Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа 511/2437/24
Номер провадження: 1-кп/511/232/24
15 жовтня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162390000367 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15 травня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, одруженого, утриманців немає, офіційно не прцюючого, з середньо-спеціальною освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 06.07.2011 року вироком Малиновського районного суду м.Одеси по ст.185 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень;
- 14.12.2012 року вироком Роздільнянського районного суду Одеської області по ст.121 ч.2, ст.122 ч.1, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, перегляд вироку - ухвалою від 11.02.2015 року Малиновського районного суду м.Одеси, на підставі ч.5 ст.72 КК України, залік з 03.10.2011 по 18.04.2013 року; звільнений згідно ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 12.04.2016 року по ст.81 КК України: умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 4 місяці 3 дні,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України,
сторони та інші участини кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
потерпілі - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
В період дії воєнного стану, який було введено у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а саме: 15 травня 2024 року приблизно о 17:00 годині ОСОБА_3 , під час вживання алкогольних напоїв з власником квартири ОСОБА_6 згадав про те, що останній заборгував йому грошові кошти у сумі 100 гривень та понад місяць не повертає, у зв'язку з чим, між ними виникла суперечка щодо повернення цих коштів. Почувши від ОСОБА_6 , що той не може повернути йому борг, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_6 з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 15.05.2024 року біля 17:15 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, в період дії воєнного стану відкрито заволодів вживаною ТВ смарт-приставкою чорного кольору Х-06МАХ (МАС 900ЕВ30Е42F0) з блоком живлення.
В подальшому ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, а саме: приніс до місця свого проживання в квартиру АДРЕСА_3 , чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 300 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, кваліфіковане як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєного стану.
Крім цього, ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, 15.05.2024 року приблизно о 21:00 годині прийшов до квартири АДРЕСА_2 з метою продовження з'ясування стосунків з ОСОБА_6 , в результаті чого у нього виник з корисливих мотивів умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_6 .
З цією метою, 15.05.2024 року біля 21:10 годин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, в період дії воєнного стану, застосував до ОСОБА_6 насильство, яке не є небезпечним для здоров'я, а саме: наніс декілька ударів рукою, чим спричинив ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у виді синців (по 1) з локалізацією у лівій підочно-ямковій ділянці обличчя, а також у верхній половині спинці носа, після чого відкрито заволодів вживаним ноутбуком чорного кольору марки «Samsung» моделі NP-R509, вартістю 1716,67 гривень.
В подальшому ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, а саме: приніс до місця свого проживання в квартиру АДРЕСА_3 , чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1716,67 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, кваліфіковане як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану, повторно.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав та суду пояснив, що умисла на відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_9 у нього не було, а майно, вказане у обвинуваченні, він, будучи в стані алкогольного сп'яніння, відібрав у останнього з метою заставити прийти до нього додому та поговорити про борг. Майном він не розпорядився, а віддав працівникам поліції під час обшуку в його квартирі. Крім того зазначив, що насильство до потерпілого не застосовував, а один раз дав йому ляпас, щоб той не ображав спімешканку. Просив суворо його не карати та застосувати покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Потерпілий ОСОБА_6 заперечував, що 15.05.2024 року о 17.15 годині обвинувачений спричинив йому тілесні ушкодження під час відкритого викрадення ТВ приставки, в іншій частині підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. Суду пояснив, що особисто у нього ніяких боргів перед ОСОБА_10 не було, а 100 гривень останньому заборгувала його співмешканка ОСОБА_11 . Після викрадення його майна обвинуваченим за вказаних вище обставин, він попросив ОСОБА_12 піти до ОСОБА_13 додому та віддати йому борг, що вона і зробила. Однак, коли та повернулась додому то повідомила, що ОСОБА_13 гроші від неї не взяв і майно не віддав, тому він повідомив у поліцію про вчинений відносно нього злочин.
Потерпіла ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні повідомила суд, що викрадене майно їй повернуте і вона не має претензій до обвинуваченого. В наступні судові засідання не прибула, будучи належним чином сповіщеною про дату, час та місце їх проведення, надала заяву про розгляд справи без її участі (т.1,а.с 22).
Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Судом допитана свідок обвинувачення ОСОБА_11 , яка будучи приведена судом до присяги, попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від показань, заперечувала будь які неприязні стосунки з обвинуваченим. Суду підтвердила, що не повернула обвинуваченому 100 гривень решти від покупки товарів у магазині, але до цього не мав відношення її співмешканець ОСОБА_14 . 15 травня 2024 року після 21 години вона прийшла додому та з'ясувала від чоловіка, що двічі у той день до них додому приходив ОСОБА_10 , нагадував про борг у 100 гривень та відібрав речі, а саме: ТВ приставку і ноутбук, який їм дала у користування ОСОБА_15 . Чоловік попросив її піти до ОСОБА_3 , віддати йому 100 гривень та забрати речі. Коли вона прийшла додому до обвинуваченого, той відмовився брати у неї гроші і відавати викрадені речі, а навпаки пояснив, що буде тримати їх у себе стільки скільки захоче. Після чого ОСОБА_16 викликав поліцію, викрадені речі поліцейські знайшли у обвинуваченого та повернули їм.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж)), вчиненого в умовах воєнного стану, повторно, повністю підтверджується наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами. Суд у повному обсязі дослідив:
- Витяг з ЄРДР №12024162390000367 від 15.05.2024 року об'єднаного кримінального провадження про внесення відомостей за ч.4 ст.186 КК України, з наступною фабулою: 15.05.2024 року до Роздільнянського РВП надійшла заява від мешканця АДРЕСА_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 15.05.2024 року біля 19:00 мешканець АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийшовши до його квартири відкрито заволодів смарт АДРЕСА_5 , після чого через декілька годин повернувшись, наніс йому декілька ударів кулаком в ділянку лівого ока та відкрито заволодів ще ноутбуком марки «Samsung», а також згідно рапорту слідчого до ЧЧ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області від 13.06.2024 року про те, що під час проведення досудового розслідування в рамках вказаного кримінального провадження встановлено факт відкритого заволодіння майном ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: ноутбуком чорного кольору марки «Samsung» моделі NP-R509, що мало місце 15.05.2024 року в приміщенні квартири АДРЕСА_2 (т.1,а.с.86-88);
- Електронну реєстрацію повідомлення про злочин в ЄО №2838 15.05.2024 року о 21:02:08 (т.1,а.с.89);
- Протокол прийняття заяви ОСОБА_6 від 15.05.2024 року про вчинене кримінальне правопорушення відносно нього ОСОБА_3 , а саме: відкритого заволодіння смарт ТВ приставкою марки МАКС, 96+ та ноутбуком, де заявник повідомив, що йому спричинено тілесні ушкодження в ділянку лівого ока (т.1,а.с.90-92);
- Протокол огляду місця події від 15.05.2024 року, згідно якого слідчим у період часу з 23:00 до 23:20 у присутності понятих, за участю власника квартири ОСОБА_6 оглянуто квартиру АДРЕСА_2 . Під час огляду встановлено місце вчинення кримінального правопорушення та зі слів потерпілого зафіксовано місцерозташування відкрито викрадених у нього речей (т.1,а.с.93-99, з фототаблицею);
- Протокол обшуку від 16.05.2024 року , згідно якого слідчим у період часу з 01:00 до 01:11 годин у присутності понятих , а також о/у СКП та ОСОБА_3 проведено обшук квартири АДРЕСА_3 , де виявлено та вилучено викрадене майно: ТВ смарт приставка чорного кольору Х-06МАХ (МАС 900ЕВ30Е42F0) з блоком живлення, пульт чорного кольору до ТВ приставки, ноутбук чорного кольору марки «Samsung» моделі NP-R509-ХА 03П з блоком живлення (т.1,а.с.100-106, з додатком відеофайлом проведення слідчої дії);
- Постанова про визнання предмету речовим доказом від 16.05.2024 року, якою вилучені під час обшуку 16.05.2024 року: ТВ смарт приставка чорного кольору Х-06МАХ (МАС 900ЕВ30Е42F0) з блоком живлення, пульт чорного кольору до ТВ приставки, ноутбук чорного кольору марки «Samsung» моделі NP-R509-ХА 03П з блоком живлення, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (т.1,а.с.107-108);
- Ухвала від 16.05.2024 року слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області про арешт тимчасово вилученого майна, згідно якої накладено арешт на тимчасово вилучене під час проведення обшуку майно, а саме: ТВ смарт приставку чорного кольору Х-06МАХ (МАС 900ЕВ30Е42F0) з блоком живлення, пульт чорного кольору до ТВ приставки, ноутбук чорного кольору марки «Samsung» моделі NP-R509-ХА 03П з блоком живлення, з метою збереження речових доказів (т.1,а.с.109-112);
- Ухвала слідчого судді від 16.05.2024 року про надання дозволу на проведення обшуку квартири АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_3 , (т.1,а.с.113-115);
- Висновок експерта №29 судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_6 ,1987 р.н., згідно якого у останнього виявлені наступні ушкодження: синці (по 1) з локалізацією у лівій підочно-ямковій ділянці обличчя, а також у верхній половині спинці носа, які можливо спричинені в вищезазначений час 15.05.2024 року, від дії тупим предметом, в якості якого могла бути рука; локалізація наявних ушкоджень на обличчі за відсутності яких небуть травм в інших ділянках тіла виключає можливість їх утворення внаслідок падіння підекспертного на тверду поверхню з висоти «власного зросту»; наявні у ОСОБА_6 тілесні ушкодження не відносяться до небезпечних для життя, мають скороминучі наслідки не більше 6 днів і за вказаним критерієм кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (п.2.3.1, п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», 1995 р.) (т1, а.с.123-124);
- Висновок експерта від 23.05.2024 року №СЕ-19/116-24/10032-ТВ товарознавчої експертизи за спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини і споживчих товарів», згідно якого ринкова вартість обєкта дослідження, а саме: ноутбуку марки «Samsung» моделі NP-R509, за цінами вторинного ринку України станом на 15.05.2024 року, могла становити - 1716, 67 грн. (т.1,а.с127-132, з ілюстративною таблицею);
- Довідка про витрати на проведення товарознавчої експертизи від 23.05.2024 року №СЕ-19/116-24/10032-ТВ за матеріалами кримінального провадження №12024162390000367, які склали 1514,56 грн.(т.1, а.с.126).
