Рішення від 14.10.2024 по справі 200/2784/23

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року Справа№200/2784/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ), до відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача 1: НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), до відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ), у якому просить суд:

- визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 року по 27.11.2022 року, з 08.12.2022 року по 08.01.2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 року по 27.11.2022 року, з 08.12.2022 року по 08.01.2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України (далі - відповідач 1). Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф., його було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) (далі - відповідач 2), де він перебував з жовтня 2022 по листопад 2022 року. Позивач зазначив, що під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні у відповідача 2, він виконував бойові завдання на кордоні з Білоруссю на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавалися відповідачем 2. Позивач вважає, що таким чином він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, так як фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів) перебуваючи у службовому відрядженні. Позивач зауважив, що відповідно до довідки виданої командиром військової частини НОМЕР_3 від 08.01.2023 року №3847 він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони на території Чернігівської області, а саме: з 10.10.2022 по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 по 27.11.2022 року; з 08.12.2022 по 31.12.2022 року та з 01.01.2023 по 08.01.2023 року. У зв'язку з чим, в його інтересах до відповідача 1 було направлено заяву з вимогою про виплату щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період приймання ним безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у періоди: з 10.10.2022 по 27.11.2022 року, з 08.12.2022 по 08.01.2023 року. Позивач зазначив, що відповідачем було надано відповідь від 27.12.2023 року, в якій було зазначено, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалась у зв'язку з відсутністю підстав здійснення такої виплати. Позивач зазначив, що відповідач 1 ігноруючи вимоги постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168, починаючи з 10.10.2022 по 27.11.2022 року та з 08.12.2022 по 08.01.2023 року здійснював йому виплату в розмірі 30000 гривень. Таким чином, відповідач 1 не нараховував та не виплачував позивачу підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за вищезазначені періоди відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача 1 протиправною.

НОМЕР_1 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (Військовою частиною НОМЕР_2 ) (далі - відповідачем 1) було надано на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому було зазначено, що у жовтні 2022 року позивача було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 у оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідача 2). Відповідач 1 зазначив, що позивач у спірний період із жовтня 2022 року до січня 2023 року перебував у службовому відрядженні і виконував обов'язки на ділянці відповідача 2, що підтверджується довідкою від 08.01.2023 року, яка була видана відповідачем 2 на ім'я позивача в тому, що він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпечені заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; періоди; на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року. Відповідач 1 зауважив, що дана довідка не відповідає встановленій формі, а саме з обов'язкових умов її заповнення видалено графи у яких зазначається: такі підтверджуючі документи як журнал бойових дій у якому повинно бути зафіксовано факт участі позивача у бойових діях чи заходах та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу у якому повинно бути зафіксовано дні безпосередньої участі позивача у бойових діях чи заходах. Також, відповідач 1 звернув увагу, що у порушення встановленого механізму розпорядником коштів нарахування і виплати додаткової грошової винагороди до 100 000 грн., відповідачем 2 дана довідка не надавалася відповідачу 1 для її розгляду, відповідно відповідач 1 не розглядав довідку і не приймав правових рішень щодо виплати чи не виплати коштів. Відповідач 1 закцентував свою увагу на тому, що форма довідки передбаченої пунктом 2 наказу 392-АГ передбачає її оформлення на всіх відряджених військовослужбовців підрозділу, така довідка згідно додатку 2 до 5 числа у поточному місяці за попередній направляється начальнику прикордонного загону в якому ці військовослужбовці проходять службу для нарахування і виплати коштів (а не надається відрядженим військовослужбовцям на руки). В даному випадку довідка надана у відповідності до форми встановленої у додатку 1 (а не додатку 2) до наказу 392-АГ, згідно пункту 5 така довідка за своєю формою надається індивідуально військовослужбовцю який відряджений до органів військового управління, але позивач не був відряджений до органу військового управління. Крім цього, довідка надана з порушенням вимог її оформлення і не відповідає вимогам наказу 392-АГ. Відповідач 1 зазначив, що у довідці у графі «підстава:» зазначено лише бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України №165 (гриф) від 16.09.2022 року на підставі якого позивача у складі підрозділу було направлено до відповідача 2 у відрядження для виконання бойових завдань (факт відрядження не є тотожним факту прийняті участі у бойових діях), при цьому, документи які саме і підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах - журнал бойових дій та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу у довідці не зазначені (ці обов'язкові для заповнення графи вилучені з довідки відповідачем 2), у довідці відсутнє посилання на документи які підтверджують як безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, так і кількість днів такої участі. Відповідач 1 зауважив, що довідка надана з порушенням вимог її оформлення та не відповідає вимогам наказу 392-АГ, також, дана довідка суперечить офіційній відповіді начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (лист від 29.11.2022 року №22/4820-22 вих.), в якому зазначено, що відповідач 2 не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної додаткової винагороди до 100 000 грн. підрозділам (військовослужбовцям) НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ), за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_4 прикордонного загону. Також відповідач 1 просив звернути увагу на те, що відповідач 1 не уповноважений на здійснення оформлення довідки замість командира який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці (лише переглядає довідку на її відповідність наказу №392-АГ надану командиром який веде (вів) бойові дії. У разі надання відповідачем 2 належно оформлених підтверджуючих документів (довідки) у відповідності до вимог наказу №392-АГ щодо безпосередньої участі у бойових діях або заходах, відповідач 1 зобов'язаний нарахувати та виплатити додаткову винагороду до 100 000 гривень за відповідні періоди (дні) такої участі позивача. Відповідач закцентував свою увагу на тому, що у зв'язку з не отриманням довідки до 5 числа (щомісячно) відповідачем 1 з метою реалізації вимог Постанови №168 та наказу №392-АГ на адресу відповідача 2 направлявся лист від 25.11.2022 №22/2811-22-вих. з клопотанням про надання інформації щодо відряджених військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах, за встановленою формою (у виді довідок) визначених наказом №392-АГ, для нарахування і виплат підвищеної додаткової винагороди. Від відповідача 2 надійшов лист від 29 листопада 2022 року «Про надання інформації», в якому зазначено, що НОМЕР_4 прикордонний загін не вбачає підстав для надання довідок для виплати підвищеної до 100 000 грн. додаткової винагороди підрозділам (військовослужбовцям) військової частини НОМЕР_2 , за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_4 прикордонного загону. Відповідач 1 зазначив, що у зв'язку з надходженням від відповідача 2 підтверджуючих документів (довідка встановленого зразку) щодо безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів позивача за грудень 2022 року (пропорційно часу виконання таких завдань), у січні 2023 року йому було здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди пропорційно часу здійснення зазначених заходів (у розмірі 54 193, 55 гривень), що підтверджується архівною відомістю за 2023 рік. Зазначене є прямим доказом того, що обов'язок оформлення (довідки) документів (що визначено наказом №392-АГ) які являються підставою для нарахування і виплати коштів покладено на командира військової частини (начальника НОМЕР_4 прикордонного загону), який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджений був позивач та доводить те, що у разі виконання вимог наказу №392-АГ і надання відповідачем 2 підтверджуючих документів (довідки визначеної наказом №392-АГ) - відповідач 1 здійснить нарахування і виплату коштів. Відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

