ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
07 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/4565/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.;
Секретар судового засідання (за доручення головуючого судді): Соловйова Д.В.;
Представники сторін:
Від Арцизької міської ради - Снігир Н.В.;
Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" - Дзиговська С.М.;
розглянувши апеляційну скаргу Арцизької міської ради
на рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 (повний текст складено та підписано 17.06.2024)
по справі №916/4565/23
за позовом Арцизької міської ради
до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі"
про внесення змін до договору та стягнення 1 268 447,27 грн,
(суддя першої інстанції: Щавинська Ю.М., дата та місце ухвалення рішення: 05.06.2024, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)
19.10.2023 Арцизька міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі", в якій, з урахуванням уточнень, просить суд:
- внести зміни до договору оренди землі від 29.05.2006 № 21/211/1, укладеного між Арцизькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", а саме:
1.1. пункт 5 Договору викласти в наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: 6 199 781 (шість мільйонів сто дев'яносто дев'ять тисяч сімсот вісімдесят одна) гривня 74 копійки";
1.2. пункт 9 Договору викласти в наступній редакції "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12 (дванадцять) відсотків від нормативно грошової оцінки земель, що становить 743 973 (сімсот сорок три тисячі дев'ятсот сімдесят три) гривні 80 копійок на рік";
- стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" на користь Арцизької міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 1 268 447,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог Арцизька міська рада зазначила наступне.
З 01 січня 2024 року набрало чинність рішення від 19 травня 2023 року №1662-VIII "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Арцизької міської територіальної громади", яким також встановлено розмір відсоткової ставки орендної плати на 2024 рік у розмірі 12%.
При цьому, позивач посилається на ч.1 ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зазначаючи, що рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання, що у свою чергу є підставою для внесення змін до договору у частині зміни відсоткової ставки орендної плати з 3% до 12%.
Позивач також посилається на норму частини 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, якою передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Враховуючи, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становив: за 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1; відповідно, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить 1,15, за 2023 рік - 1,051, здійснювалося й затвердження нової НГО, яка наразі становить 6 199 781, 74 грн.
Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка земельної ділянки щороку, станом на 1 січня, уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищезазначеного (зміна відсоткової ставки орендної плати з 3% до 12% та індексація НГО) позивачем було здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" за користування земельною ділянкою, які мали бути сплачені до місцевого бюджету за останні три роки користування земельними ділянками.
Розрахунок безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками загальною площею 3,9318 га, у тому числі 0,8224 га - під опорами ЛЕП, 1,1461 га - під електропідстанціями, 0,2563 га - під трансформаторними підстанціями, 1,707 га - під виробничою базою РЕМ станом на 01 жовтня 2023 року здійснювався згідно наявних витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель від 23.02.2015, які наявні у матеріалах справи, а саме додаванням усіх НГО із витягів, що дорівнює 3 069 948,87 грн, та множенням на коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за кожен рік, починаючи з 2015 року. Таким чином, позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" на користь Арцизької міської ради безпідставно збережені кошти у сумі 1 268 447,27 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 по справі №916/4565/23 у задоволенні позову Арцизької міської ради до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" про внесення змін до договору та стягнення 1 268 447,27 грн. відмовлено.
В рішенні місцевий господарський суд дійшов висновку, що положення договору, у яких зазначено розмір нормативно-грошової оцінки (та відповідно й розмір орендної плати, розрахованої на підставі цієї оцінки), носять довідковий характер і містять лише інформацію, якою була нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору. Цей пункт договору не впливає на подальші зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які відбуваються у порядку, встановленому законом.
Суд вважає, що внесення змін до договору в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки не спричиняє виникнення, зміну або припинення прав сторін за договором. Отже, задоволення позовної вимоги про внесення таких змін до договору не призведе до захисту прав чи інтересів позивача; тож така позовна вимога не відповідає критеріям належного (ефективного) способу захисту прав.
