вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" жовтня 2024 р. Справа№ 910/5428/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Тищенко О.В.
Яковлєва М.Л.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 02.10.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області та Національної поліції України
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 (повний текст складено 27.06.2024)
у справі № 910/5428/22 (суддя -Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Київської міської ради
до Національної поліції України
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної поліції України про витребування із чужого незаконного володіння адміністративної будівлі загальною площею 827, 9 кв.м. по вулиці Старовокзальній 22 у місті Києві на користь територіальної громади міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023, у позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 02.04.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 позов задоволено повністю. Витребувано адміністративну будівлю, загальною площею 827,9 кв.м. на вул. Старовокзальна, 22 у м. Києві із чужого незаконного володіння Національної поліції України (40108578) на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради. Стягнуто з Національної поліції України на користь Київської міської ради витрати зі сплати судового збору в розмірі 28 333, 64 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 12.07.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Головне управління Національної поліції в Київській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/5428/22, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 25.06.2024 року у справі №910/5428/22 і прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.08.2020 власником майна є Національна поліція України, при цьому форма власності визначена як державна.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що доказів того, що спірний об'єкт нерухомості, який просить витребувати позивач з чужого незаконного володіння, а саме: адміністративна будівля (літ. А), загальною площею 827, 9 кв.м. на вул. Старовокзальна, 22 у м. Києві входила до складу нежитлового фонду міської Ради народних депутатів суду не надано
Скаржник вказує, що обставини справи свідчать про наявність підстав для відмови в позові Київської міської ради через пропуск позовної давності.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5428/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/5428/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
Також, не погоджуючись з вказаним рішенням, 17.07.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Національна поліція України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/5428/22, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 року у справі №910/5428/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Київської міської ради до Національної поліції України про витребування адміністративної будівлі (літ. А), загальною площею 827, 9 кв.м. на вул. Старовокзальна, 22 у місті Києві із чужого незаконного володіння на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради відмовити в повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що висновок Суду першої інстанції про те, що право власності на спірну будівлю по вулиці Старовокзальній, 22 у місті Києві належить територіальній громаді міста Києва є передчасним та сформульованим за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було застосовано положення статті 34 Закону УРСР «Про власність», не надано оцінки доводам Відповідача щодо правомірності прийняття на власний розсуд Київської міською Радою народних депутатів рішення № 26 про включення спірного об'єкту нерухомого майна до комунальної власності міста Києва, що призвело до ухвалення незаконного та необгрунтованого рішення в справі № 910/5428/22.
Скаржник вказує, що клопотання відповідача про витребування доказів містило всю необхідну інформацію та складові, передбачені частиною другою статті 81 ГПК України, проте Судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права без належної мотивації відмовлено в його задоволенні.
Національна поліція України зазначає, що лише власник майна може звертатися із позовними вимогами про його витребування із чужого незаконного володіння, за відсутності доказів наявності такого речового права рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є незаконним та необгрунтованим.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 17.07.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Національної поліції України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/5428/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
25.07.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Головного управління Національної поліції в Київській області до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи платіжної інструкції №9898 від 22.07.2024 про сплату судового збору на суму 33 999, 91 грн.
01.08.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/5428/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/5428/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної поліції України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/5428/22. Об'єднано апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Київській області та Національної поліції України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/5428/22 в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Київській області та Національної поліції України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 у справі № 910/5428/22. у судовому засіданні 04.09.2024.
14.08.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Київської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованим та просить суд залишити апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області, а оскаржуване рішення без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що нежитловий будинок по вул. Старовокзальна, 22 та нежитловий будинок по вул. Старовокзальна, 22 літ. А є одним і тим самим будинком, а літ. А є технічною літерою. Так само суд першої інстанції правильно встановив, що спірне майно перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Київська міська рада вказує, що спірне майно вибуло поза волею дійсного власника майна - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради та на даний час незаконно зареєстровано на праві державної власності за Національною поліцією України, воно підлягає витребуванню в порядку статей 387, 388 Цивільного кодексу України як від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відзив вмотивовано тим, що будь-яких доказів, які б підтверджували правомірність набуття права державної власності за Національною поліцією України на спірне майно у матеріалах справи відсутні, так само як і відсутні докази, які б підтверджували перебування спірного об'єкта нерухомого майна у підпорядкуванні Національної поліції України та Міністерства внутрішніх справ України до 1992 року, а отже суд першої інстанції правильно дійшов висновків про відсутність підстав набуття права власності на нежитловий будинок, загальною площею 827,9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 22.
Київська міська рада у відзиві вказує, що не могла дізнатись про незаконну реєстрацію спірного майна за Національною поліцією України раніше, ніж до моменту прийняття рішення Київської міської ради від 07.07.2021 № 1596/1636. Тобто, про порушення права власності Київській міській раді могло стати відомо лише з 07.07.2021. Отже, позовна заява Київської міської ради подана в межах строку позовної давності.
04.09.2024 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Тищенко з 02.09.2024 по 06.09.2024 та з 09.09.2024 по 13.09.2024 у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/5428/22 за апеляційними скаргами Головного управління Національної поліції в Київській області та Національної поліції України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 на 02.10.2024.
21.08.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Головного управління Національної поліції в Київській області надійшли заперечення на відзив в яких зазначає, що позивачем не доведено правомірності набуття права комунальної власності на спірне нерухоме майно, не здійснювалася державна реєстрація відповідних речових прав, що також підтверджує факт їх виникнення, цілком обгрунтованими є доводи апеляційної скарги про відсутність у Позивача підстав витребувати нерухоме майно з чужого незаконного володіння
У судове засідання, що відбулось 02.10.2024 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи-1, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити вимоги викладені в їх процесуальних документах. Третя особа-2 в судове засідання не з'явилась, своїх представників не направила, про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується інформацією з системи «Електронний суд».
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, пунктом 1 рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №26 від 13.01.1992 «Про формування комунального майна міста та районів», затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста (додаток 1).
Відповідно до пункту 607 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 26 від 13.01.1992 одноповерхову будівлю площею 620 квадратних метрів по вулиці Старовокзальній 22 передано до комунальної власності міста Києва.
Розпорядженням представника президента України у місті Києві №368 від 29.05.1992 «Про створення державного комунально виробничого житлово-ремонтного об'єднання» нежитловий будинок 22 по вулиці Старовокзальна закріплений на праві повного господарського відання за державним комунальним виробничим житлово-ремонтним об'єднанням.
Наказом комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (правонаступник державного комунального виробничого житлово-ремонтного об'єднання) №216 від 20.06.2006 внесено зміни в облік нежилих будинків та нежилих приміщень, у тому числі будівлі по вулиці Старовокзальній.
Відповідно до преамбули наказу комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» №216 від 20.06.2006 останній видано у зв'язку з отриманням поверхових планів Київського бюро технічної інвентаризації.
Додатком до наказу №216 від 20.06.2006 на підставі відповідної технічної документації БТІ уточнено адресу та площу, у тому числі, будівлі 22 по вулиці Старовокзальній.
За наслідками технічної інвентаризації будівля площею 823 квадратних метрів отримала єдину поштову адресу в облікових даних комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» - вулиця Старовокзальна 22 «А». До цього будівля мала дві адреси: вулиця Старовокзальна 22 та вулиця Старовокзальна 22 «А».
У той же час відповідно до сучасних електронних карт міста Києва по вулиці Старовокзальній відсутня будівля з номером 22 та літерним позначенням «А», проте зазначена будівля з номером 22.
Відповідно до довідника поштових адрес Укрпошти по вулиці Старовокзальній у місті Києві існує лише одна адреса з номером 22 без будь-якого літерного позначення.
Рішенням Київської міської ради №61/9649 від 02.10.2013 нежитловий будинок по вулиці Старовокзальній 22 «А» площею 823 квадратних метри передано до сфери управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.
Пунктом 2 рішення Київської міської ради №61/9649 від 02.10.2013 окремо зазначено, що Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Київській області не передається право відчуження та право передачі у користування третім особам.
Відповідно до підписаного директором Департаменту комунальної власності міста Києва, начальником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області та іншими посадовими особами акту приймання-передачі від 11.11.2013 нежилий будинок комунальної власності територіальної громади міста Києва по вулиці Старовокзальній 22 «А» площею 823 квадратних метри передано до сфери управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на підставі рішення Київської міської ради №61/9649 від 02.10.2013.
Таким чином, наявними у матеріалах справи належними доказами поза розумним сумнівом доведено, що у даному випадку:
1) одна будівля фактично у документах має дві адреси - фактичну поштову (вулиця Старовокзальна 22) та облікову за даними комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (вулиця Старовокзальній 22 «А»);
2) будівля перебуває у власності територіальної громади міста Києва;
3) будівля передана у користування третій особі 1 без зміни титулу права власності на підставі відповідного рішення місцевої ради.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконною реєстрацією за відповідачем права власності на нерухоме майно (будинок по вулиці Старовокзальній 22 у місті Києві, який було передано в управління Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Київській області за рішенням Київської міської ради від 02.10.2013 № 61/9649), яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і яке до державної власності в установленому законом порядку не передавалось.
Верховний суд, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 скасовано та передаючи справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, вмотивовував постанову від 02.04.2024 тим, що судами попередніх інстанції не надано оцінки доводам Київської міської ради про те, що будинок, який просить витребувати позивач на його користь, а саме будинок загальною площею 827,9 кв. м, розташований на вул. Старовокзальна, 22 під літ. "А", м. Київ та одноповерховий будинок загальною площею 620,00 кв. м, розташований на вул. Старовокзальна, 22, м. Київ, який за рішенням від 13.01.1992 № 26 передано до комунальної власності міста Києва може бути одним і тим же об'єктом нерухомого майна, з огляду на те, що дані про площу та поверховість нежитлового приміщення змінювалася в процесі інвентаризації та актуалізації відомостей про об'єкт нерухомого майна. Зокрема, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою посилання Київської міської ради на те, що у період з 1991 року по теперішній час після проведення інвентаризації площа спірного будинку неодноразово уточнювалась (доповнювалась), що підтверджується наказом КП "Київжитлоспецексплуатація" від 20.06.2006 № 216. Судами попередніх інстанцій також залишено поза увагою доводи позивача про те, що відповідно до акта приймання-передачі основних засобів від 26.11.2013 № 99 КП "Київжитлоспецексплуатація" на виконання рішення Київської міської ради від 02.10.2013 № 61/9649 Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Київській області передано будинок загальною площею 823 кв. м, згідно з поверховим планом БТІ від 26.11.2009, будинок значиться як № 22 літ. "А" на вул. Старовокзальній.
Крім того, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою посилання Київської міської ради на положення Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 (далі - Інструкція), як доказу того, що літера "А" є технічною літерою, яка позначає основну будівлю, і не має відношення до поштової адреси.
Зокрема, у наведеній Інструкції зазначено, що на кожний об'єкт (у тому числі на захисні споруди) заводиться окрема інвентаризаційна справа і запроваджується літерування та нумерація будинків, допоміжних будівель та споруд.
Відповідно до положень цієї Інструкції, на плані земельної ділянки кожен будинок та господарська будівля, починаючи з основної, літерується великими буквами алфавіту. Якщо літерується велика кількість будинків та господарських будівель, розміщених на земельній ділянці, то після закінчення алфавіту застосовуються літери з штрихом.
У пункті 3.3 Методичних рекомендації з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України від 05.09.2003 №146, у абрисі земельної ділянки кожен будинок, господарські будівлі, прибудови позначаються літерами за алфавітним порядком. Літерування починається з основного будинку. Так наприклад: "А" - житловий будинок (основний); "А1"; "А2" - житлові прибудови; "а"; "а1" - прибудови допоміжного призначення (веранда, тамбур тощо); "Б"; "В" - господарські будівлі (хлів, гараж, літня кухня тощо); "б"; "б1"; "в"; "в1" - прибудови (відповідно) до господарських будівель.
Отже, суди попередніх інстанцій надали неповну юридичну оцінку документам, наявним у цій справі, не з'ясували усіх фактичних обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням стандартів доказування, виходячи при цьому з принципів справедливості, добросовісності, розумності та з огляду на наявність або навпаки доказів розташування за спірною адресою двох різних будівель, що призвело до передчасних висновків про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Київській області та Національної поліції України, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
За відсутності жодного доказу виконання вимог статті 144 Конституції України в частині зупинення та визнання судом недійсним, Господарський суд міста Києва відхиляє доводи відповідача в частині невідповідності рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №26 від 13.01.1992 вимогам законодавства.
Окремо суд має зазначити, що висновки пункту 3 сторінки 8 письмових пояснень відповідача про набуття ним права власності на спірну будівлю не відповідають визначеному Конституцією України правовому режиму власності, оскільки відповідач не є і не може бути суб'єктом цього права, а може виступати лише одним з органів державної влади в Україні, що здійснює права власника по відношенню до об'єктів державної власності.
Крім того, посилання відповідача до його внутрішніх наказів про передачу нерухомого майна від органів міліції до новоствореної національної поліції як на підставу виникнення права державної власності на спірну будівлю судом відхиляються, оскільки ці документи не можуть без відповідного рішення місцевої ради змінити правовий титул власності територіальної громади міста Києва на спірну будівлю.
Більше того, передача спірної будівлі іншій особі без відповідного рішення органу місцевого самоврядування є прямим порушенням обмежень, встановлених пунктом 2 рішення Київської міської ради №61/9649 від 02.10.2013.
Рішенням Київської міської ради № 1595/1636 від 08.07.2021 «Про організаційно-правові заходи щодо впорядкування використання майна територіальної громади міста Києва» визначено перелік нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке повертається зі сфери управління та іншого безоплатного користування державних органів, установ і організацій.
До Переліку нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке повертається зі сфери управління та іншого безоплатного користування державних органів, установ і організацій, включено нежилий будинок 22А по вулиці Старовокзальній , загальною площею 823,0 кв. м (пункт 61).
Відповідно до пояснень позивача, під час виконання рішення Київської міської ради № 1595/1636 від 07.07.2021 стало відомо, що 03.08.2020 державним реєстратором Микитенко О. В. (Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на адміністративну будівлю (літ. «А»), загальною площею 827,9 кв. м., на вул. Старовокзальна, 22 у м. Києві за державою в особі Національної поліції України (номер запису про право власності 37668981 від 03.08.2020). Підставою державної реєстрації права зазначено Витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, серія та номер: 10-15-14225 від 20.07.2020, видавник Фонд державного майна України.
Відповідно до пояснень третьої особи 2 в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності, утому числі, обліковується будинок по вулиці Старовокзальній 22 у місті Києві. Внесення відповідної інформації до реєстру відбулось на підставі інформації, наданої суб'єктом управління - Національною поліцією України.
За визначенням частини першої статті 12 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» єдиний реєстр об'єктів державної власності є державною інформаційно-комунікаційною системою, що забезпечує збирання, облік, накопичення, оброблення, захист та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду (лізинг), концесію або заставу, державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції, що наявність в реєстрі інформації про спірний об'єкт ніяким чином не може припинити право власності територіальної громади та встановити замість нього право власності держави.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що право власності на спірну будівлю по вулиці Старовокзальній 22 у місті Києві належить територіальній громаді міста Києва
Внесення за ініціативою відповідача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про право власності держави на цю адміністративну будівлю є безумовним порушенням права власника.
Відповідно, позивач має право як представницький орган власника вимагати припинення порушеного права, у тому числі і шляхом віндикації майна.
Щодо строків позовної давності, які обраховані скаржниками з моменту підписання внутрішніх наказів відповідача про передачу майна у 2018 році колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані, оскільки жодним доказом не доведено факту обізнаності відповідача про існування та виконання цих наказів. Крім того, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (з 12.03.2020 до 30.06.2023).
Враховуючи наведене, судом першої інстанції було правомірно відмовлено у застосуванні до даних правовідносин правових наслідків спливу строків позовної давності.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог Київської міської ради до Національної поліції України про витребування із чужого незаконного володіння адміністративної будівлі загальною площею 827, 9 кв.м. по вулиці Старовокзальній 22 у місті Києві на користь територіальної громади міста Києва.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Київській та Національної поліції України на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/5428/22 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 у справі № 910/5428/22 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянтів.
Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 14.10.2024
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.В. Тищенко
М.Л. Яковлєв