21 лютого 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду через підсистему «Електроний суд» надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року по справі №200/2784/23 - в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 року постановлено: апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі № 200/2784/23 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі № 200/2784/23 - залишити без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 року у справі № 200/2784/23 адміністративне провадження №К/990/14365/24 постановлено: касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2024 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Донецького окружного адміністративного суду.

Таким чином, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.06.2024 року вирішено рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії скасувати та направити справу №200/2784/23 на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2024 року по справі №200/2784/23, головуючим суддею призначено суддю Донецького окружного адміністративного суду Голошивця І.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлений відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та усі наявні докази на підтвердження у відзиві.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ). Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку. Ухвалено, копію ухвали направити сторонам, копію позову з додатками направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ). Витребувано у відповідача 2 - копії витягів з журналу бойових дій за період з 09.10.2022 по 27.11.2022 та з 08.12.2022 по 08.01.2023 року у частині, що стосується ОСОБА_1 . Встановлено відповідачу 2 - строк з дня отримання відповідачем 2 даної ухвали для подання на адресу суду відзиву на позовну заяву та усі докази на підтвердження зазначеного у відзиві; а також витребувані судом документи.

Позивач про прийняття до провадження у справі був повідомлений судом належним чином відповідно до наявної реєстрації кабінету електронного суду у його представника ОСОБА_2 де в графі «дата встановлення статусу» зазначено - 26.06.2024.

Відповідач 1 про відкриття провадження у справі був повідомлений судом належним чином, відповідно до наявного у нього реєстрації кабінету «Електронний суд» де в графі «дата встановлення статусу» зазначено - 26.06.2024.

Відповідач 2 про залучення його відповідачем по справі був повідомлений належним чином, що підтверджується наявністю у нього реєстрації кабінету електронного суду, про що свідчить відповідна відмітка та про отримання ним ухвали суду від 05.08.2024 року, про що також свідчить відповідна відмітка в якій зазначено, що дану ухвалу він отримав 07.08.2024 року.

Окремо суд зауважує, що позовну заяву та ухвалу про залучення його другим відповідачем було надіслано на його електронну скриньку - ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується карткою обліку вихідних документів Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2024 №200/2784/23.

Восьмого серпня 2024 року засобами Електронного суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_3 ) до суду надійшла заява наступного змісту, що 05.08.2024 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі №200/2784/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач) до військової частини НОМЕР_2 . Даною ухвалою було залучено військову частину НОМЕР_3 у якості другого відповідача. Разом з тим, на момент направлення даного листа, на електронну адресу прикордонного загону та на адресу прикордонного загону в друкованому вигляді матеріали даної справи не надходили, у ресурсі «Електронний суд» відсутні. З огляду на вищезазначене, у зв'язку з відсутністю матеріалів справи, надати відзив щодо адміністративного позову ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2 немає можливості.