Крім того, приймаючи до уваги, що судом встановлено відсутність підстав для внесення змін до договору ані ретроспективно, ані на майбутнє, тобто з моменту винесення судового рішення, а заборгованість згідно з умовами договору, якими визначено розмір орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, враховуючи індексацію відповідачем НГО при сплаті орендної плати, відсутня, суд дійшов висновку про відсутність факту порушення прав позивача та відмову у стягненні безпідставно збережених коштів у сумі 1 268 447,27 грн.
05.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Арцизької міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 по справі №916/4565/23.
Арцизька міська рада не погоджується з прийнятим судовим рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що в позовній заяві було зазначено, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо необхідності укладення додаткової угоди до договору та сплати орендної плати, однак відповідач ухилявся від оформлення додаткової угоди та сплати коштів до міського бюджету.
На думку позивача зміна договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком зміни договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів позивача, істотно порушеного внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін. Зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Крім того, при прийняті рішення стосовно розмірів ставок орендної плати Арцизькою міською радою було враховано граничні розміри ставок (мінімальний та максимальний).
Апелянт вказує, що положеннями статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. На вимогу відповідних органів та посадових осіб місцевого самоврядування керівники розташованих або зареєстрованих на відповідній території підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на засідання цих органів для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповіді на запити депутатів. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Позивач вважає, що рішення міської ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для перегляду розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, ст. 627 Цивільного кодексу України. Тобто в договорі прямо не зазначена одна із підстав внесення змін до договору, як зміна розміру ставок орендної плати, однак зазначено «в інших випадках, передбачених законом», а враховуючи той факт, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, тому і рішення Арцизької міської ради від 08 липня 2022 року № 1363-VІІІ є підставою для внесення змін до договору.
Умовами договору оренди землі передбачено зміну розміру орендної плати за землю, однак відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, при цьому не порушує питання про припинення чи розірвання цього договору, продовжує використовувати орендовану земельну ділянку. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати та внесення змін до договору оренди землі в частині визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки й розміру орендної плати, тому положення відповідних пунктів 5 та 9 договору оренди мають бути викладені в іншій редакції.
Крім того, щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у сумі 1 268 447.27 гривень, апелянт вказав, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав місцевої ради, як орендодавця, є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. За договором оренди землі місцеві ради як орендодавці зобов'язані за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та земельного законодавства, а також вчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. Тому незадоволення позовних вимог є підставою для ухилення відповідача від конституційного обов'язку сплачувати належні суми податків і зборів до бюджету, що призводить до зменшення дохідної частини бюджету, що в свою чергу негативно позначається на фінансуванні соціальних та інших важливих державних програм, чим прямо порушуються інтереси держави
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Арцизької міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 по справі №916/4565/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/4565/23.
15.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/4565/23.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Арцизької міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 по справі №916/4565/23.
23.07.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
На переконання відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правового підгрнутя для внесення змін до Договору, а доводи позивача не заслуговують на увагу.
Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 розгляд скарг призначено на 07.10.2024 о 12-30 год. та о 12-45 год.
Розпорядженням керівника апарату суду від 03.10.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/4565/23 у зв'язку з перебуванням судді Колоколова С.І. у відпустці.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 03.10.2024 справу №916/4565/23 розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 прийнято справу №916/4565/23 до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Принцевської Н.М., суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Арцизької міської ради від 07.09.2004 №586-IV було затверджено проект відведення земельної ділянки в довгострокову оренду ВАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" об'єктами розподілу електроенергії в адміністративних межах м. Арциза, площею 3,9318 га із земель промисловості Арцизької міської ради (т.1, а.с.8-45).
29 травня 2006 року між Позивачем та ВАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", правонаступником якого є відповідач, був укладений Договір оренди землі №21/211/1 (далі - Договір оренди) (т.1, а.с.46-48).
