03 жовтня 2024 року
м. Київ
Справа № 904/5662/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представники учасників справи:
АТ КБ "Приватбанк" - Михайлова В. В.,
арбітражний керуючий - Дикаленко А. В.,
ТОВ "Дніпровський елеватор" - Волова О. В.,
ТОВ "Агротермінал" - Кузьменко В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх. № 5782/2024)
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024
у складі колегії суддів: Іванова О.Г.(головуючого), Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.
та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023
у складі судді Примак С. А.
у справі № 904/5662/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор"
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал"
про визнання банкрутом,
Перед Верховним Судом у цій справі постало питання конкуренції двох ініціюючих кредиторів
Обставини справи
1. 25.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський елеватор" (далі - ТОВ "Дніпровський елеватор") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал" (далі - ТОВ "Агротермінал", боржник).
2. Заява мотивована наявністю у боржника заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики) від 08.07.2014 № 1 у сумі 60 829 873,11 грн.
3. 30.10.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5662/23 вказану заяву залишено без руху.
4. 09.11.2023 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу про прийняття заяви ТОВ "Дніпровський елеватор" до розгляду в підготовчому засіданні на 21.11.2023.
5. 20.11.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал" також звернулося Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), у зв'язку з чим 21.11.2023 суд постановив ухвалу про приєднання цієї заяви до матеріалів справи № 904/5662/23 для розгляду заяв ТОВ "Дніпровський елеватор" і АТ КБ "ПриватБанк" в одному судовому засіданні.
6. 21.11.2023 зазначений суд призначив розгляд заяви АТ КБ "ПриватБанк" на 29.11.2023 та на цю ж дату відклав розгляд заяви ТОВ "Дніпровський елеватор".
7. Надалі розгляд заяв ТОВ "Дніпровський елеватор" та АТ КБ "ПриватБанк" суд першої інстанції неодноразово відкладав.
8. АТ КБ "ПриватБанк" у підготовчому засіданні заявило:
- клопотання про залишення заяви ТОВ "Дніпровський елеватор" без руху, стверджуючи про наявність у заяві ТОВ "Дніпровський елеватор", у зв'язку з чим просило розглянути свою заяву першою;
- про витребування доказів з метою перевірки фінансового стану боржника, а саме можливості погасити наявну перед кредиторами заборгованість;
- про зупинення провадження у справі за заявою ТОВ "Дніпровський елеватор" до розгляду справи № 904/4770/23, в якій у апеляційному порядку переглядалася ухвала суду першої інстанції про відмову АТ КБ "ПриватБанк" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал";
- заяву про застосування до вимог ТОВ "Дніпровський елеватор" позовної давності, стверджуючи, що договір про надання поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики) № 1 було укладено 08.07.2014 з датою повернення позики - 08.01.2015; строк позовної давності визначено 5 років. 05.07.2015 сторони уклали додаткову угоду № 2, якою строк повернення позики встановили до 08.07.2016, 05.07.2016 - укладено додаткову угоду № 3, в якій продовжили строк повернення коштів до 08.07.2017. Звідси, банк стверджував, що за вимогами про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики) № 1 від 08.07.2014 строк позовної давності сплив 08.07.2022.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. 26.12.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, серед іншого, задоволено заяву ТОВ "Дніпровський елеватор" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал"; відкрито провадження у справі № 904/5662/23 про банкрутство ТОВ "Агротермінал"; визнано грошові вимоги ТОВ "Дніпровський елеватор" на суму 60 820 500,00 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражну керуючу Дикаленко А. В.; залишено без розгляду: заяву АТ КБ "Приватбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал" з урахуванням доповнень, поданих до суду 26.12.2023; клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про витребування доказів та про зупинення провадження у справі; заяву АТ КБ "Приватбанк" про застосування позовної давності.
10. Суд першої інстанції дослідив подані ТОВ "Дніпровський елеватор" на підтвердження своїх доводів документи та дійшов висновку про обґрунтованість вимог до боржника та наявність підстав для відкриття провадження за заявою цього кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал".