Донецьким окружним адміністративним судом було повторно надіслано на електронну скриньку відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 , позовну заяву, ухвалу про залучення його відповідачем по справі №200/2784/23, позовну заяву із додатками, що підтверджується карткою обліку вихідних документів Донецького окружного адміністративного суду від 26.08.2024 №200/2784/24.

Також представником ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_3 ) засобами «Електронного суду» до суду були надіслані письмові пояснення, наступного змісту. Журнал бойових дій, книга оперативно-службової діяльності та журнал надходження розпоряджень по підрозділу (документи, які підтверджують виконання бойових завдань позивачем), обліковувалися та велися безпосередньо у 1 прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) та до управління ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) не надавалися. Тому надати витяги з журналу бойових дій у військової частини НОМЕР_3 немає можливості. Дані документи знаходяться у володінні та власності військової частини НОМЕР_2 .

Станом на дату прийняття рішення по цій справі від відповідача 2 відзиву на позовну заяву позивача не надходило.

Відповідно до приписів ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зауважує, що з урахуванням вищенаведеного, а також відсутністю відзиву на позовну заяву від відповідача 2 станом на час винесення рішення по справі, суд дійшов до висновку вирішити та провести розгляд справи за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Відповідач 1: НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), ЄДРПОУ: НОМЕР_7 - в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ), ЄДРПОУ: НОМЕР_8 - в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки щодо відрядження військовослужбовця виданої Військовою частиною НОМЕР_2 №12/1389 від 06 липня 2023 року, в якій зазначено, що позивач вибув у службове відрядження на ділянку НОМЕР_9 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_10 ) відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.06.2022 №99 (гриф). З 28.11.2022 по 08.12.2022 року перебував у відпустці відповідно до вхідної телеграми НОМЕР_11 прикордонного загону №Т12-1772 від 23.11.2022. Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року №165 гриф, позивача було передислоковано з НОМЕР_9 прикордонного загону на ділянку НОМЕР_4 прикордонного загону, військовослужбовець з 09.10.2022 по 09.01.2023 року перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_4 прикордонного загону. 09.01.2023 військовослужбовець прибув зі службового відрядження до НОМЕР_1 прикордонного загону і приступив до виконання обов'язків 10.01.2023, відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 10.01.2023 №8-ВВ.

Тобто, вищенаведеним підтверджується факт знаходження позивача у відрядженні з 09.10.2022 по 09.01.2023 року у Військовій частині НОМЕР_3 (відповідача 2) з урахуванням того, що з 28.11.2022 по 08.12.2022 року позивач перебував у відпустці.

Судом встановлено, що Військовою частиною НОМЕР_3 (відповідачем 2) було видано довідку від 08.01.2023 №3847 позивачу, в тому що він проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_2 (відповідач 1) та в тому, що він приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 10.10.2022 по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 по 27.11.2022 року; з 08.12.2022 по 31.12.2022 року; з 01.01.2023 по 08.01.2023 року, підстава зазначена бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України №165 гриф від 16.09.2022 року.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копії архівних відомостей по отриманому позивачем грошовому забезпеченні за 2022 та за 2023 роки, судом встановлено, що у спірний період відповідно до зазначених позивачем позовних вимог, а саме з 10.10.2022 по 27.11.2022 та з 08.12.2022 по 08.01.2023 року йому було виплачено збільшену додаткову грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 у наступному розмірі: жовтень 2022 року - 30 000,00 грн.; листопад 2022 року - 30 000,00 грн.; січень 2023 року - 54 193,55 грн.; лютий 2023 року - 30 000,00 грн.

У своєму відзиві відповідач 1 зазначив наступне: - «Примітка - у зв'язку з надходженням від ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджуючих документів (довідка встановленого зразку) щодо безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів позивача за грудень 2022 року (пропорційно часу виконання таких завдань), у січні 2023 року було здійснено нарахування та виплата додаткової винагороди пропорційно часу здійснення зазначених заходів (у розмірі 54 193, 55 гривень), що підтверджується архівною відомістю за 2023 рік.

Інших даних матеріали справи щодо виплаченої позивачу збільшеної додаткової грошової допомоги у розмірі 100 000 грн. - не містять.

29 листопада 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 листом №22/4820-22-Вих надав відповідь на запит Військової частини НОМЕР_2 (відповідача 1), в якій зазначив, що відповідно до вимог пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, за виконання у відповідні дні військовослужбовцем.

Підрозділи Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення і тому підпункт 7 пункту 2 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168» не застосовується.

Відповідно до розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 №21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень» збільшення додаткової винагороди до 100 тисяч грн. (із розрахунку на місяць) здійснюється військовослужбовцям, які у районах ведення бойових дій здійснюють охорону і оборону об'єктів Державної прикордонної служби України (у т.ч. військові містечка, пункти постійної дислокації (пункти управління) органів (підрозділів), місця базування (стоянки) корабельно-катерного складу, стоянки літаків (вертольотів), місця тривалого несення служби, пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, інші місця й об'єкти, де особовий склад Державної прикордонної служби України виконує, визначені законодавством України завдання), а також виконують бойові (спеціальні) завдання на бойових позиціях, блокпостах (контрольно-пропускних пунктах, спостережних пунктах, тощо), збільшення додаткової винагороди визначається лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контракту з ворогом), збройного нападу на об'єкти, які охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об'єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетними обстрілами.