Предметом договору є надання орендодавцем в строкове платне використання орендарю земельні ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості (по виробництву та розподіленню електроенергії), які знаходяться у м. Арциз Одеської області (п.1 договору).
В оренду передаються земельні ділянки площею 3,9318 га, у тому числі 0,8224 га під опорами ЛЕП, 1,1461 га під електропідстанціями, 0,2563 га під трансформаторними підстанціями, 1,707 га під виробничою базою РЕМ (п.3 договору).
На земельних ділянках знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать орендарю, перелічені у п.3 договору (п.4 договору).
Згідно з п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 1 205 489,88 грн (30,66 грн за 1 кв.м).
Згідно з пунктом 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 2% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 24109,80 грн на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10 договору).
Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок Арцизької міської ради не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця.
Підстави для зміни розміру орендної плати встановлені п.13 Договору оренди, а саме: розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у разі: -зміни умов господарювання, передбачених договором; -зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; -погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; -в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.36 укладеного Договору оренди, зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.
Невід'ємними частинами договору є плани земельних ділянок; акти встановлення (відведення) в натурі меж земельних ділянок; акт приймання-передачі об'єкта оренди (п.43 договору).
29.05.2006 сторонами підписано акт приймання-передачі об'єктів оренди (т.1 а.с.48 зі звороту).
Додатковою угодою №01/29/03 від 29.03.2011 сторонами вносилися зміни до Договору оренди земельної ділянки №21/211/1 від 29.05.2006, а саме викладено наступні пункти договору в такій редакції: Пункт 5 - нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 1 619 901,60 грн; Пункт 9 - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 48 597,05 грн на рік; Пункт 10 - Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії; Пункт 11 - Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок Арцизької міської ради не пізніше 30-го числа наступного за звітним місяця; Пункт 14 - У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. Інші умови Договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність. (т.1 а.с.49)
Рішенням Арцизької міської ради від 27.06.2013 затверджено технічну документацію з НГО земель. (т.3 а.с.73-74)
В матеріалах справи наявний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 04.06.2013 №121 (т.3 а.с.75-76) та технічна документація з нормативно грошової оцінки земель м. Арциз Арцизької міської ради від 2013 року (т.3 а.с.77-87).
Додатковою угодою №01/01/04/2015 від 01.04.2015 сторонами внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки №21/211/1 від 29.05.2006, а саме викладено наступні пункти договору в такій редакції: Пункт 5 договору - Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 3 069 948,87 грн; Пункт 9 - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 92 098,47 грн на рік; Пункт 14 - У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення. Інші умови Договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність. (т.1 а.с.51)
Додатком до додаткової угоди є розрахунок розміру орендної плати.
Інших змін до Договору оренди землі №21/211/1 від 29.05.2006 протягом 2016-2022 р.р. не вносилося.
Матеріали справи містять вимогу від 06.02.2023 та претензію від 10.04.2023 щодо сплати заборгованості з орендної плати (т.1 а.с.52-54).
31.05.2023 позивачем також направлено відповідачу лист щодо підписання Додаткової угоди до Договору оренди землі разом з додатковою угодою, яка містить пропозицію щодо внесення змін наступного змісту: «На підставі рішення Арцизької міської ради від 08.07.2022 р. №1363-VIII "Про встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки на території Арцизької міської територіальної громади" та листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 р. №6-28-0.222-323/2-23 "Про індексацію нормативно грошової оцінки земель за 2022 р.", згідно з яким значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 р. становить для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) - 1,15, внести зміни до Договору, а саме: Пункт 5 договору - нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 5 898 936,53 грн.; Пункт 9 договору - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 707 872,38 грн на рік» (т.1 а.с.57-58).
У відповідях від 08.05.2023 та від 28.07.2023 відповідачем зазначено, що умови договору не передбачають змін орендної плати в односторонньому порядку, крім того, відповідачем здійснюються оплати за Договором у повному обсязі (т.1 а.с.55-56).
