вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" жовтня 2024 р. Справа№ 910/2476/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
секретар
судового засідання Рибчич А.В.
за участю
представників:
від позивача - Глушпенко В.О., Корсун Ю.Ю.
від відповідача - Заведій В.І., Хмара Ю.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
на рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2024 р. (повний текст складено 12.07.2024 р.)
у справі № 910/2476/24 (суддя - Ягічева Н.І.)
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
до Міністерства оборони України
про визнання додаткової угоди укладеною
та за зустрічним позовом Міністерства оборони України
до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель"
про визнання додаткової угоди укладеною
У лютому 2024 року Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України про:
- визнання укладеною у відповідній редакції додаткову угоду № 3 до державного контракту від 22.06.2023 р. № 403/1/23/119 між Міністерством оборони України та Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель";
- визнання виконаним та припиненим зобов'язання щодо поставки товарів за державним контрактом від 22.06.2023 р. № 403/1/23/119.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач повідомив у відповідності до державного контракту Міністерство оборони України про неможливість поставки всієї партії товару та підтвердив таку неможливість, а отже є підстави для визнання додаткової угоди № 3 до державного контракту укладеною, а зобов'язання за державним контрактом припиненим.
У березні 2024 року Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду м. Києва із зустрічним позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про визнання укладеною у відповідній редакції додаткової угоди № 3 до державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 22.06.2023 р. № 403/1/23/119 між Міністерством оборони України та Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель".
Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що фактичні витрати Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" були нижчі, ніж погоджено державним контрактом, тому укладення додаткової угоди буде необхідним, а підстави для виключення поставки 3 партії товару відсутні, адже обставини, які настали у відповідача за зустрічним позовом, не є істотними змінами обставин. Державний контракт підписано обома сторонами, він повинен виконуватися, до того ж у Міністерства оборони України існує потреба в отриманні відповідного товару.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.07.2024 р. у справі № 910/2476/24 відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", зустрічний позов Міністерства оборони України задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач за первісним позовом посилається на те, що ним у відповідності до положень державного контракту було повідомлено Міністерство оборони України про неможливість поставки всієї партії товару через істотну зміну обставин та підтверджено таку неможливість належними та допустимими доказами. Також скаржник зазначає, що з урахуванням форс-мажорних обставин, які виникли в іноземного постачальника, та враховуючи розмір бюджетних зобов'язань, ним було виконано свій обов'язок з поставки товару, відтак зобов'язання є виконаним.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/2476/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", вирішено здійснювати розгляд справи № 910/2476/24 у закритому судовому засіданні та призначено справу и до розгляду на 17.09.2024 р.
У судовому засіданні 17.09.2024 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, після чого у судовому засіданні було оголошено перерву до 08.10.2024 р.
У судовому засіданні 08.10.2024 р. представники сторін надали додаткові усні пояснення по суті апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
09.12.2022 р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - покупець) та компанією "STV GROUP a.s." (м. Прага, Чеська Республіка) (далі - продавець) укладений контракт № 21-44-КІ-22 (далі - контракт) щодо закупівлі товарів оборонного призначення, кінцевим споживачем якого є Міністерство оборони України.
30.06.2023 р. Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - покупець) та Компанією "STV GROUP a.s." (м. Прага, Чеська Республіка) (далі - продавець) укладена додаткова угода № 8 (далі - додаткова угода).
Відповідно до п. 1 додаткової угоди сторони домовились переглянути графік поставки та ціну товару за специфікацією поставки № 3 (додаток № 3 до контракту). У зв'язку з цим сторони домовилися викласти додаток № 3 до контракту у редакції додатку № 1 до даної додаткової угоди. Товар - 120 мм осколково-фугасний (ОФ) мінометний постріл, в кількості 14000 од.
Згідно з п. 3 специфікації поставки № 3 товар поставляється на умовах FCA/склад продавця (Чеська Республіка) згідно з INCOTERMS 2020 партіями у відповідності до наступного графіка:
- перша партія у кількості 4000 (чотири тисячі) одиниць - не пізніше, ніж ТО + 120 (сто двадцять) календарних днів;
- друга партія у кількості 5000 (п'ять тисяч) одиниць - не пізніше, ніж ТО + 150 (сто п'ятдесят) календарних днів;
- третя партія у кількості 5000 (п'ять тисяч) одиниць - не пізніше, ніж ТО + 180 (сто вісімдесят) календарних днів, де ТО - це дата отримання продавцем авансового платежу від покупця згідно з п. 4.2 договору.
