не встановлено підстав для зобов'язання відповідача проводити нарахування пенсії без обмеження максимальним розміром в подальшому а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин і правових підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування з 01.08.2024 року при перерахунку пенсії ОСОБА_1 , обмеженням максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.08.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Є.В. Печений