Рішення від 11.10.2024 по справі 560/11422/24

Справа № 560/11422/24

РІШЕННЯ

іменем України

11 жовтня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 7039,06 грн. В обґрунтування позову зазначає, що під час проведення службового розслідування у 2024 було виявлено, що за солдатом ОСОБА_1 залишилась непогашеною заборгованість з відшкодування вартості предметів речового майна особистого користування, строки користування якими не закінчились, на суму 8332,43 грн. При звільненні зі служби відповідачу було нараховане грошове забезпечення, з якого утримано 1293,37 грн., однак залишок заборгованості в сумі 7039,06 грн. залишається несплаченим.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена за адресою відповідача та ним отримана 13.08.2024, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Статтею 9-1 Закону №2011-XII передбачено продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим майна в Збройних Силах України" від 21.09.1999 № 1075-XIV передбачено, що військове майно є державним майном, закріпленим за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна, зокрема, належить речове майно.

Наказом Міністерства оборони України від 29.06.2016 №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898, якою визначено завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі по тексту - Інструкція).

Наказом Міноборони від 29.06.2016 №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (далі Інструкція), якою визначено завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, курсантів, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори.

Відповідно до пункту 4 розділу III Інструкції, у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Згідно з пунктом 29 розділу V Інструкції під час звільнення з військової служби в особливий період у запас або відставку військовослужбовці вибувають з тим речовим майном, яке знаходилось у них у носінні. Речі, які ними не були отримані з будь-яких причин за період служби, під час звільнення не видаються. Інвентарні речі здаються на речовий склад військової частини. На майно, яке вибуває зі звільненими, виписується атестат. Предмети речового майна переходять у їх власність.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон №160-ІХ. Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону №160-ІХ матеріальна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності. Прямою дійсною шкодою є збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків (пункт 5 статті 1 Закону №160-ІХ).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону №160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Відповідно до статті 12 Закону №160-ІХ у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.05.2020 №93 солдат ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, призначений на посаду стрільця-помічника гранатометника 5 механізованої роти 2-го механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 .

Під час проходження служби відповідач забезпечувався форменим одягом за рахунок державних коштів, що підтверджується карткою обліку військового майна особистого користування №4657/902 від 07.05.2020.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2024 №683 за порушення вимог статей 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині неналежного виконання обов'язків військової служби внаслідок самовільного залишення ним місця служби, незбереження виданого йому в користування майна, що призвело до матеріальних збитків, ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності на суму 8332,43 грн. ( відповідно до вартості виданих йому предметів речового майна, строки використання якого не закінчились)

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.05.2024 №134 солдата ОСОБА_1 , звільненого наказом командира НОМЕР_2 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 02.05.2024 №195-РС з військової служби у запас згідно з підпунктом "в" п. 3 ч. 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання), виключено із списків особового складу військової частини, усіх видів забезпечення з 09.05.2024. 09.05.2025 ОСОБА_1 знятий з обліку, його документи направлені до Хмельницького районного відділу Державної установи "Центр пробації" у Хмельницької області.

Згідно з довідкою від 09.05.2024 №4 про взаємозалік грошових коштів за речове майно за ОСОБА_1 рахується заборгованість за видані військовослужбовцю предмети речового майна особистого користування, строки використання яких не закінчились, у розмірі 8332,43 грн. При звільненні ОСОБА_1 було нараховане грошове забезпечення, з якого утримано 1293,37 грн., залишок до стягнення/утримання складає 7039,06 грн.

З наданих позивачем доказів встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 на адресу ОСОБА_1 була надіслана претензія, якою повідомлено про заборгованість в сумі 7039,06 грн., запропоновано у добровільному порядку її погасити.

Відповідач не надав суду докази добровільної сплати коштів на рахунок військової частини.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не надав належних доказів того, що ним сплачена заборгованість з відшкодування вартості речового майна, строк експлуатації якого не закінчився, і доводи позивача не спростував, позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з відшкодування вартості предметів речового майна особистого користування, строки користування якими не закінчились, в сумі 7039 (сім тисяч тридцять дев'ять) грн. 06 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 жовтня 2024 року

Позивач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя І.С. Козачок

Попередній документ
122304925
Наступний документ
122304927
Інформація про рішення:
№ рішення: 122304926
№ справи: 560/11422/24
Дата рішення: 11.10.2024
Дата публікації: 17.10.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.10.2024)
Дата надходження: 06.08.2024
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КОЗАЧОК І С