У зв'язку з вищевикладеним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 , не опрацьовувались.

Разом з тим, на адресу НОМЕР_1 прикордонного загону були направлені копії рапортів щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_1 прикордонного загону за вересень та жовтень 2022 року для прийняття військовою частиною НОМЕР_2 правового рішення.

На звернення позивача щодо нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі (до 100000 грн.) в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України листом від 27 грудня 2022 року № 3438-22-вих, зокрема, повідомив, що на адресу НОМЕР_1 прикордонного загону надійшов лист від 04 грудня 2022 року №22/4928-22 Вих «Про надання інформації» від начальника НОМЕР_4 прикордонного загону, в якому визначено, що підтверджуючої інформації (щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій), відповідно до вимог пункту 2, підпунктів 1-8 наказу №392-АГ немає. Враховуючи вищевикладене на даний час в НОМЕР_1 прикордонного загону відсутні підстави для внесення молодшого сержанта ОСОБА_1 в наказ про збільшення розміру виплати додаткової грошової винагороди до 100000 грн за період перебування військовослужбовця у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) від 30.06.2023 №14/1801-23 на вимоги ухвали суду від 21.06.2023, зазначено наступне: - «Відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.09.2022 №276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 №1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022м№1697/гриф Позивач у складі 1 відділу прикордонної служби НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) приступив до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дані розпорядження надати немає можливості, оскільки вони скасовані та мають обмежений гриф допуску. Бойові накази (розпорядження) видавалися стосовно комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 )(в цілому). Копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу (документів, які підтверджують виконання бойових завдань Позивачем), надати не має можливості, так як їх облік та ведення безпосередньо здійснюються у прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ). Інформацію щодо кількості бойових чергувань молодшого сержанта ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) надати не має можливості, так як облік несення служби здійснювався 1 прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону та не є власністю ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ). […]. Разом з тим Список, передбачений додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», за грудень 2022 року у тому числі з відомостями про молодшого сержанта ОСОБА_1 на адресу НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) направлено вихідним листом №22/64-23-Вих від 23.12.2023. […]. Райони ведення воєнних (бойових) дій визначається щомісячно наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період з 28.09.2022 по 31.12.2022 Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. З 01.01.2023 відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26 «Про визначення районів ведення воєнних бойових дій» (володільцем даного бойового розпорядження є Генеральний штаб Збройних Сил України) Чернігівська область виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.».

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) на адресу НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) надсилалися копії рапортів:

- 03.11.2022 №22/4235-22-Вих, витяг з рапорту заступника начальника загону - коменданта НОМЕР_12 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону підполковника ОСОБА_3 від 01.11.2022 №1461 відповідно до якого під № 178 зазначений позивач та зазначений період безпосередньої участі з 01.10.2022 по 31.10.2022 (31 день) відповідно до якого зазначено клопотання про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.09.2022 №508-АГ «Про внесення змін до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ»;

- 08.11.2022 №22/4314-22-Вих, витяг з рапорту заступника начальника загону - коменданта НОМЕР_12 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону підполковника ОСОБА_3 від 01.11.2022 №1464 відповідно до якого під № 177 зазначений позивач та зазначений період безпосередньої участі з 12.10.2022 по 31.10.2022 (20 днів) відповідно до якого зазначено клопотання про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.09.2022 №508-АГ «Про внесення змін до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ»;

- 02.12.2022 №22/4910-22-Вих, витяг з рапорту заступника начальника загону - коменданта НОМЕР_12 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону підполковника ОСОБА_3 від 01.12.2022 №1888 відповідно до якого під № 176 зазначений позивач та зазначений період безпосередньої участі з 01.11.2022 по 27.11.2022 (27 днів) відповідно до якого зазначено клопотання про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.09.2022 №508-АГ «Про внесення змін до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ»; та витягу з рапорту заступника начальника загону - коменданта НОМЕР_12 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону підполковника ОСОБА_3 від 01.12.2022 №1890 відповідно до якого під № 177 зазначений позивач та зазначений період безпосередньої участі з 01.11.2022 по 27.11.2022 (27 днів) відповідно до якого зазначено клопотання про виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць;

- 03.01.2023 №22/64-23-Вих, довідка про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 відповідно до якої під № 177 зазначений позивач та зазначений період безпосередньої участі з 01.12.2022 по 31.12.2022, в якому зазначена підстава - БР коменданта приккшр 24 ПРИКЗ від 11.10.2022 №637/гриф, ЖБД від 21.10.2022 №245, ст.1-10 БР коменданта приккшр 24 ПРИКЗ від 26.10.2022 №693/гриф.;

Скасовуючи рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанції Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції зазначив наступне: - «Роблячи висновок про недостатність наявних документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період, суди попередніх інстанцій не надали оцінки: витягам з рапортів заступника начальника загону - коменданта НОМЕР_12 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону підполковника ОСОБА_3 від 1 листопада 2022 року №1464, від 1 грудня 2022 року №1888; листу військової частини НОМЕР_3 від 3 січня 2023 року №22/64-23-вих; витягу з довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 ; підставам їхнього складання.».

