Справа № 420/10360/24
02 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Грекової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №654 від 13.03.2024 “Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНП у Одеській області», в частині застосування до старшого капітана поліції ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 08.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 07.05.2024 ухвалено перейти до розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог представник позивача у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям оскаржуваного наказу, яким позивача звільнено зі служби в поліції та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як вказав представник позивача, лише за умов дійсного вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, за наявності його вини та після належного встановлення таких обставини у ході відповідного службового розслідування (відповідно установленої процедури) на таку особу, в порядку й у строки, що визначені чинним законодавством України, може бути накладено дисциплінарне стягнення, вид якого обумовлюється тяжкістю проступку та іншими істотними обставинами справи, а також вид стягнення залежить і від наявності в поліцейського дисциплінарного стягнення (оскільки нове стягнення повинно бути суворішим, аніж попереднє). У випадку позивача, як вказав представник, наявні підстави для призначення та проведення службового розслідування щодо можливого вчинення позивачем дисциплінарного проступку через прогул нез'явлення на роботу без поважних причин. Проте, як вказав представник, позивач з'являлася на роботу до органів поліції, а ті дні, в які вона була відсутня, поважність причин відсутності пов'язані із хворобою, що підтверджується відповідною медичною довідкою. Представник позивача також вказав, що позивач не оспорює той факт, що вона не писала рапорт на кожен день відсутності, проте вказане порушення не може, на думку позивача, бути підставою для її звільнення з огляду на бездоганну службу, наявність відзнак та заохочень, а також те, що вона є єдиною особою - годувальником в родини, з огляду на те, що вона виховує неповнолітню дитину, а її чоловік є учасником бойових дій, якій отримав інвалідність.
Представник позивача підтримав позовні вимоги позивача та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 01.05.2024, вказавши, що службовим розслідуванням було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 у порушення вимог наказу Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000, та інших нормативно-правових актів, регламентуючих діяльність поліції, самоусунулась від належного виконання службових обов'язків, грубо порушила службову дисципліну шляхом невиходу 12.01.2024, 13.01.2024, 15.01.2024, 16.01.2024 на службу до ОРУП № 1 ГУНП в області без поважних причин. Як вказав відповідача, посилаючись на матеріали дисциплінарного провадження, дослідженням наданих стройових записок особового складу працівників ювенальної превенції ОРУП № 1 ГУНП в області станом на 12.01.2024, 13.01.2024, 15.01.2024, 16.01.2024, встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 12.01.2024 та 13.01.2024 була подана як посадова особа, що перебуває у відрядженні, у той час коли після завершення стажування остання повинна була прибути до місця проходження служби. Також, за вказані дні, відповідно до наданих документів у зв'язку із відсутністю капітана поліції на службі без поважних причин було складено відповідні акти «Про відсутність 12.01.2024 та 13.01.2024 на робочому місці інспектора СЮП ВП ОРУП № 1 ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_1 », які було зареєстровано 12.01.2024 за № 60вн.269 та 15.01.2024 за № 60вн.282. Крім того, згідно наданих стройових записок, встановлено, що 15.01.2024 та 16.01.2024 капітан поліції ОСОБА_2 була подана як посадова особа, яка перебуває на лікарняному, що не відповідає дійсності. Звертається увага на те, що за вказані дні, відповідно до наданих документів у зв'язку із відсутністю капітана поліції на службі без поважних причин було складено відповідні акти «Про відсутність 15.01.2024 та 16.01.2024 на робочому місці інспектора СЮП ВП ОРУП № 1 ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_1 », які було зареєстровано 16.01.2024 за № № 60вн.322 та № бОвн.322/1.
