ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.10.2024Справа № 910/6577/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 24 670 163,64 грн,
за участю представників:
позивача: Корнієнко О.А.;
відповідача: Прилєпова О.А.;
У травні 2024 року Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Компанія) 24 670 163,64 грн, з яких: 24 422 521,85 грн - основна заборгованість, 144 931,36 грн - три проценти річних, 102 710,43 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 2 вересня 2019 року № 0049-01024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 червня 2024 року відкрито провадження у справі № 910/6577/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
17 червня 2024 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшло клопотання від цієї ж дати про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 20 червня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про задоволення клопотання Компанії від 17 червня 2024 року й про продовження Компанії строку на подання відзиву на позовну заяву до 3 липня 2024 року та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 1 серпня 2024 року.
2 липня 2024 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшов відзив на позовну заяву від вказаної дати, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на відсутність порушень встановленого Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) спеціального порядку проведення розрахунків на балансуючому ринку. При цьому, як зазначав відповідач, прострочення виконання відповідного грошового зобов'язання виникло не з його вини, а в зв'язку з систематичним порушенням іншими учасниками балансуючого ринку свої фінансових зобов'язань перед Компанією, за наслідком чого поточний рахунок останньої зі спеціальним режимом використання не накопичує у достатній мірі коштів для належного проведення розрахунків на балансуючому ринку. Крім того, на думку відповідача, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують направлення позивачем на адресу Компанії відповідних рахунків, у зв'язку з чим нарахування інфляційних втрат на трьох процентів річних є необґрунтованим та безпідставним.
4 липня 2024 року через систему "Електронний суд" від Підприємства надійшла відповідь на відзив від цієї ж дати, у якій позивач вказав, що твердження відповідача про те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини, є необгрунтованими, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов'язань як боржника, який прострочив грошове зобов'язання. У свою чергу, наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права. При цьому, відповідач не позбавлений можливості здійснити перерахування на спеціальний рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, з метою належного виконання ним своїх зобов'язань. Крім того, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється через систему управління ринком адміністратором розрахунків (далі - АР), яким є сам відповідач у даній справі.
10 липня 2024 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшли заперечення від цієї ж дати, у яких відповідач навів свої аргументи проти доводів Підприємства.
У підготовчому засіданні 1 серпня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 1 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 5 вересня 2024 року.
У судовому засіданні 5 вересня 2024 року оголошено перерву до 3 жовтня 2024 року.
2 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання від цієї ж дати про поновлення процесуального строку на подання додаткових доказів (платіжних інструкцій про оплату відповідачем суми основного боргу на загальну суму 24 422 521,85 грн) та про їх долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 3 жовтня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання відповідача від 2 жовтня 2024 року про поновлення строку на подання додаткових доказів; про встановлення відповідачу додаткового строку на подання доказів до 2 жовтня 2024 року.
У цьому ж судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в частині заявлених до стягнення з відповідача сум компенсаційних виплат, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в цьому судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 1 статті 68 Закону в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
За приписами статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про участь у балансуючому ринку.
Частиною 3 статті 68 Закону визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
2 вересня 2019 року Підприємство шляхом подання та підписання заяви-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0049-01024 з Компанією, приєдналося до публічного договору приєднання, за типовою формою, яка затверджена наказом відповідача від 16 серпня 2019 року № 441.
Листом від 3 вересня 2019 року за вих. № 01/34082 Компанія повідомила позивача про приєднання останнього до умов договору про участь у балансуючому ринку та включення Підприємства до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору № 0049-01024, дата акцептування - 2 вересня 2019 року).
Зі змісту вказаного повідомлення також вбачається, що з моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку, встановленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14 березня 2018 року № 307 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 24 червня 2019 року № 1168) (далі - Правила ринку) та Законом, учасник ринку набуває всіх прав та зобов'язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами такого правочину, Правил ринку та чинного законодавства України.
Преамбулою до вказаного правочину визначено, що в розумінні умов договору Компанія є оператором системи передачі (далі - ОСП), на якого, зокрема, покладені функції АР; Підприємство є користувачем системи в якості учасника ринку (стороною, відповідальною за баланс, далі - СВБ).
