10 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/3349/22(200/14758/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" - Яковлєв А. В.,
представник Головного управління ДПС у Донецькій області - Торгіна Л. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024
у складі колегії суддів: Панової І.Ю. (головуючого), Малех І.Б., Зварич О.В.
у справі № 914/3349/22 (200/14758/21)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат"
до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в межах справи № 914/3349/22
про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат"
На розгляд суду постало питання визначення юрисдикції спору за позовом юридичної особи, яка перебуває в процедурі банкрутства, до податкового органу щодо оскарження податкового повідомлення-рішення.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
2. 12.09.2013 між ТОВ "НВП "УКРСПЕЦТЕХ" як постачальником та Приватним акціонерним товариством "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" (далі - ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат") як покупцем укладено договір поставки № Юр-339/13.
3. Відповідно до специфікацій до договору № 41 від 15.08.2019, № 42 від 03.09.2019, № 44 від 06.09.2019, № 45 від 02.10.2019, № 45/1 від 10.10.2019, № 46 від 11.10.2019, № 47 від 23.10.2019 позивачем придбано електрокорунд на суму 617 040 грн., у тому числі ПДВ на суму 102 840 грн., на суму 118 800 грн., у тому числі ПДВ на суму 19 800 грн., на суму 252 000 грн., у тому числі ПДВ на суму 42000 грн., на суму 252000 грн., у тому числі ПДВ на суму 42000 грн., на суму 1002000 грн., у тому числі ПДВ на суму 167000 грн., на суму 205000 грн., у тому числі ПДВ на суму 34 166 грн. 67 коп., на суму 312 000 грн., у тому числі ПДВ на суму 52000 грн., на суму 187200 грн., у тому числі ПДВ на суму 3 1 200 грн.
4. Про факт виконання умов договору свідчать видаткові накладні: від 03.10.2019 № 46, від 01.11.2019 № 55; податкові накладні: № 2 від 02.10.2019, № 12 від 25.10.2019, № 1 від 01.11.2019; витяг з журналу реєстрації довіреностей (отримання товару за довіреностями № 5022 від 02.10.2019 № 5088 від 31.10.2019); документи щодо транспортування ТМЦ: товарно-транспортні накладні: від 03.10.2019 № УСТ00000046, від 01.11.2019 № УСТ00000054; документи щодо якості товару (паспорти якості): №191003 від 03.10.2019, №191004 від 03.10.2019, №191030 від 01.11.2019, №191101 від 01.11.2019; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери №367 від 03.10.2019, №474 від 01.11.2019, накладна-вимога (на відпуск з матеріального складу) за жовтень 2019 року.
5. Підприємством здійснено розрахунок за отриманий за договором товар (згідно картки рахунку по контрагенту) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок контрагента: платіжні доручення № 1662 від 02.10.2019, № 1707 від 03.10.2019, № 1801 від 07.10.2019, № 1980 від 17.10.2019, № 2006 від 18.10.2019, № 2192 від 25.10.2019, № 2410 від 04.11.2019, № 2484 від 05.11.2019, № 2527 від 07.11.2019; контокорентна картка.
6. 02.12.2020 між ТОВ "СІРІУС БІЛДІНГ" як постачальником та ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" як покупцем укладено договір поставки № ПТ2/1220.
7. Відповідно до специфікації № 1 до договору поставки № ПТ2/1220 від 02.12.2020, позивачем було придбано цемент та щебінь на загальну суму 1 468 071,85 грн у тому числі ПДВ 244 678,64 грн.
8. Про факт виконання умов договору свідчать видаткові накладні № 10712 від 07.12.2020, № 20712 від 07.12.2020, № 10912 від 09.12.2020, № 11512 від 15.12.2020; податкові накладні № 10712 від 07.12.2020, № 20712 від 07.12.2020, № 10912 від 09.12.2020, № 11512 від 15.12.2020; витяг з журналу реєстрації довіреностей (отримання товару за довіреностями № 299 від 07.12.2020).
9. Також, 07.12.2020 між ТОВ "СІРІУС БІЛДІНГ" як зберігачем та ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" як поклажодавцем укладено договір зберігання № Юр-14/21.