Зважаючи на викладене, як вказав відповідач, капітан поліції ОСОБА_2 своїми діями вчинила грубий дисциплінарний проступок, чим порушила службову дисципліну та відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
З 04.03.2021 капітан поліції ОСОБА_1 проходила службу на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції ОРУП №1 ГУНП.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15.02.2024 №415 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» встановлено, що до Головного управління надійшла доповідна записка УП ГУНП в області від 12.02.2024 №55/434 про порушення службової дисципліни та неналежного виконання службових обов'язків окремими посадовими особами Одеського РУП № 1, відділення поліції № 3 Одеського РУП № 2 та Одеського РУП № 2 ГУНП в області. У доповідній записці зазначено, що у порушення Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000, 13.01.2024 окремі посадові особи відділення поліції № 3 Одеського РУП № 2 та Одеського РУП № 2 ГУНП в області, а також з 10.01.2024 до 13.01.2024 інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції ОРУП № 1 ГУНП в області капітан поліції ОСОБА_2 були відсутні на службі. Остання 08.01.2024, 09.01.2024 та 15.01.2024 самостійно залишила підрозділ до закінчення робочого часу. Крім того, 13.01.2024 окремі посадові особи відділення поліції № 3 Одеського РУП № 2 та Одеського РУП № 2 ГУНП в області порушили вимоги заходів безпеки при поводженні зі зброєю. З метою вивчення службової діяльності, ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо підлеглих, керуючись вимогами статей 14, 15 та 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» та призначено службове розслідування(а.с.3 т.2).
Пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №654 від 13.03.2024 року “Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНП у Одеській області», за скоєння грубого дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 13 частини третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, пунктів 1, 2 частини першої, частини третьої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пункту 2 наказу Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», абзацу шостого пункту 3.2, пункту 3.6 розділу 3, пунктів 4.1, 4.3 розділу 4 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до капітана поліції ОСОБА_1 (0040974), інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.298-318 т.3).
Зі змісту вказаного наказу №654 від 13.03.2024 вбачається, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 стало те, що за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що капітан поліції ОСОБА_2 вчинила грубий дисциплінарний проступок, що виразився в особистій недисциплінованості, в частині заборони вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, вчиненні порушення замість утримання від вчинення порушення та вжиття заходів щодо негайного усунення причин та умов його вчинення, не сприянні дисциплінарній комісії, намаганні ввести дисциплінарну комісію в оману у частині встановлення фактичних причин невиходу 10.01.2024, 11.01.2024, 12.01.2024, 13.01.2024 та 26.02.2024 на службу, невжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, невиході протягом тривалого часу на службу без поважних причин, не вжитті заходів щодо невідкладного повідомлення свого безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом) про причини невиходу на службу, ненаданні до підрозділу кадрового забезпечення письмових доказів законних підстав відсутності на службі з 10.01.2024 по 13.01.2024 одразу після виходу на службу, невиході без законних підстав 26.02.2024 на службу, не сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни. Отже, капітан поліції ОСОБА_2 , нехтуючи вимогами законодавства, розуміючи суть своїх дій та передбачену відповідальність, дозволила собі вчинити протиправне діяння, та своїми діями, пов'язаними з чисельними порушеннями службової дисципліни, дискредитувала звання поліцейського, що є несумісним із проходженням надалі служби в поліції.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України “Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року
№580-VIII.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3)поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6)інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
У відповідності до положень ст.64 Закону України “Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Частинами 1, 2 ст.19 Закону України “Про Національну поліцію» встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Так, ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9)підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Частиною 5 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6)звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Як вбачається з матеріалів справи, начальником ГУНП в Одеській області 11.03.2024 затверджено висновок службового розслідування (а.с.216-297 т.3),
Відповідно до висновку службового розслідування встановлено наступне:
«Службовим розслідуванням встановлено, що капітан поліції ОСОБА_2 у порушення вимог наказу Національної поліції України від 09.08.2022 №568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 №1000, та інших нормативно-правових актів, регламентуючих діяльність поліції, самоусунулась від належного виконання службових обов'язків, грубо порушила службову дисципліну шляхом невиходу 12.01.2024, 13.01.2024, 15.01.2024, 16.01.2024 на службу до ОРУП № 1 ГУНП в області без поважних причин.
З метою проведення повної, всебічної, об'єктивної перевірки, а також забезпечення поліцейському права на захист під час проведення вказаного службового розслідування, дисциплінарною комісією 20.02.2024 за вих. № 55/537 інспектору сектору ювенальної превенції ОРУП № 1 ГУНП в області капітану поліції ОСОБА_2 було надіслано лист-запрошення з пропозицією прибути останній 22.02.2024 (у будь-який час з 09:00 до 18:00) до ГУНП в області (м. Одеса, вул. Єврейська, 12, каб. № 213).