Рішеннями Арцизької міської ради від 24 червня 2019 року №1411-VII, від 30 червня 2020 року №1930-VII, від 09 липня 2021 року №519-VIII, від 08 липня 2022 року №1363-VII затверджено Положення про оподаткування плати за землю, якими встановлено розмір відсоткової ставки орендної плати на 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 рік - 12% (т.1 а.с.59-130).
З 01 січня 2024 року набрало чинність Рішення від 19 травня 2023 року №1662-VIII "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Арцизької міської територіальної громади", яким також встановлено розмір відсоткової ставки орендної плати на 2024 рік у розмірі 12% (т.3 а.с.18-72).
Листом від 12.01.2023 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила, що коефіцієнт індексації НГО земель у розрізі років становив: за 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить 1,15 (т.1 а.с.131-132).
В матеріалах справи наявні платіжні інструкції, які свідчать про сплату відповідачем орендної плати за 2021-2023 роки (т.2 а.с.15-46).
Відповідно до Звітної податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за 2020 р. відповідачем сплачено 139 897,45 грн (т.2 а.с.67-70).
Як вбачається зі Звітної податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за 2021 р. відповідачем сплачено 229 869,90 грн (т.2 а.с.76-80).
Згідно зі Звітною податковою декларацією з плати за землю (орендна плата) за 2022 р. на підставі відповідачем сплачено 258 963,43 грн (т.2 а.с.71-75).
Відповідно до Звітної податкової декларації з плати за землю (орендна плата) за період з 01.01.2023 по 30.09.2023 відповідачем сплачено 218 086,11 грн, загалом за 2023 рік сплачено 290 781,47 грн (т.2 а.с.59-66).
В матеріалах справи містяться витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, згідно з якими загальна сума нормативно грошової оцінки наведених земельних ділянок становить 3 069 948,87 грн (т.2 а.с.128-156).
Матеріали справи містять виписки по рахунку відповідача, з яких вбачається, що ним було здійснено наступні оплати: 11 658,13 грн (орендна плата за грудень 2020 року); 11 658,132 грн (орендна плата за жовтень 2020 року); 19 155,83 грн (орендна плата за березень 2021 року); 19 155,83 грн (орендна плата за лютий 2021 р.); 11 658,12 грн (орендна плата за січень 2021 року); 11 658,12 грн (орендна плата за листопад 2020 року); 19 155,83 грн (орендна плата за квітень 2021 року) (т.2 а.с.180-185, 188-202).
Як вбачається з листа ГУ ДПС в Одеській області від 31.01.2024, відповідачем сплачено орендну плату з юридичних осіб за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 по Арцизькій міській раді за період з 01.10.2020 по 31.12.2020 в сумі 34 974,36 грн, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в сумі 229 870,00 грн, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 в сумі 256 433,32 грн, за період з 01.01.2023 по 30.09.2023 в сумі 215 434,56 грн. (т.3 а.с.5-6)
Станом на 30.01.2024 заборгованість зі сплати орендної платі з юридичних осіб по АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" (код ЄДРПОУ 00131713) по Арцизькій міській раді відсутня.
Рішенням від 22.02.2021 Арцизькою міською радою вирішено провести нормативну грошову оцінку земель м. Арциз та доручено ТОВ "Експертцентр" розробити технічну документацію (т.3 а.с.184-185).
В матеріалах справи наявний договір на надання послуг з проведення НГО земель (т.3 а.с.186-194)
Рішенням від 20.12.2022 Арцизька міська рада затвердила технічну документацію з НГО земель та вирішила ввести в дію НГО земель м. Арциз з 01.01.2024 (т.3 а.с.17).
Матеріали справи містять технічну документацію з НГО земель населеного пункту м. Арциз за 2022 рік (т.3 а.с.88-183).
Листом від 12.01.2024 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік становить 1,051 (т.4 а.с.47-48).
Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у вказаній справі міститься вимога про внесення змін до договору оренди землі в частині:
1) зміни нормативної грошової оцінки землі;
2) зміни розміру (ставки) орендної плати.
