14 жовтня 2024 року м. Житомир
справа № 240/1049/24
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:
- визнати неправомірними дії Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області щодо неприйняття ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 , у черзі громадян для отримання грошової компенсації за втрачене майно;
- зобов'язати Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області поставити ОСОБА_1 в чергу під №450 для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 59526 грн, як спадкоємця ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №2-а-16385/08, ОСОБА_2 , її батька, поставлено на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння.
За твердженнями позивача, вказана компенсація отримана не була, 22.10.2021 батько помер, у зв"язку з чим нею, як єдиною спадкоємицею, 08.11.2022 отримано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме на компенсацію за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 у сумі розміром 59526 грн.
Позивач вказує, що звернулася до відповідача із заявою про внесення її, як спадкоємця ОСОБА_2 до черги на виплату грошової компенсації за втрачене домоволодіння.
Однак, отримала від відповідача лист про необхідність надати ухвалу суду про заміну сторони в порядку ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України.
На думку позивача, вказана відмова є протиправною, а вона має право на отримання виплати компенсації за втрачене домоволодіння на підставі свідоцтва про спадщину.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи.
15 лютого 2024 року та 21 лютого 2024 року на адресу суду від Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області надійшли відзиви на позовну заяву, аналогічного змісту, в яких відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що з метою реалізації позивачем права на отримання компенсації за втрачене домоволодіння, що успадковане нею за її батьком, позивачу необхідно надати ухвалу суду про заміну сторони.
Крім того вказує, що заміна сторони її правонаступником можлива на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 13.10.2008 у справі №2-а-16385/08 зобов'язано управління праці та соціального захисту Народицької районної державної адміністрації Житомирської області поставити ОСОБА_2 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі розміром 59526 грн. Постанова набрала законної сили 23.10.2008.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.11.2022, ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_2 . В свою чергу, спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 59526 грн.
Позивач неодноразово, зокрема, в грудні 2023 року звернулася до Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області, як правонаступника управління праці та соціального захисту Народицької районної державної адміністрації Житомирської області із заявою про постановляння її на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 59526 грн, успадкованої після смерті її батька.
Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області листом від 25.12.2023 за вих.№07/09-10/8235-К повідомило ОСОБА_1 , що відповідно до положень Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243 (далі - Порядок №1243), управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області сформована загальна черговість з урахуванням дати реєстрації заяви щодо отримання компенсації в обліковому журналі приєднаних районів.
ОСОБА_2 перебуває на черзі громадян, які знаходяться на обліку в управлінні соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області для отримання грошової компенсації за втрачене майно, за рішенням суду, за №450. Враховуючи вказане, для заміни отримувача, який знаходиться на черзі необхідно надати ухвалу суду про заміну сторони, яка набрала законної сили.
Не погоджуючись із відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернулася із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII).
Статтею 1 Закону №796-XII передбачено, що державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, в тому числі, на принципах соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до частин 6, 8 статті 4 Закону №796-XII громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 частини першої статті 13 Закону №796-XII закріплено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
Статтею 35 Закону №796-XII передбачено, що компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до ст.4 цього Закону включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.
Суд зазначає, що до 18.11.2009 порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно було врегульовано Положенням "Про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 №755 (далі - Положення №755).
Згідно з п. 5 Положення №755 спадкоємець, нерухоме майно якого знаходиться на території зони радіоактивного забруднення, на підставі оцінки вартості втраченого майна має право отримати за нього грошову компенсацію, сума якої перераховується відділеннями Державного казначейства за місцем знаходження майна на рахунок, відкритий спадкоємцем у будь-якому банку України. При цьому, п. 7 та 8 Положення №755 було встановлено, що грошова компенсація перераховується на особистий рахунок переселенця (спадкоємця) у порядку черги, встановленої місцевими органами виконавчої влади.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 18 листопада 2009 року №1243 "Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території" (набрала чинності 28 листопада 2009 року) постанову Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 755 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій" визнано такою, що втратила чинність, натомість затверджено новий Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території.
Відповідно до відомостей з інформаційної системи "Діловодство спеціалізованого суду" міститься інформація про надходження до суду постанови про закінчення виконавчого провадження в межах розгляду справи №2-а-16385/08, про що також вказує позивач, в обґрунтування позову.