22.06.2023 р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - виконавець) та Міністерством оборони України (далі - замовник) було укладено державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/23/119 (далі - державний контракт).
Відповідно до п. 1.1 державного контракту виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог тцього контракту товари оборонного призначення (далі - товар), найменування, технічні характеристики, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому контракті та в специфікації товарів оборонного призначення (додаток 1 до контракту) для подальшого використання Збройними Силами України, а замовник зобов'язується прийняти товар через вантажоодержувача, який визначається не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати поставки окремою письмовою вказівкою замовника (лист), та оплатити товар в строки і на умовах, визначених цим контрактом.
За змістом п. 2.9 державного контракту розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 97% від вартості (ціни) товару за контрактом на строк не більше як на 7 місяців з дати перерахування першої частини коштів на рахунок виконавця у такому порядку:
- перша частина попередньої оплати у розмірі 30% від вартості товару за контрактом здійснюється замовником після надання замовнику копії дозволу уповноваженого органу з експортного контролю країни, в якій розмішується постачальник товару, та країн-транзитерів на здійснення міжнародної передачі (транзиту) товарів військового призначення, що є предметом цього контракту або документів що підтверджують її отримання;
- кожна наступна частина попередньої оплати у розмірі до 67% вартості (ціни) товару (партії), підготовленого до відвантаження, на підставі письмового повідомлення від виконавця про готовність цього товару (партії) до відвантаження.
Згідно з п. 4.1 державного контракту та специфікації товарів оборонного призначення до державного контракту, яка є додатком № 1 (далі - специфікація товарів оборонного призначення), строк поставки товару не пізніше строку, визначеному у специфікації, а саме:
- перша партія у кількості 4000 (чотири тисячі) одиниць - не пізніше, ніж Т+5 місяців;
- друга партія у кількості 5000 (п'ять тисяч) одиниць - не пізніше, ніж Т+6 місяців;
- третя партія у кількості 5000 (п'ять тисяч) одиниць - не пізніше, ніж Т+7 місяців.
Т - визначається, як дата отримання першої частини попередньої оплати.
29.07.2023 р. Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" отримало від Міністерства оборони України передоплату за товар, що підтверджується випискою з рахунку.
В подальшому вказані кошти були перераховані Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" продавцю за зовнішньоекономічним контрактом - Компанії "STV GROUP a.s..
17.11.2023 р. Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" отримало лист № 4798 від Компанії "STV GROUP a.s.", в якому йдеться про те, що в рамках виконання додаткової угоди № 8 до контракту продавцем було докладено максимум зусиль для виконання зобов'язань за контрактом. Проте, у зв'язку з несвоєчасним постачанням комплектуючих, необхідних для продукції, яку виробляє продавець, відбувається порушення виробничого плану та зсув графіку виробництва 120 мм ОФ мінометних пострілів. У зв'язку із зазначеним, продавець у вищевказаному листі запропонував перенести термін поставки товару наступним чином: 4000 од. до 30.12.2023 р., 10000 од. до 20.02.2024 р.
26.12.2023 р. на виконання умов державного контракту Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" здійснило поставку Міністерству оборони України першої партії товару у кількості 4000 од., що підтверджується актом приймання передачі № 291/м від 26.12.2023 р.
26.01.2024 р. Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" здійснило поставку Міністерству оборони України другої партії товару у кількості 5000 од., що підтверджується актом приймання передачі № 275/48/1- 17м від 26.01.2024 р.
23.01.2024 р. на адресу Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" надійшов лист № 879 від Компанії "STV GROUP a.s." про виникнення у останнього форс-мажорних обставин стосовно поставки третьої партії товарів.