11. Оскільки суд першої інстанції задовольнив заяву ТОВ "Дніпровський елеватор" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал", яка надійшла до суду першою, то аналогічну заяву АТ КБ "ПриватБанк" - залишив без розгляду.
12. Враховуючи залишення без розгляду заяви АТ КБ "ПриватБанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал", а також те, що АТ КБ "ПриватБанк" не є учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал", суд першої інстанції зазначив, що банк не має права подавати заяви та клопотання по даній справі, тому також залишив подані ним у підготовчому засіданні клопотання та заяву без розгляду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
13. 19.06.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі № 904/5662/23 залишено без змін.
14. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дослідив наявність заборгованості ТОВ "Агротермінал", заява якого була подана першою, правомірно визнав кредиторські вимоги та відкрив провадження у справі про банкрутство за заявою ТОВ "Дніпровський елеватор". У зв'язку з чим аналогічна заява АТ КБ "ПриватБанк" підлягала залишенню без розгляду.
15. Центральний апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки боржник не подав доказів оплати боргу, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність ознак неплатоспроможності боржника та підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. При цьому, вказав, що встановлення ознак неплатоспроможності боржника не є предметом дослідження у підготовчому засіданні за розглядом заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
16. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що в розумінні правових висновків постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 АТ КБ "ПриватБанк" не набуло статусу кредитора у цій справі, а тому не мало процесуальної дієздатності заявляти клопотання, заяви відносно заяви ТОВ "Дніпровський елеватор", висловлювати свою думку з приводу заяви іншого ініціюючого кредитора, у зв'язку з чим погодився із висновками суду першої інстанції про залишення клопотань банку без розгляду.
17. При цьому щодо заяви банку про застосування позовної давності суд зазначив, що за вимогами ТОВ "Дніпровський елеватор" про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики) № 1 від 08.07.2014 сплив позовної давності припадав на 08.07.2022. Проте вказав, що строки загальної та спеціальної позовної давності, встановлені статтями 257-259 ЦК України не сплили, оскільки продовжені на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та на період дії в Україні воєнного стану.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. У касаційній скарзі АТ КБ "Приватбанк" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі № 904/5662/23; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Дніпровський елеватор" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал" та направити справу до суду першої інстанції для розгляду заяви АТ КБ "Приватбанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал".
19. Касаційна скарга подана з підстав, передбачених у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції застосували статті 162, 174, 176 ГПК України та частину третю статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/862/22. Зазначено також, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи заяву АТ КБ "Приватбанк" про застосування позовної давності, не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.02.2020 у справі № 908/936/15-г.
20. У касаційній скарзі вказано, що суд першої інстанції в порушення приписів статті 236 ГПК України не мотивував залишення без розгляду клопотань АТ КБ "Приватбанк", а суд апеляційної інстанції, у свою чергу, дійшов необґрунтованих висновків щодо відсутності у АТ КБ "Приватбанк" права звертатися до суду з такими клопотаннями, оскільки з моменту подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство банк є учасником справи.
21. АТ КБ "Приватбанк" вважає також, що суди не перевірили фінансового стану боржника, чим порушили приписи частини третьої статті 39 КУзПБ.
Б. Доводи, викладені відзиві на касаційну скаргу
22. У відзивах ТОВ "Дніпровський елеватор", ТОВ "Агротермінал" та арбітражна керуюча Дикаленко А. В. просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, повністю погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
23. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. У цій справі до суду першої інстанції надійшли дві заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ "Агротермінал" - від ТОВ "Дніпровський елеватор" та від АТ КБ "Приватбанк".
25. Суд розглянув заяву ТОВ "Дніпровський елеватор", яка надійшла першою, визнав її обґрунтованою та відкрив провадження у справі про банкрутство, а заяву АТ КБ "Приватбанк", що надійшла до суду другою, - залишив без розгляду.