Однак, у визначений час, за вказаним вище викликом капітан поліції ОСОБА_2 до дисциплінарної комісії не прибула. Про причини неможливості прибуття у визначений час, членам дисциплінарної комісії капітан поліції ОСОБА_2 повідомила, що нібито перебуває на лікарняному.
У зв'язку із зазначеним 22.02.2024 дисциплінарною комісією підготовлено повторний лист-запрошення капітана поліції ОСОБА_2 (вих. УГІ № 55/557), сканкопія якого надіслана останній на електронну пошту та мобільний додаток (+38098 450 0633), а також рекомендованим листом на адресу мешкання ( АДРЕСА_1 ), для прибуття 26.02.2024 у робочий час з 09:00 до 18:00 до УП ГУНП в області (службовий кабінет №213, розташований у адміністративній будівлі ГУНП в області за адресою: м.Одеса, вул. Єврейська, 12) для надання письмових пояснень в рамках службового розслідування. Одночасно, капітану поліції ОСОБА_2 запропоновано, у разі неможливості прибути для опитування, в термін до 26.02.2024 написати та надіслати дисциплінарній комісії пояснення у довільній формі.
26.02.2024 капітан поліції ОСОБА_2 надіслала до дисциплінарної комісії сканкопію свого письмового пояснення. У своєму поясненні капітан поліції ОСОБА_2 зазначила, що у період з 10.01.2024 по 13.01.2024 вона перебувала на амбулаторному лікуванні у клініці сімейної медицини та педіатрії «Рафаїл», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . До свого пояснення капітан поліції ОСОБА_2 додала довідку надану лікарем ОСОБА_3 , у якій зазначено, до капітан поліції ОСОБА_2 з 10.01.2024 по 13.01.2024 перебувала на амбулаторному лікуванні в денному стаціонарі вказаного медичного закладу з діагнозом: Вертебогенна цервікокранішігія на тлі остеохондрозу шийного відділу хребта.
Зважаючи на отриману інформацію дисциплінарною комісією було здійснено виїзд до вказаного медичного закладу. Разом з тим, було підготовлено та направлено відповідний запит за вих. № 55/588 та по прибуттю до зазначеного медичного закладу, дисциплінарною комісією було з'ясовано, що капітан поліції ОСОБА_2 у вказаному медичному обліку не перебуває, останній електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність, а також електронне направлення не створювались. Також з'ясовано, що капітан поліції ОСОБА_2 до вказаного медичного закладу за медичною допомогою не зверталась. Крім того встановлено, що у журналі реєстрації амбулаторних пацієнтів (розпочатого 09.08.2023), запис про звернення ОСОБА_4 до медичного закладу відсутній. На час звернення дисциплінарної комісії із запитом до клініки сімейної медицини та педіатрії «Рафаїл», у вказаному вище журналі будь-які записи про звернення громадян за медичною допомогою 10.01.2024 були відсутні. Під час отримання письмового пояснення від сімейного лікаря ОСОБА_5 , остання надала відповідь на запит (реєстраційний вх. УГІ ГУНП в області №797 від 27.02.2024) з копією журналу, в якій вже, під № 19 був зроблений допис про те, що 10.01.2024 до медичного закладу звернулась особа ОСОБА_1 . Слід звернути увагу на те, що у графі «стать» навпроти прізвища ОСОБА_4 стоїть запис - «чол», тобто чоловік. У графі щодо причин звернення до лікаря та рекомендацій щодо лікування з'явився запис «Вертебогенна цервікокраніалгія» та «денний стаціонар».
Звернувши увагу лікаря ОСОБА_6 на даний факт, остання підтвердила, що зазначений допис вона зробила 27.02.2024 після звернення до неї дисциплінарної комісії.