Суд дослідивши матеріали справи встановив, що спірні правовідносини виникли з приводу не виплати позивачу НОМЕР_1 прикордонним загоном (військовою частиною НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України збільшеної додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, у розмірі 100 000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 по 27.11.2022 року та з 08.12.2022 по 08.01.2023 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Закон України «Про Державну прикордонну службу України» від 3 квітня 2003 року № 661-IV (надалі - Закон № 661-IV), відповідно до Конституції України визначає правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 661-IV, під час дії воєнного стану прикордонні загони у встановленому законом порядку можуть залучатися відповідними органами військового управління Збройних Сил України до ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту на державному кордоні України, міжнародного збройного конфлікту, відсічі збройній агресії проти України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 19 Закону № 661-IV, на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно ст. 1-2 Закону № 2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, у відповідних редакціях, чинних на період спірних правовідносин).

1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям .. Державної прикордонної служби, … виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 533 затверджено Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Пункт 1. Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Пункт 9. Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям ДПСУ додаткової винагороди під час дії воєнного стану АДПСУ прийнято наказ від 30.07.2022 № 392/0/81-22 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168». (далі - наказ № 392)

Пункт 1. Військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.

Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

2. Заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем:

бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

4. Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

бойового наказу (бойового розпорядження);

журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно- вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Пункт 5. Для військовослужбовців відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби (командиром військової частини), який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.

Пункт 10. Облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проекту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покласти на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Пункт 11. Склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Пункт 12. Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

Пунктом 16 вказаного наказу передбачено, що останній набирає чинності та застосовується з 01.08.2022.

Додатком 1 до вказаного наказу затверджено форму довідки про те, що особа брала безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Додатком 2 до вказаного наказу затверджено форму довідки про військовослужбовців, які брали участь у бойових діях або заходах у складі військової частини.

01 грудня 2022 року набрав чинності та застосовується наказ АДПСУ від 09.12.2022 № 628/0/81-22 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», (далі - Наказ № 628), яким установлено таке.

Пункт 1. Додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Пункт 2. До безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

бойових завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.

Пункт 3. Документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

Пункт 4. Облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, та підготовка проєкту наказу про виплату додаткової винагороди здійснюється штабами органів Держприкордонслужби, а у випадку відсутності штабу - підрозділом (посадовою особою), який веде облік бойових дій.

Пункт 8 Склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Пункт 9 До наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, також включаються військовослужбовці, які:

безпосередньо виконують бойові (спеціальні) завдання у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування на українсько-російській ділянці державного кордону (у тому числі військовослужбовці зведених загонів інших органів Держприкордонслужби, які виконують такі завдання на ділянці цих підрозділів);

вперше перебувають у зв'язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, але не більше періоду дії воєнного стану.

Відповідно до приписів Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII), зокрема, у статті 1 визначено: бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.

У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.

У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.

Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.

Відповідно до висновків Верховного Суду зазначених в постанові від 30.09.2024 року по справі №200/440/23, а саме:

«68. Зважаючи на недостатню визначеність цитованого вище положення пункту 1 Постанови № 168 (особливо в первинній редакції) з урахуванням періоду прийняття цього акту (п'ятий день повномасштабної агресії, тобто період особливо гострої напруженості) та відсутність інших нормативно-правових актів, які б визначали порядок та умови виплати встановленої цією постановою додаткової винагороди, конкретизація таких умов і порядку її виплати була достатньо оперативно здійснена керівниками відповідних державних органів чи командувачами військових формувань, зокрема, Міністр оборони України видав директиву (оформлену телеграмою від 25.03.2022 та інші), Адміністрація Держприкордонслужби видала накази від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та інші, якими, серед іншого:

68.1. надано тлумачення змісту терміну «безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» у вигляді конкретних форм діяльності військовослужбовця (виконання конкретних завдань);

68.2. визначено акти документального підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах;

68.3. уповноважено на видання відповідних наказів командирів (начальників) військових частин та керівників вищих органів військового управління;

68.4. вирішено інші питання виплати додаткової винагороди.

69. Тож за описаних умов та обставин особливого періоду воєнного часу накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ необхідно сприймати як акти військового командування з питань забезпечення оборони та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які в силу частини другої статті 3 Закону № 389-VIII є обов'язковими до виконання.

70. У постанові від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23 Верховний Суд констатував, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само собою не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 з урахуванням наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ та від 01.12.2022 № 628/0/81-22-АГ означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та документального підтвердження цих обставин (пункти 4 та 5 наказу від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ, пункти 3 та 7 наказу від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ).».

Відповідно до висновків безпосередньо зазначених у постанові Верховного Суду від 13 червня 2024 року по цій справі, в якій зазначено: - «Роблячи висновок про недостатність наявних документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період, суди попередніх інстанцій не надали оцінки: витягам з рапортів заступника начальника загону - коменданта 1 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону підполковника ОСОБА_3 від 1 листопада 2022 року №1464, від 1 грудня 2022 року №1888; листу військової частини НОМЕР_3 від 3 січня 2023 року №22/64-23-вих; витягу з довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 ; підставам їхнього складання.

