61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
28.09.2021 м. Харків Справа № 905/2109/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Клименко Ю.О.,
розглянувши справу №905/2109/20
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській областях
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська»
про стягнення 25 860 037,54 грн.
за участю представників (після перерви):
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа № 905/2109/20 за позовом РВ ФДМУ по Донецькій та Луганській областях про стягнення з ТДВ «Шахта «Білозерська» на користь Державного бюджету України 25 860 037,54 грн., з яких:
- 24 465 766,47 грн. - заборгованість з орендної плати, яка виникла за період з червня по жовтень 2020 року,
- 1 394 271,07 грн. - пеня, яка нарахована за період з 25.06.2020р. по 18.11.2020р. за порушення зобов'язань із внесення орендної плати за період з січня по жовтень 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу «Шахта «Білозерська» Державного підприємства «Добропіллявугілля» №5/2008 від 13.11.2008р. в частині внесення орендної плати.
Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні з посиланням на відсутність у нього заборгованості за договором № 5/2008 від 13.11.2008р. у т.ч. за спірний період з червня по жовтень 2020 року.
Зокрема, відповідач зазначає, що з 14.04.2014р. до 07.06.2016р. він був звільнений від виконання зобов'язань із внесення орендної плати в силу норм ст. 7 ЗУ від 02.09.2014р. №1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якою передбачено скасування на період проведення антитерористичної операції орендної плати за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
При цьому, індекс інфляції є складовою частиною при визначенні орендної плати (як за базовий місяць (перший місяць оренди), так і за кожний наступний місяць оренди), а тому після поновлення зобов'язань із внесення орендної плати (з 08.06.2016р.) розмір орендної плати має визначатися без застосування сукупного індексу інфляції (не повинен коригуватись на індекс інфляції) за період скасування орендної плати (з 14.04.2014р. до 07.06.2016р.).
Одночасно, протягом 2016 року індексація орендної плати за користування державним майном не проводилась у зв'язку з зупиненням дії норми ст. 10 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» в частині індексації орендної плати згідно з п. 9 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2016 рік».
За позицією відповідача, розмір орендної плати за червень 2016 року, що є першим місяцем після поновлення зобов'язань із внесення орендної плати, має відповідати розміру орендної плати останнього повного місяця, в якому діяло таке зобов'язання, - березень 2014 року, і складає 2 130 963,90 грн. (у цьому випадку, з 08.06.2016р. по 30.06.2016р. (23 дні) - 1 633 738,99 грн.).
Також відповідач зазначає, що, незважаючи на те, що на підставі договору №4 від 21.09.2016р. про внесення змін до договору № 5/2008 від 13.11.2008р. сторони погодили розмір орендної плати за червень 2016 року (з 08.06.2016р. по 30.06.2016р. (23 дні)) - 2 837 973 грн., за липень 2016 року - 3 701 703,91 грн., за серпень 2016 року - 3 701 703,91 грн., що є правом сторін та не суперечить приписам чинного законодавства, це не впливає на визначення розміру орендної плати за вересень 2016 року, який складає 2 130 963,90 грн. та має застосовуватися для визначення розміру орендної плати за подальші місяці оренди.
Натомість, за позицією позивача, розмір орендної плати за червень 2016 року (та до кінця 2016 року) складає 3 701 703,91 грн. (у цьому випадку, з 08.06.2016р. по 30.06.2016р. (23 дні) - 2 837 973 грн.), яка визначена ним з урахуванням розміру орендної плати за квітень 2014 року та сукупного індексу інфляції за травень 2014 року - грудень 2015 року, тобто за період скасування орендної плати, що, на думку відповідача, не узгоджується з умовами договору, приписами п. 13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786, ЗУ від 02.09.2014р. № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
У той же час, відповідач звертає увагу на те, що як за період з 14.04.2014р. по 07.06.2016р. (незважаючи на приписи ЗУ від 02.09.2014р. № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо скасування орендної плати), так і в подальшому з листопада 2017 року, відповідач здійснював перерахування коштів в рахунок наступних (майбутніх) платежів, внаслідок чого, з урахуванням вказаної вище позиції щодо порядку визначення розміру орендної плати, існує переплата за договором № 5/2008 від 13.11.2008р. (а не борг, як зазначає позивач).
Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п.4 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які перешкоджають здійснювати її розгляд.