10. Про факт виконання умов договору свідчать акти приймання-передачі на відповідальне зберігання від 07.12.2020, від 09.12.2020, від 15.12.2020; акти приймання-передачі з відповідального зберігання від 08.12.2020, від 09.12.2020, від 10.12.2020, від 11.12.2020, від 14.12.2020, від 15.12.2020, від 16.12.2020, від 17.12.2020, від 18.12.2020, від 21.12.2020; від 22.12.2020; документи щодо транспортування ТМЦ: договір про надання транспортно-експедиційних послуг № Юр-9/21 від 03.12.2020, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-004002 від 07.12.2021, №0004003 від 08.12.2021, №0004004 від 09.12.2021, №0004005 від 10.12.2021, №0004006 від 11.12.2021, №0004007 від 14.12.2021, №0004008 від 15.12.2021, №0004054 та № 40004237 від 16.12.2021, № №0004055, 0004239 від 17.12.2021, № №0004058, 0004244 від 18.12.2021, № №0004059, 0004249 від 21.12.2021, № №0004060, 0004252 від 22.12.2021, №№0004069, 0004255 від 23.12.2021, №№0004070, 0004258 від 24.12.2021, №0004259 від 25.12.2021, №№0004071, 0004260 від 28.12.2021, №0004072 від 29.12.2021, №0004261 від 30.12.2021, №0004262 від 31.12.2021 , документи про оплату наданих послуг платіжні доручення №9929 від 24.12.2020, №10052 від 29.12.2020, №10121 від 30.12.2020, товарно-транспортні накладні №№701-708 від 07.12.2020, №№801-808 від 08.12.2020, №№901-908 від 09.12.2020, №№1001-1008 від 10.12.2020, №№1101-1108 від 11.12.2020, №№1401-1408 від 14.12.2020, №№1501-1508 від 15.12.2020, №№1601-1608 від 16.12.2020, №№1701-1708 від 17.12.2020, №№1801-1808 від 18.12.2020, №№2101-2108 від 21.12.2020, №№2201-2204 від 22.12.2020; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери: №№615, 616 від 07.12.2020, №632 від 15.12.2020, №621 від 09.12.2020; вимоги (на відпуск з матеріального складу): №№ 45, 73 за грудень 2020, №41 за березень 2021.
11. Підприємством здійснено частковий розрахунок за отриманий за договором товар (згідно картки рахунку по контрагенту) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок контрагента: платіжні доручення №№9906, 9907 від 23.12.2020, №9997 від 28.12.2020, №10053 від 29.12.2020, №10120 від 30.12.2020, №11 та №12 від 04.01.2021, №545 від 25.01.2021, №580 від 26.01.2021, №934 від 05.02.2021, № 970 від 08.02.2021, №1008 від 09.02.2021; контокорентна картка.
12. 02.11.2020 між ТОВ "АРЕНТІС" як виконавцем та ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" як замовник укладено договір про надання послуг № 112/20Д.
13. Відповідно до додатків (замовлення): № 4 від 01.12.2020, №5 від 09.12.2020, №6 від 14.12.2020 позивач отримав послуги з дезінфекції приміщень на загальну суму 1 947 858,84 грн. у тому числі ПДВ 324 643,14 грн.
14. Про факт виконання умов договору свідчать акти надання послуг № №36-51 від 01.12.2020, №№52-67 від 09.12.2020, №№68-83 від 14.12.2020; податкові накладні №№ 4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19 від 01.12.2020, №№2, 3, 20-33 від 09.12.2020, №№34-49 від 14.12.2020.
15. Підприємством здійснено частковий розрахунок за отримані послуги (згідно картки рахунку по контрагенту) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок контрагента: платіжні доручення №№9517, 9513, 9512, 9520, 9508, 9522, 9518, 9515, 9509, 9519, 9514, 9507, 9521, 9511, 9510, 9516 від 10.12.2020 р., №№9577, 9593, 9573, 9589, 9572, 9588, 9580, 9596, 9568, 9584, 9582, 9598 ,9578, 9594, 9575, 9591, 9569, 9585, 9579, 9595, 9574, 9590, 9567, 9583, 9581, 9597, 9571, 9587, 9570, 9586, 9576, 9592 від 14.12.2020 р., №№9797 ,9793, 9804, 9800, 9792, 9802, 9798, 9795, 9806, 9799, 9794, 9791, 9801, 9803, 9805, 9796 від 21.12.2020 р., №№9816, 9831, 9836, 9813, 9827, 9812, 9826, 9819, 9834, 9808, 9822, 9820, 9835, 9817, 9832, 9815, 9829, 9809, 9823, 9818, 9833, 9814, 9828, 9860, 9807, 9821, 9811, 9825, 9810, 9824, 9830 від 22.12.2020, №№9921, 10122 від 30.12.2020, №10 від 19.02.2021, №1528 від 24.02.2021, №1568 від 25.02.2021, №1656 від 01.03.2021, №2185 від 19.03.2021, №2279 від 23.03.2021, №4504 від 04.06.2021.