05.02.2024 р. на адресу Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" надійшов лист №1474 від Компанії "STV GROUP a.s." про виникнення у останнього форс-мажорних обставин стосовно поставки третьої партії товарів. В додатку до листа продавець надіслав сертифікат про форс-мажорні обставини № 11С/5000/2024 від 29.01.2024 р., виданий Торгово-промисловою палатою Чеської Республіки.
У вказаному сертифікаті Торгово-промислової палати Чеської Республіки зазначено про те, що затримка поставки товарів виникла у зв'язку із тимчасовим призупинення експорту товарів військового призначення з Сербії у 2023/2024 роках; пріоритетом Міністерства оборони Сербії щодо поставок для власних потреб; існує відсутність деяких іноземних сировинних матеріалів і компонентів, необхідних для виробництва товарів. У зв'язку з вищезазначеними обставинами непереборної сили, що виникли у другій половині 2023 року (з липня 2023), Компанія "STV GROUP a.s." не може виконати свої контрактні зобов'язання в частині поставки товару в кількості 5000 од. Форс-мажорні обставини розглядаються як причина для зменшення поставки товару до 9000 од. В той же час, відповідно до принципів УНІДРУЛ 2010 та роз'яснень Міжнародної Торгової Палати (ICC), які застосовуються до зовнішньоекономічних договорів під час здійснення міжнародної торгівлі, у випадку, коли контрактна сторона не виконує одне або декілька своїх зобов'язань через порушення, вчинені третьою особою, яку вона залучила для виконання всього або частини контракту, контрактна сторона може посилатися на форс-мажорні обставини.
Листами від 26.01.2024 р. № 21/1-756 та 07.02.2024 р. № 21/1-1053 Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" повідомило Міністерство оборони України про настання форс мажорних обставин у продавця, що підтверджується сертифікатом № 11С/5000/2024 від 29.01.2024 р., виданим Торгово-промисловою палатою Чеської Республіки та листами Компанії "STV GROUP a.s.".
За умовами специфікації товарів оборонного призначення до державного контракту Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" повинно було отримати від Компанії "STV GROUP a.s." третю партію товару у кількості 5000 од. та поставити її Міністерству оборони України.
У зв'язку з тим, що Компанія "STV GROUP a.s." вказала на неможливість поставки третьої партії товару у кількості 5000 од. на склад у Чеську Республіку у зв'язку із форс-мажорними обставинами, Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулось до Торгово-промислової палати України з проханням надати висновок щодо істотної зміни обставин (hardship) стосовно неможливості виконання зобов'язань за державним контрактом № 403/1/23/119 від 22.06.2023 р., зокрема, щодо поставки товару в повному обсязі та зменшення об'єму поставки товару з 14000 од. до 9000 од. у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин у продавця, що підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати Чеської Республіки.
14.02.2024 р. Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" отримало висновок № 363/1.5.-7.1 від Торгово-промислової палати України про істотну зміну обставин (hardship) про неможливість поставки 5000 од. товару відповідно до специфікації до додатку № 1 до державного контракту та право звертатись до замовника щодо перегляду та внесення змін до умов державного контракту від 22.06.2023 р. № 403/1/23/119.
Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" повернуло Міністерству оборони України отримані кошти у розмірі 52911903,50 грн за державним контрактом за третю партію непоставленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією № 5 від 14.02.2024 р.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача за первісним позовом, він повідомив у відповідності до умов державного контракту Міністерство оборони України про неможливість поставки всієї партії товару та підтвердив таку неможливість у зв'язку з істотними змінами обставин щодо кількості обсягу поставки товару з настанням форс-мажорних обставин у продавця, відтак існують правові підстави для укладення додаткової угоди в редакції Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель". В свою чергу Міністерство оборони України звернулось із зустрічним позовом та пропонує укласти додаткову угоду в своїй редакції, оскільки вважає, що державний контракт підписано обома сторонами та повинен бути виконаний в повному обсязі.
За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як унормовано ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При цьому істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Як передбачено ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
За ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підставами для внесення змін до договору, передбаченими законом, є: істотне порушення договору його стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України), істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України), інші випадки, встановлені договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Як передбачено ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У відповідності до ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.
За змістом наведених норм зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.