47. Невідповідності цих доказів критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, суди попередніх інстанцій не встановили.

48. Також попри той факт, що період з 1 до 8 січня 2023 року стосується предмету спору, суди першої й апеляційної інстанцій не з'ясували обставини складання (нескладання) подібного рапорту стосовно позивача за час його перебування у відрядженні в НОМЕР_4 прикордонному загоні у січні 2023 року.

49. Оцінка таких рапортів має істотне значення для правильного вирішення цього спору, позаяк згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу №628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

50. Крім цього, критично оцінюючи інформацію, викладену у довідці №3847 від 8 січня 2023 року, виданою командиром військової частини НОМЕР_3 про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у період з 1 жовтня 2022 року до 8 січня 2023 року, суди попередніх інстанцій виходили лише з відсутності в ній сукупності підтверджуючих даних. Водночас суди не перевірили, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах цією довідкою у сукупності з іншими доказами у справі.

51. З рештою суди не перевірили доводи позивача й не з'ясували обставини справи стосовно періодів невиплати збільшеної до 100 тис грн додаткової винагороди. Так, позивач стверджує про невиплату йому цієї винагороди в грудні 2022 року, водночас у матеріалах справи наявний наказ командира НОМЕР_1 прикордонного загону від 20 січня 2023 року №28-ОС «Про виплату додаткової винагороди» із розрахунку 70 тис грн за грудень 2022 року, зокрема й позивачу, що залишено судами без уваги і одночасно з цим не встановлено, чи були ці кошти фактично виплачені останньому.».

Отже з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що умовами виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць є:

- період дії воєнного стану;

- безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

- безпосереднє перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято накази № 392 та № 682. Вказаними наказами визначено умови, підстави та порядок нарахування додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі до 100 000,00 грн.

Так, наказами № 392 та № 682, зокрема, визначено, які саме дії та заходи відповідають вимогам у цілях нарахування додаткової винагороди до 100 тисяч гривень.

Окрім цього, наказами № 392 й № 682 визначено порядок документування участі особи у виконанні таких завдань та заходів.

Так, відповідно п. 3 наказів № 392, № 682 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Крім цього, обов'язок оформлення документів, які є підставою для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди покладено на військові частини, куди відряджений військовослужбовець. У свою чергу, командир військової частини, де військовослужбовець перебуває на грошовому забезпеченні, видає наказ про нарахування та виплату підвищеної додаткової винагороди на підставі наданих документів, які підтверджують безпосередню участь особи у відповідних діях та заходах.

Суд звертає увагу на відповідь Адміністрації Державної прикордонної служби України на адвокатський запит адвоката ОСОБА_4 щодо реалізації прав військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону на отримання збільшеної додаткової винагороди за жовтень та листопад 2022 року від 09.02.2023 № 21/5748-23, де зазначено: «…Ваші клієнти у жовтні і листопаді 2022 року перебували на бойових позиціях, проте участь у бойових діях або визначених пунктом 2 наказу №392 заходах у складі військової частини НОМЕР_3 не брали (лист ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) від 06.02.2023 №22/838-23-Вих), довідки, передбачені додатком 2 до наказу №392 на адресу військової частини НОМЕР_2 не направлялись, підстави для нарахування збільшеної додаткової винагороди в НОМЕР_1 прикордонного загону відсутні.».

Суд, дослідивши пояснення відповідачів у справі та зіставивши їх із відповідними положеннями наказів № 392, № 682 вважає, що обов'язок із документування участі військовослужбовців у діях та заходах, передбачених п. 2 наказу № 392 та п. 2 наказу № 682 покладено на відповідача-2.

Відповідач 2 у своїх поясненнях наданих у серпні 2024 року зазначив, що журнал бойових дій, книга оперативно-службової діяльності та журнал надходження розпоряджень по підрозділу (документи, які підтверджують виконання бойових завдань позивачем), обліковувалися та велися безпосередньо у 1 прикордонній комендатурі швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) та до управління ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_3 ) не надавалися.

Суд зауважує, що відповідальним за документування участі позивача у бойових діях та заходах є саме НОМЕР_4 прикордонний загін куди було відряджено позивача та саме він, відповідно до вимог наказів № 392 та № 682, несе обов'язок оформлення документів, які є підставою для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди, а отже й відповідальність за достовірність та правильність їх оформлення.

Тим більш, як встановлено матеріалами справи, відповідачем-2 направлялись рапорти на адресу відповідача-1, щодо виплати збільшеної додаткової винагороди, які стосуються спірних правовідносин, однак до них не було додано підтверджуючої інформації, як того вимагають положення наказів № 392-АГ, № 682-АГ.

Щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період зазначений позивачем відповідно до його позовних вимог, а саме з 10.10.2022 по 27.11.2022 року та з 08.12.2022 по 08.01.2023 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У зв'язку з цим будь-які дані, на підставі яких суд може встановити факт безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, є доказом такої участі військовослужбовця.