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Спір у справі стосується договірних правовідносин, на які поширюється дія загальних норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".
Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У пункті 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) закріплено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
У статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1 та 2 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 1 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
У статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.
Наведений висновок зроблено в постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2024 № 12-66гс23.
Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Судова колегія звертає увагу, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.
Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
За змістом статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Частинами 1, 3, та 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Із аналізу вищенаведених приписів законодавства слідує, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
З вище наведеного слідує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Арцизької міської ради від 22.02.2021 у 2022 році було розроблено технічну документацію з НГО земель населеного пункту м. Арциз за 2022 рік. У подальшому технічну документацію затверджено рішенням Арцизької міської ради від 20.12.2022, в якому зазначено про введення в дію нормативно грошову оцінку з 1.01.2024 (т.3 а.с.17).
Водночас, як встановлено судом, позивачем заявлені вимоги щодо зазначення у договорі нормативно грошової оцінки, яка отримана шляхом множення нормативно грошової оцінки, що була первинно вказана в Договорі оренди землі від 29.05.2006, а потім змінена додатковими угодами від 29.03.2011 та від 01.04.2015, на коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель, визначені Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Тобто, фактично, у даному випадку вимоги направлені не на внесення змін внаслідок затвердження нової нормативно грошової оцінки рішенням Арцизької міської ради на підставі розробленої технічної документації у 2022 році, а на зазначення у договорі нової вже існуючої нормативно грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації.
Законодавством України імперативно встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини перша - третя статті 21 Закону № 161-XIV).
Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
Такі висновки підтверджуються і пунктом 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, у якому вказано, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
У договорі оренди від 29.05.2006, укладеному між сторонами (в редакції додаткової угоди від 29.03.2011 також зазначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині того, що положення договору, у яких зазначено розмір нормативно-грошової оцінки (та відповідно й розмір орендної плати, розрахованої на підставі цієї оцінки), носять довідковий характер і містять лише інформацію, якою була нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору. Цей пункт договору не впливає на подальші зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які відбуваються у порядку, встановленому законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 викладена правова позиція, згідно з якою зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може встановлюватися договором, та дійшла висновку про необхідність внесення змін до договору оренди у зв'язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки.
У постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (пункт 122) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові наведений правовий висновок про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Таким чином, внесення змін до договору в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки не спричиняє виникнення, зміну або припинення прав сторін за договором, у зв'язку з чим задоволення позовної вимоги про внесення таких змін до договору не призведе до захисту прав чи інтересів позивача; тож така позовна вимога не відповідає критеріям належного (ефективного) способу захисту прав.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20 (пункт 87), від 14.12.2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 (пункт 9.13) та інших.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (Постанова Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 904/9212/21).
Під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Верховного Суду у справі № 924/438/22 від 26.04.2023).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (пункт 67), від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (пункт 8.17)).
Врахувавши норми законодавства, висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у згаданій вище постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, суд дійшов висновку про те, що задоволення заявлених позивачем вимог про внесення змін до договору оренди в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за користування нею не призведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про задоволення таких вимог не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Таким чином, враховуючи, що індексація нормативно грошової оцінки землі та рахування орендної плати, провадиться автоматично та не залежить від волі сторін та внесення змін до договору, а також з урахуванням того, що коефіцієнт індексації нормативно встановлено законодавчо, суд доходить висновку, що внесення змін до договору шляхом зазначення нової нормативно грошової оцінки, отриманої внаслідок її індексації, не є належним та ефективним способом захисту прав позивача, адже відповідна індексація здійснюється відповідно до закону, у зв'язку з чим висновки місцевого господарського суду в цій частині є вірними та обґрунтованими, а доводи апелянта спростованими.
Щодо наявності підстав для внесення змін до пункту 9 договору оренди щодо розміру ставки орендної плати у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, судова колегія зазначає наступне.
