Справа № 522/13979/24
Провадження № 2-ар/522/2/24
14 жовтня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправними та скасування постанов, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправними та скасування постанов, у якій він просив визнати постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі: АА № 00020889 від 25.07.2024; АА № 00020890 від 25.07.2024, винесені Державною службою України з безпеки на транспорті протиправними та скасувати їх, справу про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою суду від 26.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправними та скасування постанов залишено без руху та встановлено позивачу для усунення недоліків десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
04.10.2024 на адресу суду від представника ОСОБА_1 - Кучеренка Г.А. надійшла заява про роз'яснення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26.08.2024 про залишення без руху позовної заяви, а саме позивач просить роз'яснити вказану ухвалу, зазначивши в ній яким законом визначено, що оскарження кожної постанови є окремою вимогою. У заяві позивач посилається на те, що твердження суду про заявлення позивачем двох вимог та необхідність сплатити судового збору за дві позовні вимоги, не відповідає дійсності. Вважає, що ОСОБА_1 заявлена одна немайнова вимога: про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративні правопорушення. Тому, за твердженням позивача, сама вимога про визнання постанов є одна, а постанов, що оскаржуються, може бути декілька. При цьому в ухвалі відсутнє посилання на закон, яким визначено, що оскарження кожної з постанов і є окремою вимогою.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку матеріалам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої - третьої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 12.01.2023 у справі № 640/20750/21 Верховний Суд зазначив, що зі змісту наведеної норми процесуального закону слідує, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно
яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання; роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його складно виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Суд, роз'яснюючи судове рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Якщо ж заявником фактично порушується питання про зміну рішення або внесення до нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, це не є підставою до роз'яснення рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 200/18281/13-а від 29.08.2019, № 400/2839/22 від 20.12.2023, № 910/9529/22 від 29.07.2024, 915/1624/16 від 19.02.2024, № 925/1499/17 від 27.04.2022 .
У постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 380/15190/22 роз'яснено, що за загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Як вбачається із заяви представника ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26.08.2024, заявник не згодний із тим, що йому необхідно сплатити судовий збір за дві позовні вимоги, оскільки він вважає, що зазначивши в одному реченні вимогу про визнання протиправними та скасування двох постанов Державної служби України з безпеки на транспорті, він заявив одну позовну вимогу. Тобто, суть заяви зводиться до незгоди заявника із змістом ухвали суду про залишення без руху позовної заяви.
Ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 26.08.2024 про залишення без руху позовної заяви є зрозумілою, висновки суду не є такими, що можуть бути розтлумачені неоднаково, зміст ухвали чітко передбачає яким способом мають бути усунуті недоліки позовної заяви.
Про те, що заявнику зрозуміло, що недоліки позовної заяви мають бути усунуті, в тому числі, шляхом сплати судового збору за дві позовні вимоги, вбачається і зі змісту заяви представника ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду, у якій заявник зазначає про свою незгоду із тим, що ним заявлено дві позовні вимоги та судовий збір має бути сплачений за дві позовні вимоги. Викладене свідчить про те, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 26.08.2024, є зрозумілою.
За таких обставин, відсутні підстави для роз'яснення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26.08.2024 про залишення без руху позовної заяви.
Керуючись ст. 254 КАС України, суд-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Кучеренка Г.А. про роз'яснення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26.08.2024 про залишення без руху позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Юлія ЧОРНУХА