Подання позову
16. 01.11.2021 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 11631/05-99-07-19 від 07.10.2021, складеного на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 02.09.2021 № 8971/05-99-07-19/00191721.
17. Позовні вимоги ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" обґрунтовані реальністю господарських операцій між позивачем та його контрагентами, які підтверджується документально, а висновки податкового органу не ґрунтуються на фактичних обставинах. Позивачем правомірно віднесено суми ПДВ по взаємовідносинах із його контрагентами у розмірі 656 872 грн, у тому числі за листопад 2019 року 87 550 грн., за грудень 2020 року 569 322 грн., а також правомірно відображено в бухгалтерському обліку кореспонденцію відповідних рахунків. Позивач зазначає, що висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з контрагентами протиправно ґрунтуються на помилковому аналізі первинних документів підприємства, а також на даних, що містяться в податкових базах, та з огляду на довідкову інформацію, надану іншими податковими органами, що, в свою чергу, не є належними доказами в розумінні податкового законодавства, якими б встановлювались певні обставини, зокрема щодо наявності правопорушень з боку позивача, без дослідження первинних документів контрагентів, без залучення суб'єктів господарювання до зустрічної звірки тощо. Позивач є добросовісним платником податків, та чинне законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з повнотою відображення його контрагентами у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою податків до бюджету, із дотриманням ними законодавчо встановлених умов здійснення господарської діяльності тощо. Внаслідок відсутності факту повторності (протягом 1095 днів) визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в розмірі 50% в сумі 328 436,00 грн.
18. 02.11.2021 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі № 200/14758/21.
19. 12.01.2023 Господарським судом Львівської області відкрито провадження у справі № 914/3349/22 про банкрутство ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" та ухвалою цього ж суду від 28.02.2023 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
20. 13.02.2023 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду задоволено клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про закриття провадження в адміністративній справі; закрито провадження у справі № 200/14758/21; роз'яснено ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат", що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Львівської області.
21. 28.08.2023 ухвалою Донецького окружного адміністративного суду задоволено заяву ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" про направлення справи № 200/14758/21 до Господарського суду Львівської області; справу № 200/14758/21 передано до Господарського суду Львівської області
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
22. 23.05.2024 рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/3349/22 (200/14758/21) позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 11631/05-99-07-19 від 07.10.2021, складене на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 02.09.2021 № 8971/05-99-07-19/00191721.
23. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
24. 02.07.2024 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2024 у справі № 914/3349/22 (200/14758/21) скасовано. Провадження у справі №914/3349/22 (200/14758/21) - закрито. Роз'яснено ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат", що в разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, суд за його заявою вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
25. Суд апеляційної інстанції, керуючись висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22) щодо підсудності судам адміністративної юрисдикції спорів, які виникають з податкових правовідносин, дійшов висновку, що оскільки у справі, що розглядається, позовні вимоги стосуються перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень, а предметом спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, складеного на підставі акту позапланової виїзної перевірки ПАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат", то цей спір має публічно-правовий характер та належить до юрисдикції адміністративних судів, що є підставою для закриття провадження згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки спір між сторонами у цій справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
26. 24.07.2024 ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 914/3349/22 (200/14758/21) та постановити нове судове рішення відповідно до обставин справи.
27. Підставою касаційного оскарження скаржник вказує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2024 у справі №914/4160/14(914/624/20).
28. Скаржник стверджує, що підставою для передачі справи №200/14758/21 до Господарського суду Львівської області була ухвала Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/14758/21 про закриття провадження в адміністративній справі з підстав непідвідомчості справи адміністративним судам. Враховуючи положення ч. 2 ст. 231 ГПК України, процесуальний закон не допускає повторного закриття провадження у справі, у зв'язку з непідвідомчістю спору, якщо провадження у такому спорі вже раніше закривалося судами з такої самої підстави.