Як вбачається з протоколу затримання, наданого суду, ОСОБА_3 затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України 16.05.2024 року о 03 годині 26 хвилин та ухвалою слідчого судді від 17.05.2024 року підозрюваному обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів з одночасним визначенням застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 гривень.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
За змістом ч.1 ст. 91 КПК України - у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Таким чином, обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Згідно зі статтею 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту; суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Суд вважає недоведеним та таким, що підлягає виключенню з обвинувачення, факт застосування обвинуваченим до ОСОБА_6 насильства, яке не є небезпечним для здоров'я, а саме: нанесення одного удару долонею в ліву частину обличчя потерпілого по першому епізоду, що мав місце 15.05.2024 року о 17:15 годині, оскільки як обвинувачений, так і потерпілий цей факт заперечують, а висновок експерта №29, описаний вище, підтверджує наявність у потерпілого легких тілесних ушкоджень, зазначених при формулюванні обвинувачення по другому епізоду, що мав місце 15.05.2024 року о 21:10 годині.
Крім того, суд зазначає, що обвинувачення у викрадені пульту від ТВ приставки ОСОБА_3 не висунуто, тому суд не виходить за межі висунутого останньому обвинувачення згідно ст.337 КПК України.
Вказаний висновок суду, однак, не впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого по першому епізоду за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєного стану; по другому епізоду за ч. 4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєного стану, повторно. За сукупністю злочинів ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.186 КК України, кваліфіковані, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання суд не знаходить.
Судом досліджені докази, які характеризують особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується задовільно, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, з сім'єю не проживає, утриманців не має.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд враховує особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст.186 КК України, є тяжким злочином проти власності.
Суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив умисні корисливі злочини будучи осудною особою, згідно ст.19 КК України, оскільки не доведено протилежне, отже міг усвідомлювати свої дії і керувати ними, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, задовільно характеризується по місцю проживання, відшкодував шкоду, шляхом повернення викраденого майна. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не притягувався, раніше судимий за вчинення тяжкого злочину.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого є активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування шкоди.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 , хоча і вказував, що визнає свою вину у «негараздах», які він спричинив потерпілому ОСОБА_6 своєю поведінкою, однак таке визнання вини не супроводжувалось щирим каяттям.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював позицію, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині. Також ця обставина може бути визнана такою, що пом'якшує покарання лише в тому разі, коли щире каяття було дієвим і включало в себе активні дії (постанова Верховного Суду від 11 липня 2023 року у справі №726/78/23).
В матеріалах кримінального провадження відсутні дані на підтвердження того, що ОСОБА_3 намагався виправити наслідки вчиненого, вживав для цього конкретні заходи, а тому визнання ним своєї винуватості під тиском неспростовних доказів є формальним і таким, що зроблене з метою уникнення справедливого покарання.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст.67 КК України: вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним призначити покарання обвинуваченому у межах санкції частини 4 статті 186 КК України у виді позбавлення волі, оскільки на думку суду його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства.
Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до ухвали від 16.05.2024 року слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області накладено арешт на тимчасово вилучене майно (т.1,а.с.109-112)
Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення вирішує питання про скасування арешту майна та скасовує арешт, накладений ухвалою від 16.05.2024 року на тимчасово вилучене майно.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Матеріальна шкода завдана кримінальним правопорушенням була відшкодована під час досудового розслідування шляхом повернення викраденого майна.
Процесуальні витрати на залучення експерта складають 1514,56 гривень та підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід, обраний до обвинуваченого у виді тримання під вартою підлягає залишенню без змін до набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів по справі необхідно вирішити відповідно до положень статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 349, 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 186 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 16 травня 2024 року, тобто з моменту його затримання.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 травня 2024 року на тимчасово вилучене майно, а саме: ТВ смарт приставку чорного кольору Х-06МАХ (МАС 900ЕВ30Е42F0) з блоком живлення, пульт чорного кольору до ТВ приставки, ноутбук чорного кольору марки «Samsung» моделі NP-R509-ХА 03П з блоком живлення, (т.1,а.с.109-112).
Речові докази по справі, а саме:
- ТВ смарт приставку чорного кольору Х-06МАХ (МАС 900ЕВ30Е42F0) з блоком живлення, пульт чорного кольору до ТВ приставки, ноутбук чорного кольору марки «Samsung» моделі NP-R509-ХА 03П з блоком живлення, повернути потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за належністю, після набрання вироком законної сили.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 1514,56 гривень.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без змін до набарання вироком законної сили.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу через Роздільнянський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1