Підстава, передбачена п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливе після підтвердження фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в іншій справі, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
З даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та ЄДРСР вбачається, що в провадженні господарського суду Донецької області перебуває справа № 905/1137/20 за позовом РВ ФДМУ по Донецькій та Луганській областях про стягнення з ТДВ «Шахта «Білозерська» на користь Державного бюджету України 23 630 935,86 грн., з яких:
- 22 937 114,09 грн. - заборгованість з орендної плати, яка виникла за період з січня по травень 2020 року,
- 693 821,77 грн. - пеня, яка нарахована за період з 07.03.2020р. по 24.06.2020р. за порушення зобов'язань із внесення орендної плати за період з січня по травень 2020 року (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди цілісного майнового комплексу Відокремленого підрозділу «Шахта «Білозерська» Державного підприємства «Добропіллявугілля» № 5/2008 від 13.11.2008р. в частині своєчасної та повної сплати орендної плати.
Зважаючи на предмет спору у справі №905/1137/20, яким є, зокрема, стягнення заборгованості з орендної плати за період з січня по травень 2020 року, та предмет спору у справі №905/2109/20, яким є стягнення заборгованості з орендної плати за наступний період з червня по жовтень 2020 року та пені, нарахованої за порушення зобов'язань із внесення орендної плати як за період з січня по травень 2020 року, так і за період з червня по жовтень 2020 року, за висновком суду, ці справи є пов'язаними і обставини, які будуть встановлені за результатами розгляду справи №905/1137/20, матимуть істотне значення для правильного вирішення справи №905/2109/20.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що обставини щодо наявності/відсутності заборгованості з орендної плати за період з січня по травень 2020 року та її розміру (у разі наявності), які підлягають встановленню в межах справи №905/1137/20, безпосередньо вплинуть на обставини, які підлягають встановленню в межах справи № 905/2109/20, щодо визначення як розміру заборгованості з орендної плати за період з червня по жовтень 2020 року (з урахуванням п. 3.2 договору № 5/2008 від 13.11.2008р., п. 13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786 (чинна до 19.06.2021р.), за змістом яких розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць), так і розміру пені, яка нарахована на заборгованість з орендної плати за загальний період з січня по жовтень 2020 року.
При цьому, у справі №905/1137/20 (як і у справі №905/2109/20) спірним є також питання щодо визначення розміру орендної плати з 08.06.2016р. в частині застосування індексів інфляції за період скасування орендної плати (з 14.04.2014р. по 07.06.2016р.) згідно із ЗУ від 02.09.2014р. № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що розгляд справи №905/2109/20 є об'єктивно неможливим до вирішення справи №905/1137/20 та про наявність підстав для зупинення провадження у справі №905/2109/20 до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі №905/1137/20 в порядку п. 5 ч. 1 ст. 227, п.4 ч.1 ст.229 ГПК України.
Водночас, на теперішній час справа №905/2109/20 перебуває на стадії розгляду по суті (на підставі ухвали від 22.06.2021р. закрито підготовче провадження у справі з призначенням її до судового розгляду по суті).
Згідно з ч.3 ст.195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Таким чином, після початку розгляду справи по суті суд має право зупинити провадження у справі виключно з підстав, встановлених п.п.1 - 3 ч.1 ст.227 ГПК України (смерть або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; необхідність призначення або заміни законного представника учасника справи; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції) та п.1 ч.1 ст.228 ГПК України (перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі), які розширеному тлумаченню не підлягають.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
В силу норм п.4 ч.5 ст.13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
До основних засад (принципів) господарського судочинства ч.3 ст.2 ГПК України відносить, в тому числі: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов'язковість судового рішення, розумність строків розгляду справи судом.
За змістом ч.1 ст.177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Норми ГПК України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті ухвалювати рішення про повернення до стадії підготовчого провадження, проте суд вважає, що за будь-яких обставин при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, тому у разі виникнення необхідності суд вправі вчинити таке повернення, не допускаючи відмови у реалізації цієї дії виключно з підстав відсутності окремої процесуальної норми.
Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019р. у справі №902/271/18, від 16.02.2021р. у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021р. у справі №923/525/20, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Приймаючи до уваги викладене, а також наявність підстав для зупинення провадження у справі №905/2109/20 до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі №905/1137/20 і те, що вчинення такої процесуальної дії можливо виключно на стадії підготовчого провадження, господарський суд дійшов висновку про повернення до стадії підготовчого провадження у справі №905/2109/20.
Керуючись ст.ст. 227, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1.Повернутись до стадії підготовчого провадження у справі №905/2109/20.
2.Зупинити провадження у справі №905/2109/20 до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі №905/1137/20.
3.Зобов'язати учасників справи повідомити суд про остаточний результат розгляду справи №905/1137/20 із наданням відповідного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили 28.09.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повна ухвала складена 28.09.2021.
Суддя Л.В. Ніколаєва