29. Скаржник вказує, що Законом України №2971-IX від 20.03.2023 до КУзПБ було внесено ряд змін, які встановлюють принцип консолідованого розгляду всіх майнових вимог у справах про банкрутство.
30. За доводом скаржника, суди не можуть вирішувати спори між собою з питання підсудності за рахунок інтересів позивачів. Закриття провадження у цій справі без продовження розгляду спору по суті уповноваженим судом призведе до негативних наслідків для позивача.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
31. 27.09.2024 від Головного управління ДПС у Донецькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі №914/3349/22 (200/14758/21) без змін, а касаційну скаргу ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" - без задоволення.
32. Відповідач наголошує на відсутності підстав для відступу від висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2023 у справі №908/129/22 (908/1333/22), від 13.04.2023 у справі №320/12137/20 та стверджує про правильність висновків суду апеляційної інстанції у цій справі про віднесення цього спору до юрисдикції адміністративних судів.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
33. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
34. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання визначення юрисдикції спору за позовом юридичної особи, яка перебуває в процедурі банкрутства, до податкового органу щодо оскарження податкового повідомлення-рішення.
35. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
36. За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
37. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.
38. За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19, КУзПБ та ГПК України є нормативними актами рівної юридичної сили (кодексами). Отже, у випадку колізії норм між статтею 7 КУзПБ та статтею 20 ГПК України повинні застосовуватися ті процесуальні норми, які прийняті пізніше. Відтак у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов'язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу з 21 жовтня 2019 року підлягають застосуванню положення статті 7 КУзПБ, які визначають юрисдикцію розгляду таких спорів у межах провадження у справі про банкрутство у господарському судочинстві (п. 44).
39. Велика Палата Верховного Суду послалася також на те, що з прийняттям КУзПБ законодавець відніс до юрисдикції господарського суду у справі про банкрутство як розгляд спорів боржника з конкурсними кредиторами, так і розгляд його спорів з поточними кредиторами (частина друга статті 7, абзац третій частини восьмої статті 45 КУзПБ), на відміну від попереднього регулювання Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та процесуальними кодексами (п. 47).
40. Водночас у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, які викладені у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19.
41. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимоги платника податку (в тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) про стягнення з контролюючого органу на користь позивача пені на суму бюджетної заборгованості з ПДВ згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України, інфляційних втрат та річних процентів за характером і змістом відносин пов'язані саме з наявністю заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, що унормовано приписами ПК України. Такі позовні вимоги стосуються насамперед перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень, а при вирішенні спору про стягнення з бюджету пені, інфляційних втрат та річних процентів перед судом обов'язково постає питання щодо суми заборгованості з ПДВ, строк сплати такої заборгованості та тривалість прострочення. Наведене свідчить про публічно-правовий характер такого спору, а тому цей спір підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства (п. 102).
42. Зазначена позиція надалі була підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22), предметом спору у якій було визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.
43. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особливості порядку та процедури розгляду податкових спорів у межах адміністративної юрисдикції, визначеної КАС України, регламентуються ПК України. Вимоги платника податку (у тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу стосуються насамперед перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, в якому суб'єкт владних повноважень реалізує свої владно-управлінські функції, а тому цей спір віднесено до розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.
44. У цій справі зі встановлених судами обставин вбачається, що позивач звернувся до суду адміністративної юрисдикції із позовом до податкового органу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
45. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 було закрито провадження у справі № 200/14758/2 та роз'яснено ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат", що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Львівської області.
46. Господарський суд першої інстанції відкрив провадження у справі та № 914/3349/22(200/14758/21) за позовом ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" до Державної податкової служби України в особі ГУ ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження в межах справи № 914/3349/22 про банкрутство ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат". За результатом розгляду спору по суті, суд прийняв рішення про задоволення позову.
47. Оскаржуваною у цій справі постановою суду апеляційної інстанції закрито провадження у справі з мотиву віднесення цього спору до юрисдикції адміністративного суду.
48. Отже, у цій справі виникла ситуація, коли провадження за позовом юридичної особи, яка перебуває в процедурі банкрутства, до податкового органу було закрито з підстав порушення предметної юрисдикції і судом адміністративної юрисдикції, і, в подальшому, судом господарської юрисдикції.