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору вцілому. На підставі цього правочину сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (пункт 1.3. вказаного правочину).
Пунктами 1.4. та 1.5. договору визначено, що ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом та Правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Згідно з пунктом 2.1. вказаного правочину вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.
Відповідно до пункту 2.2. договору порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
За пунктом 3.3. вказаного правочину СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії, та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку.
Пунктом 5.1. зазначеного правочину передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур і графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6. договору).
Пунктами 5.9. та 5.10. договору визначено, що ОСП формує й направляє акт купівлі-продажу (далі - акт) до СВБ не пізніше 13-го календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП, за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: http://оnline.ua.energy/, або в паперовій формі, шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта, останній розглядає та повертає ОСП один його примірник, підписаний зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди з розрахунками ОСП відповідно до акта, СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта, то останній вважається підписаним СВБ. СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу в паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).
За пунктами 10.1.- 10.3. вказаного правочину останній може бути змінений ОСП в односторонньому порядку в разі внесення Регулятором змін до типового договору врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. Договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором.
Відповідно до пунктів 9.1. та 9.2. договору останній набирає чинності з дати реєстрації ОСП заяви-приєднання СВБ до цього правочину та є чинним до 31 грудня року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов'язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони в строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то ця угода вважається продовженою на наступний календарний рік на тих же умовах.
На виконання умов вказаного договору позивачем у період з лютого 2023 року по травень 2023 року було поставлено, а відповідачем - отримано, електричну енергію для врегулювання небалансів, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними КЕП сторін актами: від 28 лютого 2023 року № ВН/23/02-0049, від 31 березня 2023 року № ВН/23/03-0049, від 30 квітня 2023 року № ВН/23/04-0049, від 31 березня 2023 року № ВН/23/05-0049, з актами корегування: від 10 травня 2023 року № ВР/23/02-0049, від 8 червня 2023 року № ВР/23/03-0049, від 4 липня 2023 року № ВР/23/04-0049, від 16 серпня 2023 року № ВР/23/05-0049.
Згідно зі статтею 52 Закону АР забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції АР покладаються на ОСП.
За частиною 7 статті 68 Закону за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних ОСП та адміністратора комерційного обліку АР розраховує платежі ОСП та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку, відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
На виконання вищевказаних приписів законодавства Компанією були сформовані та виставлені рахунки-фактури: від 18 січня 2024 року № 1801202400262 на суму 6 408 071,10 грн з ПДВ, від 1 березня 2024 року № 0103202400026 на суму 5 482 293,20 грн з ПДВ, від 29 березня 2024 року № 2903202400026 на суму 7 019 396,96 грн з ПДВ, від 19 квітня 2024 року № 1904202400028 на суму 5 512 760,59 грн з ПДВ. Вказані рахунки були роздруковані позивачем з системи управління ринком, підписані та направлені для оплати відповідачу, як ОСП, на офіційну електронну адресу останнього, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами.
Однак, усупереч умовам укладеного між сторонами договору, Компанія вказані рахунки на загальну суму 24 422 521,85 грн не оплатила, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на вищевказану суму.
26 березня 2024 року Підприємство звернулося до відповідача з претензією від 25 березня 2024 року № 12/04-139 про оплату вказаної заборгованості та компенсаційних виплат за порушення умов укладеного між сторонами правочину. Належні докази направлення на адресу Компанії засобами поштового зв'язку вказаної претензії з доданими до неї документами наявні в матеріалах даної справи. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до пункту 7.7.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі відсутності предмету спору.