Водночас, під час усного спілкування, ОСОБА_6 зазначила, що капітан поліції ОСОБА_2 звернулась до неї тиждень тому та попросила надати їй довідку про те, що нібито вона перебувала на амбулаторному лікуванні у клініці сімейної медицини та педіатрії «Рафаїл», на що лікар погодилась надати паперову довідку, так як зафіксувати електронний медичний висновок про тимчасову працездатність за період з 10.01.2024 по 13.01.2024 вона не зможе, бо ОСОБА_4 по-перше не перебуває на обліку у вказаному медичному закладі, по- друге не складала із ОСОБА_5 електронну декларацію, по-третє їй з цього приводу необхідно звернутись до свого сімейного лікаря. Разом з тим, ОСОБА_5 під час усного спілкування підтвердила, що капітан поліції ОСОБА_2 10.01.2024 за медичною допомогою не зверталась. Останню лікар бачив лише один раз, коли вона прийшла і попросила надати вказану вище довідку. Також ОСОБА_5 визнала свою провину, у частині надання недостовірної довідки капітану поліції ОСОБА_2 про перебування її з 10.01.2024 по 13.01.2024 на лікарняному, а також стосовно зробленого 27.02.2024 допису у журналі реєстрації амбулаторних пацієнтів.
В ході службового розслідування до дисциплінарної комісії з ОРУП № 1 ГУНП в області надійшла інформація про те, що 26.02.2024 капітан поліції ОСОБА_2 знову не вийшла на службу без поважних причин.
Опитана капітан поліції ОСОБА_2 зазначила, що 26.02.2024 приблизно о 6:00 вона зверталась до лікаря - отоларинголога, у зв'язку із хворобливим станом її доньки. Свого безпосереднього керівника вона сповістила про це у телефонному режимі, при цьому рапортом не доповідала.
В ході службового розслідування було встановлено, що капітан поліції ОСОБА_7 інформацію про звернення 26.02.2024 до медичного закладу вона надала майору поліції ОСОБА_8 26.02.2024 лише о 19:00 та надіслала сканкопію консультативного висновку наданого КНП «Дитяча міська поліклініка № 2» ОМР.
Звертається увага на те, що капітан поліції ОСОБА_2 не надала належного документу, що підтверджує її відсутність 26.02.2024 на робочому місці з поважних причин.
Таким чином, зібраними матеріалами службового розслідування підтверджується відсутність капітана поліції ОСОБА_2 10.01.2024, 11.01.2024, 12.01.2024, 13.01.2024, 26.02.2024 на робочому місці без поважних причин.».
Судом встановлено, що під час проведення службового розслідування капітан поліції ОСОБА_2 надала довідку з Клініки сімейної медицини та педіатрії «Рафаїл» (без зазначення дати видачі, П.І.Б. лікаря який надав довідку, та невстановленого зразку) про те, що з 10.01.2024 по 13.01.2024 вона перебувала на амбулаторному лікуванні у вказаному медичному закладі, а 27.02.2024 надала копію консультативного висновку КНП «Дитяча міська поліклініка № 2» ОМР про направлення на консультацію до лікаря її доньки.
Як вбачається з довідки КНП «Дитяча міська поліклініка №2» ОМР №16 від 19.02.2024 (форма №095 - 2/о) ОСОБА_1 , у період з 19.02.2024 по 24.02.2023, тимчасово звільнена від роботи по догляду за хворою дитиною, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 89 т.2).
При цьому, як вбачається з матеріалів службового розслідування, Комісією встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 інформацію про звернення 26.02.2024 до медичного закладу надала майору поліції ОСОБА_8 26.02.2024 лише о 19:00 та надіслала сканкопію консультативного висновку наданого КНП «Дитяча міська поліклініка № 2» ОМР.
При цьому, наявна в матеріалах довідка КСМ «Рафаїл» без дати та номеру (а.с.66 т.2) про те, що ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні у період з 10.01.2024 по 13.01.2024 судом не приймається до уваги взагалі , у зв'язку з тим, що тимчасова непрацездатність засвідчується лише листком непрацездатності та довідкою про тимчасову непрацездатність, встановленої форми та вказана довідка невстановленого зразка не підтверджує її тимчасову непрацездатність. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що вказана довідка не відповідає вказаним в ній обставинам та є фіктивною, що підтверджується матеріалами дисциплінарного провадження, в тому числі рапортом члена Комісії ОСОБА_10 «Про результати відвідування клініки сімейної медицини та педіатрії «Рафаїл»(а.с.95-99 т.2).