У Договорі оренди землі (в редакції додаткової угоди №01/01/04/2015 від 01.04.2015), укладеному між Арцизькою міською радою та ВАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", правонаступником якого є відповідач, сторонами визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 3 069 948,87 грн; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 92 098,47 грн на рік.
Рішеннями Арцизької міської ради від 24 червня 2019 року №1411-VII, від 30 червня 2020 року №1930-VII, від 09 липня 2021 року №519-VIII, від 08 липня 2022 року №1363-VII, від 19 травня 2023 року №1662-VIII затверджено Положення про оподаткування плати за землю, якими встановлено розмір відсоткової ставки орендної плати на 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 рік - 12%.
Відповідно до положень статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених умовами договору або в силу закону. Тобто визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням такого розміру орендної плати в договорі оренди.
Як встановлено судом, підстави для зміни розміру орендної плати встановлені п.13 Договору оренди, а саме: Розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у разі: -зміни умов господарювання, передбачених договором; -зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; -погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; -в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.36 укладеного Договору оренди зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.
З огляду на те, що, за змістом пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то з урахуванням умов договору оренди землі від 29.05.2006, підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органів місцевого самоврядування.
Разом з цим, до переліку повноважень селищних рад у галузі земельних відносин, визначеного у статті 12 Земельного кодексу України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження, з огляду на положення статті 288 ПК України, належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні.
Тобто орган місцевого самоврядування має діяти відповідно до закону при вирішенні питань регулювання земельних відносин, у тому числі і щодо встановлення ставки земельного податку, мінімальний та максимальний розмір якого встановлюється Податковим кодексом України. А порядок зміни умов договору врегульовано як у законах України, так і в конкретному договорі, укладеному між сторонами спору.
При цьому, суд зазначає, що рішення Арцизької міської ради, якими встановлено розмір річної орендної плати за землі - 12% від нормативно грошової оцінки, не є законодавчою зміною орендної плати.
Отже, судова колегія погоджується з висновкми суду першої інстанції в частині того, що рішення Арцизької міської ради як органу місцевого самоврядування, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у ПК України.
Такі рішення селищної ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.
Водночас, договором оренди землі від 29.05.2006 не передбачено такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття відповідного рішення орендодавцем, який є органом місцевого самоврядування.
Висновки про те, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов'язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду, висловлено і в постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17, від 21.11.2018 у справі № 911/3627/17, від 27.11.2018 у справі № 910/21685/17, від 19.02.2019 у справі № 910/21590/17, від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2019 у справі № 916/2769/18, від 16.01.2020 у справі №904/1912/19, від 04.02.2020 у справі № 922/378/19.
Такі висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 та у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №925/406/22.
З огляду на викладене, оскільки рішення Арцизької міської ради, якими встановлено новий розмір річної орендної плати за землю - 12% замість 3%, не є підставою для обов'язкової зміни розміру орендної плати за договором оренди землі від 29.05.2006, підстави для внесення змін до п.9 договору оренди у запропонованій позивачем редакції відсутні, а доводи апелянта в цій частині спростовуються вищевикладеним та не приймаються судом апеляційної інстанції.
Щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у сумі 1 268 447,27 грн., судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Відповідно до приписів частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі 3904/2444/18, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20).
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
При цьому, судова колегія звертає увагу, що між сторонами по справі укладено Договір оренди землі №21/211/1, який на даний час чинний та виконується, тобто між сторонами існуються договірні відносини, що виключає про можливість застосування в даному випадку ст.1212 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим висновок про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині є правомірним.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують вірних висновків місцевого господарського суду.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
За таких обставин, апеляційна скарга Арцизької міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 по справі №916/4565/23 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 по справі №916/4565/23 залишається без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Арцизької міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 по справі №916/4565/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2024 по справі №916/4565/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 14.10.2024 року.
Головуючий суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
Я.Ф. Савицький