15 жовтня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/2597-б/24
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Чернівці
про неплатоспроможність
11.10.2024 до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість в сумі 2152103,61 грн, керуючим реструктуризацією просить призначити арбітражного керуючого Вікнянську Т.В.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2024, заяву передано на розгляд судді Дутці В.В.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Кодекс України з процедур банкрутства сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог. Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення його боргів.
Як на підставу звернення з заявою про неплатоспроможність заявник посилається на те, що він припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців та існують інші обставини, що свідчать про неможливість погашення вимог кредиторів (загроза неплатоспроможності).
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності).
Однак, в порушення вказаних вимог, заявником не зазначено його адреси електронної пошти.
Відповідно до частин 4, 5 статті 91 ГПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Разом із цим, заявник до заяви додав копії документів без зазначення дати їх засвідчення.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Частиною 2 ст. 124 Кодексу передбачені вимоги до плану реструктуризації боргів, зокрема передбачено, що у ньому зазначаються: інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів, розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Як вбачається з поданих заявником матеріалів конкретні пропозиції щодо реструктуризації боргів по кожному з кредиторів відсутні. Також заявник не вказує яка сума вимог кредиторів підлягає прощенню (списанню), а яка підлягає погашенню у разі виконання плану реструктуризації боргів.
Як зазначено у пунктах 69-70 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 по справі № 910/8306/20, законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.
За вказаних обставин, доданий до заяви проект плану реструктуризації боргів не відповідає передбаченим КУзПБ вимогам до змісту зазначеного документа та не передбачає дійсного механізму реструктуризації боргів заявника.
За змістом п.6 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, до заяви додається перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором.
Проаналізувавши доданий до матеріалів заяви перелік майна, судом встановлено відсутність інформації стосовно кредиторів на користь яких вчинено обтяження майна, зокрема їх місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи, сум грошових вимог, підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 116 КУзПБ, до заяви додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Розглянувши наданий заявником конкретизований список кредиторів, судом встановлено відсутність інформації щодо підстав виникнення зобов'язання, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Згідно ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
У свою чергу, судом встановлено, що до поданої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано декларацію про майновий стан боржника за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду, тобто станом на 01.09.2024, натомість додано декларацію за січень-вересень 2024 року, що не відповідає вимогам КУзПБ.
Крім того, у деклараціях за 2021-2023 роки в п. 7 розділі I - не вказано ступінь зв'язку, дату народження, громадянство та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта стосовно членів сім'ї; в п. 17 та 18 розділу III - не вказано інформації щодо прав на об'єкт нерухомості; в п.28 “інше нерухоме майно» зазначено транспортний засіб, проте не заповнено відповідні графи; в п. 31 розділу V вказано транспортний засіб боржника, однак не зазначено місцезнаходження майна та дату набуття права власності; аналогічна інформація не вказана в п.36 стосовно транспортних засобів що перебувають у власності членів сім'ї. Вказані недоліки ставлять під сумнів достовірність інформації зазначеній в деклараціях.
Суд не приймає до уваги декларації надані ОСОБА_2 яка перебуває в цивільному шлюбі з заявником, оскільки Кодексом з процедур банкрутства лише на заявника, у даному випадку на ОСОБА_1 покладається обов'язок подання декларації із зазначенням у ній повної та достовірної інформації про членів сім'ї.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 року у справі №910/6639/20, розтлумачуючи положення ч. 5 ст. 116 КУзПБ щодо поширення умови визначення членами сім'ї за характеризуючими ознаками спільного проживання, пов'язаності спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов'язків виключно на категорію інші особи чи на весь перелік, а саме їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, зазначив наступне.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною зумовлений передусім необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не лише формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Подання декларації про майновий стан дає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів і витрат на відповідну дату, а й розмір активів за відповідний період.
Як вбачається із доданих до заяви декларацій про майновий стан боржника за 2021, 2022 та 2023 роки, заявником у відповідних рядках декларацій зазначено "-" (прочерк). Також, прочерки містяться і в розділах стосовно відомостей про нерухоме, рухоме майно, кошти членів сім'ї боржника.
Згідно з пунктами 8, 9, 10 Примітки до наказу Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність» боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). У разі відсутності майна та/або коштів у боржника або членів його сім'ї у відповідному рядку декларації проставляється прочерк «-». У декларації зазначається вартість майна боржника та членів його сім'ї на дату набуття права власності або за останньою грошовою оцінкою. Якщо вартість майна не відома боржнику або членам його сім'ї і її не може бути визначено на підставі правовстановлювальних документів, під час заповнення відповідного рядка декларації зазначається «Не відомо».
Аналіз зазначених норм свідчить, що боржник у відповідному рядку декларації може зазначити «Не відомо» та проставити прочерк «-» лише за одночасної умови, що член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел. При цьому боржник має надати відповідні пояснення щодо відсутності інформації про майно і доходи членів сім'ї в офіційних джерелах та надати відповідні докази звернення до членів сім'ї стосовно надання відповідної інформації.
При цьому суд наголошує, що саме на боржника покладається обов'язок як найповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у деклараціях.
Пунктом 9 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до заяви додається копія трудової книжки (за наявності). Проте, до заяви не додано копію трудової книжки, а у випадку її відсутності не зазначено про це у самій заяві.
Згідно ч.3 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
У відповідності до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом 5-ти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлює спосіб і строк усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо ж позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення вказаних у ній недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Заявнику у строк протягом 2 днів з дня вручення цієї ухвали усунути названі недоліки, шляхом подання до Господарського суду Чернівецької області:
- копії трудової книжки (за наявності);
- відомостей про адресу електронної пошти;
- належним чином засвідчених копій документів доданих до заяви;
- проекту плану реструктуризації боргів боржника у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства;
- уточненого переліку майна та конкретизованого списку кредиторів, привівши їх у відповідність до вимог Кодексу України з процедур банкрутства;
- декларації станом на 01.09.2024;
- належним чином заповнених розділів декларацій про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки, складені у відповідності до положень чинного законодавства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвала підписана 15.10.2024.
Суддя В.В.Дутка