Ухвала від 14.10.2024 по справі 910/11294/23

УХВАЛА

14 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/11294/23 (910/9669/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінгруп Фактор"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 (колегія суддів у складі: Остапенко О.М. - головуючий, Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.)

у справі № 910/11294/23(910/9669/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінгруп Фактор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя

в межах справи №910/11294/23

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін"

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінгруп Фактор" 23.09.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 910/11294/23(910/9669/24).

Здійснивши перевірку касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінгруп Фактор"та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд зазначає, що законодавцем у пункті 3 частини першої статті 287 ГПК України чітко передбачено перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню у Верховному Суді.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024, якою відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 року у справі №910/11294/23(910/9669/24), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребовано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11294/23(910/9669/24).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Ухвали суду апеляційної інстанції про витребування матеріалів справи та відкладення питання щодо відкриття чи відмову у відкритті апеляційного повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до суду, не належить до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку відповідно до пункту 3 частини 1 статті 287 ГПК України. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не вирішує питання по суті, а лише супроводжує рух справи.

Частиною 4 статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в статті 287 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

У постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінгруп Фактор" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 910/11294/23(910/9669/24) на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/11294/23(910/9669/24) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінгруп Фактор" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Білоус

В. Пєсков