49. Вирішуючи поставлене питання, Верховний Суд враховує наступне.
50. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
51. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 362/643/21 звернула увагу, що як вказує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).
52. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).
53. ЄСПЛ неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами (див. mutatis mutandis рішення від 9 грудня 2010 року у справі "Буланов та Купчик проти України" (Bulanov and Kupchik v. Ukraine, заяви № 7714/06 і № 23654/08), у якому ЄСПЛ встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції через відсутність у заявників доступу до суду касаційної інстанції, бо відмова Вищого адміністративного суду України розглянути їхні касаційні скарги всупереч ухвалам Верховного Суду України не тільки позбавила заявників доступу до суду, але й знівелювала авторитет судової влади; крім того, ЄСПЛ вказав, що держава має забезпечити наявність засобів для ефективного та швидкого вирішення спорів щодо судової юрисдикції (§ 27-28, 38-40); рішення від 1 грудня 2011 року у справі "Андрієвська проти України" (Andriyevska v. Ukraine, заява № 34036/06), у якому ЄСПЛ визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на те, що Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою заявниці через те, що її справа мала цивільний, а не адміністративний характер, і тому касаційною інстанцією мав бути Верховний Суд України; натомість останній відмовив у відкритті касаційного провадження, зазначивши, що судом касаційної інстанції у справі заявниці є саме Вищий адміністративний суд України (§ 13-14, 23, 25-26); рішення від 17 січня 2013 року у справі "Мосендз проти України" (Mosendz v. Ukraine, заява № 52013/08), в якому ЄСПЛ визнав, що заявник був позбавлений ефективного національного засобу юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між цивільними й адміністративними судами (§ 116, 119, 122-125); рішення від 21 грудня 2017 року у справі "Шестопалова проти України" (Shestopalova v. Ukraine, заява № 55339/07), у якому ЄСПЛ виснував, що заявниця була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, бо національні суди надавали суперечливі роз'яснення стосовно їхньої юрисдикції у справі заявниці, а Вищий адміністративний суд України не виконав рішення Верховного Суду України щодо розгляду позову заявниці за правилами адміністративного судочинства (§ 13, 18-24)).
54. Верховний Суд вважає, що закриття провадження у справі за правилами господарського судочинства, після закриття провадження за аналогічними вимогами позивача судом адміністративної юрисдикції, яка набрала законної сили, у справі № 200/14758/21, перешкоджає повторному зверненню до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав до суду адміністративної юрисдикції (ч. 2 ст. 239 КАС України) та ставить під загрозу сутність гарантованих Конвенцією прав позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту.
55. Отже, з огляду на наявність ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 про закриття провадження у цій справі, що набрала законної сили, а також з урахуванням положень частини другої статті 239 КАС України, Верховний Суд вважає, що розгляд цього спору має завершитися за правилами господарського судочинства у зв'язку з чим у апеляційного господарського суду були відсутні підстави для закриття провадження у цій справі. Подібного за змістом висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 02.07.2024 у справі № 910/15043/21 (640/3172/19), від 01.08.2024 у справі № 914/2450/22 (640/14829/21).
56. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції положень п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
57. При цьому, у даному випадку, судом апеляційної інстанції не здійснювалася перевірка правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права із наданням оцінки доводам апеляційної скарги податкового органу по суті спору, а тому відсутні такі повноваження і в суду касаційної інстанції в силу положень ст. 287, 300 ГПК України.
58. Отже, постанова суду апеляційної інстанції про закриття провадження у цій справі №914/3349/22 (200/14758/21) є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підлягає скасуванню із направленням справи до апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2024.
59. Водночас, Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 та постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №914/4160/14 (914/624/20), на чому наполягає скаржник, оскільки у наведених справах не піднімалося питання подальшої долі розгляду позову юридичної особи, відносно якої відкрито провадження у справі банкрутство, до податкового органу у випадку закриття провадження судом адміністративної юрисдикції та, в подальшому, господарським судом.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Відповідно до ч. 6 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
61. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ПрАТ "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" підлягає задоволенню, постанова Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" задовольнити.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 914/3349/22 (200/14758/21) скасувати.
3. Справу № 914/3349/22 (200/14758/21) передати до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2024.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
К. Огороднік