вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" жовтня 2024 р. Справа№ 910/5779/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Гончарова С.А.
Яковлєва М.Л.
за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 01.10.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Київметробуд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 (повний текст ухвали складено та підписано 17.07.2024)
у справі № 910/5779/24 (суддя Привалов А.І.)
за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»
до Акціонерного товариства «Київметробуд»
про стягнення 1 879 551 131,92 грн
Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (далі - позивач, КП «Київський метрополітен») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Київметробуд» (далі - відповідач, АТ «Київметробуд») про стягнення 1 879 551 131,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 в частині виконання передплачених позивачем робіт, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 879 551 131,92 грн та штраф - 415 599 579,58 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі № 910/5779/24 задоволено клопотання Комунального підприємства «Київський метрополітен» про призначення комплексної експертизи, судової будівельно-технічної експертизи та економічної експертизи.
Призначено у справі № 910/5779/24 комплексну експертизу, судову будівельно-технічну експертизу та економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- Яка вартість фактично виконаних робіт на об'єкті «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)» згідно обсягів, визначених у Висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №1626/11-2023 від 14.11.2023, та погодженої Договірної ціни?
- Чи підтверджується документально завдання акціонерним товариством «Київметробуд» матеріальної шкоди (збитків) територіальній громаді міста Києва внаслідок невиконання ним у встановлений договором від 20.11.2018 № 744-ДБМ-18 строк будівельних робіт: «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)), з урахуванням відповіді на 1 питання? Якщо так, то в якому розмірі?
Проведення комплексної експертизи, судової будівельно-технічної експертизи та економічної експертизи у встановлений законом строк доручено Науково-дослідній судово-експертній установі.
Провадження у справі № 910/5779/24 зупинено на час проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи) та повернення матеріалів справи до господарського суду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Київметробуд» звернулося 26.07.2024 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка сформована в системі «Електронний суд» 26.07.2024, у якій просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 та направити справу №910/5779/24 для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевим судом порушено норми процесуального права, не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі не відповідають встановленим обставинам.
Скаржник зазначає, що обставини, які мають істотне значення для вирішення даної справи №910/5779/24, а саме встановлення вартості фактично виконаних та переданих позивачу робіт за спірним договором, є предметом дослідження у справі №910/8512/23, у якій в свою чергу вже призначено експертизу і на розгляд експерта поставлено питання тотожне питанню 1 у даній справі №910/5779/24.
Крім того, апелянт вважає, що питання №2, поставлене експертам, не відноситься до предмету спору.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/5779/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: ОСОБА_1, Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5779/24. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Київметробуд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі № 910/5779/24.
15.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/5779/24.
Головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустках, а тому питання пов'язані з рухом апеляційної скарги вирішуються після виходу судді з відпустки (16.09.2024).
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.09.2024 у справі №910/5779/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 справу №910/5779/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Київметробуд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 прийнято колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Київметробуд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024. Роз'яснено право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, заперечення на відзив. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Розгляд апеляційної скарги у справі № 910/5779/24 призначено на 01.10.2024.
27.09.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, сформований в системі «Електронний суд» 27.09.2024, у якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 залишити без змін.
Заперечуючи проти апеляційної скарги позивач зазначив, що експертизи призначені у справі №910/8512/23 та у даній справі №910/5779/24 відрізняються, оскільки у справі №910/8512/23 призначено будівельно-технічну експертизу, а у даній справі №910/5779/24 призначено комплексну експертизу, судову будівельно-технічну експертизу та економічну експертизу. Комплексна експертиза проводиться експертами різних галузей, вона застосовується тоді коли для висновку потрібні знання експертів з різних спеціальностей.
У судове засідання 01.10.2024 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, ухвалу місцевого суду від 11.07.2024 у справі №910/5779/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Представник позивача заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження залишити без змін.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
За приписами частини 1 та частини 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Стаття 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги КП «Київський метрополітен» (Замовник) обумовлені тим, що АТ «Київметробуд» (Підрядник) у строк, встановлений Договором від 20.11.2018 №744-ДБМ-18 (далі - Договір), предметом якого є виконання будівельних робіт: «Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі» (дільниця від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди» з двома станціями («Мостицька» та «Проспект Правди») та дільницею вилочного відгалуження в бік станції «Виноградар» (І черга будівництва)), не виконало будівельні роботи і не передало готовий об'єкт КП «Київський метрополітен».
Пунктом 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 12) передбачено, що Підрядник розпочинає виконання будівельних робіт після підписання Договору з наступного дня після отримання письмового повідомлення від Замовника про початок виконання робіт і завершує та передає готовий об'єкт Замовнику - 23.12.2022, за умови доведення відповідних цільових бюджетних призначень.