Оскільки Компанія після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті погасила спірну суму основного боргу в розмірі 24 422 521,85 грн згідно з платіжними інструкціями: від 19 серпня 2024 року: № 000000086 на суму 1 414 769,52 грн та № 000000105 на суму 4 993 301,58 грн; від 2 вересня 2024 року № 000000934 на суму 494 964,68 грн та № 000000959 на суму 4 987 328,52 грн; від 25 вересня 2024 року № 000000309 на суму 866 179,54 грн, № 000000354 на суму 835 481,50 грн, № 000000332 на суму 4 646 581,05 грн та № 000000380 на суму 6 183 915,46 грн, - суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в даній справі в частині суми основного боргу, у зв'язку з чим вважає за необхідне провадження у ній щодо вказаної суми закрити на підставі вищезазначеної норми.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність його вини в простроченні виконання своїх зобов'язань за вищевказаним правочином з посиланням на те, що він оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв'язку з чим оплата здійснюється виключно після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
При цьому, положення укладеного між сторонами договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом та умов про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку.
Згідно з частиною 4 статті 75 Закону постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
З наведеної статті Закону вбачається, що її зміст не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а, навпаки, передбачає можливість відповідача для належного виконання своїх грошових зобов'язань вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 8 червня 2022 року у справі №910/6636/21, від 2 березня 2023 року в справі № 910/18611/21, від 9 березня 2023 року в справі № 910/18613/21, від 25 травня 2023 року в справі № 910/1382/22.
Разом із цим, відповідно до статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що Компанія не навела жодних обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення спірного договірного зобов'язання.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач також просив суд стягнути з відповідача 102 710,43 грн інфляційних втрат та 144 931,36 грн трьох процентів річних, нарахованих за загальний період прострочення з 26 січня 2024 року по 27 травня 2024 року на відповідні суми основного боргу згідно наданого позивачем розрахунку.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, суд відхиляє аргументи відповідача про відсутність у матеріалах справи доказів направлення позивачем відповідних рахунків Компанії та їх отримання останньою, у зв'язку з чим, на думку відповідача, зобов'язання по їх оплаті не настали, з огляду на таке.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 3.3. договору ОСП зобов'язаний, зокрема: виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього Договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.
Відповідно до пунктів 1.1.2., 1.11.1., 1.11.8. розділу І Правил ринку система управління ринком - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, які забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
Відповідно до пункту 7.3.1. Правил ринку АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Згідно з пунктом 7.7.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Оскільки відповідно до положень Закону та договору відповідач виконує одночасно функції ОСП та АР, виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін та аналізу вищевказаних приписів Правил ринку, суд дійшов висновку про те, що саме на Компанію покладено обов'язок сформувати, надіслати платіжні документи та здійснити розрахунки за ними.
Крім того, ні Правилами ринку, ні умовами договору не передбачено направлення рахунків в інший спосіб, ніж коли АР направляє (формує) рахунки через систему розрахунків за небаланси електричної енергії, а тим більше не передбачено надання підтвердження того, що АР отримав такі рахунки від СВБ.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах об'єднаної палати Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 1 грудня 2023 року в справі № 910/9216/22, від 3 лютого 2023 року в справі № 910/9374/21.
Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам чинного законодавства, положенням договору та не перевищує розрахованої судом суми, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних компенсаційних виплат підлягає задоволенню.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позов Підприємства підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Крім того, згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3 028,00 грн.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за чинним законодавством позивач мав сплатити за подання через систему "Електронний суд" до суду цієї позовної заяви судовий збір у розмірі 296 041,96 грн (24 670 163,64 грн х 1,5% х 0,8).
Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом Підприємство сплатило 370 052,45 грн судового збору, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 23 травня 2024 року № 5885 на вищевказану суму.
Частиною 2 статті 7 Закону передбачено, що у випадках, установлених, зокрема, пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Зважаючи на відсутність у матеріалах справи клопотання позивача про повернення йому сплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті на час прийняття даного рішення.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 960,42 грн судового збору.
Керуючись статтями 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, місто Київ, проспект Перемоги (Берестейський), будинок 35; ідентифікаційний код 03328913) 144 931 (сто сорок чотири тисячі дев'ятсот тридцять одну) грн 36 коп. трьох процентів річних, 102 710 (сто дві тисячі сімсот десять) грн 43 коп. інфляційних втрат та 2 960 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят) грн 42 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" 24 422 521,85 грн основного боргу закрити в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14 жовтня 2024 року.
Суддя Є.В. Павленко