Справа № 510/2307/24
Провадження 1-кс/510/122/24
15.10.24 р.
Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника СД ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна, -
Начальник СД відділення№ 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на ТЗ (трактор) зеленого кольору, марки Deutz Fahr х720 без державного реєстраційного номеру, з вінкодом НОМЕР_1 та причеплений просапний агрегат (культиватор) червоного кольору, марки SALFORD, моделі 1-2124, серії - НОМЕР_2 поміщеного на територію тракторної бригади ТОВ «Дунай-агро Інвест» під особисте зобов'язання заступника директора, з метою забезпечення збереження речових доказів, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 12024168150000112 від 13.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Як виходить з наданого суду клопотання,13.10.2024 року до чергової частини відділення поліції №2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла повідомлення про те, що невстановлена особа самовільно обробляє земельну ділянку за межами населеного пункту АДРЕСА_1 ).
В подальшому, 13.10.2024 року відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024168150000112 від 13.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
13.10.2024 року під час огляду місця події за межами населеного пункту с. Орлівка, Ренійського ОТГ, Ізмаїльського району, Одеської області на земельній ділянці №8-А було виявлено і вилучено ТЗ (трактор) зеленого кольору, марки Deutz Fahr х720 без державного реєстраційного номеру, з вінкодом НОМЕР_1 та причеплений просапний агрегат (культиватор) червоного кольору, марки SALFORD, моделі І - 2124, серії - НОМЕР_2 та поміщено на територію тракторної бригади ТОВ «Дунай-агро Інвест» під особисте зобов'язання заступника директора.
Беручи до уваги те, що по цій справі ТЗ (трактор) зеленого кольору, марки Deutz Fahr х720 без державного реєстраційного номеру, з вінкодом НОМЕР_1 та причеплений просапний агрегат (культиватор) червоного кольору, марки SALFORD, моделі НОМЕР_3 , серії - НОМЕР_2 мають значення речових доказів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні, дізнавач просить суд накласти арешт на вищевказані об'єкти.
Згідно ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Не прибуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Представник ТОВ «Дунай-агро Інвест» та дізнавач за викликом у судове засідання не з'явились, що не перешкоджає розгляду клопотання, згідно ч. 1 ст. 172 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
В ході розгляду клопотання були дослідженні матеріали, які додані до клопотання, а саме:
-витяг з ЄРДР від 13.10.2024 р. кримінальне провадження № 12024168150000112 за ст. 197-1 ч.1 КК України;
-протокол огляду місця події від 13.10.2024 р. з фото таблицею;
-розписка ОСОБА_5 від 13.10.2024р.;
-пояснення ОСОБА_5 від 13.10.2024 р.;
-паспорт ОСОБА_6 , серія НОМЕР_4 від 25.06.1996 р.;
-пояснення ОСОБА_7 від 13.10.2024 р.;
-паспорт ОСОБА_7 № 006472018 від 03.08.2021 р.;
-постанова про визнання предмета речовим доказом від 13.10.2024 р.
Аналізуючи матеріали надані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням положень ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.
Так, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007).
Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).
Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи». Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.
Як вбачається з витягу з ЄРДР № 12024168150000112 від 13.10.2024 року порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
ТЗ (трактор) зеленого кольору, марки Deutz Fahr х720 без державного реєстраційного номеру, з вінкодом НОМЕР_1 та причеплений просапний агрегат (культиватор) червоного кольору, марки SALFORD, моделі І - 2124, серії - НОМЕР_2 являються, відповідно, до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами, можуть бути використані як докази факту кримінального правопорушення, таким чином, з метоюзбереження речових доказів, слідчий суддя вважає, що слід накласти арешт на вищезазначені об'єкти.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на ТЗ (трактор) зеленого кольору, марки Deutz Fahr х720 без державного реєстраційного номеру, з вінкодом НОМЕР_1 та причеплений просапний агрегат (культиватор) червоного кольору, марки SALFORD, моделі І - 2124, серії - НОМЕР_2 та залишити на території тракторної бригади ТОВ «Дунай-агро Інвест» під особисте зобов'язання заступника директора.
На підставі викладеного, керуючись ст. 108, ст.ст. 170, 171, 172, 173, 174, ст. 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання начальника СД ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
З метою збереження речових доказів накласти арешт на об'єкти які постановою визнані речовими доказами по кримінальному провадженню № 12024168150000112 від 13.10.2024 р.. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме на:
-ТЗ (трактор) зеленого кольору, марки Deutz Fahr х720 без державного реєстраційного номеру, з вінкодом НОМЕР_1 та причеплений просапний агрегат (культиватор) червоного кольору, марки SALFORD, моделі 1-2124, серії - НОМЕР_2 , які поміщені на територію тракторної бригади ТОВ «Дунай-агро Інвест» під особисте зобов'язання заступника директора.
Виконання ухвали покласти на начальника СД ВП № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Відповідно до положень ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1