Рішення від 11.10.2024 по справі 420/22645/24

Справа № 420/22645/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 18.07.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, які виразились у відмові провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 1 січня по 31 грудня 2021 року, відповідно до вимог статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року (2270,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, обчисленням інших щомісячних видів грошового забезпечення з урахуванням розмірів встановлених окладів та здійснити виплату донарахованих сум;

2. Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) ОСОБА_1 за період з 1 січня по 31 грудня 2021 року, відповідно до вимог статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011- ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року (2270,00 грн) (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, обчисленням інших щомісячних видів грошового забезпечення з урахуванням розмірів встановлених окладів та здійснити виплату донарахованих сум.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та з 04.10.2022 був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення в зв'язку зі звільненням у відставку, що підтверджується витягом з наказу начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (по особовому складу) від 04.10.2022 № 745 о/с. Як вбачається з Довідки про грошове забезпечення Позивача за період з 01.01.2020 по 04.10.2022 розмір його окладу за спеціальне звання протягом вказаного періоду беззмінно складає 1480,00 грн, який обчислений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт - 0,84 для полковника служби цивільного захисту, згідно Додатку 14 до Постанови № 704 (1762,00 грн х 0,84 = 1480,08 грн. 3 урахуванням Примітки 1 Додатку 14, відповідно до якого у разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень, - 1480,00 грн. Тобто, протягом періоду з 01.01.2020 по 04.10.2022 Відповідач, в порушення зазначених вище вимог законодавства України, нараховував Позивачу грошове забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762,00 грн.

Дії відповідача щодо виплати позивачу грошового забезпечення у заниженому розмірі є протиправними виходячи з наступного.

23.07.2024 ухвалою судді позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду доказів про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

26.07.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вхід.№30288/24) на виконання ухвали від 23.07.2024 та надано копію пенсійного посвідчення позивача в якому зазначено, що він є інвалідом 2 групи.

31.07.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.08.2024 до суду надійшов відзив (вхід.№35907/24) відзив Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області в якому зазначив, що не визнає позов, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Враховуючи зазначене, станом на 30.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 років для осіб, які проходять службу, розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням визначається шляхом множення 1762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт. Отже, у Головного управління немає правових підстав для перерахунку вихідної допомоги при звільненні із розрахунку посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт. Щодо позиції позивача про визначення посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, зазначать, що у правових висновках Верховного Суду у справі № 440/6017/21 колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

21.08.2024 до суду надійшло клопотання відповідача (вхід.№35910/24) про залишення позовної заяви без розгляду.

09.09.2024 ухвалою суду клопотання задоволено частково, позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом надання заяви/клопотання про поновлення строк із зверненням до адміністративного суду із заявленими вимогами.

13.09.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вхід.№42582/24) про поновлення пропущеного строку звернення до суду на виконання ухвали від 09.09.2024.

17.09.2024 ухвалою суду заяву позивача про поновлення пропущеного строк на звернення до суду, задоволено. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії. Продовжено розгляд справи №420/22645/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

Розглянувши позовну заяву та докази на її обґрунтування, з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.

Позивача відповідно до витягу з наказу т.в.о. начальника Головного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 04.10.2022 №745о/с, виключено з кадрів ДСНС України та знято з усіх видів забезпечення.

22.04.2024 представник позивача звернувся до відповідача щодо проведення перерахунку грошового забезпечення в період з 2020 по 2022 рік з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня (а.с. 6-8).

20.05.2024 відповідач листом повідомив позивача, що грошове забезпечення з 29.01.2020 по 06.01.2022 нараховувалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та для виплати в інших розмірах підстав не існує.

У позовній заяві зазначено, що протягом періоду з 01.01.2020 по 04.10.2022 відповідач, в порушення зазначених вище вимог законодавства України, нараховував позивачу грошове забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762,00 грн.

Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та не спростовуються.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

На підставі частини четвертої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704) затверджені, зокрема, тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пункту 4 Постанови КМУ № 704 (в первинній редакції) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» (далі Постанова КМУ № 103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, в Постанові КМУ № 704 пункт 4 викладено в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Постанова КМУ № 103 набрала чинності 24 лютого 2018 року.

Проте, зміст приміток до додатків 1 та 14 Постанови КМУ № 704 не був приведений у відповідність з нормою п. 4 цієї ж постанови.

На підставі пункту 4 Постановою КМУ № 704 в редакції Постанови КМУ № 103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови КМУ № 103, яким, зокрема, були внесені зміни до п. 4 Постанови КМУ № 704.

Отже, зміни до п. 4 Постанови КМУ № 704, внесені п. 6 Постанови КМУ № 103, з 29 січня 2020 року не підлягають застосуванню.

Таким чином, відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 704 в редакції, яка діяла до внесення змін п. 6 Постанови КМУ № 103, та вимог п. 1 Приміток до додатку 1 та Примітки до додатку 14 до Постанови КМУ № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначає Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017).

Відповідно до статті 6 Закону № 2017 базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.

На підставі частини третьої статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

При цьому відповідно до пунктів 1,3 частини другої статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України, порядок встановлення державних стандартів (п. 3).

Тобто, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів (окладів за військове (спеціальне) звання) із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили - закону.

В свою чергу, закони України «Про Державний бюджет на 2022 рік», «Про Державний бюджет на 2023 рік» не містять застережень щодо застосування в 2022 та 2023 роках, як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року.

Таким чином, до 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не входили в суперечність з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, враховуючи, що з 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови КМУ № 704 в частині, що не суперечить Законам України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет на 2022 рік»

Тобто, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Верховний Суд в постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 дійшов до таких висновків:

«(…) З 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(..) встановлене положеннями п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, від 28 лютого 2023 року у справі № 380/18850/21.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривні, з 1 грудня - 2481ривні; для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами з 1 січня - 2102 гривні.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що відповідачем протиправно у періоді з 01.01.2021 по 31.01.2021 не здійснено нарахування грошового забезпечення позивача та отриманих ним виплат, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.01.2021 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01 січня, є протиправними.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню шляхом:

- визнання протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, які виразились у відмові провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) та виплатити ОСОБА_1 за період з 1 січня по 31 грудня 2021 року, відповідно до вимог статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року (2270,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) та виплатити ОСОБА_1 за період з 1 січня по 31 грудня 2021 року, відповідно до вимог статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011- ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року (2270,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо вимог ОСОБА_1 , стосовно врахування при проведенні перерахунку грошового забезпечення, не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, суд зазначає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, з тих підстав, що при вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, необхідно врахувати, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття Постанови №704, так і станом після 29.01.2020 неконституційними не визнавалися.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачувався на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, які виразились у відмові провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) та виплатити ОСОБА_1 за період з 1 січня по 31 грудня 2021 року, відповідно до вимог статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року (2270,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області провести перерахунок грошового забезпечення (враховуючи додаткові щомісячні та одноразові його види) та виплатити ОСОБА_1 за період з 1 січня по 31 грудня 2021 року, відповідно до вимог статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011- ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з визначенням розмірів посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року (2270,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, буд. 6, код ЄДРПОУ 38643633).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

Попередній документ
122303638
Наступний документ
122303640
Інформація про рішення:
№ рішення: 122303639
№ справи: 420/22645/24
Дата рішення: 11.10.2024
Дата публікації: 17.10.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.09.2025)
Дата надходження: 10.09.2025
Предмет позову: звіт