Згідно з п. 3.2 Договору, Договірна ціна (Сума цього Договору) є динамічною і становить 5 981 268 736,07 (п'ять мільярдів дев'ятсот вісімдесят один мільйон двісті шістдесят вісім тисяч сімсот тридцять шість гривень 07 копійок) грн, в тому числі ПДВ 20% 996 878 122,68 (дев'ятсот дев'яносто шість мільйонів вісімсот сімдесят вісім тисяч сто двадцять дві гривні 68 копійок) грн.
АТ «Київметробуд» отримало від КП «Київський метрополітен» попередню оплату в цілому на загальну суму 4 001 930 216,80 грн. При цьому, шляхом двостороннього підписання сторонами Договору Актів № КБ-2в та Довідок № КБ-3, АТ «Київметробуд» передано КП «Київський метрополітен» робіт лише на суму 44 131 884,92 грн.
Відповідно до абзацу другого п. 17.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 11.12.2018 № 4) Підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за цим Договором і у таких сумах: за порушення строків закінчення виконання певного виду робіт, передбаченого Календарним планом виконання та фінансування робіт (додаток 2 до Договору), звільнення будівельного майданчика з прибиранням сміття, здачі закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Отже, сума штрафних санкцій, які підлягають стягненню з АТ «Київметробуд» та є предметом розгляду даної справи, прямо залежить від вартості невиконаних Підрядником робіт.
Разом з тим, як вбачається з відзиву відповідача, між сторонами існує спір щодо обсягу та вартості виконаних та невиконаних АТ «Київметробуд» за Договором № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018 робіт.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що для здійснення правомірного та обґрунтованого розрахунку штрафних санкцій, які підлягають стягненню на користь позивача, суду необхідно визначити вартість робіт, які не були виконані Підрядником у встановлений термін.
При цьому, для отримання достовірної інформації про вартість виконаних відповідачем робіт необхідно встановити розмір вартості цих робіт з урахуванням цін, що були використані на будівельні матеріали та експлуатацію машин і механізмів тривалого проміжку часу; перевірити обсяги фактично виконаних робіт у співставленні з їх вартістю; наукові, науково-дослідні, технологічні та вишукувальні роботи. Для виконання вищевказаних досліджень необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 99 ГПК України є однією із підстав для призначення та проведення судової експертизи у справі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Особливості проведення судових експертиз визначені Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Рекомендації), затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за №705/3145.
Згідно з п. 1.2.2. Розділу І Інструкції, до видів інженерно-технічних експертиз належить: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів.
Відповідно до п. 5.1. Глави 5 Розділу II Рекомендацій основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Згідно з п. 1.2.3 розділу I Інструкції, одним із основних видів (підвидів) експертиз є економічна, до якої належать експертизи бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
За змістом ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» до державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.
Враховуючи, що у суду відсутні спеціальні знання у сфері економіки та будівництва, які дають можливість встановити дійсну вартість виконаних відповідачем з урахуванням цін, що були використані на будівельні матеріали та експлуатацію машин і механізмів, а також перевірити обсяги фактично виконаних робіт у співставленні з їх вартістю, та жодною стороною не наданий висновок експерта з вказаних питань, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність сукупності необхідних для призначення судової експертизи умов, визначених ч. 1 ст. 99 ГПК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
З огляду на вищевикладені обставини справи та вимоги законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для призначення комплексної судової експертизи, судової будівельно-технічної та економічної експертиз, а також необхідність зупинення провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави призначення експертизи, зокрема, жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними.
Судом апеляційної інстанції враховано те, що у справі №910/8512/23 ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 призначено судову будівельно-технічну експертизу у даній справі. На розгляд експерта поставлено питання: "Яка вартість фактично виконаних робіт на об'єкті "Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі" (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар" (І черга будівництва)" згідно обсягів, визначених у Висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1626/11-2023 від 14.11.2023, та погодженої Договірної ціни?".
Разом з тим, станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали у даній справі №910/5779/24, відсутній висновок експерта з цих самих питань, і у строки, встановлені для подання доказів, надати експертний висновок відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/8512/23 вбачається неможливим, враховуючи продовження строків виконання експертизи понад 90 календарних днів.
Отже, посилання апелянта на призначення експертизи у іншій справі №910/8512/23, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи у даній справі №910/5779/24 є безпідставними, оскільки у справі №910/8512/23 експертиза ще не проведена, тобто відсутній висновок експерта з цих самих питань. Враховуючи при цьому, що призначені у вказаних справах судові експертизи є різними, оскільки у справі №910/8512/23 призначено будівельно-технічну експертизу, а у даній справі №910/5779/24 призначено комплексну експертизу, судову будівельно-технічну експертизу та економічну експертизу. Комплексна експертиза проводиться експертами різних галузей, вона застосовується тоді коли для висновку потрібні знання експертів з різних спеціальностей.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не впливають на вирішення питання про призначення судової експертизи у даній справі та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 про призначення у даній справі №910/5779/24 комплексної судової експертизи, прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Київметробуд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі №910/5779/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі №910/5779/24 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/5779/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено: 14.10.2024.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.А. Гончаров
М.Л. Яковлєв