Аналіз ст. 652 ЦК України свідчить про те, що закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Стосовно посилання скаржника на висновок Торгово-промислової палати України № 363/1.5-7.1 від 14.02.2024 р., який на думку останнього підтверджує істотну зміну обставин, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" обов'язковими для застосування на всій території України є методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень.
Однак, вказаний Закон не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів.
Правова оцінка, що наведена у висновку Торгово-промислової палати України про істотні зміни обставини, відображає думку його автора (авторів), а не обставини чи докази у справі та не є обов'язковою для суду. Сама по собі зміна внутрішньополітичної ситуації в країнах не є безумовною підставою для внесення змін до державного контракту, оскільки наявність причинно-наслідкового зв'язку між наведеним та неможливістю виконання договірних зобов'язань у встановлений строк підлягає з'ясуванню і доведенню в загальному порядку під час судового розгляду .
Обов'язок доказування таких обставин покладається на позивача, в той час коли відповідач має право спростувати такі обставини.
Висновок Торгово-промислової палати України про наявність істотної зміни обставин не є підставою для звільнення позивача від доказування цих обставин.
Крім того, висновок не є тим доказом, що безсумнівно підтверджує факт настання істотної зміни обставин для державного підприємства, оскільки для суду жодний доказ не має наперед встановленої сили та однозначно не підтверджує факту настання таких обставин.
При цьому, позивач повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів щодо виконання договору, що пов'язані також з можливою зміною політичних ситуацій в країнах виробників/постачальників товару, зважаючи на те, що на час укладення державного контракту в України вже було введено воєнний стан.
Закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 р. у справі № 920/17/23.
Враховуючи викладене, вказані позивачем за первісним позовом обставини не доводять та не підтверджують наявність одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, для внесення змін до календарного плану за державним контрактом.
Крім цього, спірні правовідносини стосуються забезпечення обороноздатності країни у період дії особливого періоду; забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами є одним з пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони держави. Тоді як неналежне виконання своїх зобов'язань позивачем, який вільно, діючи на власний ризик, усвідомлюючи і ту загальновідому обставину, яка не підлягає доведенню, про особливий період, в якому функціонують воєнні органи державної влади та Збройні Сили України, взяв на себе зобов'язання із визначеними в контракті умовами здійснення поставки продукції, має негативний вплив на обороноздатність країни та на репутацію Міністерства оборони України.
Внесення змін у договір є виключною мірою, яка пов'язана з втручанням суду в свободу договору, господарську діяльність сторін, і таке втручання може відбуватися лише у разі виникнення значного і вочевидь несправедливого дисбалансу між інтересами сторін внаслідок зміни обставин.
У Принципах Європейського договірного права вказано, що якщо сторони не досягли згоди щодо врахування істотної зміни обставин у розумний строк, суд може припинити дію договору на дату та час, визначені судом, або змінити договір таким чином, щоб розподілити між сторонами справедливою мірою втрати та вигоди, які є результатом зміни обставин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 р. у справі № 910/15264/21).
Як було встановлено вище, позивач за первісним позовом порушив умови укладеного державного контракту.
При цьому, зміни, які позивач за первісним позовом просив внести до державного контракту, спрямовані на захист інтересів виключно позивача і по суті перекладають на Міністерство оборони України всі негативні наслідки від затримки постачання. Таким чином, у разі задоволення такого позову судом був би не дотриманий принцип справедливого розподілу між сторонами негативних наслідків зміни обставин.
Схожий висновок викладено у постанові Північного апеляційного Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 р. у справі № 910/8032/23.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача за первісним позовом про визнання укладеною додаткову угоду № 3 до державного контракту від 22.06.2023 р. № 403/1/23/119 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Вимога позивача за первісним позовом про визнання виконаним та припиненим зобов'язання щодо поставки товарів за державним контрактом від 22.06.2023 р. № 403/1/23/119 також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною вимогою від основної, у задоволенні якої відмовлено, та зобов'язання за вказаним державним контрактом в повному обсязі не виконані.
Стосовно зустрічної позовної вимоги Міністерства оборони України про визнання укладеною у відповідній редакції додаткової угоди № 3 до державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 22.06.2023 р. № 403/1/23/119, колегія суддів зазначає наступне.