26. Скаржник вважає, що суд першої інстанції порушив процедуру розгляду заяв двох ініціюючих кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, проігнорував усі клопотання АТ КБ "Приватбанк" у зв'язку з чим неправомірно розглянув по суті заяву ТОВ "Дніпровський елеватор", коли по суті підлягала розгляду саме заява АТ КБ "Приватбанк". За доводами скаржника, суд апеляційної інстанції, у свою чергу, ці порушення суду першої інстанції залишив без реагування.
27. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.
28. Згідно з частинами першою-третьою статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
29. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частини п'ята, шоста статті 39 КУзПБ).
30. Законодавство України, яке регулює процедури банкрутства, допускає можливість подання до суду декількох заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство одного боржника. Однак принцип концентрації, про дотримання якого неодноразово вказував Верховний Суд, передбачає наявність лише однієї справи про банкрутство в межах якої мають вирішуватися як процедурні питання, так і спори за участю боржника.
31. Відповідно до приписів частини четвертої статті 39 КУзПБ, у разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею.
32. Приписами частини п'ятої статті 38 КУзПБ визначено, що якщо про відкриття провадження у справі про банкрутство подано декілька заяв від різних заявників і одна з них повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
33. Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 06.07.2022 у справі № 913/288/21, одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачений частиною четвертою статті 39 КУзПБ полягає у тому, що у разі коли до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло кілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
34. Згідно із Законом України № 2971-IX від 20.03.2023 (чинним з 15.04.2023) частину четверту статті 34 КУзПБ доповнено, зокрема, абзацами двадцятим - двадцять першим такого змісту: "У разі подання до відкриття провадження двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд призначає заяви до розгляду в одному судовому засіданні, за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності вимогам цього Кодексу, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду. Залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду з підстав, визначених цією статтею, не перешкоджає зверненню такого кредитора як конкурсного з вимогами до боржника у порядку, визначеному статтею 45 цього Кодексу".
35. Щодо моменту (дати) вчинення процесуальної дії у господарській справі (відповідно і у справі про банкрутство) першою заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (поданою раніше за інші) у розумінні положень частини п'ятої статті 38 та абзацу другого частини четвертої статті 39 КУзПБ є та заява, що календарно була подана раніше (незалежно від способу її подання: безпосередньо до суду - через канцелярію суду, або направлена через засоби поштового зв'язку), однак не та заява, що надійшла до суду та була зареєстрована в суді раніше (див. постанову Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 903/135/23).
36. Тож враховуючи, що ТОВ "Дніпровський елеватор" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал" 25.10.2023 (призначено до розгляду на 21.11.2023), а АТ КБ "Приватбанк" - 20.11.2023, суд обґрунтовано у підготовчому засіданні розпочав розглядати першою саме заяву ТОВ "Агротермінал".
37. Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заяви ТОВ "Дніпровський елеватор", яка надійшла до суду першою, то з урахуванням абзацу двадцятим частини четвертої статті 34 КУзПБ правомірно залишив заяву АТ КБ "ПриватБанк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал" без розгляду.
38. З огляду на те, що у касаційній скарзі відсутні доводи щодо необґрунтованості грошових вимог ініціюючого кредитора, колегія суддів касаційної інстанції в силу приписів статті 300 ГПК України не надає оцінку оскаржуваним судовим рішеннях у цій частині.
39. Щодо доводів АТ КБ "ПриватБанк" про те, що суди не перевірили фінансового стану боржника колегія суддів зауважує таке.
40. Частиною третьою статті 39 КУзПБ унормовано, що боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. При цьому частиною шостою цієї статті визначено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, серед іншого, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
41. Тобто, з наведених положень статті 39 КУзПБ вбачається, що юридичне значення для вирішення господарським судом питання щодо наявності однієї із підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, пов'язаної із доведенням боржником своєї платоспроможності, є саме факт погашення (задоволення) грошових вимог ініціюючого кредитора до підготовчого засідання.