У відповідності до положень п. 2 наказу Національної поліції України від 09.08.2022 №568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», тимчасово, на період дії воєнного стану, для поліцейських Головного управління Національної поліції в Одеській області, установлено шестиденний робочий тиждень, скасувавши вихідний день - суботу.
Відповідно до розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000: пункт 2.1 - поліцейські повинні дотримуватися вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 116 року №1179.
Відповідно до абзацу 6 пункту 3.2 розділу 3 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 передбачено, що у разі встановлення шестиденного робочого тижня, тривалість роботи у п 'ятницю складає з 09:00 до 18:15, а в суботу - з 09:00 до 17:00.
Відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил, вихід працівника поліції за межі адміністративної будівлі органу (підрозділу) поліції або залишення ним іншого визначеного місця несення служби в робочий час, як зі службових, так і з особистих питань відбувається з відома його безпосереднього керівника (прямого керівника, старшого наряду, іншої уповноваженої особи).
Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Правил - у разі відсутності на роботі працівник поліції невідкладно (але не пізніше однієї години) повідомляє безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом), засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншим доступним способом про причини відсутності на роботі, зокрема про медичний заклад, де проходить лікування, приблизний термін лікування.
Відповідно до пункту 4.3 розділу 4 Правил - відразу після виходу на роботу, працівник поліції має надати до підрозділу кадрового забезпечення письмові докази законних підстав відсутності па робочому місці (листок непрацездатності або інші належні докази), які надалі зберігаються в підрозділі кадрового забезпечення.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП від 03.01.2023 № 7 особовий склад ГУ НП повинен сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені та вчинені порушення, у тому числі іншими працівниками поліції.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується невихід ОСОБА_1 12.01.2024, 13.01.2024, 15.01.2024, 16.01.2024 на службу до ОРУП № 1 ГУНП в області без поважних причин та неповідомлення керівника у порядку та строки про неприбуття на роботу 26.02.2024, що порушує вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 13 частини третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, пунктів 1, 2 частини першої, частини третьої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пункту 2 наказу Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», абзацу шостого пункту 3.2, пункту 3.6 розділу 3, пунктів 4.1, 4.3 розділу 4 Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції».
Більш того, суд, під час прийняття рішення по справі також враховує, що ОСОБА_11 не сприяла проведенню службового розслідування, намагаючись умисно ввести дисциплінарну комісію в оману щодо причин невиходу 10.01.2024, 11.01.2024, 12.01.2024, 13.01.2024 на службу та, що під час проведення дисциплінарного провадження позивач повторно не вийшла на службу 26.02.2024 з порушенням порядку, а саме не повідомивши свого безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом) про причини невиходу на службу.
Зміст положень Дисциплінарного статуту службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
В той же час, за Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Таким чином, службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
Суд вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції повністю відповідає тяжкості вчинених ним у сукупності проступків, обставинам, за яких їх скоєно, та співмірно із заподіяною ним шкодою суспільним інтересам, у зв'язку з чим застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є законним, правомірним та обґрунтованим, пропорційним та за даних обставин справедливим, оскільки позивач вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту та Закону№580-VІІІ.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Верховний Суд в постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово- дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
При цьому, суд враховує, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання працівника поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Щодо посилання представника позивача в позовній заяві на те, що встановлені порушення не можуть бути підставою для її звільнення з огляду на бездоганну службу, наявність відзнак та заохочень, а також те, що вона є єдиною особою - годувальником в родини, з огляду на те, що вона виховує неповнолітню дитину, а її чоловік є учасником бойових дій, який отримав інвалідність, суд зазначає, що вчинення проступку, що підриває довіру та авторитет органів поліції в очах громадськості є несумісним із подальшим проходженням служби та зазначене не звільняє позивача від відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №654 від 13.03.2024 року “Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ГУНП у Одеській області», в частині застосування до старшого капітана поліції ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 10.10.2024.
Суддя К.О. Танцюра
.