Як було встановлено вище, додатковою угодою № 1 сторони державного контракту дійшли згоди, що товар має бути поставлений трьома партіями, а саме: 1) до 01.01.2024 р. - 4 000 од. на загальну вартість 88294640,00 грн, 2) до 01.02.2024 р. - 5000 од. на загальну вартість 110312050,00 грн, 3) до 01.03.2024 р. - 5000 од. на загальну вартість 110312050 грн.
23.01.2024 р. було укладено додаткову угоду № 2 до державного контракту, якою визначено обсяг фінансування та бюджетні зобов?язання за загальним фондом (КПКВК 2101150/1) у 2023 році, який становлять 151789380,00 грн, а в 2024 році становлять 157084360,00 грн.
На виконання умов державного контракту Міністерство оборони України перерахувало Державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" попередню оплату у загальному розмірі 225698453,50 грн.
26.12.2023 р. Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" здійснило поставку першої партії товару та 26.01.2024 р. - другої партії товару.
Отже, перша та друга партія товару була поставлена Міністерству оборони України вчасно.
Разом з поставкою другої партії товару Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" проінформувала Міністерство оборони України про те, що позивач не може виконувати свої зобов'язання в частині поставки третьої партії товару в розмірі 5000 шт. до 01.03.2024 р. через істотну зміну обставин, які настали у позивача через настання форс-мажорних обставин в Компанії "STV GROUP a.s.".
Як зазначалося вище, на підтвердження було надано копію листа з перекладом від Компанії "STV GROUP a.s.", що з виробництвом 5000 шт. пострілів, які залишилися в іноземного постачальника, виникли серйозні проблеми, оскільки постачальник пороху із Сербії повідомив, що незважаючи на укладений контракт і здійснену оплату, не зможе поставити наступну партію пороху з різних причин.
14.02.2024 р. Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" з власної ініціативи повернуло Міністерству оборони України кошти в розмірі 52911903,50 грн, як повернення частини невикористаного авансованого платежу за державним контрактом (225698453,50 грн фактично перерахованих коштів за державним контрактом - 172786550,00 грн вартість фактично поставленого товару).
22.02.2024 р. Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" надало проект додаткової угоди № 3 до Державного контракту щодо зменшення обсягу поставки товару до 9000 од.
Листом від 29.02.2024 р. Міністерство оборони України повідомило, що проект додаткової угоди не може бути укладений про зменшення кількості товару, оскільки існує нагальна потреба Збройних Сил України в поставці 5000 од. (120 мм осколково-фугасний мінометний постріл) для відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України.
29.02.2024 р. Міністерство оборони України направило Державному підприємству Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" проект додаткової угоди № 3, за якою визначався обсяг фінансування та бюджетні зобов?язання за загальним фондом (КПКВК 2101150/1) у 2023 та 2024 роках, а специфікацією - фактична вартість товару.
05.03.2024 р. Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" направила на адресу Міністерства оборони України лист, в якому вказало, що додаткова угода Міністерства оборони України є неприйнятною, оскільки в ній не зменшуються обсяги поставки товару до 9000 од.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як передбачено ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
За ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Необхідними умовами для укладення договору за рішенням суду мають бути доведені: (1) обставини наявності відповідного правовідношення, а саме: існуючого прямого законодавчого обов'язку відповідача щодо укладення спірного договору; (2) обставини ухилення іншої сторони (відповідача) від укладення спірного договору (постанова Верховного Суду від 13.01.2022 р. у справі № 922/2054/21).
Враховуючи викладене, а також те, що відсутні правові підстави для виключення поставки 3 партії товару, оскільки обставини, які настали у Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель", не є істотними змінами обставин, укладений державний контракт має бути виконаний в повному обсязі, та враховуючи, що у Міністерства оборони України існує нагальна потреба в отриманні відповідного товару, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача за зустрічним позовом про визнання укладеною додаткової угоди № 3 до державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 22.06.2023 р. № 403/1/23/119, в редакції заявника, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2024 р. у справі № 910/2476/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правильним вирішенням справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.07.2024 р. у справі № 910/2476/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 15.10.2024 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко