Постанова від 02.10.2024 по справі 920/1061/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 920/1061/23(589/3081/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Поліщука В.Ю.

Полякова Б.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ТОВ «ШП «Харківенергоремонт»: Рекун С.В. (в режимі відеоконференції) - за довіреністю № 03 від 02.01.2024.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) (суддя Яковенко В.В., повний текст рішення складено та підписано - 20.05.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт»

до 1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_1

3) ОСОБА_3

про стягнення 27 104,39 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

10.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (надалі також ТОВ «ШП «Харківенергоремонт»/позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі також ОСОБА_2 /відповідач-1), ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 /відповідач-2), ОСОБА_3 (надалі також ОСОБА_3 /відповідач-3) про стягнення 27 104,39 грн.

На обгрунтування позовних вимог ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» зазначає, що відповідачі всупереч вимог ст. 526 Цивільного кодексу України та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, не виконують зобов?язання по оплаті за надані послуги з централізованого опалення.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) (суддя Яковенко В.В., повний текст рішення складено та підписано - 20.05.2024) позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» 27 104,39 грн заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2017 до 31.08.2020.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 11, 509, 525 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 64, 66-68 Житлового кодексу України (надалі ЖК України), ст.ст. 6, 7, 19, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 19, 24, 25 Закону України «Про теплопостачання», ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та мотивоване тим, що відповідачі, як споживачі послуг з теплопостачання, перебувають у фактичних договірних правовідносинах з ТОВ «ШП «Харківенергоремонт», проте взяті на себе зобов?язання по оплаті послуг з теплопостачання не виконують.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

На переконання скаржника, рішення Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) ухвалене за неповного з'ясування обставин справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та без надання належної оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи.

Як зазначає ОСОБА_1 , протягом всього часу з 01.01.2018 по 29.05.2020 позивач не допускав ані відповідачів, як споживачів, ані представника споживачів до місць установлення вузлів комерційного обліку для перевірки схоронності та зняття показань, чим систематично порушував і продовжує порушувати п. 22 постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», та споживачів, передбачені ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку; складати та підписувати акти-претензії у зв?язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей.

Також скаржник звертає увагу на те, що надані позивачем акти зняття показань будинкового лічильника або взагалі не містять підпису представника ЖКО, або ж більшість містять підпис, однак без зазначення ПІБ особи, а відтак, неможливо перевірити, ким саме підписані такі показання.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували повноваження Приватного підприємства «ЖЕД-1» діяти в якості представника споживачів при знятті показань засобу вимірювальної техніки.

До того ж, жодним з рішень зборів співвласників багатоквартирного будинку Приватному підприємству «ЖЕД-1» не надавались функції з управління будинком, окремі збори з цього приводу не проводились; договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з Приватним підприємством «ЖЕД-1» не укладався; не було вчинено жодних дій, які могли б бути спрямовані на отримання відповідних послуг від Приватного підприємства «ЖЕД-1».

Поміж іншого, скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом не надано жодної оцінки наявному в матеріалах справи висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 18846/21-43 від 12.10.2021.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

05.08.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останнє просить суд, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Яценко О.В., судді: Палій В.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1061/23(589/3081/20); відкладено вирішення питання щодо відкриття чи відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) до надходження матеріалів цієї справи до Північного апеляційного господарського суду.

26.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 920/1061/23(589/3081/20).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20), поміж іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20); розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

В подальшому, від колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Яценко О.В., Палія В.В., Хрипуна О.О. надійшла заява про самовідвід від розгляду справи № 920/1061/23(589/3081/20).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) задоволено заяву колегії суддів у складі: головуючого судді Яценко О.В., суддів Палія В.В., Хрипуна О.О. про самовідвід від розгляду справи № 920/1061/23(589/3081/20); матеріали справи № 920/1061/23(589/3081/20) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/304/24 від 06.08.2024 у зв'язку із задоволенням заяви колегії суддів у складі: головуючого судді Яценко О.В., суддів: Палія В.В., Хрипуна О.О. про самовідвід, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 920/1061/23(589/3081/20).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поліщук В.Ю., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20), зокрема, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поліщук В.Ю., Поляков Б.М.: розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) призначено на 02.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20), поміж іншого, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Явка представників учасників справи

02.10.2024 у судове засідання з'явився представник ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» (в режимі відеоконференції).

Інші учасники справи у судове засідання 02.10.2024 не з'явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили, окрім представника скаржника.

Так, судом апеляційної інстанції враховано, що 02.10.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 , адвоката Авраменка Олександра Вікторовича надійшла заява про розгляд справи без участі.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Необхідно вказати, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) було надіслано ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» в електронний кабінет, а ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - засобами поштового зв?язку. Вказане підтверджується довідкою про доставку електронного документа та відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення/поверненнями.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника ТОВ «ШП «Харківенергоремонт».

Позиції учасників справи

02.10.2024 у судовому засіданні представник ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

З 15.10.2006 ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 226 від 28.07.2006.

Предметом господарської діяльності ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІ.

Так, ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» надає послуги з централізованого опалення у будинок АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою Приватного підприємства «ЖЕД-1» від 07.05.2020 у квартирі АДРЕСА_2 вищевказаного будинку, опалювальна площа якої 61,95 кв.м, зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Також, вказана обставина підтверджується інформаційними довідками про реєстрацію місця проживання осіб, наданих Сектором реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб ШМР.

Відповідно до обігової відомості по рахунку № 10001, відкритому на ім'я ОСОБА_2 , в період з жовтня 2017 року по квітень 2020 року за вказаною адресою здійснювалися щомісячні нарахування за послуги з централізованого опалення.

Разом з тим, як зазначає ТОВ «ШП «Харківенергоремонт», відповідачі всупереч вимог ст. 526 Цивільного кодексу України та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, не виконують зобов?язання по оплаті за надані послуги з централізованого опалення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За наслідками розгляду вищевказаної позовної заяви місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника ТОВ «ШП «Харківенергоремонт», обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Слід зазначити, що у період надання послуги, а саме: з 01.10.2017 по 01.05.2019, діяли норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 (надалі - Закон № 1875-IV).

Відповідно до п. 2 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875- IV втратив чинність з дня введення в дію цього Закону.

Згідно з п. 12 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 цей Закон вводиться в дію з 01.05.2019, а з 01.05.2019 діють норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017.

В силу ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 у редакції на час виникнення спірних правовідносин визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Крім того, ст. 19 Закону № 1875-IV передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Виконавець і споживач є учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг і за приписами статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (надалі Закон № 2189-VIII), що введений в дію з 01.05.2019.

Нормами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин і до 30.04.2019) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII, що введений в дію з 01.05.2019 також визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Водночас, ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV (надалі Закон № 2633-IV) передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону № 2633-IV визначено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів і забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.

Положеннями ст. 25 Закону № 2633-IV передбачено, що у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

До того ж, за змістом ст.ст. 66-68 ЖК України, наймач квартири та члени його сім'ї зобов'язані оплачувати квартирну плату та комунальні послуги.

Разом з тим, виходячи зі змісту ст. 64 ЖК України, під відповідальним наймачем житла необхідно розуміти як його користувача у будинках державного чи відомчого житлового фонду так і власників приватних квартир, які також зобов'язані оплачувати надані їм комунальні послуги.

В силу ст. 11 ЦК України взаємні права та обов'язки сторін виникають у тому числі з нормативно - правових актів органів місцевого самоврядування.

Зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певні дії, а саме: виконати роботу, надати послуги та інше, друга сторона повинна оплатити ці послуги, при цьому кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Нормами ст. 32 Закону № 1875-IV визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або нормами, затвердженими в установленому порядку.

З огляду на зазначене, відповідачі, як споживачі послуг з теплопостачання перебувають у фактичних договірних правовідносинах з ТОВ «ШП «Харківенергоремонт», проте взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг з теплопостачання не виконують.

Приписами ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, на підставі рішення Виконавчого комітету Шосткинської міської ради, як органу місцевого самоврядування, ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» визначено надавачем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води, а тому, між позивачем та відповідачами, які є отримувачами таких послуг, виникли взаємні права та обов'язки.

За таких обставин, відповідачі зобов'язані сплачувати за надані їм послуги з централізованого теплопостачання для опалення на основі діючих тарифів аж до їх оскарження, скасування чи зміни.

При цьому, факт надання послуг з централізованого опалення щодо будинку, в якому знаходиться квартира, наймачами яких є відповідачі, останніми не спростовано.

Однак, відповідачі не розрахувалися за послуги, чим порушили права та охоронювані законом інтереси ТОВ «ШП «Харківенергоремонт».

Водночас, доводи відповідачів про відсутність договірних відносин щодо теплопостачання з позивачем є такими, що не ґрунтуються на законі.

Слід зазначити, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Близькі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII виконавець комунальної послуги зобов'язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відтак, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити такі послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на теплопостачання місць загального користування сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного суду України від 30.10.2013 у справі 6-59цс13).

Як вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи актів приймання теплоносія та перевірки роботи системи опалення, їх складено та підписано контролером СНР і КРК, з боку споживача - ПП «ЖЕД-1» Костюковим А.В., яке відповідно до рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 96 від 22.04.2014 визначене виконавцем по наданню послуг з утримання будинків та прибудинкової території по буд. 17 вул. Шевченка в м. Шостка.

Отже, зазначені акти є належними доказами на підтвердження факту отримання послуг за вказаною адресою у спірний період з 01.10.2017 по 31.08.2020.

Крім того, прилад обліку встановлений за адресою м. Шостка, вул. Шевченка, 17 без порушень, встановлення приладу обліку відповідає проектній документації, елеваторний вузол житлового будинку (з лінією підмішування) яка існує з моменту ведення будинку в експлуатацію. Нарахування за послуги з централізованого опалення ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» проводилось у відповідності до вимог п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630.

Разом з тим, відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що фактично послуги з постачання теплової енергії до місць загального користування і допоміжних приміщень будинку для мешканців будинку АДРЕСА_1 позивачем не надавались.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, а відповідачами в свою чергу не спростовано, що позивач виконав свої обов'язки та надав відповідачам послуги з централізованого опалення у період з 01.10.2017 по 31.08.2020.

При цьому, відповідачами не надано до матеріалів справи доказів сплати боргу перед ТОВ «ШП «Харківенергоремонт».

Враховуючи вищевикладене та встановлений судом факт неналежного виконання відповідачами зобов'язань щодо оплати отриманих послуг з централізованого опалення за період з 01.10.2017 до 31.08.2020, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів 27 104,39 грн заборгованості.

Водночас, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Приписами статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання даної апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 20.05.2024 у справі № 920/1061/23(589/3081/20) залишити без змін.

3. Справу № 920/1061/23(589/3081/20) повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді В.Ю. Поліщук

Б.М. Поляков