ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
15 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/2786/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі судді Таран С.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 10.10.2024 (вх.№3855/24 від 14.10.2024) в апеляційному провадженні
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, прийняту суддею Демешиним О.А., м. Одеса, повний текст складено 13.05.2024,
у справі №916/2786/23
за заявою кредитора: Головного управління ДПС в Одеській області
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД"
про визнання банкрутом
У провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/2786/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД".
Постановою Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 у справі №916/2786/23 (суддя Демешин О.А.) припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД" та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД" банкрутом; відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД", передбачену Розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства; призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД" - арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича; скасовано арешт, накладений на майно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД", визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника; визначено, що накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, та визначено, що члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута; зобов'язано посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД" протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора банкрута передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору і роз'яснено, що у разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов'язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням; з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України; зобов'язано ліквідатора банкрута після завершення всіх розрахунків з кредиторами подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.
Не погодившись з даною постановою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 у справі №916/2786/23 та прийняти нове рішення, яким продовжити строки процедури розпорядження майном у даній справі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В. від 11.06.2024 у справі №916/2786/23 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 26.06.2024.
В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В. від 05.07.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 у справі №916/2786/23 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу до розгляду на 28.08.2024 о 10:00.
16.07.2024 до апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 у справі №916/2786/23 про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФА ЛТД" (вх.№3-209/24 від 25.03.2024) про відсторонення арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича від виконання обов'язків розпорядника майна боржника.
З огляду на перебування суддів Таран С.В., Поліщук Л.В. та Богатиря К.В. у відпустці, що об'єктивно унеможливлювало передачу даної апеляційної скарги на розгляд раніше визначеному складу суду, на підставі розпорядження керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду було призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/2786/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду для апеляційного розгляду справи №916/2786/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 у визначеному складі суддів прийнято справу №916/2786/23 до свого провадження, призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 у справі №916/2786/23 на 16.10.2024 о 14:00, а також повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 у справі №916/2786/23 про відмову у задоволенні заяви про відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов'язків розпорядника майна боржника.
10.10.2024 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 10.10.2024 (вх.№3855/24 від 14.10.2024) про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. від розгляду справи №916/2786/23.
Вказана заява мотивована тим, що повернення колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 у справі №916/2786/23 з підстав подання вказаної апеляційної скарги особою, яка не має процесуальної дієздатності, не дозволяє заявникові розраховувати на неупереджене ставлення зазначеної колегії суддів до нього, оскільки апеляційна скарга останнього на постанову Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 у справі №916/2786/23 також не буде розглянута по суті, натомість у її задоволенні буде відмовлено з формальних підстав, а єдиною причиною, з якої вищенаведена апеляційна скарга досі перебуває у провадженні суду, є те, що апеляційне провадження за нею було відкрито іншим складом суду, який в подальшому був змінений.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. у справі №916/2786/23; передано дану справу для вирішення питання про відвід зазначеної колегії суддів у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 10.10.2024 (вх.№3855/24 від 14.10.2024) у справі №916/2786/23 визначено суддю Таран С.В.
Розглянувши матеріали справи, а також доводи, викладені у заяві ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 10.10.2024 (вх.№3855/24 від 14.10.2024), суд дійшов висновку про те, що підстави для відводу колегії суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. від розгляду справи №916/2786/23 відсутні, виходячи з наступного.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частинами першою-третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до приписів статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша-третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Доводи, викладені ОСОБА_1 у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Філінюка І.Г., безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність, упереджене ставлення до апелянта чи особисту прихильність до інших учасників справи.
У даному випадку наведені ОСОБА_1 доводи носять виключно суб'єктивний характер та засновані на особистих припущеннях скаржника. Водночас саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, у тому числі і прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.
Посилання заявника на повернення колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 у справі №916/2786/23, судом до уваги не приймаються, оскільки в силу частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому судом також враховується, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024, якою повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.05.2024 у справі №916/2786/23 про відмову у задоволенні заяви про відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов'язків розпорядника майна боржника, набрала законної сили, є чинною та в касаційному порядку не оскаржена.
Суб'єктивні припущення заявника стосовно того, що під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Одеської області від 10.05.2024 у справі №916/2786/23 колегія суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. формально відмовить у її задоволенні, судом оцінюються критично, оскільки передбачення апелянтом негативного для себе результату апеляційного розгляду у розумінні процесуального закону не може вважатися належною та достатньою підставою для відводу суддів, тим більше, що існування обґрунтованих обставин, які б підтверджували недотримання вищенаведеними суддями об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду під час розгляду апеляційної скарги у даній справі, заявником не доведено.
Враховуючи викладене, а також те, що інших ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. заявником у заяві про відвід не наведено, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 10.10.2024 (вх.№3855/24 від 14.10.2024) про відвід колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. у справі №916/2786/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Таран