42. При цьому на господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
43. Факту погашення ТОВ "Агротермінал" заявлених ТОВ "Дніпровський елеватор" вимог до підготовчого засідання) судами не встановлено та матеріалами справи не підтверджено.
44. Боржник у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначив, що він дійсно має заборгованість перед ТОВ "Дніпровський елеватор" та не заперечує проти фактів, що викладені в заяві, спір про право між боржником та кредитором відсутній.
45. Верховний Суд у постанові від 15.11.2023 у справі № 914/466/23, висновки якої обґрунтовано врахував суд апеляційної інстанції у цій справі, наголосив про те, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі дослідження поданого розпорядником майна боржника аналізу, передбаченого абзацом шостим частини третьої статті 44 КУзПБ. Тож у разі встановлення господарським судом у процедурі розпорядження майном боржника відсутності ознак його неплатоспроможності, провадження у справі підлягатиме закриттю відповідно до приписів пункту 10 частини першої та частини другої статті 90 КУзПБ (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19).
46. У зв'язку з наведеним у судів попередніх інстанцій не було обов'язку досліджувати фінансово-господарський стан боржника на цій стадії провадження у справі, а тому протилежні доводи скаржника колегія суддів відхиляє.
47. Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції порушив приписи статей 162, 174, 176 ГПК України та частини третьої статті КУзПБ, оскільки продовжив розгляд заяви ТОВ "Дніпровський елеватор" про відкриття провадження у справі про банкрутство, не зважаючи на недоліки форми та змісту такої заяви, колегія суддів зазначає таке.
48. Відповідно до частини третьої статті 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
49. Згідно з частиною першою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
50. Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали (частина одинадцята статті 176 ГПК України).
51. Як вбачається із матеріалів справи, 25.10.2023 ТОВ "Дніпровський елеватор" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агротермінал", а 30.10.2023 - суд постановив ухвалу про залишення цієї заяви без руху з підстав відсутності доказів: зміни назви ТОВ "Морський перевантажувально-складський комплекс "БОРІВАЖ" на ТОВ "Аджалик Трейд"; зміни назви ТОВ "Приватофис" на ТОВ "Монтана-Естейт", а також того, що на аукціоні 28.10.2022 було реалізоване право вимоги ТОВ "Приватофис" до ТОВ "Агротермінал" саме за договором позики № 1 від 08.07.2014.
52. 09.11.2023 після усунення вказаних вище недоліків, заяву ТОВ "Дніпровський елеватор" прийнято та призначено підготовче судове засідання.
53. Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, окрім зазначених вище недоліків ТОВ "Дніпровський елеватор" у заяві не було вказало про наявність оригіналів документів, доданих до заяви, та не повідомлено про те, що заявником не подано іншої заяви до цього самого боржника з тим самим предметом та з тих самих підстав. Однак суд першої інстанції в ухвалі про залишення заяви без руху на ці недоліки заяви не звернув увагу.
54. У постанові від 13.12.2022 у справі № 910/862/22, на неврахування висновків якої посилається скаржник, Верховний Суд погодився "з доводами скаржника про те, що лише частина з виявлених недоліків при оформленні та поданні заяви про Agro Import OU мають процесуальним наслідком залишення такої заяви без руху, а саме: відсутність викладену обставин окремо по кожному правочину, щодо якого у боржника виникла заборгованість (пункт 5 частини третьої статті 162 ГПК України); відсутність доказів сплати судового збору (пункт 2 частини першої статті 164 ГПК України); не повідомлення про наявність у заявника оригіналів документів, доданих до заяви, та не зазначення про те, що заявником не подано іншої заяви до цього самого боржника з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункти 8, 10 частини третьої статті 162 ГПК України). Однак у будь-якому випадку встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо невідповідності поданої Agro Import OU заяви встановленим вимогам щодо її оформлення свідчать про недотримання місцевим господарським судом вимог процесуального законодавства.
55. Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції повинен був постановити ухвалу про залишення заяви Agro Import OU без руху, зазначивши відповідні недоліки та встановити строк для їх усунення, про що вірно зазначив апеляційний господарський суд. До того ж, за змістом касаційної скарги Agro Import OU не заперечується наявність недоліків, про які зазначалося вище. Натомість місцевий господарський суд не зважив на вказані процесуальні недоліки, постановивши ухвалу про прийняття заяви до розгляду за відсутності законних підстав для цього.».
56. Водночас, як правильно зауважив суд апеляційної інстанції, у справі № 910/862/22 ініціюючий кредитор взагалі не повідомляв суд першої інстанції про наявність у заявника оригіналів документів, доданих до заяви, не зазначав про те, що заявником не подано іншої заяви до цього самого боржника з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункти 8, 10 частини третьої статті 162 ГПК України).
57. Натомість у справі, яка розглядається, 25.12.2023 тобто до постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові пояснення ТОВ "Дніпровський елеватор", у яких зазначено, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між ТОВ "Дніпровський елеватор" та ТОВ "Агротермінал" та повідомлено, що всі оригінали документів, копії яких додано до заяви, наявні у ініціюючого кредитора ТОВ "Дніпровський елеватор". При цьому, суд першої інстанції в судовому засіданні дослідив оригінали таких документів.
58. Отже, на момент постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство недоліки заяви ініціюючого кредитора, про які зазначає АТ КБ "Приватбанк", вже було усунуто, тому у суду не було підстав для залишення цієї заяви без руху.
59. Тож правові висновки у справі № 910/862/22 сформовані Верховним Судом за інших фактичних обставин, тобто у правовідносинах, що не є подібними до правовідносин у цій справі.
60. Щодо доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 908/936/15-г необхідно зазначити таке.
61. Так, у постанові від 11.02.2020 у справі № 908/936/15-г Верховний Суд зазначив, що особа, яка набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, є стороною у справі і має всі процесуальні права сторони під час провадження у справі про банкрутство. Водночас закон не забороняє заявляти про застосування позовної давності під час провадження у справах про банкрутство, яке регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ГПК України, іншими законодавчими актами України, в тому числі і ЦК України.
62. Разом з тим, зазначивши про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.02.2020 у справі № 908/936/15-г, скаржник не навів обґрунтувань, з якими саме висновками суду він не згоден та у чому саме полягає невідповідність висновків суду апеляційної інстанції висновкам Верховного Суду у зазначеній скаржником справі.
63. Що ж стосується доводів скаржника про набуття ним статусу учасника у цій справі, а відтак подавати у цій справі заяви та клопотання, то колегія суддів зазначає таке
64. У частині першій статті 1 КУзПБ визначено, що учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
65. Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 КУзПБ.
66. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).
67. Набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку. А набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора.
68. Порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
69. Отже, лише після вчинення всіх передбачених статтею 45 КУзПБ дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина 6 статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України).
70. Як зазначалося вище в абзацах двадцятому - двадцять першому визначено, що у разі подання до відкриття провадження двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд призначає заяви до розгляду в одному судовому засіданні, за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності вимогам цього Кодексу, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду. Залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду з підстав, визначених цією статтею, не перешкоджає зверненню такого кредитора як конкурсного з вимогами до боржника у порядку, визначеному статтею 45 цього Кодексу.
71. Оскільки заява, що подана першою, визнана судом першої інстанції обґрунтованою, суд першої інстанції обґрунтовано залишив заяву АТ КБ "ПриватБанк" без розгляду та інші його клопотання, що не позбавляє права звернення такого кредитора як конкурсного з вимогами до боржника.
72. У справі, що розглядається, Верховний Суд вважає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах. Крім цього, касаційний суд у прийнятті даної постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicatа можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не обґрунтовано.
73. Верховний Суд наголошує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі не доведено.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
74. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
75. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
В. Розподіл судових витрат
76. Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі № 904/5662/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
К. Огороднік