Постановою № 168 не визначені конкретні форми документів, якими має підтверджуватися безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Як вже зазначалося вище, перелік таких документів визначений у пунктах 4, 5 Наказу № 392-АГ та пунктах 3, 7 Наказу № 628-АГ, а саме: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій, рапорт (донесення) про участь військовослужбовця у бойових діях; у виконанні бойових (спеціальних) завдань; довідка про безпосередню участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цих Наказів.

Довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 08.01.2023 №3847 підтверджено, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівській області: з 10.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 27.11.2022; з 08.12.2022 по 31.12.2022; з 01.01.2023 по 08.01.2023. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України № 165 гриф від 16.09.2022.

Твердження відповідача, що вказана довідка не відповідає формі, наведеній у додатку 1 до Наказу № 392-АГ, судом відхиляються, оскільки, на думку суду, недотримання форми довідки жодним чином не нівелює відображену у ній інформацію про участь позивача у відповідних діях та заходах.

Також судом встановлено, що безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії: у жовтні 2022 року підтверджена витягом з рапорту заступника начальника загону - коменданта НОМЕР_12 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону підполковника ОСОБА_3 , яким він клопотав щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн пропорційно із розрахунку за місяць, від 01.11.2022 №1464 зазначений період з 12.10.2022 по 31.10.2022 у кількості 20 днів; у листопаді 2022 року підтверджена витягом з рапорту заступника начальника загону - коменданта НОМЕР_12 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону підполковника ОСОБА_3 , яким він клопотав щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн пропорційно із розрахунку за місяць, від 01.12.2022 №1888 зазначений період з 01.11.2022 по 27.11.2022 у кількості 27 днів; у грудні 2022 року підтверджена витягом з довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 у складі військової частини НОМЕР_3 у період з 01.12.2022 по 31.12.2022 року, довідкою про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_3 зазначений період з 08.12.2022 по 31.12.2022 року (складеної відповідачем 2 відповідно до додатку №2 наказу АДПСУ №628 та надісланої на адресу відповідача 1).

Щодо обміну інформацією стосовно проходження військової служби відрядженими військовослужбовцями з однієї військової частини до іншої військової частини, а саме в частині обміну документів, рапортів, довідок тощо, що стосуються безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій, Верховний Суд у своїй постанові від 13 червня 2024 року по справі №200/2784/23 висловив наступну позицію: - «53. Натомість порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.».

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що неможливість виплати позивачу додаткової винагороди за період його безпосередньої участі у бойових діях через ненадання відповідачем 2 підтверджуючих документів щодо безпосередньої його участі у бойових діях або заходах відповідно до Наказів № 392-АГ та № 628-АГ, оскільки недотримання органами Держприкордонслужби вказаних актів в частині обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або відповідних заходах не може мати негативні наслідки для військовослужбовця та впливати на його право на отримання додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168.

Щодо безпосереднього перебування позивача в районах ведення воєнних (бойових) дій у період здійснення заходів, судом з заяв по суті справи та вищеописаних доказів встановлено, що з 09 жовтня 2022 по 08 січня 2023 року позивач перебував в оперативному підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_3 на території Чернігівської області.

Вказана обставина сторонами взнається, у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо достовірності цієї обставини, тому відповідно до ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України така обставина є звільненою від доказування.

Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 листопада 2022 року № 282 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», від 02 грудня 2022 року № 311 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», від 02 січня 2023 року № 1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область в період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року та з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15 грудня 2022 року № 297) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789, деякі територіальні громади Чернігівської області є територіальними громадами, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), деякі територіальні громади Чернігівської області є територіальними громадами, які віднесені до територій, на яких ведуться (велись) бойові дії (територій можливих бойових дій).

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 лютого 2023 року № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Чернігівська область не визначена районом ведення воєнних (бойових дій) з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року.

Суд зауважує, що з вищенаведених положень статті 1 Закону № 1932-ХІІ слідує, що саме до повноважень Головнокомандувача Збройних Сил України належить визначення території України, на якій впродовж певного часу ведуться та/або можуть вестися воєнні (бойові) дії, - території ведення воєнних (бойових) дій.

Отже, судом встановлено, що зміст наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 01 листопада 2022 року № 282, від 02 грудня 2022 року № 311 та від 02 січня 2023 року № 1 вказує на включення всієї території Чернігівської області до районів ведення воєнних (бойових) дій з 01 жовтня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно.

Судом також встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь які докази щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 01.01.2023 по 08.01.2023, окрім довідки виданої Військовою частиною НОМЕР_3 від 08.01.2023 №3847.

Щодо періоду з 08.12.2022 по 31.12.2022 року судом встановлено, що відповідачем 2 на адресу відповідача 1 було надіслано довідку від 03.01.2023 року про військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року, у складі військової частини НОМЕР_3 відповідно до додатку №2 до наказу АДПСУ від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, в якій зокрема було зазначено, що позивач приймав участь у період з 08.12.2022 по 31.12.2022 року, в свою чергу відповідно до наявної в матеріалах справи копії додатку до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 20.01.2023 року №28-ос позивачу було виплачено додаткову винагороду за грудень 2022 року у розмірі 54 193,22 грн., що також підтверджується наявною копією в матеріалах справи архівної відомості грошового забезпечення позивача за період з січня 2023 по травень 2023 року, а також зазначено відповідачем 1 у його відзиві на позовну заяву та не оскаржено позивачем, враховуючи відсутність з його сторони та сторони його представника будь яких пояснень, заперечень, заяв, тощо по цій справі, після надходження її на новий розгляд після скасування постановою Верховного Суду.

З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 08.12.2022 року по 08.01.2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та як похідна вимога зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 08.12.2022 року по 08.01.2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах - задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 року по 27.11.2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та як похідна вимога зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 року по 27.11.2022 року, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Аналізуючи зміст наявних у матеріалах справи витягів з рапорту заступника начальника загону - коменданта НОМЕР_12 комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону підполковника ОСОБА_3 , судом установлено, що на виконання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-АГ, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №508-АГ, викладено прохання виплатити додаткову винагороду у розмірі до 70 000,00 гривень на місяць, пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців НОМЕР_12 відділу прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій:

витяг від 01.11.2022 № 1464: період безпосередньої участі 12.10.2022 - 31.10.2022, всього 20 днів;

витяг від 01.12.2022 № 1888: період безпосередньої участі 01.11.2022 - 27.11.2022, всього 27 днів.

Довідка видана Військовою частиною НОМЕР_3 від 08.01.2023 №3847, в якій зазначено, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони на території Чернігівської області, зокрема, у період з 12.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 27.11.2022.

Як вже зазначалось судом по справі територія Чернігівської області у спірний період була включена до районів ведення воєнних (бойових) дій до 31 грудня 2022 року включно.

Верховний Суд у своїй постанові від 13 червня 2024 року повертаючи цю справу на новий розгляд зазначив: - «49. Оцінка таких рапортів має істотне значення для правильного вирішення цього спору, позаяк згідно з пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу №628/0/81-22-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.».

Отже, з урахуванням вищенаведеного, а також дослідженого комплексу інформації, наявної у відповідних документах та в матеріалах цієї справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В той же час, судом встановлено, що відповідно до тверджень відповідача 1 (згідно його відзиву) та твердження відповідача 2 (згідно наданих пояснень) є те, що вони не є відповідальними за документування безпосередньої участі позивача у відповідних діях та заходах.

В даному випадку, суд звертає увагу, що відповідачі у справі не визнали свого обов'язку документувати безпосередню участь позивача у бойових діях та заходах, однак відповідач-2 надав супровідні листи та витяги з рапортів про виплати збільшеної додаткової винагороди позивачу, по друге позивач надав довідку, яка підтверджує його безпосередню участь у бойових діях (заходах), відповідач-2, як суб'єкт, що видав відповідну довідку, жодним чином не спростував її чинність, як і не застосовність до цього спору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про визнання протиправної бездіяльності відповідача-2, яка полягає у неналежному обліку та документуванні видів робіт та заходів, які здійснювались позивачем під час перебування у відрядженні у НОМЕР_4 прикордонному загоні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку визнати протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо неналежного обліку й документування участі позивача у бойових діях та заходах, які підлягають оплаті додатковою винагородою згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до 100 000,00 грн., та зобов'язанням відповідача-1 (як військову частину на грошовому забезпеченні якої перебуває позивач) здійснити нарахування та виплату позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 12.10.2022 по 31.10.2022 року (20 днів) з 01.11.2022 по 27.11.2022 року (27 днів), в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, та з урахуванням вже виплачених сум.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 з врахуванням вищезазначеного підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору відсутні.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) до відповідача 1: НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ), до відповідача 2: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) (ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) (ЄДРПОУ: НОМЕР_8 ) щодо неналежного обліку й документування участі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) у бойових діях та заходах, які підлягають оплаті додатковою винагородою згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до 100 000,00 грн.

Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 12.10.2022 по 31.10.2022 року (20 днів), з 01.11.2022 по 27.11.2022 року (27 днів), в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, та з урахуванням вже виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 жовтня 2024 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець

Попередній документ

122302870

Наступний документ

122302872

Інформація про рішення:

№ рішення:	122302871
№ справи:	200/2784/23
Дата рішення:	14.10.2024
Дата публікації:	17.10.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (23.01.2025)
Дата надходження:	21.06.2024

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

03.04.2024 00:00	Перший апеляційний адміністративний суд
12.12.2024 00:00	Перший апеляційний адміністративний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

КАЗНАЧЕЄВ ЕДУАРД ГЕННАДІЙОВИЧ

СІВАЧЕНКО ІГОР ВІКТОРОВИЧ

суддя-доповідач:

ГАЛАТІНА О О

ГОЛОШИВЕЦЬ І О

КАЗНАЧЕЄВ ЕДУАРД ГЕННАДІЙОВИЧ

СІВАЧЕНКО ІГОР ВІКТОРОВИЧ

суддя-учасник колегії:

БЛОХІН АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ

ГАВРИЩУК ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА

ГАЙДАР АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

Компанієць Ірина Дмитрівна

КОМПАНІЄЦЬ ІРИНА ДМИТРІВНА