Крім того, відповідач у листі від 25.12.2023 самостійно вказує на перебування ОСОБА_2 (спадкоємця) на черзі громадян, які знаходяться на обліку в управлінні соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області для отримання грошової компенсації за втрачене майно на підставі рішення суду, за номером 450.
Тобто, постанова Житомирського окружного адміністративного суду у справі №2-а-16385/08, згідно з її резолютивною частиною виконана у повному обсязі, шляхом постановки ОСОБА_2 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 59526 грн.
Водночас матеріали справи свідчать, що відповідач відмовляє позивачу, як спадкоємцю за законом, у постановці її на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно, з посиланням на необхідність подання ухвали про заміну сторони виконавчого провадження.
Однак, суд вважає зазначені доводи безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Суд акцентує увагу на тому, що згідно з п.6 та п.5 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України судовий процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства.
Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на системний аналіз положень Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії саме судового процесу.
У свою чергу, питання заміни сторони її правонаступником на стадії виконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу, врегульовано ст. 379 КАС України, зокрема, відповідно до ч. 1, 4 якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404), у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до пунктів дванадцятого та тринадцятого розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Водночас аналіз викладених норм закону дає підстави для висновку про те, що заміна сторони в адміністративній справі допускається до закінчення її розгляду судами відповідних інстанцій та набрання остаточним судовим рішенням у справі законної сили.
У свою чергу, на стадії примусового виконання судового рішення, як завершальної стадії судового провадження, передумовою для заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником є відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому законом, та звернення до суду, що розглянув справу, державного виконавця або заінтересованої особи в порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Натомість чинне процесуальне законодавство не передбачає допуск судом заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір у порядку процесуального правонаступництва, після набрання остаточним судовим рішенням законної сили та його фактичного виконання.
Підсумовуючи наведене, з урахуванням постанови про закінчення виконавчого провадження, яка свідчить про те, що постанова у справі №2-а-16385/08 виконана у повному обсязі, суд дійшов висновку про необґрунтованість підстав відмови відповідача у визнанні ОСОБА_1 спадкоємцем щодо виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 59526 грн, успадкованої на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 08.11.2022.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1243 сума компенсації перераховується за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення), що прийнято на підставі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку, відділенням Державного казначейства місця відселення на особистий рахунок переселенця або спадкоємця, відкритий ним у будь-якому банку України, у порядку черговості, встановленої райдержадміністрацією (виконавчим органом ради міста обласного значення) з урахуванням дати реєстрації заяви щодо отримання компенсації в обліковому журналі. Контроль та відповідальність за дотриманням черговості покладається на райдержадміністрацію (виконавчий орган ради міста обласного значення).
Водночас, спадкоємці громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на грошову компенсацію за втрачене спадкодавцем нерухоме майно, якщо така компенсація була нарахована, але не отримана переселенцем, відповідно до норм Цивільного кодексу України.
Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Пунктом 4 частини 1 статті 1219 ЦК України визначено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільстваі на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини конвенційне поняття "майно" являє собою "існуюче майно" або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності (справа "Ганс-Адам II проти Німеччини", заява №42527/98, рішення від 12.07.2001 п.83).
Втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватися з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справа "Спорронг та Льонрот проти Швеції").
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (справа "Мельник проти України", заява №72286/01, рішення від 28.03.2006, щодо статті 13).
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Підсумовуючи наведене, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за можливе зобов"язати Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області поставити ОСОБА_1 в чергу під №450 для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 59526, 00 грн, як спадкоємця ОСОБА_2 .
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функцій іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області (вул.Івана Франка, 5, м.Коростень, Житомирська обл., Коростенський р-н,11501, код ЄДРПОУ 03192690) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області щодо неприйняття ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 , у черзі громадян для отримання грошової компенсації за втрачене майно.
Зобов"язати Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області поставити ОСОБА_1 в чергу під №450 для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 59526 грн, як спадкоємця ОСОБА_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної політики Коростенської районної військової адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В. Горовенко
Повний текст складено: 14 жовтня 2024 р. 14.10.24