Справа № 420/23146/24
11 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 23.07.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 виплати не виплаченої за життя її чоловіка ОСОБА_2 , заборгованість пенсійних виплат сформовану при здійсненні перерахунку пенсії на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду у розмірі - 311916 (триста одинадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень 87 копійок, яка залишилась недоодержаною в зв'язку із смертю чоловіка;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату не виплаченої за життя її чоловіка ОСОБА_2 , заборгованість пенсійних виплат сформовану при здійсненні перерахунку пенсії на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду у розмірі - 311916 (триста одинадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень 87 копійок, яка залишилась недоодержаною в зв'язку із смертю чоловіка.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 20.03.2024 отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 , який в свою чергу перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію за вислугу років. ОСОБА_2 на підставі судових рішень Одеського окружного адміністративного суду по справам № 420/3670/22 та № 420/1878/23 було проведено перерахунок його пенсії, внаслідок чого у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виникла перед ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 263916 (двісті шістдесят три тисячі дев'ятсот шістнадцять) гривень 87 копійок та 48000 (сорок вісім тисяч) гривень відповідно із загальною сумою 311916 (триста одинадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень 87 копійок (копії розрахунків заборгованості додаються). Повідомляємо, що вищезазначена сума заборгованості не була виплачена ОСОБА_2 за життя. На підставі цього, представник позивача 22.05.2024 звернувся до відповідача із заявою про виплату не виплаченої за життя її чоловіка заборгованість пенсійних виплат сформовану при здійсненні перерахунку пенсії на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду у розмірі, яка залишилась недоодержаною в зв'язку із смертю чоловіка. Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області Листом № 18370-15684/Г-02/8-1500/24 від 19.06.2024, копія якого додається, було відмовлено позивачу, оскільки ОСОБА_1 не є стягувачем по вищезазначеним судовим справам.
29.07.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрито провадження у адміністративній справі; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано докази по справі.
Суд зазначає, що копія ухвали від 29.07.2024 була надіслана до електронного кабінету відповідача.
Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено таке.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 призначено пенсію у разі втрати годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2 з 20.03.2024 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року.
Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (Сербин до шлюбу) 17.09.1979 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
На виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справах №420/3670/22 та №420/1878/23, відповідачем нараховано ОСОБА_2 доплату до пенсії в розмірі 263916,87 грн та 48000,00грн, що підтверджується розрахунками на доплату пенсії.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 22.05.2024, в якій просила виплатити їй нараховану на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду по справам №420/3670/22 та №420/1878/23 ОСОБА_2 доплату пенсії.
Однак, відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на відсутність правових підстав, що підтверджується листом №18370-15684/Г-02/8-1500/24 від 19.06.2024.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до п.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Верховний Суд в постанові від 30.01.2020 року по справі № 200/10269/19-а сформулював висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2022 року по справі № 200/10136/20-а.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2 , який отримував пенсію за вислугу років.
За таких підстав, з огляду на приписи ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач, ОСОБА_1 має право на отримання нарахованої на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду №420/3670/22 та №420/1878/23, але не виплаченої ОСОБА_2 , суми пенсії.
При цьому, оскільки позивач, ОСОБА_1 , звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату нарахованої ОСОБА_2 , але неодержаної суми пенсії, протягом шести місяців після його смерті, тобто в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 61 Закону України №2262-ХІІ, у відповідача відсутні підстави для відмови позивачу у виплаті суми пенсії, що підлягала виплаті пенсіонерові ОСОБА_2 , і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не є стягувачем по справах №420/3670/22 та №420/1878/23, оскільки правовідносини щодо виплати суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, є відмінними від правовідносин, які виникають у ході виконання судових рішень.
Стаття 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прямо зобов'язує відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв'язку з його смертю, особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею та які звернулись за такою виплатою не пізніше 6 місяців з дня смерті пенсіонера.
Те що недоодержана пенсія нарахована на виконання судового рішення, не змінює її правову природу.
Таким чином дії відповідача, які викладені у листі №18370-15684/Г-02/8-1500/24 від 19.06.2024щодо невиплати позивачу недоодержаної пенсії її чоловіка ОСОБА_2 згідно рішень Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/3670/22 та №420/1878/23 є протиправними.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 23.07.2024.
Відтак, суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 виплати не виплаченої за життя її чоловіка ОСОБА_2 , заборгованість пенсійних виплат сформовану при здійсненні перерахунку пенсії на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду у розмірі - 311916 (триста одинадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень 87 копійок, яка залишилась недоодержаною в зв'язку із смертю чоловіка.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату не виплаченої за життя її чоловіка ОСОБА_2 , заборгованість пенсійних виплат сформовану при здійсненні перерахунку пенсії на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду у розмірі - 311916 (триста одинадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) гривень 87 копійок, яка залишилась недоодержаною в зв'язку із смертю чоловіка.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385);
Суддя Олена СКУПІНСЬКА