14 грудня 2007 р.
№ 13/2997
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В.- головуючого
Коробенко Г.П.
Фролової Г.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Славія»
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.10.2007 року
у справі
№ 13/2997 господарського суду Черкаської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез»
до
Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Славія»
про
стягнення 175506,61 грн. заборгованості, санкцій та інфляційних
встановив:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 “Про державне мито» державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів. Таким чином, державне мито, із касаційних скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України повинно бути перераховане наступним чином:
Одержувач: ВДК у Печерському районі;
Ідентифікаційний код: 26077922;
Банк одержувача: управління Державного казначейства в м. Києві;
МФО: 820019;
Розрахунковий рахунок №31113095700007;
Код економічної класифікації доходів: 22090200 “Державне мито, не віднесене до інших категорій»;
Символ звітності банку (095)
Додана до касаційної скарги квитанція №360від 14.11.2007 року не може слугувати доказом сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки одержувач платежу зазначений невірно.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Славія» не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 45-47, 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Славія» на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.10.2007 року у справі № 13/2997 господарського суду Черкаської області повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий О. Муравйов
Судді Г. Коробенко
Г. Фролова